Постанова

від 14.12.2021 по справі 8/5025/425/11

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року Справа № 8/5025/425/11

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від стягувача: Сушко Т.В.

від боржника: не з`явився

від ВДВС: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 01.11.21р. суддею Смаровозом М.В. у м.Хмельницькому, повний текст складено 01.11.21р.

у справі № 8/5025/425/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська агропромислова компанія"

про стягнення 960105,23грн. простроченої заборгованості по кредиту, 28577,79грн. прострочених процентів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2021 у справі №8/5025/425/11 відмовлено у задоволенні заяви Борщівського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду хмельницької області від 01.11.2021р. у справі №8/5025/425/11 та ухвалити нове рішення, яким надати дозвіл у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області №8/525 від 16.05.2011р. на звернення стягнення на земельні ділянки (кадастровий номер 6120810100:02:001:0688 площею 0,2802га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та кадастровий номер 6120810100:02:001:0687 площею 4,2854га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, м.Борщів, вул.Заводська, №1, щодо яких право власності за боржником ТОВ "Подільська агропромислова компанія" не зареєстровано в установленому законом порядку.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;

- стверджує, що суд не дослідив та не надав оцінки доданим до заяви доказам, а тому є необхідність у встановленні нових обставин;

- вказує, що суд встановив обставини про те, що 05.09.2008р. ТОВ Подільська агропромислова компанія був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №293894 площею 4,5656га згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2006р.. Отже, на підставі наявного у справі державного акту на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120810100:02:001:0084, який зареєстрований у встановленому законом порядку доведено, що боржником у виконавчому провадженні відповідно до діючих у відповідний час ст.ст.82, 125, 126 128 Земельного кодексу України набуто право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120810100:02:001:0084 площею 4,5656га під предметом іпотеки та за адресою предмета іпотеки, та проведено його державну реєстрацію;

- констатує, що право власності на новоутворені земельні ділянки не зареєстровано. Це підтверджено інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові прана на земельну ділянку від 07.10.2021р. (кадастровий номер земельної ділянки 6120810100:02:001:0687); інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.10.2021р. (кадастровий номер земельної діл енне 6120810100:02:001:0688). Одночасно ця інформація підтверджує, що будь-які інші права щодо них не зареєстровано, в т.ч. права третіх осіб, які не є боржником виконавчого провадження;

- обґрунтовує те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6120810100:02:001:0688 площею 0,2802га та земельна ділянка з кадастровим номером 6120810100:02:001:0687 площею 4,2854га в своїй сукупності є тією самою земельною ділянкою, за кадастровим номером 6120810100:02:001:0084 площею 4,5656га, яка є предметом іпотеки, яка належить на праві приватної власності ТОВ "Подільська агропромислова компанія", оскільки загальна площа земельної ділянки, її конфігурація залишилася незмінною, єдиною їх відмінністю є те, що права власності на них (нові поділені ділянки) не зареєстровані у встановленому законом порядку. Підставою виникнення права власності ТОВ "Подільська агропромислова компанія" на земельну ділянку є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №293894;

- зазначає, що після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно було провести реєстрацію права власності окремо на кожну новоутворену в результаті поділу земельну ділянку, чого не було зроблено боржником ТОВ "Подільська агропромислова компанія";

- додає те, що ще одним підтвердженням того, що земельна ділянка з кадастровим номером 6120810100:02:001:0688 площею 0,2802га та земельна ділянка з кадастровим номером 6120810100:02:001:0687 площею 4,2854га належать ТОВ "Подільська агропромислова компанія" є вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 01.11.2021р. у справі №594/1195/21. Розглядаючи дану справу (кримінальне провадженим №12021211120000146 від 16.08.2021р.) судом було встановлено наступне: "Договором купівлі продажу земельної ділянки від 29.12.2006р. та Державним актом серія ЯЕ №219394 підтверджено, що ТОВ "Подільська агропромислова компанія" є власником земельної ділянки площею 4.5656га в м.Борщеві вул.Заводська,1;

- зауважує, що до заяви про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку, державним виконавцем були додані всі необхідні документи, які підтверджують правовий статус та право власності боржника ТОВ "Подільська агропромислова компанія", а саме: державний акт про право власності на земельну ділянку, свідоцтво про право власності на будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці, інформацію Державного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, відповідь Відділу №2 Управління у Чортківському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. Однак, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив надані документи та обставини справи, не застосував норми ст.79 Земельного кодексу України, п.54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015р., в результаті чого помилково дійшов висновку про недоведеність належності новоутворених земельних ділянок боржнику ТОВ "Подільська агропромислова компанія".

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №8/5025/425/11 у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М..

