Ухвала

від 30.11.2021 по справі 761/38137/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/38137/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/6711/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями представника КП КМР «КМ БТІ» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12021100100002052, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучене 22.10.2021 в ході обшуку в приміщеннях КП КМР «КМ БТІ» за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В, а саме на:

- копії договорів про надання охоронних послуг з додатками на 130 аркушах;

- USB 2.0 Flash Drive 8 GB в коробці з номером BY 422035, чорного кольору на якій міститься програмне забезпечення Doc Prof 3 2019;

- USB 2.0 Flash Drive 8 GB в коробці з номером BY 22026, чорного кольору на якій міститься програмне забезпечення Doc Prof 3 2020;

- копію ліцензії IRIS на 1 аркуші;

- копію ліцензійного сертифікату за 2019 рік на Док проф. 3 на 1 аркуші;

- копію ліцензійного сертифікату за 2020 рік на Док проф. 3 на 1 аркуші;

- системний блок із серійним номером 16 на якому містилась поставлена ПП «Лабораторія інформаційних технологій «програма Док Проф 3»;

- мережеве сховище чорного кольору Q 5642-4997, сервер RS 720A-E9-RS24-E порядковий номер 0000007682.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді представник КП КМР «КМ БТІ» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Апелянт вказує на те, що в порушення п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України прокурором у клопотанні не зазначено відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, а також документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Право на захист також порушено внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, оскільки власника майна - КП КМР «КМБТІ» в установленому законом порядку про призначене судове засідання не повідомлено, будь-які протилежні дані в матеріалах справи відсутні. Так, на виконання вимог ч. 1 ст. 172 КПК України про призначене судове засідання повідомлено захисника - адвоката ОСОБА_6 . Водночас, положення даної статті є імперативними та повідомлення захисника передбачають додатково, лише за його наявності, при цьому повідомлення саме власника майна є обов`язковим. Схожі за суттю висновки містяться в рішенні Верховного Суду у справі № 760/12179/16- к від 18.11.2019, про те, що постановлення ухвали слідчого судді без повідомлення особи, інтересів якої вона стосується є протиправним, незалежно від наявності інших джерел інформування.

При цьому, в порушення ч. 1 ст. 172 КПК України, судове засідання з розгляду клопотання прокурора призначено не у встановлений строк розгляду такого клопотання в два дні, а лише через тиждень.

Також апелянт зазначає, що суд вийшов за межі повноважень при розгляді клопотання оскільки прокурор в своєму клопотанні просить «надати дозвіл на арешт», що в розумінні чинного Кримінального процесуального кодексу не передбачено. Але суд не помічає такий недолік і не повертає клопотання прокурору для його усунення, а протиправно ухвалює незаконне рішення, яким накладає арешт на майно. Тобто ухвалює рішення про те, чого прокурор не просить. Змінити прохальну частину клопотання під час виступу в судовому засіданні прокурор не міг, оскільки в судове засідання не з`явився. В так званій «заяві про розгляд клопотання без його участі» про відповідні зміни прохальної частини клопотання не зазначив.

Крім того апелянт вказує на те, що як вбачається з клопотання прокурор мотивує його тим, що слідчим 23.10.2021 прийнято «постанову про визнання речових доказів». Вказана постанова міститься в додатках до клопотання (а.с. 85-86), покладена в основу судового рішення, яка складається лише з 3 абзаців. В першому абзаці зазначено фабулу кримінального провадження. В другому абзаці зазначено перелік речей, які були вилучені в приміщеннях КП КМР«КМБТІ». І в третьому абзаці слідчий вказує, що «...вилучені під час обшуку документи та речі стосуються вчиненого кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази».

