Рішення

від 14.12.2021 по справі 904/6109/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2021м. ДніпроСправа № 904/6109/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Сталі", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 3 977 991 грн. 61 коп. за договором про закупівлю товару від 09.12.2020 № 864/13/460В

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Сталі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 25.06.2021 № 25/06-01, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість в сумі 3 977 991 грн. 61 коп., з яких: 3 929 234 грн. 40 коп. - основний борг, 48 757 грн. 21 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору про закупівлю товару від 09.12.2020 № 864/13/460В. Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 59 669 грн. 87 коп. та витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких, відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, складає 40 000 грн. 00 коп., просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 20.07.2021.

20.07.2021 на електронну адресу суду та 22.07.2021 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив відповідача від 19.07.2021 № 18/4586, відповідно до якого відповідач не погоджується з виконаним позивачем розрахунком інфляційних втрат та надає власний контррозрахунок інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2021 підготовче засідання відкладено на 10.08.2021, у зв`язку із неявкою сторін та для надання сторонами витребуваних судом документів.

10.08.2021 на електронну адресу суду та 11.08.2021 засобами поштового зв`язку до суду надійшла відповідь позивача на відзив від 09.08.2021 № 09/08-01, в якій виклав заперечення щодо наданого відповідачем контр розрахунку інфляційних втрат; зазначає, що розрахунок позивачем виконано вірно.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, підготовче засідання відкладено на 28.09.2021.

28.09.2021 судове засідання не відбулося через перебування судді Рудь І.А. на лікарняному.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 28.10.2021 підготовче засідання призначене в межах розумного строку на 30.11.2021.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 14.12.2021.

13.12.2021 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про розподіл витрат на правничу допомогу від 10.12.2021 № 10/12, відповідно до якої просив суд покласти на відповідача витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. 00 коп., надав докази на підтвердження вказаних витрат.

Того ж дня позивачем до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Сторони явку повноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240, у зв`язку із неявкою сторін, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020 між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Сталі" (постачальник) укладено договір про закупівлю товару № 864/13/460В (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений у пункті 1.2 договору, а покупець - прийняти й оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2. договору постачальник зобов`язується поставити сплави, код 1462 (кулі) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

У п. 3.1 договору сторони визначили суму (ціну) договору, яка відповідно до специфікації № 1 становить 30 276 000,00 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 655 200,00 грн. Загальна сума становить 3 931 200,00 грн.

Товар, який поставляються відповідно до цього договору, сплачуються покупцем за погодженими цінами в національній валюті України (пункт 4.1 договору).

Згідно з п. 4.2 договору покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів.

За умовами п. 5.1. договору поставка товару здійснюється партіями в період січень - березень 2021 року. Обсяг кожної партії та термін поставки уточнюється в заявках, підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 10-ти робочих днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта тощо) з наступним направленням оригіналів документі на адресу, вказану в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов`язковим).

Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (пункт 5.4 договору).

Згідно з п. 12.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору на суму 3 931 200,00 грн. з ПДВ, в якій сторони визначили товар, що підлягає поставці, його ціну та кількість (т.1, а.с. 19).

На виконання умов договору, вищевказаної Специфікації та заявок покупця, у період з 12.01.2021 по 29.03.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 4 420 634 грн. 40 коп., що підтверджується підписаними сторонами і скріпленими їх печатками видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи (т.1, а.с. 20-32, 35-58).

Господарський суд зазначає, що вказані вище накладні та акти підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Позивач вказує, що відповідач частково повернув товар на суму 491 400 грн. 00 коп., що підтверджується накладною на повернення від 21.01.2021 № 2424-00001 (т.1, а.с. 34), проте решту поставленого позивачем товару не оплатив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 3 929 234 грн. 40 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 03.06.2021 № 03/06-02, в якій вимагав сплати вартість товару, строк оплати якого настав станом на 03.06.2021 в сумі 2 946 434 грн. 40 коп. Відповіді ДП Східний ГЗК на претензію матеріали справи не містять.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 48 757 грн. 21 коп. за період з квітня по травень 2021.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за позовом сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про закупівлю товарів, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок розрахунків, наявність часткових оплат, періоди прострочення виконання зобов`язань тощо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про закупівлю товарів, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порушення умов договору своєчасно не сплачена вартість товару, поставленого позивачем за спірними видатковими накладними.

Отже, судом встановлено, що факт належного виконання умов договору позивачем в частині поставки товару за специфікацією № 1, наявними в матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, не заперечується відповідачем, підтверджується належними доказами, строк оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав:

- за видатковою накладною № РН-0000001 від 12.01.2021 - 07.04.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000002 від 12.01.2021 - 07.04.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000004 від 15.01.2021 - 12.04.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000005 від 21.01.2021 - 16.04.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000008 від 12.02.2021 - 13.05.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000009 від 12.02.2021 - 13.05.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000010 від 10.03.2021 - 07.06.2021;

- за видатковою накладною № РН-0000011 від 29.03.2021 - 24.06.2021.

