Ухвала

від 15.12.2021 по справі 640/10599/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10599/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

15 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Горяйнова А.М. та суддів Чаку Є.В., Черпіцької Л.Т., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Морон до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Морон до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень було залишено без руху у зв`язку з тим, що скаржник пропустив строк апеляційного оскарження, а зазначені ним причини пропуску процесуального строку суд визнав неповажними. Також відповідач не сплатив судовий збір. Скаржнику був наданий строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали відповідач клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що відповідач постійно вживав заходи з метою реалізації свого права на апеляційне оскарження, проте обмежене фінансування спричинило виникнення складнощів у сплаті судового збору.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду. Самих по собі посилань на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі Рисовський проти України підкреслено особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу належного урядування наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Такі висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 826/14300/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіряючи обґрунтованість доводів скаржника з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду із апеляційною скаргою вдруге, відповідач не сплатив судового збору, посилаючись на відсутність належного бюджетного фінансування.

Враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також доводів клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідач повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують:

- відсутність коштів на рахунку Головного управління ДПС у м. Києві починаючи з дати податі апеляційної скарги вперше - 20 травня 2021 року по день звернення з апеляційною скаргою вдруге - 04 листопада 2021 року, а також по день звернення до суду із клопотанням про продовження процесуального строку - 08 грудня 2021 року (наприклад виписку з рахунку за вказаний період);

- вжиття заходів, спрямованих на виділення додаткових коштів для цілей сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Разом з тим Головне управління ДПС у м. Києві не надало доказів фактичної відсутності коштів для сплати судового збору протягом травня-грудня 2021 року, а також не повідомило про наявність інших перешкод для усунення недоліків апеляційних скарг, поданих до суду 20 травня 2021 року та 04 листопада 2021 року у межах встановленого судом строку.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку усунення недоліків є необґрунтованими, а причини пропуску строку - неповажними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, до поданої з пропуском строку апеляційної скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має й інші недоліки, і ці недоліки апеляційної скарги не усунуто, зокрема й не подано клопотання із зазначенням інших причин для поновлення пропущеного строку, слід застосовувати наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

З огляду на те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними, колегія суддів вважає необхідним застосувати наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 77, 121, 169, 296, 298, 299, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Морон до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Є.В. Чаку

Л.Т. Черпіцька