Однак жодного обґрунтування чому вилучені документи стосуються вчиненого кримінального правопорушення, того, доказом чого вони можуть бути використані та яким чином, слідчим не зазначено, а постанову винесено з формальних підстав.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що в матеріалах клопотання міститься заява прокурора від 03.11.2021, однак прокурор не був у судовому засіданні та в той день до суду не заходив відповідно до листа голови суду, тобто таку заяву подати не міг. Тому врахування її судом під час ухвалення рішення є незаконним та таким, що порушує право на захист, оскільки в тому числі містить додаток, який судом прийнято до уваги та покладено в основу рішення.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував щодо поданої апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, з доповненнями сторони захисту не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні Шевченківського УП ГУНП України в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування №12021100100002052 від 27.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2018-2021 років службовими особами Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», за попередньою змовою із службовими особами, керівниками та кінцевими бенефіціарами ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» та ряду інших підприємств, вчинено розтрату та привласнення бюджетних коштів, що призначались для закупівлі послуг з обробки даних, шляхом їх незаконного перерахування на рахунки ризикових суб`єктів господарювання.

У вказаний період службовими особами КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» було закуплено за бюджетні кошти у ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» послуги за кодом ДК 021:2015 (СРV): 72310000-1 з обробки даних (Продовження створення електронної бази даних технічної документації на об`єкти нерухомого майна міста Києва) за наступними ідентифікаторами державних закупівель на сайті Прозорро: UA-2019-05-24-002733-a, UA-2020-03-31-000485-a, UA-2021-03-02-010188-b, UA-2021-05-25-014922-b. За результатами зазначених закупівель між КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» укладено договір про закупівлю № 27/2017 від 28.11.0217; договір про надання послуг № 12 від 15.07.2019; договір про надання послуг № 9 від 21.04.2020 та договір про надання послуг № 7 від 17.03.2021; договір про надання послуг № 17 від 07.06.2021, на загальну суму 75 186 360 грн.

Згідно з розділом 6 вказаних договорів послуги надаються за місцезнаходженням та на території КП КМР «КМ БТІ» (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В). Винесення документів за територію підприємства заборонено. КП КМР «КМ БТІ» забезпечує ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» приміщенням, необхідними меблями, електроживленням та системними блоками комп`ютерів, які використовуються для надання послуг.

КП КМР «КМ БТІ» зобов`язаний передавати ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» документи безпосередньо в приміщенні, де відбувається надання послуг, частинами (партіями) в такому форматі, періодичністю та в обсягах, які будуть визначені ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» у його планах надання послуг (тендерній пропозиції учасника).

Відповідно до розділу 7 вказаних договорів ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» зобов`язаний не передавати іншим особам у будь-який спосіб, не робити копій та не виносити за межі виділених КП КМР «КМ БТІ» приміщень їх документів та результати, отримані при надані послуг.

Залучення третіх осіб субпідрядників до виконання робіт/послуг вказаними договорами не передбачено, крім договору про надання послуг № 9 від 21.04.2020, розділом 7 якого передбачено, що ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» має право залучати до надання послуг третіх осіб виключно за наявності письмової згоди на це КП КМР «КМ БТІ» та за місцем знаходженням КП КМР «КМ БТІ» (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В).

Водночас, органом досудового розслідування у ході досудового розслідування встановлено, що КП КМР «КМ БТІ» не надавало письмової згоди на залучення не працівників ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» до надання послуг з оцифрування інвентаризаційних справ в рамках виконання договорів з оцифрування інвентаризаційних справ.

Так, допитана під час досудового розслідування у якості свідка виконувач обов`язків КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_8 повідомила, що відповідно до умов укладених чотирьох договорів за результатами зазначених закупівель в приміщенні КП КМР «КМ БТІ» (за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В) у період 2019-2021 років в кімнатах № 50, 63, 64, 65 на комп`ютерах БТІ (з метою захисту інформації), на обладнанні та програмному забезпеченні ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» надаються послуги з розшивання, сканування та зшивання інвентаризаційних справ БТІ, індексації, оцифрування та створення електронної бази даних.

Послуги надаються виключно співробітниками ПП «Лабораторія Інформаційних технологій». Вхід до приміщення БТІ здійснюється через турнікет, за магнітними картами. Працівники ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» мають бейджі з фотокарткою, ПІБ. Працівникам приватного підприємства картки для входу в приміщення за вказівкою ОСОБА_8 не видавались, з метою контролю та фіксації пропускного режиму з боку охорони. Працівники ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» мають бейджі з фотокарткою, ПІБ, за якими охорона перевіряє осіб зі списками та робить відповідні відмітки в журналі.