За вказаних підстав, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3 929 234 грн. 40 коп., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та встановив, що сума втрат від інфляції обчислена вірно, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у сумі 48 757 грн. 21 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 929 234 грн. 40 коп. основного боргу, 48 757 грн. 21 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Також у позовній заяві позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу, розмір яких за попереднім (орієнтовним) розрахунком складає 40 000 грн. 00 коп.

Господарський суд зазначає, що під час судового розгляду справи заперечення відповідача щодо визначеного позивачем розміру вартості правничої допомоги або заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надходили.

13.12.2021 на електронну адресу суду надійшла заява позивача, в якій просив суд вирішити питання про стягнення з відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 40 000 грн. 00 коп. та надав докази їх понесення.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі позивачем до матеріалів справи долучено копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.01.2020 № 10/01, укладеного між адвокатським бюро Тимофієва Євгенія та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Сталі"; додаткової угоди від 30.12.2020 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.01.2020 № 10/01; додаткової угоди від 01.06.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.01.2020 № 10/01; переліку виконаних робіт (наданих послуг) від 10.12.2021; платіжного доручення від 20.07.2021 № 2984 про сплату гонорару за надання правової допомоги за договором № 10/01 від 10.01.2020, додаткова угода від 01.06.2021 в сумі 20 000 грн. 00 коп.; платіжного доручення від 03.12.2021 № 3055 про сплату гонорару за надання правової допомоги за договором № 10/01 від 10.01.2020, додаткова угода від 01.06.2021 № в сумі 20 000 грн. 00 коп.; ордеру від 20.07.2021 серія АЕ № 1076773.

Як встановлено судом та вбачається з умов укладеного між Адвокатським бюро Тимофієва Євгенія (виконавець, бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Сталі" (замовник, клієнт) договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/01 від 10.01.2020 (надалі - договір), клієнт доручає, а бюро приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором правової (правничої) допомоги в інтересах клієнта в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).

Правова (правнича) допомога, що надається клієнту, полягає, зокрема, у наступному: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства тощо (п. 1.2 договору).

Додатковою угодою від 30.12.2020 до договору сторони продовжили строк дії цього договору до 31.12.2021 включно.

У додатковій угоді від 01.06.2021 до договору сторони визначили зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги клієнтові бюро, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги щодо стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за договором № 864/13/460В про закупівлю товару від 09.12.2020.

Згідно з пунктом 2 цієї додаткової угоди бюро зобов`язується виконати роботу та надати таку правову (правничу) допомогу клієнту: ознайомлення з документами, пов`язаними з договором № 864/13/460В про закупівлю товару від 09.12.2020; надання консультацій; складання заяв по суті (позов, відповідь на відзив (за потребою), здійснення розрахунку штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних збитків; складання заяв та клопотань та інших процесуальних документів (за потребою); представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, у т.ч. участь у судових засіданнях.

При цьому сторонами погоджений фіксований розмір гонорару в сумі 40000,00 грн за надану правову (правничу) допомогу клієнту (п. 3 додаткової угоди).

За змістом пунктів 4 - 6 додаткової угоди розмір гонорару не залежить від затраченого часу бюро на надання правової (правничої) допомоги, зазначеної в пункті 2 цієї додаткової угоди; гонорар сплачується протягом 20 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт; ця додаткова угода є підставою для оплати гонорару.

10.12.2021 сторонами складений та підписаний перелік виконаних робіт (наданих послуг) до договору, відповідно до якого сторони визначили зміст та обсяг фактично наданої правової (правничої) допомоги та факт належного отримання клієнтом послуг відповідно до договору.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень від 20.07.2021 № 2984, від 03.12.2021 № 3055 гонорар за надання правової допомоги за договором сплачений ТОВ Світ Сталі на користь Адвокатського бюро Тимофієва Євгенія у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу , дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. 00 коп. є справедливою та співрозмірною.

З огляду на повне задоволення позовних вимог відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 40 000 грн. 00 коп. покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Сталі" (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Кропоткіна, 28/34, код ЄДРПОУ 35935913) 3 929 234 грн. 40 коп. (три мільйони дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч двісті тридцять чотири грн. 40 коп.) основного боргу, 48 757 грн. 21 коп. (сорок вісім тисяч сімсот п`ятдесят сім грн. 21 коп.) інфляційних втрат, 59 669 грн. 87 коп. (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять грн. 87 коп.) витрат зі сплати судового збору, 40 000 грн. 00 коп. (сорок тисяч грн.. 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.12.2021

Суддя І.А. Рудь