Рішення

від 09.12.2021 по справі 910/12983/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2021Справа № 910/12983/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо"

про стягнення 1888995,36 грн.

Представники сторін:

від позивача: Діденко О.В., адвокат,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сандора звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Гіппо про стягнення за договором поставки від 19.12.2018 № 191218-21/1г (S/S_TT-18-9189) заборгованості за поставлений товар у сумі 1888995,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу місцезнаходження, а також телефонограмою. Ухвали суду від 11.11.2021 та від 09.12.2021 відповідачу вручені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними в матеріалах справи.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2018 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 191218-21/1г (S/S_TT-18-9189) (із протоколом розбіжностей), за умовами якого постачальник зобов`язався передавати товар у власність покупця у відповідності до замовлень покупця, а покупець - приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору поставка товару здійснюється на підставі накладної (их) згідно замовлення покупця, яка (і) є невід`ємною частиною договору.

Пунктами 4.1.1, 4.1.2 договору передбачено, що поставка за цим договором можлива на умовах: DDP (Інкотермс 2010) логістичний центр покупця м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21А або м. Луцьк, вул. Вахтангова, 10; DDP (Інкотермс 2010) торгівельний заклад покупця (адреса конкретного торгівельного закладу визначається в замовленні на постачання).

Відповідно до пункту 5.4 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в українській національній валюті - гривні, в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 40 календарних днів з дати поставки товару. Зобов`язання по оплаті товару вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів на рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за період з 06.05.2020 по 17.07.2020 на загальну суму 1938408,18 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними.

11.08.2020 між сторонами підписано акт зарахування зустрічних вимог, за яким проведено зарахування зустрічних вимог за договором поставки від 19.12.2018 № 191218-21/1г (S/S_TT-18-9189) на суму 106685,63 грн., яку позивач винен відповідачу, в рахунок погашення заборгованості за послуги проведення спеціальних заходів та реклами за березень 2020 року, а відповідач винен позивачу в рахунок погашення заборгованості за поставлений та реалізований товар.

У зв`язку з наявністю заборгованості відповідача за договором поставки, позивач звертався до відповідача з претензіями від 13.04.2021 № 10-05-204 та від 02.06.2021 № 10-05-728 щодо погашення боргу.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що в межах договору позивачем поставлено відповідачу товар за період з 06.05.2020 по 17.07.2020 на загальну суму 1938408,18 грн., з якої за актом зарахування зустрічних вимог від 11.08.2020 борг сторонами зменшено на 106685,63 грн., у зв`язку з чим залишок боргу відповідача склав 1888995,36 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача за договором складає 1888995,36 грн., що підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сандора задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гіппо (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, корп. 2, каб. 33; ідентифікаційний код 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сандора (57262, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Миколаївське; ідентифікаційний код 22430008) 1888995 (один мільйон вісімсот вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 36 коп. основної заборгованості, а також 28334 (двадцять вісім тисяч триста тридцять чотири) грн. 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 15.12.2021 року.

Суддя К.В. Полякова