22.11.2021р. до Північно-західного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшло клопотання від 17.11.2021р. про долучення до апеляційної скарги доказів, зокрема, завіреної копії листа Відділу №2 Управління у Чорткіському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопвльській області від 14.11.2021р. №29-19.0.392-207/309-21. Також, просить поновити строк на подання доказів та прийняти їх до розгляду разом з апеляційною скаргою, оскільки поважність причин неподання доказів до суду першої інстанції обґрунтована тим, що скаржник отримав їх лише 15.11.2021р..

Згідно з приписами ч.3 ст.269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, враховуючи клопотання скаржника про поновлення строку на подання доказів та прийняти їх до розгляду разом з апеляційною скаргою, враховуючи винятковість випадку неможливості надання суду першої інстанції, зокрема, копії листа Відділу №2 Управління у Чорткіському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопвльській області від 14.11.2021р. №29-19.0.392-207/309-21, який просить долучити до справи на стадії апеляційного розгляду з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника, вищевказаний доказ приймається до розгляду судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2021р. у справі №8/5025/425/11 та розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2021р. об 11:30год., тощо.

01.12.2021р. на електронну адресу суду від представника Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" адвоката Сушко Т.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до якого просить провести розгляд справи №8/5025/425/11 в режимі відеоконференції, зокрема в Орджонікідзевському районному суді м.Запоріжжя.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2021р. задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" адвоката Сушко Т.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №8/5025/425/11 та забезпечення проведення якої доручено в Орджонікідзевському районному суді м.Запоріжжя.

Розпорядженням керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021р. №01-04/1065, у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі №8/5025/425/11 - Юрчука М.І. у період з 13.12.2021р. по 28.12.2021р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №8/5025/425/11.

Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів з розгляду справи №8/5025/425/11 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2021р. у справі №8/5025/425/11 прийнято до розгляду колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М..

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники у справі наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю таких учасників у справі.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Також, колегія суддів звертає увагу, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 29.11.2021р. було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська агропромислова компанія" за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 32307, Хмельницька обл., Камянець-Подільський р-н., с.Кам`янка , вул.Шкільна, 66.

Проте, ухвали суду, надіслані скаржнику за вказаною адресою, повернулись з поштовою відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Інформація про іншу адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська агропромислова компанія", ніж та, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відсутня.

Згідно ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як встановлено п.99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 в чинній редакції (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019р. у справі №916/2349/17.

В судовому засіданні 14.12.2021р. представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2021 у справі №8/5025/425/11 скасувати, а вимоги апеляційної скарги задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.04.2011р. позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська агропромислова компанія" про стягнення 960105,23грн. простроченої заборгованості по кредиту, 28577,79грн. прострочених процентів задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська агропромислова компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 960105,23грн. простроченої заборгованості по кредиту, 28577,79грн. прострочених процентів, 9886,83грн. відшкодування державного мита та 236,00грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.05.2011р. на виконання вищеозначеного рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №8/5025/425/11 видано наказ.

06.12.2012р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №35573741.

27.10.2021р. до Господарського суду Хмельницької області від Борщівського Відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) надійшла заява від 22.10.2021р. №18095/21.1-18 про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку, в якій просить суд: ухвалити рішення щодо звернення стягнення на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6120810100:02:001:0687 - 4,2854га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та 6120810100:02:001:0688 - 0,2802га, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, які не зареєстровані в установленому законом порядку; зобов`язати керівника ТОВ "Подільська агропромислова компанія" Ручинського О.В. зареєструвати право власності на дані земельні ділянки, з кадастровими номерами: 6120810100:02:001:0687 - 4,2854га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та 6120810100:02:001:0688 - 0,2802га.

Обґрунтовуючи подану заяву, Борщівський Відділ ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) посилається на те, що враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинків та споруд, нерухоме майно - будівлі та споруди м`ясопереробного підприємства (цілісний майновий комплекс), який знаходиться за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, м.Борщів, вул.Заводська, буд.1 та є предметом іпотеки, можуть бути реалізовані тільки разом з земельною ділянкою, на якій вони розташовані. Було встановлено, що 05.09.2008р. ТОВ "Подільська агропромислова компанія" був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №293894 площею 4,5656га, яку було поділено.

Проте, право власності на поділені земельні ділянки не зареєстровано, що унеможливлює подальше здійснення виконавчих дій з метою звернення стягнення на майно боржника та виконання рішення суду у повному обсязі, вказав заявник.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2021р. у справі №8/5025/425/11 відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви Борщівського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, положень ч.1 ст.18, ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019р. у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Отже, судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Забезпечення виконання остаточного судового рішення у визначеному законом порядку є позитивним обов`язком держави.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України "Про виконавче провадження".

