Рішення

від 30.11.2021 по справі 401/2370/19

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/2370/19

Провадження № 2/401/21/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Андріянова С.М.

за участю секретаря судового засідання - Христенко О.В.

представника позивача - Решетова В.В.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в режимі відеоконференції із застосуванням системи EasyCon, в загальному позовному провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , де третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору є ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 11 790 євро 22 євроценти, що відповідно до курсу НБУ України на день складання позовної заяви становить 306 899 грн. 43 коп. та понесені судові витрати в сумі 3068 грн. 99 коп. (Т.1 а.с.2-3)

В обґрунтуванні позову позивач посилається на те, що в період з серпня 2016 року по серпень 2018 року він перерахував ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11790 євро 22 євроценти, що відповідно до курсу Національного банку України, станом на дату складання цієї позовної заяви становить 306899 грн. 43 коп. При цьому, вони з відповідачем не пов 'язані договірними правовідносинами. Зазначає, що отримання відповідачкою зазначених коштів на свій рахунок відбулося без правових підстав, які відсутні й наразі. Відповідачка не повертала йому зазначені грошові кошти, а тому зобов'язана повернути безпідставно отримані кошти, у відповідності до ч.1 ст.1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 07 серпня 2019 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу. (Т.1 а.с.27-28)

Ухвалою суду від 16 серпня 2019 року вирішено відкрити провадження у справі, справу розглядати у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження за участі сторін, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. (Т.1 а.с.33-34)

08 жовтня 2019 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачем позовні вимоги не визнаються в повному обсязі, так як викладені факти в позовній заяві не відповідають дійсності та позивач намагається ввести суд в оману стосовно досліджуваних у справі подій, а також безпідставно стягнути кошти з відповідачки у справі. Зазначає, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі із донькою відповідачки - ОСОБА_4 . В подальшому їх шлюб було розірвано рішенням Світловодського міськрайонного суду. Шлюб між позивачем та донькою відповідачки було зареєстровано 25 червня 2016 року. Спочатку подружжя не мало намір святкувати весілля, однак після реєстрації шлюбу вирішило його відсвяткувати. Задля святкування весілля ОСОБА_1 отримала в борг кошти від ОСОБА_5 у сумі 6000 (шість тисяч) доларів США. Після цього, вказану суму коштів ОСОБА_1 передала в борг ОСОБА_4 , що підтверджується договором позики. Саме за ці кошти і було в подальшому відсвятковане весілля позивача з донькою відповідачки. В подальшому на рахунок ОСОБА_1 надходили кошти в рахунок виконання зобов`язання за договором позики від подружжя її доньки та позивача у справі. Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 була тещею позивача, він їй матеріально допомагав, надсилаючи кошти на її рахунок. При цьому, така допомога була ініційована саме позивачем, а не ОСОБА_1 . Частина коштів перераховувалася як спонсорська допомога з метою, щоб у ОСОБА_1 були кошти для перельоту у Великобританію за запрошенням самого позивача, крім того для того, щоб їй відкрили візу у Великобританію, де обов`язковою умовою є наявність коштів на банківському рахунку особи, яка має на меті отримати візу. Також, кошти пересилалися в якості подарунків на день народження відповідачки, та ін. Крім того, подаючи позов до суду, позивач надав лише довідку про підтвердження оплат з перекладом, а не роздруківку руху коштів за рахунком позивача, що унеможливлює перевірку тверджень позивача та відповідно і позивача, так як у цій довідці не зазначено призначення платежів. (Т.1 а.с.49-52)

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року за клопотанням представника відповідача здійснено перехід судового розгляду зі спрощеного позовного провадження на загальне позовне провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено на 04 лютого 2020 року. (Т.1 а.с.122)

Крім того, ухвалою суду від 11 грудня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення письмового опитування учасників справи як свідків, зобов`язано позивача у справі надати до суду заяву свідка із вичерпними відповідями на кожне поставлене до нього питання по суті. (Т.1 а.с.123-124)

