ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3266/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина", м.Луцьк про стягнення 398739,50 грн. за участю представників:
позивача - Судаков Д.О. (посвідчення №1797, самопредставництво згідно з витягом);
відповідача - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Галичина" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 398739,50грн. за використання земельної ділянки по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 за період з 01.01.2020 по 31.07.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2021 року відкрито провадження у справі №922/3266/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.09.2021 року, яке протокольною суду було відкладено на 05.10.2021 року.
Ухвалою суду від 05.10.21 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 19.10.2021 року.
Ухвалою суду від 19.10.2021 відкладено судове засідання на 28.10.21, яке не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 25.10.21 по 16.11.21.
Ухвалою суду від 17.11.2021 судове засідання у справі призначено на 25.11.2021, яке було відкладено на 07.12.2021.
Сторонами надано до суду наступні документи:
- відзив відповідача (а.с.58-66) про відмову в позові;
- заява позивача про зменшення розміру позовних вимог (а.с.88-89);
- відповідь позивача на відзив (а.с.93-99);
- заперечення відповідача (а.с.111-118).
Надані документи судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 07.12.2021 року представник позивача позов підтримував з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач у судове засідання 07.12.2021 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2021 №270203274 інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові припинено 23.01.2018 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 26.06.2017 у справі № 922/1395/17.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.08.2021 №269058936 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 33,5 кв.м. по Малопанасівському в`їзду, 1 у м. Харкові з 03.12.2013 зареєстроване за ТОВ «ЗАВОД ГАЛИЧИНА» на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2011 № 914.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.08.2021 № 269002667 речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 зареєстровано за Харківською міською радою 07.05.2015. Форма власності - комунальна.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.07.2021 № НВ-0007180662021 земельна ділянка по в`їзду Малопанасівському, 1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 площею 0,0971 га має категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; форма власності - комунальна; цільове призначення 12.08.; вид використання земельної ділянки - для експлуатації стаціонарної АЗС (літ. «А-1» ).
Датою державної реєстрації земельної ділянки є 12.11.2013.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 20.07.2021 № 18486/5/20-40-04-03-11 ТОВ «ЗАВОД ГАЛИЧИНА» станом на 15.07.2021 сплачено земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 за 2020 рік у сумі 20174,93 грн., за 2021 рік у сумі 15574,36 грн.
Харківська міська рада даний сплачений земельний податок ТОВ «ЗАВОД ГАЛИЧИНА» врахувала при здійсненні розрахунку задля уникнення подвійного стягнення.
Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 у період з 01.01.2020 по 31.07.2021, та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0971 га з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.
Сам розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ «ЗАВОД ГАЛИЧИНА» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:003:0004) від 06.05.2021 №2042, виданого Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Враховуючи вищенаведене, ТОВ «ЗАВОД ГАЛИЧИНА» у період з 01.01.2020 по 31.07.2021 не сплачувало за користування земельною ділянкою по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 у справі №922/521/20 позовні вимоги Харківської міської ради до ТОВ «ЗАВОД ГАЛИЧИНА» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 331913,82 грн. за використання земельної ділянки по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 залишені без задоволення.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 922/521/20 рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 у справі №922/521/20 скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги Харківської міської ради до ТОВ «ЗАВОД ГАЛИЧИНА» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 331913,82 грн. за використання земельної ділянки по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 за період з 01.02.2018 по 31.12.2019 задоволені повністю.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 922/521/20 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ЗАВОД ГАЛИЧИНА» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 922/521/20.
Враховуючи викладене вище, період позовних вимог починає обліковуватися з наступного дня після періоду позовних вимог у справі №922/521/20, тобто з 01.01.2020.
Відповідач надав разом з відзивом копію платіжного доручення №1393 від 06.08.21 про сплату земельного податку за липень 2021 (а.с.77) в сумі 1834,09 грн., з урахуванням чого позивач зменшив розмір позовних вимог на цю суму.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до ст.2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з ст.4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Харківською міською радою відповідно до ст.189 Земельного кодексу України здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.
Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради 12.08.2021 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА протягом позовного періоду використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові площею 0,0971 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 (стаціонарна АЗС), право власності на яку зареєстроване за Відповідачем.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру 15.07.2021 № НВ-0007180662021 про земельну ділянку по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:003:0004) площа вказаної земельної ділянки складає 0,0971 га.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:003:0004) від 06.05.2021 №2042, виданого Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, нормативно грошова оцінка спірної ділянки складає 2424016 грн.