У відповідності до п.1 ч.1 ст.10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно ст.336 ГПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.04.2011р. позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська агропромислова компанія" про стягнення 960105,23грн. простроченої заборгованості по кредиту, 28577,79грн. прострочених процентів задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська агропромислова компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 960105,23грн. простроченої заборгованості по кредиту, 28577,79грн. прострочених процентів, 9886,83грн. відшкодування державного мита та 236,00грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.05.2011р. на виконання вищеозначеного рішення господарського суду Хмельницької області по справі №8/5025/425/11 видано наказ.

06.12.2012р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №35573741.

Відповідно до договору іпотеки №56.2007 від 03.09.2007р. в іпотеці у ПАТ "Промінвестбанк" перебуває нерухоме майно ТОВ "Подільська агропромислова компанія", а саме - нежилі приміщення - будівлі та споруди м`ясопереробного підприємства (цілісний майновий комплекс), який знаходиться за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, м.Борщів, вул.Заводська, буд.1.

22.01.2013р. згідно акту опису та арешту майна боржника державним виконавцем описано цілісний майновий комплекс м`ясопереробного підприємства загальною площею 2936,5м.кв..

05.09.2008р. ТОВ "Подільська агропромислова компанія" був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №293894 площею 4,5656га згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2006р. ВЕМ №641687-641688.

Від Борщівського Відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) надійшла заява від 22.10.2021р. про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку, в якій просить суд: ухвалити рішення щодо звернення стягнення на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6120810100:02:001:0687 - 4,2854га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та 6120810100:02:001:0688 - 0,2802га, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, які не зареєстровані в установленому законом порядку; зобов`язати керівника ТОВ "Подільська агропромислова компанія" Ручинського О.В. зареєструвати право власності на дані земельні ділянки, з кадастровими номерами: 6120810100:02:001:0687 - 4,2854га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та 6120810100:02:001:0688 - 0,2802га.

Так, до заяви від 22.10.2021 №18095/21.1-18 заявником було додано отриману на його запит лист відповідь Відділу №2 Управління у Чортківському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №8-19-0.392-149/309-21 від 21.10.2021р., відповідно до якої повідомлено, що за ТОВ "Подільська агропромислова компанія" ЄДРПОУ 30668870 числилась земельна ділянка з кадастровим номером 6120810100:02:001:0084 - площею - 4.5656га на підставі Державного акту серії ЯЕ №293894 від 05.09.2008р.. Відомості про дану земельну ділянку Державного земельного кадастру були внесені 05.09.2008р. Проте, 16.02.2015р. вищевказану земельну ділянку на підставі "Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" поділили, після чого утворились дві наступні ділянки з кадастровими номерами: 6120810100:02:001:0687 площею 4,2854га та 6120810100:02:001:0688 площею 0,2802га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, відомості про них внесено до Державного земельного кадастру від 16.02.2015р..

Також, заявником надано копії витягу від 21.08.2019р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6120810100:02:001:0687; інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.10.2021р. (кадастровий номер земельної ділянки 6120810100:02:001:0687); інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.10.2021р. (кадастровий номер земельної ділянки 6120810100:02:001:0688); листа №8-19-0.392-149/309-21 від 21.10.2021р. відділу №2 Управління у Чортківському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Як встановлено судом право власності на новоутворені земельні ділянки з кадастровими номерами: 6120810100:02:001:0687 площею 4,2854га та 6120810100:02:001:0688 площею 0,2802га, після поділу ТОВ "Подільська агропромислова компанія" земельної ділянки з кадастровим номером 6120810100:02:001:0084 - площею - 4,5656 га, не зареєстровано.

Зазначене також, стверджується листом відповіддю Відділу №2 Управління у Чортківському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 15.11.2021р. №29- 19.0.392-207/309-21.

Поряд із зазначеним вказані вище документи свідчать, що будь-які інші права щодо вказаних земельних ділянок не зареєстровано, в т.ч. права третіх осіб, які не є боржником виконавчого провадження.

Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні котла рахунків) та примусовій реалізації.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинків та споруд, нерухоме майно - будівлі та споруди м`ясопереробного підприємства (цілісний майновий комплекс), який знаходиться за адресою: Тернопільська область. Борщівський район, м.Борщів, вул.Заводська, буд.1 та є предметом іпотеки можуть бути реалізовані тільки разом з земельною ділянкою, на якій вони розташовані.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об`єкта нерухомості окремі від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості суперечить закону (постанова від 22.06.2021р. у справі №200/606/18).

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Закону України "Про землеустрій".

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 Земельного кодексу України).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельне: ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Згідно ч.9 ст.79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Частиною 13 ст.79-1 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до п.10 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок.