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , та витребувано від позивача докази на підтвердження факту перерахування коштів відповідачу. (Т.1 а.с.193-195)

25 травня 2020 року представник третьої особи подав до суду письмові пояснення з приводу спору. В своїх поясненнях зазначає, що ознайомившись з позовом, третя особа ОСОБА_4 повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає позов безпідставним, так як викладені в ньому факти не відповідають дійсності та позивач намагається безпідставно стягнути кошти з відповідачки у справі. Посилається на те, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 - донькою відповідачки, з дня першого знайомства між позивачем та відповідачкою склалися дуже теплі родинні стосунки. В подальшому їх шлюб було розірвано рішенням Світловодського міськрайонного суду. Саме внаслідок того між позивачем та донькою відповідачки склалися неприязні відносини і виник даний позов, який є помстою з боку позивача родині колишньої його дружини. Так, шлюб між позивачем та донькою відповідачки було зареєстровано 25 червня 2016 року, та спочатку подружжя не мало намір святкувати весілля, однак після реєстрації шлюбу вирішило його відсвяткувати у вересні 2016 року, запросивши друзів та рідних. Оскільки позивач проживав за межами України, а саме в м. Лондон Великобританії, організацією святкування займалася дружина позивача ОСОБА_4 . Задля святкування весілля, зокрема для проведення попередніх оплат витрат на весілля, відповідачка ОСОБА_1 отримала в борг кошти від ОСОБА_5 в сумі 6000 (шість тисяч) доларів США. Враховуючи той факт, що перед укладенням шлюбу подружжя уклали шлюбний договір, на якому наполягав позивач, вказану суму коштів ОСОБА_1 передала в борг ОСОБА_4 , при цьому був складений договір позики. Саме ці кошти і були використані для святкування весілля позивача з донькою відповідачки. В подальшому на рахунок ОСОБА_1 надходили кошти в рахунок виконання зобов`язання за договором позики від подружжя, її доньки та позивача у справі, а саме: з 25 серпня 2016 року. Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 була тещею позивача, мала невелику заробітну плату в Україні, він їй матеріально допомагав, висилаючи періодично кошти на її рахунок. При цьому, така допомога була ініційована саме позивачем, не ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 підтримала пропозицію чоловіка надавати таку сімейну підтримку своїй матері. Частина коштів перераховувалася як спонсорська допомога з тією метою, щоб у ОСОБА_1 були кошти для перельоту у Великобританію за запрошенням самого позивача. Крім того для того, щоб їй відкрили візу у Великобританію, так як обов`язковою умовою є наявність коштів на банківському рахунку особи, яка має на меті отримати візу. Також, кошти пересилалися в якості подарунків на день народження відповідачки, матеріальної допомоги на існування та ін. Кошти пересилалися позивачем регулярно упродовж періоду перебування позивача у шлюбі з донькою відповідача, після отримання ним заробітної плати, що свідчить про його волевиявлення на сімейну підтримку відповідачки. Під час запрошень відвідати їхню родину в Лондоні та оформити відповідну візу, позивач направляв листи до Посольства Великобританії в Україні та до Служби прикордонного контролю Сполученого Королівства, які носять офіційний характер та свідчать про надання ним добровільної матеріальної підтримки відповідачці, відповідно до яких він підтверджував надання спонсорства своїй тещі. Документи позивач направляв відповідачу на електронну пошту зі своєї електронної, доступу до якої дружина ОСОБА_4 не мала. Окрім того, про теплі родинні стосунки свідчать і ті обставини, що відповідач неодноразово відвідувала подружжя в Лондоні : святкували перше сімейне Різдво в Лондоні у грудні 2016 року, проводила час з родиною в березні 2017 року, влітку 2017 відпочивали разом в Іспанії, влітку в 2018 році в Італії. Річницю шлюбу святкували в Парижі, на батьківщині позивача. В подальшому їх шлюб було розірвано рішенням Світловодського міськрайонного суду. Позивач, продовжуючи проживати з донькою відповідачки в Лондоні , підтримуючи шлюбні відносини, у серпні 2018 року звертається до Світловодського міськрайонного суду з позовом про розірвання шлюбу, приховуючи цей факт від дружини. ОСОБА_4 , не розуміючи такої поведінки чоловіка, хотіла зберегти шлюб, зокрема подавала заяву до суду про надання строку на примирення подружжя та в подальшому апеляційну скаргу на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.04.2019 року по справі № 401/2270/18. З метою шантажу та з наміром завдати шкоди позивач вдався до неправомірних дій, які мають ознаки кримінального злочину, у зв`язку з чим ОСОБА_4 була змушена звернутися до кримінальної юстиції в м.Лондон, Великобританія, де за її заявою було відкрито кримінальну справу проти позивача ОСОБА_3 . Подаючи цей позов позивач змушував колишню дружину забрати заяву про вчинення ним кримінального злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність за законами Англії . Під час розгляду кримінальної справи, яка відбулася 25.10.2019 року в Суді корони м. Айворт позивач ОСОБА_3 визнав свою вину та був засуджений до 6 місяців позбавлення волі та 2 роки умовного засудження. Саме внаслідок того між позивачем та донькою відповідачки склалися неприязні відносини і виник даний безпідставний позов, який є помстою з боку позивача родині колишньої його дружини та їй самій. Крім цього, з позовної заяви не вбачається чому саме позивач перераховував кошти відповідачці і будь-якого обґрунтування цьому не зазначає. (Т.1 а.с.223-226)

