Ухвала

від 30.11.2021 по справі 201/11759/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/11759/21

Провадження № 1-кс/201/3429/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення тимчасового доступу до документів у кримінальному провадженні №12021041650000181,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення тимчасового доступу.

В клопотанні слідчого зазначено, що у провадженні СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650000181 від 13.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що до чергової частини ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт старшого оперуповноваженого СКП ВП № 5 про те, що невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб, приблизно 15.10.2010, підробили офіційний документ та зареєстрували земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:03:149:0082, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді, наданої 20.04.2021 за № 12/11-82 Директором департаменту по роботі з активами ОСОБА_5 , зідно із Публічною кадастровою картою України у приватній власності перебуває земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:03:149:0082, цільове призначення 02.09 для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови для улаштування автостоянки.

Встановлено, що 16.04.1998 року за номером № 697 видано Рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання приватному підприємцю ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_1 , земельної ділянки загальною площею 1,28 га по АДРЕСА_1 , у приватну власність для улаштування автостоянки, відповідно до листа-замовлення приватного підприємця.

Відповідно до відповіді, наданої директором ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 № 1/1-39 від 18.05.2021, рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.04.1998 № 697 було вилучено старшим оперуповноваженим в ОВС УСБУ у Дніпропетровській області капітаном ОСОБА_8 відповідно до ухвали від 23.03.2020 справа № 932/3035/20 (провадження № 1-кс/932/1561/20) слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_9 та надано копії матеріалів вилучення зазначеного рішення. Також встановлено, що запитуване рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.04.1998 № 697 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_1 , земельної ділянки по АДРЕСА_1 у приватну власність для улаштування автостоянки» не приймалося. За реквізитами від 16.04.1998 № 697 було прийнято рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про надання підприємству теплових мереж « ІНФОРМАЦІЯ_4 » земельної ділянки по АДРЕСА_2 у тимчасове короткострокове користування на період проектування та будівництва тепло розподільного пункту».

Будучи допитаним в якості представника потерпілого ОСОБА_10 пояснив, що він являється представником за довіреністю № 7/10-3425 від 24.12.2021, наданої ІНФОРМАЦІЯ_5 . Представник потерпілого пояснив наступне: « ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування, які одночасно здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, у земельних правовідносинах виступають як представницькі органи суб`єкта власності народу України, територіальної громади власників землі щодо права розпорядження, притаманного власнику. Статтями 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України та ст. ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України врегульовано порядок розпорядження землею.

Згідно зі статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 34 частини першої статті 26), органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування ІНФОРМАЦІЯ_6 вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. Отже, право комунальної власності на землю (земельні ділянки), виникає і без реєстрації в силу спеціальних вимог закону. Виходячи з вимог ст. 83 Земельного кодексу України презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальній громаді міста з визначенням її власником ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування, із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно вимог ч. 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності чи користування землею фізичними особами набувається та реалізується в порядку і на підставах, визначених Конституцією України (ст. ст. 13, 14), Земельного кодексу України ст. ст. 78, 92, 93, 102-1, 116, 118, 119, 123, 125, 126 ЗК України) а також інших законів, що видаються відповідно до них (Закону «Про оренду землі», Цивільного кодексу України).

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях міської ради. Отже, правовою основою виникнення права користування земельною ділянкою є рішення органу місцевого самоврядування.

Під час виконання службових обов`язків посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 було виявлено непоодинокі випадки оформлення фізичними особами права приватної власності на земельні ділянки, розташовані у м. Дніпрі, ймовірно, шахрайським шляхом.

Майже у всіх виявлених випадках первинне право приватної власності на земельні ділянки виникло на підставі рішень виконавчого комітету міської ради 1998 року. Після отримання витягів із Державного земельного кадастру з`ясовано, що на підставі цих рішень у 1998 році нібито було отримано Державні акти на право приватної власності. У 2019 році з метою отримання чинного та офіційного кадастрового номера земельної ділянки було розроблено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі чого були зареєстровані земельні ділянки у Державному земельному кадастрі. Після державної реєстрації земельних ділянок на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (договір про задоволення вимог іпотекодержателя, договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі до/з статутного капіталу підприємства, свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, судове рішення тощо) деякі із земельних ділянок неодноразово змінили власника.

Під час здійснення аналізу рішень виконавчого комітету міської ради 1998 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було виявлено неспівпадання назви (заголовків), дати та номеру рішень, які стали підставою виникнення права власності на земельні ділянки, із заголовками та/або датами рішень ІНФОРМАЦІЯ_8 , які містяться в модулі «Розпорядча діяльність» програмного забезпечення «Електронне самоврядування» (далі електронна база).