У відповідності до п.54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015р., державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин. Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються: документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

Згідно ст.56 Закону України "Про землеустрій", технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Аналізуючи вище викладене, слід дійти висновку, що власник земельної ділянки, при наявності на земельну ділянку правовстановлюючого документу, може здійснити як поділ земельної ділянки, так і об`єднання земельних ділянок в одну.

У відповідності до висновків, викладених у постанові Верховного суду України від 25.07.2018р. у справі №640/8456/16-ц, у разі об`єднання земельних ділянок не відбувається виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, фактично та юридично відбувається заміна кількох правовстановлюючих документів на один новий, яким засвідчено право власності на те саме майно, що й у попередніх документах. Залишаються попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема, не відбувається зміна їх цільового призначення, розташування тощо.

Правовий висновок у подібних правовідносинах щодо оцінки створення нового майна викладений у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016р. у справі №6- 1213цс16.

Також, аналогічним є висновок суду, викладений у постанові Верховного Суду від 18.11.2020р. у справі №904/6059/19, згідно якого у разі поділу земельної ділянки змінюються межі, площа та кадастровий номер цієї земельної ділянки, проте обсяг прав попереднього землекористувача, набутий на таку земельну ділянку у встановленому законом порядку на підставі Державного акта на право постійного користування землею, не змінюється, у зв`язку з чим зміна кадастрового номера, здійснена з дотриманням вищенаведених норм закону, не є правовою підставою, передбаченою положеннями ст.141 Земельного кодексу України для припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Як вже зазначалось вище, підставою виникнення права власності ТОВ "Подільська агропромислова компанія" на земельну ділянку з кадастровим номером 6120810100:02:001:0084 - площею - 4.5656га є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №293894.

Згідно ст.125 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А згідно ч.1ст.126 Земельного кодексу України, право власності земельної ділянки оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 1 ст.182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові грана - а нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями ст.153 Земельного Кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи вище викладене в сукупності слід дійти висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 6120810100:02:001:0688 площею 0,2802га та земельна ділянка з кадастровим номером 6120810100:02:001:0687 площею 4,2854га в своїй сукупності є тією самою земельною ділянкою, за кадастровим номером 6120810100:02:001:0084 площею 4,5656га, яка належить на праві власності ТОВ "Подільська агропромислова компанія", оскільки загальна площа земельної ділянки та її конфігурація залишилася незмінною.

Однак, як встановлено судом права власності на вказані вище нові поділені земельні ділянки не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Матеріали справи свідчать, що до заяви про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку, державним виконавцем були додані всі необхідні документи, які підтверджують правовий статус та право власності боржника ТОВ "Подільська агропромислова компанія", а саме: державний акт про право власності на земельну ділянку, свідоцтво про право власності на будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці, інформацію Державного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, відповідь Відділу №2 Управління у Чортківському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.

Отже, вищезазначені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив надані документи та обставини, в результаті чого помилково дійшов висновку про те, що заявником не доведено наявності передбачених ст.336 ГПК України підстав для застосування звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку (у тому числі, не доведено належності відповідних об`єктів нерухомого майна станом на час звернення до суду та розгляду заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська агропромислова компанія"), у зв`язку із чим відмовив у задоволенні заяви Борщівського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для її задоволення.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" слід задовольнити, в свою чергу, керуючись п.3 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2021р. у справі №8/5025/425/11 слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву Борщівського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 22.10.2021р. №18095/21.1-18 про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку слід задовольнити та надати дозвіл у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області №8/5025 від 16.05.2011р. на звернення стягнення на земельні ділянки кадастровий номер 6120810100:02:001:0688 площею 0,2802га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та кадастровий номер 6120810100:02:001:0687 площею 4,2854га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, м.Борщів, вул.Заводська, №1, щодо яких право власності за боржником ТОВ "Подільська агропромислова компанія" не зареєстровано в установленому законом порядку.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.11.2021р. у справі №8/5025/425/11 - скасувати. Прийняти нове судове рішення.

Заяву Борщівського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 22.10.2021р. №18095/21.1-18 про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване в установленому законом порядку задовольнити.

Надати дозвіл у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області №8/5025 від 16.05.2011р. на звернення стягнення на земельні ділянки кадастровий номер 6120810100:02:001:0688 площею 0,2802га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та кадастровий номер 6120810100:02:001:0687 площею 4,2854га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, м.Борщів, вул. Заводська, №1, щодо яких право власності за боржником ТОВ "Подільська агропромислова компанія" не зареєстровано в установленому законом порядку.

3. Матеріали справи №8/5025/425/11 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "16" грудня 2021 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.