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача про забезпечення судових витрат та зобов`язано позивача внести на депозитний рахунок Світловодського міськрайонного суду грошову суму в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривен 00 копійок для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача. Вказана ухвала суду виконана позивачем 18 лютого 2021 року. (Т.2 а.с.170-171, 199)

Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (Т.3 ас.33-34)

17 травня 2021 позивач, за участі перекладача Сілецької І.І., в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та пояснив, що весілля з ОСОБА_4 відбувалося виключно за його кошти, оскільки дружина тоді не працювала і не мала доходів. Відповідач весілля не оплачувала. Протягом трьох років ОСОБА_1 просила надати їй ту чи іншу матеріальну допомогу. Говорила, що все поверне. І він перераховував ці кошти, без примусу, але не за своєї ініціативи. І не розуміє в чому проблема, що ці кошти йому до сьогодні не повернуто. У нього з дружиною був шлюбний контракт, згідно якого гроші чоловіка і дружини є особистою власністю кожного. Всі кошти відповідачці він перераховував зі своїх коштів. На які саме потреби просила у нього відповідачка гроші не знає. Коли стосунки були нормальні він не заявляв вимогу про їх повернення. Наразі шлюб з ОСОБА_4 розірвано, тому він бажає, щоб всі надані ним кошти ОСОБА_1 були повернуті. Пояснив, що позов він підписував особисто.

Представник позивача, адвокат Решетов В.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позові.

Представник відповідача, адвокат Філоненко О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог повністю та пояснив, що третя особа та позивач у справі перебували у шлюбі. В 2016 році було весілля, на яке ОСОБА_1 у ОСОБА_5 взяла в борг 6000 доларів США. Між позивачем та третьою особою було укладено шлюбний контракт, який не може суперечити вимогам Сімейного кодексу України. Враховуючи те, що позивач в судовому засіданні стверджував, що кошти давав саме в борг відповідачці, то це вже не є кошти, які отримані безпідставно і даний спір не може регулюватися саме ст.1212 ЦК України. Частина коштів яку отримала відповідач від позивача це кошти на погашення заборгованості по розписці, а решта - спонсорська допомога матері дружини.

Представник третьої особи, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги ним та третьою особою не визнаються, оскільки позивач в судовому засіданні чітко вказав, що гроші давав у борг, отже тоді повернення цих коштів в порядку ст.1212 ЦК України не передбачено. Відповідно до ст.1215 ЦК України грошові суми надані фізичною особою добровільно не підлягають поверненню.