Незважаючи на це, службовими особами ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» частину отриманих в рамках виконання зазначених договорів грошових коштів незаконно перераховано на банківські рахунки ризикових (з ознаками «фіктивності») суб`єктів господарювання, серед яких ТОВ «СТАНТУЛ» (ЄДРПОУ 43168383), ТОВ «СОФТКОРТ» (ЄДРПОУ 43195595), ТОВ «ДОНТОРГЮА» (ЄДРПОУ 43322520), ТОВ «ТІЛАФОН» (ЄДРПОУ 43811350) та ТОВ «МАРСТ ІНВЕС» (ЄДРПОУ 43322688).

Відповідно до повідомлення ДКІБ СБ України № 30/2/4-3340 від 15.06.2021 встановлено, що за вказаним у реєстраційних документах місцезнаходженням ТОВ «СТАНТУЛ» (ЄДРПОУ 43168383), ТОВ «СОФТКОРТ» (ЄДРПОУ 43195595), ТОВ «ДОНТОРГЮА» (ЄДРПОУ 43322520), ТОВ «ТІЛАФОН» (ЄДРПОУ 43811350) та ТОВ «МАРСТ ІНВЕС» (ЄДРПОУ 43322688) відсутні, зазначені суб`єкти господарювання здійснюють діяльність не передбачену статутом, керівники, засновники та посадові особи даних юридичних осіб є так званими підставними особами, які не мали і не мають на меті займатися господарською діяльністю, співробітники вказаних підприємств послуги з обробки даних не надають.

Крім того, встановлено, що майже всі контрагенти ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» були створені у кінці 2019 початку 2020 року в один період часу, а їх господарська діяльність відповідно до відомостей Реєстру фізичних та юридичних осіб підприємницької діяльності Міністерства юстиції України не пов`язана із наданням послуг з обробки донах, а саме, оцифрування документів або суміжною діяльністю. Поруч з цим, усі зміни статутних документів та реєстраційні дії здійснювались приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 . Останньою також посвідчувались довіреності учасників та керівників зазначених підприємств, якими уповноважувались одне коло осіб на представництво інтересів вказаних суб`єктів господарювання.

Встановлено, що на виконання договору б/н від 01.10.2020 за послуги з розшивання, сканування та зшивання інвентаризаційних справ службові особи ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» незаконно перерахували на банківський рахунок ризикового (з ознаками «фіктивності») суб`єкта господарювання - ТОВ «ТІЛАФОН» (ЄДРПОУ 43811350), відкритий в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), р/р НОМЕР_1 2 884 776,00 грн. бюджетних коштів.

Крім того, на виконання договору № 30/09-1П від 30.09.2019 за послуги з розшивання, сканування та зшивання інвентаризаційних справ службові особи ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» незаконно перерахували на банківський рахунок ризикового (з ознаками «фіктивності») суб`єкта господарювання - ТОВ «СОФТКОРТ» (в стані припинення, ЄДРПОУ 43195595), відкритий в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), р/р НОМЕР_2 1 513 800,00 грн та 1 698 240,00 грн. бюджетних коштів.

Водночас, відповідно до рішення учасника № 18/10/2019 від 18.10.2019 ТОВ «ГРІН СКАЙ» (ЄДРПОУ 39349651) придбало частку у статутному капіталі ТОВ «СОФТКОРТ» у розмірі 100 % та на підставі договору 03/01-20 від 03.01.2020 отримало від ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» на власний рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), р/р НОМЕР_3 - 913 800,00 грн. бюджетних коштів за наданими послугами відповідно до Акту № 176 від 09.12.2019. Директором ТОВ «ГРІН СКАЙ» (ЄДРПОУ 39349651) значився ОСОБА_10 , який також у певний період часу був директором ТОВ «ДОНТОРГЮА», ТОВ «СТАНТУЛ», а також за довіреністю від 22.09.2020 був уповноваженим так званим власником ТОВ «ТІЛАФОН» здійснювати будь-які реєстраційні дії із вказаним суб`єктом господарської діяльності.