Для попередження здійснення подальших дій, спрямованих на незаконне заволодіння земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста, було прийнято рішення про ознайомлення з цими рішеннями виконавчого комітету міської ради 1998 року, які у паперовому вигляді знаходяться на постійному зберіганні в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі архівне управління).

За підсумками ознайомлення встановлено, що в деяких випадках в архівному управлінні знаходяться саме ті рішення, які зазначені в електронній базі, з чого можна зробити висновок, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_8 , які було надано замовниками державної реєстрації права власності на земельні ділянки під час здійснення такої реєстрації, є підробленими, а оригінал справжнього рішення виконавчого комітету досі знаходиться в архівному управлінні, тобто зловмисники наразі ще на здійснили підміну справжнього рішення на підроблене, тим самим не закінчивши даний етап злочину.

В інших випадках в архівному управлінні знаходяться саме ті рішення, які і стали підставою державної реєстрації права власності на земельні ділянки. Є припущення, що ці рішення є підробленими на таких підставах.

Станом на 1998 рік діяли норми Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ, в редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-ХІІ, який втратив чинність з 01.01.2002 на підставі Земельного Кодексу від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі ЗК України 1990 року).

Відповідно до статті 3 ЗК України 1990 року власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. У державній власності перебували всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Право на отримання земельної ділянки у приватну власність із земель державної власності мали лише громадяни і лише для певної мети: безплатно для ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, для ведення особистого підсобного господарства, для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), для садівництва, дачного і гаражного будівництва; за плату передавалися у власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки, розмір яких перевищує середню земельну частку.

Таким чином, земельне законодавство, яке було чинним на 1998 рік і дати зазначені у підроблених рішеннях виконавчого комітету міської ради, не передбачало права отримання земельної ділянки у приватну власність для здійснення комерційної діяльності.

У ході перевірки архівних рішень встановлено, що усі рішення, листи та списки розсилки до цих рішень виготовлено на аркушах жовтого кольору однакової якості, що не співпадає з якістю паперу на якому централізовано виготовлялись бланки рішень ІНФОРМАЦІЯ_9 у 1998 році використовувались глянцеві бланки роздруковані типографією на папері білого кольору або бланки без топографічної позначки на папері лише білого кольору).

У результаті перевірки архівних рішень встановлено, що тексти підроблених рішень містять граматичні та стилістичні помилки, зазначені у них найменування посад не відповідають нормам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Інструкції з діловодства, а також містять відомості які свідчать про порушення порядку підготовки та візування проектів рішень виконавчого комітету міської ради визначених Регламентом виконавчого комітету міської ради, яких був чинним на той час. Так, наприклад, посаду ОСОБА_11 зазначено як «заступник голови міської ради», така назва ніколи не використовувалась оскільки відповідно до ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» найменування посади визначено «заступник міського голови».

Також встановлено, що додані до рішень документи: список розсилки рішення підписано завідуючим загальним відділом виконкому ОСОБА_12 , тоді як станом на 1998 рік розсилання рішень виконавцям було обов`язком працівників протокольної частини цього відділу. В результаті перевірки виявлено відсутність на листах відмітки про реєстрацію вхідного документа, що відповідно до Інструкції з діловодства взагалі унеможливлює підготовку будь-якого проекту рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення, які приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються міським головою.

Випадки заміщення міського голови у разі його відсутності на засіданні та як наслідок наявність права на підписання прийнятих рішень ІНФОРМАЦІЯ_8 визначені у ст. 42, 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідним Регламентом виконавчого комітету міської ради. Отже, у випадку відсутності на засіданні виконавчого комітету міської ради міського голови ОСОБА_13 , головуючим на засіданні ІНФОРМАЦІЯ_8 був перший заступник міського голови ОСОБА_14 . У разі підписання прийнятих рішень ІНФОРМАЦІЯ_8 першим заступником міського голови ОСОБА_14 його посада зазначалась «перший заступник міського голови». Підроблені рішення виявленні в архівному управлінні містять позначки «в.о. міського голови ОСОБА_14 », що є порушенням ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вимог Інструкції з діловодства, і зазначені порушення мали б наслідки повернення проекту рішення автору на доопрацювання.

Крім цього, підписи, написи дати та номери рішень зроблено невпевнено, що їх суттєво відрізняє від інших рішень прийнятих на відповідних засіданнях ІНФОРМАЦІЯ_8 . Плани земельних ділянок, які додані до відповідних рішень виконано на друкарській машинці з характерними відмінностями.