Відповідач ОСОБА_1 , за клопотання її представника, була допитана в судовому засіданні як свідок, у відповідності до вимог ст.92 ЦПК України. В судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги позивача є безпідставними. Після розірвання шлюбу позивача та третьої особи, між ними існують неприязнені відносини. Хоча в період шлюбу між ними були теплі стосунки, спільні подорожі та відпочинок. Весілля позивача з її донькою було і в Великобританії, і в Києві. На все це потрібні були кошти. На весілля в Києві вона взяла в борг у ОСОБА_5 кошти в сумі 6000 доларів США, які потім по розписці передала в борг ОСОБА_4 . При цьому був складений договір позики.У неї в той час була невелика заробітна плата, проте позивач матеріально допомагав їй, висилаючи періодично кошти на її рахунок. При цьому, така допомога була ініційована саме позивачем, а не нею. Сам факт отримання коштів від позивача у сумі 11 790 євро 22 євроценти вона не заперечує.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, свідка ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З наданих позивачем копій довідки про належність йому рахунку та виписки щодо підтвердження оплат по вказаному рахунку вбачається, що позивач ОСОБА_3 в період з серпня 2016 року по серпень 2018 року перерахував ОСОБА_1 на її рахунок грошові кошти в загальній сумі 11 790 євро 22 євроценти. (Т.1 а.с.4, 5-8)

Факт отримання вказаних коштів відповідач не заперечувала.

Згідно роздрукованої інформації Приватбанку щодо переказів SWIFT, міжнародні платежі SWIFT повинні обов`язково мати реквізити надсилання SWIFT платежу: БИК банку одержувача, кореспондентський рахунок банку одержувача, найменування банку одержувача, П.І.Б. адреса, ІПН одержувача, призначення платежу (мета платежу, номер рахунку-фактури). (Т.1 а.с.62-63)

З копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27 липня 2016 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_1 . (Т.1 а.с.59)

13 червня 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюбний контракт, який складено та підписано у м.Києві, у Посольстві Франції в України. (Т.2 а.с.220-225, Т.3 а.с.4-17)

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25 червня 2016 року зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів ГТУЮ у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис №1331, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 25 червня 2016 року. (Т.1 а.с.60)

Згідно копії розписки від 20 липня 2016 року, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_5 в борг грошові кошти (безпроцентну позику) в сумі 6000 доларів США та зобов`язалася повернути вказані кошти в строк до 20.07.2019 року. (Т.1 а.с.61)

Згідно копії договору позики від 22 липня 2016 року, ОСОБА_1 передала ОСОБА_4 гроші в сумі 6000 доларів США. Вказаний договір є безпроцентним, строк повернення позики - не пізніше 21 липня 2019 року. Зобов`язання по вказаному договору виконані ОСОБА_4 в повному обсязі, про що свідчить розписка ОСОБА_1 від 20 серпня 2018 року. (Т.1 а.с.231)

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 01 квітня 2019 року, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2019 року, та набрало законної сили 01 серпня 2019 року, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . (Т.1 а.с.230, Т.2 а.с.115-117)

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення письмового опитування учасників справи як свідків, зобов`язано позивача у справі надати до суду заяву свідка із вичерпними відповідями на кожне поставлене до нього питання по суті, а саме: 1) У яких відносинах Ви перебували протягом 2016-2018 років та в даний час з ОСОБА_1 (дружні, родинні, товариські, неприязні)?; 2) Яка причина перерахування Вами протягом 2016-2018 років на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 11790 Євро 22 євроцента?; 3) Що Вами зазначалося в графі Призначення платежу під час перерахування Вами протягом 2016-2018 років на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 11790 Євро 22 євроцента?; 4) У разі листування із ОСОБА_1 за допомогою електронної пошти надайте відповідь із зазначенням таких поштових електронних адрес?; 5) Чи користувалися Ви електронною поштою - ІНФОРМАЦІЯ_3 ?; 6) Чи надсилали Ви листи запрошення на ім`я ОСОБА_1 до відповідних органів за для отримання нею віз та чи вірно зазначені Вами у цих листах факти з приводу матеріальної підтримки ОСОБА_1 ? (Т.1 а.с.123-124)