За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по в`їзду Малопанасівському, 1 у м. Харкові від 12.08.2021.
ТОВ ЗАВОД ГАЛИЧИНА , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку протягом позовного періоду не оформило речового права на вказану земельну ділянку.
Суд не погоджується з запереченнями відповідача щодо неправомірності застосування до спірних правовідносин положень ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виходячи з наступного.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.
Враховуючи правову природу кондикційних зобов`язань (стаття 1212 ЦК України), для яких вина не має значення, важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, тобто обов`язок відповідача повернути безпідставно набуте (збережене) майно не є заходом відповідальності.
Під безпідставно збереженим майном позивач має на увазі грошові кошти в розумінні ст.ст.179, 190 ЦК України, оскільки відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним.
Згідно з п."в" ч.1 ст.96 ЗК України Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.
Згідно з ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 року по справі №922/521/20 встановлено наступне: "ТОВ Завод Галичина з 03.12.2013 є власником нерухомого майна (нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 33,5кв.м.), розміщеного на земельній ділянці по в`їзду Малапанасівському, 1 у м.Харкові, яка належить територіальній громаді м.Харкова.
Матеріали справи не містять доказів укладення ТОВ Завод Галичина з Харківською міською радою договору оренди земельної ділянки по в`їзду Малапанасівському, 1 у м.Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004, однак, її фактичне користування відповідачем доведено матеріалами справи та ним не спростовано.
Отже, ТОВ Завод Галичина як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17).".
Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права.
Таким чином, до спірних правовідносин суд застосовує ст.ст.1212-1214 ЦК, спираючись на практику Верхового Суду, що відображена у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.
У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої.
Крім того, свою правову позицію Харківська міська рада підтверджує також постановами Верхового Суду від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, у яких Верховний Суд застосував положення ч.2 ст.20 і ч.3 ст.23 Закону України Про оцінку земель , відповідно до якої дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Правова позиція також узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №922/2845/19, від 25.02.2020 у справі № 922/748/19, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, від 10.02.2020 у справі №922/981/18.
Суд також не погоджується з запереченнями відповідача щодо невірного розрахунку орендної плати, виходячи з наступного.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17 та у п.46 постанови ВС у справі №922/902/18).
Згідно з витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земель (а.с.38) нормативно грошова оцінка спірної ділянки складає 2424016,00 грн.
Щодо застосування ставки річної орендної плати 12%
Відповідно до п. 4 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (зі змінами та доповненнями), закріплений перелік земель, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати. Ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки під АЗС і АГЗС - 12%.
Судом встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться діюча АЗС. Фото АЗС знаходиться в матеріалах справи (а.с.43).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.07.2021 №НВ-0007180662021 земельна ділянка площею 0,0971 га з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові знаходиться у комунальній власності. Цільове призначення - 12.08. для експлуатації стаціонарної АЗС (літ. А-1 ) (а.с.35).
Щодо застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.
Пунктом 2.4. рішення ХМР №41/08 встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (Кі) та обмеженого використання (КЦ здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.
Щодо застосування коефіцієнту розміру земельної ділянки із значенням 1.
Додатком до рішення ХМР №41/08 Коефіцієнти умов використання земельної ділянки встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1.
Отже, судом з`ясовані обставини щодо правильності здійснення позивачем розрахунків, з урахуванням пояснень позивача та заперечень відповідача.
Позивачем надано розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.20 по 31.12.21 (а.с.39), сторонами підтверджується сплата земельного податку за липень 2021, позивачем зменшено позовні вимоги (а.с.88-89), заявлено до стягнення 398739,50 грн. за період з 01.01.20 по 31.07.21.
Перевіривши відповідний розрахунок позивача, суд приходить до висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, ст.ст.73-80, 86, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ГАЛИЧИНА (юридична адреса: 43023, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Єршова, буд.1; місцезнаходження: 43010, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кременецька, буд.38; код ЄДРПОУ 33513052) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку ІВАN - UА698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків. обл./МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 398739,50 грн. за використання земельної ділянки по в`їзду Малопанасівському, 1 у м.Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:003:0004 за період з 01.01.2020 по 31.07.2021.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ГАЛИЧИНА (юридична адреса: 43023, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Єршова, буд.1; місцезнаходження: 43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кременецька, буд.38; код ЄДРПОУ 33513052) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м.Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243; р/р UА518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5981,09 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "16" грудня 2021 р.
Суддя К.В. Аріт
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2021 |
Оприлюднено | 17.12.2021 |
Номер документу | 101934886 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аріт К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні