Рішення

від 16.04.2007 по справі 17/019-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/019-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

16.04.07                                                                                           Справа №  17/019-07

За позовом    Приватного сільськогосподарського підприємства “Слобода”

до                    Закритого акціонерного товариства  “Аграрник”

про                  стягнення  24 111,15 грн.

                                                                                                           Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:         Федоренко А.С.;

відповідача:     не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Приватне сільськогосподарське підприємство “Слобода” (далі –Позивач) до Закритого акціонерного товариства  “Аграрник” (далі –Відповідач) про стягнення 24 111,15 грн. заборгованості.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує поставкою відповідачу за прийомними квитанціями № 795015 від 12.03.2006р., № 795016 від 20.03.2006р.,                      № 795260 від 08.06.2006р. товару (велика рогата худоба) на загальну суму 33 733,38 грн. та неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання по його оплаті.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судові засідання 05.03.2007р. та 21.03.2007р., клопотаннями відповідача про відкладення розгляду справи та неподанням сторонами витребуваних матеріалів, розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 16.04.2007р. представник позивача позовні  вимоги  підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 16.04.2007р. втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  в с т а н о в и в:

Протягом 2006р. Приватне сільськогосподарське підприємство “Слобода” –(позивач) поставило Закритому акціонерному товариству  “Аграрник” (відповідач) товару (велика рогата худоба) на загальну суму 33 733,38 грн., А саме, згідно прийомної квитанції № 795015 від 12.03.2006р. на суму 22 083,49 грн., прийомної квитанції № 795016 від 20.03.2006р. на суму 5 645,03 грн., прийомної квитанції                 № 795260 від 08.06.2006р. на суму 6 004,86 грн. (належним чином завірені копії в матеріалах справи, а.с. 37, 38, 39).

Отже, сторонами на підставі ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України було укладено угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 ЦК України виникло зобов'язання щодо оплати за отриманий товар.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення своїх зобов'язань відповідач за отриману велику рогату худобу розрахувався частково, сплативши  позивачу лише                     9 622,23 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 41, 42).

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар становить 24 111,15 грн. (33 733,38 грн. –9 622,23 грн.).

Закритим акціонерним товариством  “Аграрник” на адресу позивачу було надіслано гарантійний лист № 189 від 07.08.2006р. (а.с. 35), в якому відповідач гарантував погашення позивачу суми заборгованості в розмірі 24 111,15 грн. протягом чотирьох місяців починаючи з серпня. Проте відповідачем заборгованість у сумі 24 111,15 грн. сплачена не була.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання документів, а саме прийомних квитанцій № 795015 від 12.03.2006р., № 795016 від 20.03.2006р., № 795260 від 08.06.2006р. неможливо визначити строк оплати отриманого товару відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.11.2006р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про оплату придбаного товару (що підтверджується фінансовим чеком № 1030 від 14.11.2006р. та повідомленням про вручення № 119002, а.с. 43, 44) з пропозицією розрахуватися за отриману за прийомними квитанціями № 795015 від 12.03.2006р., № 795016 від 20.03.2006р., № 795260 від 08.06.2006р. велику рогату худобу. Проте, відповідачем відповіді не було надано, заборгованість у сумі 24 111,15 грн. сплачена не була.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості за отриману велику рогату худобу отримана відповідачем 23.11.2006р., що підтверджується повідомленням про вручення № 11902 (а.с. 43), обов'язок відповідача по сплаті заборгованості з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України настав 01.12.2006р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Наявна заборгованість у сумі 24 111,15 грн. визнається та підтверджується і відповідачем у двохсторонньому акті звірки розрахунків станом на 01.11.2006р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств (копія в матеріалах справи, а.с. 40).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача                    24 111,15 грн. заборгованості за отриману за прийомними квитанціями № 795015 від 12.03.2006р., № 795016 від 20.03.2006р., № 795260 від 08.06.2006р. велику рогату худобу є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати в частині державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Судові витрати в частині витрат на послуги адвоката не можуть бути покладені на відповідача з урахуванням наступного.

Позивачем не подано суду доказів, що він поніс витрати на оплату послуг адвоката саме у даній справі. Подані ж договір на надання юридичних послуг від 03.07.2003р. (а.с. 18), угода від 14.11.2006р., квитанція від 14.11.2007р. (а.с. 17) та витратний касовий ордер від 28.12.2006р. (а.с. 49) не містять відомостей про те, що адвокатом Нечепуренком А.В. надавалась юридична допомога саме у даній справі.

Таким чином, з аналізу приписів частині першій ст. 59 Конституції України,                     ст. 44 ГПК України, а також враховуючи постанову Верховного Суду України від 01.10.2002 №  30/63 та п. 10 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998 № 02-5/78, витрати на послуги адвоката не можуть бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства  “Аграрник” (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 33; код 05479970) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства “Слобода” (09800, Київська обл., м. Тетіїв,                вул. К. Маркса, 105; код 03755242) 24 111,15 грн. основного боргу, а також судові витрати: держмито у розмірі 241,11 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Видати наказ.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.