Разом з тим встановлено, що на виконання договору № Л-39/01 від 01.09.2020 за послуги зі сканування та зшивання інвентаризаційних справ службові особи ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» незаконно перерахували на банківський рахунок ризикового (з ознаками «фіктивності») суб`єкта господарювання - ТОВ «СТАНТУЛ» (ЄДРПОУ 43168383), відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 320649), р/р НОМЕР_4 1 632 000,00 грн та 1 632 000,00 грн бюджетних коштів.

На виконання договору № 01-007 від 01.07.2020 за послуги з розшивання, сканування та зшивання інвентаризаційних справ службові особи ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» незаконно перерахували на банківський рахунок ризикового (з ознаками «фіктивності») суб`єкта господарювання - ТОВ «ДОНТОРГЮА» (ЄДРПОУ 43322520,), відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 320649), р/р НОМЕР_5 367 200,00 грн, 753 264,00 грн та 1 799 280,00 грн бюджетних коштів.

За послуги з технічного обслуговування обладнання службові особи ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» незаконно перерахували на банківський рахунок ризикового (з ознаками «фіктивності») суб`єкта господарювання ТОВ «МАРСТ ІНВЕС» (в стані припинення, ЄДРПОУ 43322688) близько 900 000 грн. бюджетних коштів.

Відповідно до постанови СВ Шевченківського УП ГУНП в місті Києві від 05.07.2021 про проведення дослідження фахівцями Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві проведено аналітичне дослідження фінансової та господарської діяльності ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» (ЄДРПОУ 33262277) щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або розповсюдженням зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.08.2019 по 31.12.2020, за результатами якого складено висновок аналітичного дослідження від 30.08.2021 № 198/26-15-08-01-20/33252277.

Так, відповідно до вказаного висновку операції, проведені ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» (ЄДРПОУ 33262277), пов`язані з оформленнями документів на придбання послуг від ТОВ «СТАНТУЛ» (ЄДРПОУ 43168383), ТОВ «СОФТКОРТ» (ЄДРПОУ 43195595), ТОВ «ДОНТОРГЮА» (ЄДРПОУ 43322520) та ТОВ «ТІЛАФОН» (ЄДРПОУ 43811350) з подальшою реалізацією на адресу Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (ЄДРПОУ 03359836), мають ознаки фіктивної діяльності, не мають економічного змісту та мають ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом на загальну суму 12 299 688 грн.

Відтак, орган досудового розслідування вбачає можливе заволодіння, привласнення та в подальшому легалізацію службовими особами ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» (ЄДРПОУ 33262277) та Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (ЄДРПОУ 03359836) коштів державного бюджету у розмірі 12 299 688 грн.

22.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.10.2021 № 761/36899/21 проведено обшук у службових приміщеннях КП КМР «КМ БТІ» за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В, де надаються послуги ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій» (ЄДРПОУ 33262277), під час якого виявлено та вилучено майно, а саме:

- копії договорів про надання охоронних послуг з додатками на 130 аркушах;

- USB 2.0 Flash Drive 8 GB в коробці з номером BY 422035, чорного кольору на якій міститься програмне забезпечення Doc Prof 3 2019;

- USB 2.0 Flash Drive 8 GB в коробці з номером BY 22026, чорного кольору на якій міститься програмне забезпечення Doc Prof 3 2020;

- копію ліцензії IRIS на 1 аркуші;

- копію ліцензійного сертифікату за 2019 рік на Док проф. 3 на 1 аркуші;

- копію ліцензійного сертифікату за 2020 рік на Док проф. 3 на 1 аркуші;

- системний блок із серійним номером 16 на якому містилась поставлена ПП «Лабораторія інформаційних технологій «програма Док Проф 3»;

- мережеве сховище чорного кольору Q 5642-4997, сервер RS 720A-E9-RS24-E порядковий номер 0000007682.

Постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 від 23.10.2021 вищевказане майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

25.10.2021 прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12021100100002052, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна,яке вилучене 22.10.2021 в ході обшуку службових приміщеннях КП КМР «КМ БТІ» за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В, де надаються послуги ПП «Лабораторія Інформаційних Технологій», а саме на: копії договорів про надання охоронних послуг з додатками на 130 аркушах; USB 2.0 Flash Drive 8 GB в коробці з номером BY 422035, чорного кольору на якій міститься програмне забезпечення Doc Prof 3 2019; USB 2.0 Flash Drive 8 GB в коробці з номером BY 22026, чорного кольору на якій міститься програмне забезпечення Doc Prof 3 2020; копію ліценції IRIS на 1 аркуші; копію ліцензійного сертифікату за 2019 рік на Док проф. 3 на 1 аркуші; копію ліцензійного сертифікату за 2020 рік на Док проф. 3 на 1 аркуші; системний блок із серійним номером 16 на якому містилась поставлена ПП «Лабораторія інформаційних технологій «програма Док Проф 3»; мережеве сховище чорного кольору Q 5642-4997, сервер RS 720A-E9-RS24-E порядковий номер 0000007682.

На обґрунтування вимог клопотання прокурор зазначив, що з метою збереження речових доказів та проведення оглядів, призначення та проведення криміналістичних експертиз по вилученому в ході обшуку майну, а також допитів свідків та проведення інших слідчих та процесуальних дій, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, виявлене та вилучене під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В.

03.11.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував, що як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор просив накласти арешт на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки вилучені речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

А також врахував, обставини кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100002052від 27.05.2021, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі та відчуження майна, яке постановою слідчого від 23.10.2021 визнано речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України,а також з урахуванням проведення можливих відповідних експертиз,дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 22.10.2021 під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В, згідно клопотання про арешт майна.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, було досліджено матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали слідчим суддею, всупереч твердженням апелянта та у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема, що копії договорів про надання охоронних послуг з додатками на 130 аркушах; USB 2.0 Flash Drive 8 GB в коробці з номером BY 422035, чорного кольору на якій міститься програмне забезпечення Doc Prof 3 2019; USB 2.0 Flash Drive 8 GB в коробці з номером BY 22026, чорного кольору на якій міститься програмне забезпечення Doc Prof 3 2020; копія ліцензії IRIS на 1 аркуші; копія ліцензійного сертифікату за 2019 рік на Док проф. 3 на 1 аркуші; копія ліцензійного сертифікату за 2020 рік на Док проф. 3 на 1 аркуші;системний блок із серійним номером 16 на якому містилась поставлена ПП «Лабораторія інформаційних технологій «програма Док Проф 3»; мережеве сховище чорного кольору Q 5642-4997, сервер RS 720A-E9-RS24-E порядковий номер 0000007682, постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві від 23.10.2021 визнано речовим доказом,оскільки має ознаки доказів у кримінальному провадженні №12021100100002052 від 27.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, оскільки вони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора в цій частині про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження та враховано обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки всупереч тверджень апелянта, вказане майно постановою слідчого від 23.10.2021 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, як таке, що відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Тому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначених законом, а тому з метою збереження речових доказів клопотання прокурора в цій частині підлягало задоволенню, з урахуванням обставин кримінального провадження, що розслідується.

Однак є слушними доводи апеляційної скарги в частині того, що в порушення ч. 1 ст. 172 КПК України, судове засідання з розгляду клопотання прокурора призначено не у встановлений строк розгляду такого клопотання. Проте дослідивши матеріали клопотання колегією суддів встановлено, що для розгляду вказаного клопотання про арешт майна слідчим суддею вживалися заходи для повідомлення учасників справи про час, дату та місце судового розгляду, а тому дана обставина не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Стовно твердження апелянта в частині того, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання, то вони є безпідставними, оскільки при розгляді клопотання слідчий суддя наклав арешт саме на майно, яке зазначене у клопотанні з урахуванням ст.ст. 170-173 КПК України.

Також колегія суддів не може погодитися із твердженням апелянта, як підставою для скасування оскаржуваної ухвали, в частині не повідомлення володільця майна, а саме КП КМР «КМ БТІ» про час, дату та місце судового розгляду. Оскільки як стверджує апелянт, його як представника КП КМР «КМ БТІ» було повідомлено про судовий розгляд, що також підтверджується матеріалами справи, а тому з урахуванням вимог ст. 174 КПК України, згідно якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимогст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями, без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями представника КП КМР «КМ БТІ» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4