Особливу увагу привертає те, що в деяких випадках заголовки рішень, які наявні у паперовому вигляді в архівному управлінні, не збігаються із заголовками рішень, зазначеними у протоколі засідання ІНФОРМАЦІЯ_8 та в електронній базі. До того ж, дати деяких рішень, які стали підставою для державної реєстрації права власності на земельні ділянки, не збігаються із датами проведених засідань виконавчого комітету міської ради.

Окремо слід звернути увагу на план-схеми земельних ділянок, які містяться у підроблених рішеннях виконавчого комітету. У 1998 році план-схеми виготовлялись Управлінням земельних ресурсів м. Дніпропетровська на графічному матеріалі масштабу 1:2000 у підроблених рішеннях ІНФОРМАЦІЯ_8 , що знаходяться в архівному управлінні, містяться план-схеми, виготовлені на графічному матеріалі масштабу 1:500. План-схеми масштабу 1:500 ІНФОРМАЦІЯ_10 на той час не виготовлялись. Крім цього, на план-схемах у 1998 році, крім меж земельної ділянки обов`язково зазначались межі закріпленої території (з позначенням в метрах її ширини), яка підлягала прибиранню та благоустрою. У підроблених рішеннях виконавчого комітету міської ради визначено лише межі самої земельної ділянки без визначення такої території, що не відповідає вимогам порядку підготовки рішень ІНФОРМАЦІЯ_8 у сфері земельних відносин у 1998 році.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» визначено, що розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпоряд-никами, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

На виконання статті 14 Закону України «Про землеустрій» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою здійснює сертифікацію інженерів-землевпорядників, утворює Кваліфікаційну комісію та веде Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

Так, деякі з так званих «інженерів-землевпорядників», які розробили технічну документацію, на підставі якої були зареєстровані земельні ділянки у Державному земельному кадастрі, взагалі відсутні у цьому реєстрі, а деяким таким інженерам сертифікат скасовано саме у день державної реєстрації земельної ділянки.

Первинною підставою виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна є рішення виконавчого комітету міської ради від 16.04.1998 № 697, яке є, ймовірно, підробленим (в Державному реєстрі речових прав дата цього рішення 16.09.1998). Технічну документацію, яка стала підставою для формування земельної ділянки розроблено ФОП ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Сертифікат ОСОБА_15 анульовано 05.01.2017, а вже 20.04.2017 йому видано свідоцтво про підвищення кваліфікацій інженера-землевпорядника; ОСОБА_16 відсутній в реєстрі землевпорядників».

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:149:0082, площею 1.28 га за адресою АДРЕСА_1 , на підставі підробленого рішення № 697 виконавчого комітету ДМР, 15.10.2019 здійснив приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , ліцензію якої було скасовано Наказом Міністерства юстиції України № 2291/5 від 29.07.2019 щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_18 .

Беручи до уваги вищевикладене та той факт, що документи (реєстраційна справа), що стали підставою для реєстрації приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_19 земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:149:0082, площею 1.28 га за адресою АДРЕСА_1 , мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, і без їх відкриття сторона обвинувачення іншим чином не зможе довести обставини вчинення правопорушення, в зв`язку з чим необхідно отримати тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_11 за адресою: АДРЕСА_3 .

Документи та інформація до яких необхідно отримати доступ мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки можуть свідчити про обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме: спосіб, місце вчинення кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили та наявний у вказаних осіб умисел на вчинення кримінального правопорушення.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його особистої участі та засобів технічної фіксації.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, а також шляхом проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей та документів, як один із заходів забезпечення кримінального провадження, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володіння якої знаходяться такі речі та документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їхні копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей та документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно ч.5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах та документах, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей та документів.

Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогамст. 160 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів, підлягає задоволенню, оскільки слідчим надано суду належні та достатні докази того, що дана слідча дія є необхідною в даному кримінальному провадженні, а дані які необхідно здобути слідчому мають суттєве значення для виявлення та фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення кола причетних осіб, а також ефективного та повного досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні. Крім того, слідчим суддею враховано те, що здобути необхідну для досудового розслідування інформацію іншим шляхом, окрім як звернення до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів та отримання останнього, є неможливим.

Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись ст. ст. 91,93 110,131-132, 159-160 163166, 309, 369372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати старшому слідчому СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП України в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_3 , слідчим слідчої групи, прокурору Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 дозвіл на отримання тимчасового доступу до документів, які становлять нотаріальну таємницю з можливістю вилучення оригіналів документів, на підставі яких була здійснена 15.10.2019 реєстрація приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_19 земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:149:0082, площею 1.28 га за адресою АДРЕСА_1 , що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_11 за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали становить 1 місяць з моменту її постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1