13 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_3 , на виконання ухвали суду, надав оригінал письмової нотаріально завіреної заяви свідка з відповідями на вищезазначені питання, наступного змісту: 1) Я перебував в шлюбі з донькою Відповідачки, ОСОБА_4 , протягом 2016-2018 років. В даний час я та Відповідачка перебуваємо у відносинах як сторони в судовій справі №401/2370/19 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 11790 Євро 22 євроцента. 2) Грошові кошти в сумі 11790 Євро 22 євроцента набуті ОСОБА_1 безпідставно. 3) В наявних у мене платіжних документах відсутня інформація про призначення платежу. Усі документи, які у мене є, стосовно цих оплат, надані суду. 4, 5) Не можу пригадати, чи мав коли-небудь електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 При цьому, не виключаю, що ОСОБА_4 мала доступ до мого комп`ютера та електронної адреси, оскільки проживала зі мною тривалий час і я їй повністю довіряв. 6) Не пам`ятаю, чи надсилав листи-запрошення до відповідних органів задля отримання ОСОБА_1 віз. (Т.2 а.с.100)

Згідно висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи №1038/1039/20-27 від 18 березня 2020 року, підписи від імені ОСОБА_3 в позовній заяві про стягнення безпідставно отриманих коштів від 19 липня 2019 року, який міститься на другому аркуші в графі __ОСОБА_3 та в позовній заяві про розірвання шлюбу від 27 серпня 2018 року, який міститься в графі __ОСОБА_3 виконані однією особою, а підписи в заяві свідка від 10 січня 2020 року, які містяться на другому аркуші в графах ___ОСОБА_3 та ___ОСОБА_3 , виконані іншою особою. (Т.2 а.с.12-19)

17 грудня 2017 року позивач ОСОБА_3 направляв до Посольства Великобританії в Україні та до Служби прикордонного контролю Сполученого Королівства запрошення ОСОБА_1 відвідати їхню родину в Лондоні та оформити візу з відповідною гарантією спонсорства з його сторони. Своїм запрошенням ОСОБА_3 , зокрема, підтвердив, що поїздка та проживання у Сполученому Королівстві повністю буде ним фінансуватися, та що він щомісяця надсилає на утримання ОСОБА_1 500 та 1000 євро, починаючи з серпня 2016 року. (Т.2 а.с.22-30)

Факт перебування в добрих родинних стосунках сторін у справі в період з 2016 по 2018 роки підтверджується роздруківками з їхніми повідомленнями на електронні пошти один одному, вітальними поштовими листівками, спільними фотокартками. (Т.2 а.с.32-44, 46)

Суд не бере до розгляду наданий представником позивача ОСОБА_17 доказ, а саме ксерокопію перекладу шлюбного контракту від 13 червня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки він ніким не завірений, не містить посилань ким та коли проблемо переклад з французької мови оригіналу контракту. Крім того, згідно ч.4 ст.77 ЦПК України, не стосується предмета доказування у даній справі. (Т.2 а.с.220-225, 233-246, Т.3 а.с.4-17)

Крім того, суд не бере до розгляду наданий представником позивача ОСОБА_17 , на виконання ухвали суду від 10 березня 2020 року, доказ, а саме ксерокопію роздруківки руху коштів по банківському рахунку позивача та таблицю з інформацією щодо переказів ОСОБА_1 , оскільки вони ніким не завірені і не відповідають загальним вимогам до письмового доказу. (Т.3 а.с.22-23)

Таким чином, судом встановлено, що позивач та третя особа у справі, яка є донькою відповідачки, перебували у шлюбі з 25 червня 2016 року до 01 серпня 2019 року. Після реєстрації шлюбу, подружжя святкувало його у вересні 2016 року в м.Києві. Оскільки, позивач проживав за межами України, а саме в м.Лондон Великобританії, організацією святкування займалася ОСОБА_4 . Задля святкування весілля, зокрема для проведення попередніх оплат витрат на весілля, відповідачка ОСОБА_1 отримала в борг кошти від ОСОБА_5 в сумі 6000 (шість тисяч) доларів США. Враховуючи той факт, що перед укладенням шлюбу подружжя уклали шлюбний договір, на якому наполягав позивач, вказану суму коштів ОСОБА_1 передала в борг ОСОБА_4 , при цьому був складений договір позики. Саме ці кошти і були використані для святкування весілля. В подальшому на рахунок ОСОБА_1 надходили кошти в рахунок виконання зобов`язання за договором позики від подружжя, її доньки та позивача у справі. Даний факт відповідач ОСОБА_1 підтвердила і не заперечувала, що протягом 3 років отримала кошти в сумі 11 790 євро 22 євроценти. Крім того, у вказану суму входили кошти на оформлення візи, матеріальної допомоги на існування та ін. Як вбачається з роздруківки банку, кошти пересилалися позивачем регулярно упродовж періоду перебування позивача у шлюбі з донькою відповідача, без будь-якого зазначення в графі призначення платежу , який є обов`язковим.

В своїх позовних вимогах позивач вказує та посилається на ст.1212 ЦК України.

Згідно ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Дана стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов`язань, що виникають у зв`язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми даної статті мають велике значення для вирішення спорів, пов`язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов`язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК).

Згідно ст.190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Під час надання пояснення суду позивач пояснив, що він добросовісно передавав кошти ОСОБА_1 , без будь-якого примусу та помилки. Даний факт також підтверджується офіційним листом позивача датованим 17 грудня 2017 року, який він направляв до Посольства Великобританії в Україні та до Служби прикордонного контролю Сполученого Королівства для запрошення ОСОБА_1 відвідати їхню родину в Лондоні та оформити візу з відповідною гарантією спонсорства з його сторони. В якому він зокрема підтвердив, що поїздка та проживання у Сполученому Королівстві повністю буде ним фінансуватися, та що він щомісяця надсилає на утримання ОСОБА_1 500 та 1000 євро, починаючи з серпня 2016 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перерахування позивачем коштів відповідачу протягом 3 років, в період з серпня 2016 року по серпень 2018 року, є саме платежами наданими фізичній особі як засіб для існування, і виплата їх проведена фізичною особою (позивачем у справі) добровільно, за відсутності рахункової помилки з його боку і недобросовісності з боку набувача (відповідача).

Отже, всі отриманні кошти відповідачем від позивача є такими, що в розумінні ст.1215 ЦК України є безпідставно набуте майно, проте не підлягає поверненню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що права позивача жодним чином не порушені та заявлені ним позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч.9 ст.158 ЦПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В зв`язку з чим, застосовані за ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2019 року заходи забезпечення позову, у вигляді арешту на нерухоме майно, а саме на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 25 січня 2012 року (реєстраційний номер майна 35329724) належить на праві власності ОСОБА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 05 липня 2016 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 657002535109), яка належить на праві власності ОСОБА_1 , підлягають скасуванню.

Згідно ст.141 ЦПК України, сплачені позивачем кошти на оплату судового збору в сумі 3068 грн. 99 коп. необхідно віднести за його рахунок.

Оскільки, на час ухвалення рішення у справі, суду не надано всіх доказів на підтвердження факту понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, суд позбавлений можливості вирішити питання про повернення невикористаної частини внесеної позивачем суми на забезпечення оплати судових витрат у розмірі 30000 грн. 00 коп., у відповідності до ч.7 ст.135 ЦПК України. (Т.2 а.с.199)

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 135, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , де третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору є ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів, відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані за ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2019 року, у вигляді арешту на нерухоме майно, а саме на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 25 січня 2012 року (реєстраційний номер майна 35329724) належить на праві власності ОСОБА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 05 липня 2016 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 657002535109), яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Судові витрати у справі понесені позивачем на оплату судового збору в сумі 3068 грн. 99 коп. віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 грудня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Французької Республіки, зареєстрованого або постійного (тимчасового) місця проживання на території України немає, адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 17жовтня 1996 року.

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Головуючий суддя С.М. Андріянова