Рішення

від 07.12.2021 по справі 133/1211/20

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 133/1211/20

Провадження № 2/133/178/21

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2021

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Кучерук І.М.,

за участю секретаря Медик Л.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Сушка М.С. ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Козятинської міської ради про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Козятинської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовану автомобільну мийку по АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вона є власником земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 0510500000:00:014:0028, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 . Цільове призначення вказаної земельної ділянки змінено рішенням Козятинської міської ради для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури. Нею на власній земельній ділянці, збудовано нежитлову будівлю - автомобільну мийку самообслуговування. 06.04.2020 виготовлено технічний паспорт на даний об`єкт нерухомості. Однак за результатами звернення до відділу державного архітектурно - будівельного контролю Козятинської міської ради щодо прийняття в експлуатацію будівлі автомобільної мийки отримано відповідь, якою запропоновано визнати право власності на збудований об`єкт на підставі рішення суду, оскільки будівництво здійснено без дозволу на виконання будівельних робіт.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просить їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності,заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2018 ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 0510500000:00:014:0028, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.5).

Рішенням Козятинської міської ради від 18.12.2019 №1696-V змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 0510500000:00:014:0028 по АДРЕСА_1 з 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (а.с.6).

На вказаній земельній ділянці позивачем у 2019 році побудовано новий об`єкт нерухомого майна - автомобільну мийку, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим 06.04.2020 (а.с.7-11).

Відповідно до звіту №14-20 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій автомийки по АДРЕСА_1 , складеного 04.05.2020 ФОП ОСОБА_4 , за результатами проведення обстеження та аналізу технічного стану конструкцій встановлена відповідність вимогам надійності і можливість безпечної експлуатації (а.с. 13-23).

Питання про прийняття забудови до експлуатації було предметом розгляду компетентним державним органом.

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Козятинської міської ради, у відповідь на звернення ОСОБА_3 , зазначив, що будівництво автомобільної мийки здійснено без дозволу на виконання будівельних робіт та запропоновано визнати право власності на збудований об`єкт на підставі рішення суду.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Спірні правовідносини сторін урегульовані ст. 376 ЦК України.

Так, за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Проведене будівництво автомобільної мийки було вчинене без належним чином затвердженого проекту будівництва, а тому будівля автомобільної мийки є самочинною.

Водночас згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Частина 5 ст. 376 ЦК України свідчить про те, що в даному випадку основною підставою для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості є наявність у особи забудовника права користування або права власності на зельну ділянку, а також встановлення факту не порушення прав інших осіб.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1998, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко проти України" від 01.06.2006).

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що проведене будівництво автомобільної мийки, яка розташована по АДРЕСА_1 , не порушує прав інших осіб, відповідачем позов визнано, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 375,376 ЦК України, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на самочинно збудовану автомобільну мийку, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Козятинська міська рада, знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 24 м. Козятин Вінницька область.

Суддя І.М. Кучерук

Повне судове рішення складено 13.12.2021.