Рішення

від 16.12.2021 по справі 641/7498/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/2905/2021 Справа № 641/7498/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого- судді - Музиченко В.О.,

при секретарі - Думчиковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/7498/21 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада в особі представника Мовчан М.В. звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2181 га по АДРЕСА_1 та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_1 за період з 01.09.2018 по 31.08.2021 кошти в сумі 188391,71 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Харківською міською радою відповідно до ст. 189 Земельного Кодексу України здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.03.2021 року № 246828292 право власності на нежитлові будівлі літ. Ц-1 загальною площею 27,9 кв.м, літ. Х-1 загальною площею 85,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з 30.08.2013 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2013 № 858; нежитлова будівля літ. АА-4 загальною площею 1052,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 з 30.08.2013 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2013 № 862; нежитлова будівля літ. Б-3 загальною площею 1470,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 з 10.02.2014 зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05.07.2012 № 2096; нежитлова будівля літ. Н/1-1 загальною площею 252,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 з 12.02.2020 зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 12.02.2020 № 393. В описі змін цього об`єкту нерухомого майна були зареєстровані з 29.01.2020 зміни щодо нежитлової будівлі літ. Н/1-1 в частині загальної площі 165,6 кв.м, яку змінено на загальну площу 252,4 кв.м на підставі технічного паспорту від 23.01.2020 № б/н, виданого ТОВ Харківська служба бюро технічної інвентаризації ; декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 21.01.2020 № ХК141200210515, виданої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю ХМР; договору дарування від 29.01.2020 № 155. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2019 року № НВ-0006163422020 земельна ділянка площею 0,2181 га по АДРЕСА_1 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 14.08.2013 р. з кадастровим номером 6310136900:02:005:0126. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Форма власності - комунальна. У період з 01.09.2018 по 31.08.201 земельна ділянки площею 0,2181 га по АДРЕСА_1 використовувалась ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без документів, що посвідчують право власності або право користування ними. Розрахунок розміру безпідставно збережених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коштів у розмірі орендної плати здійснювалися Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2181 га по АДРЕСА_1 від 14.05.2019 № 845/0/45-19 та від 10.12.2020 № 6257 виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області та інформації ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2020 № 26576/9/20-40-04-41-20. Загальна площа об`єктів нерухомого майна право власності на які зареєстровано за землекористувачами у період з 01.09.2018 по 30.01.2020 складає 1636,1 кв.м. ОСОБА_2 та 1165,8 кв.м. ОСОБА_1 . Враховуючи долю, якою користувалась ОСОБА_1 та кошті, які були сплачені нею, у період з 01.09.2018 по 31.08.2021 року розмір орендної плати, який підлягає стягненню з відповідача становить 188391,71 грн.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути виниклу заборгованість з відповідача, а також стягнути понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.10.2021 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився , надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явилась, надала заяву в якій зазначила, що визнає позов, просить розглядати справу за її відсутності.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу на праві приватної власності належать нежитлові будівлі: нежитлові будівлі літ. АА-4 загальною площею 1052,6 кв.м., літ. Ц-1 загальною площею 27,9 кв.м., літ. Х-1 загальною площею 85,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області № 26576/9/20-40-04-41-20 від 28.12.2020 р. ОСОБА_1 зареєстрована як платник земельного податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та станом на 23.12.2020 в ІКП 18010700 земельний податок з фізичних осіб ОСОБА_1 лічиться переплата в розмірі 13439,17 грн.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0006163422020 від 14.12.2020 року земельна ділянка, площею 0,2181 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310136900:02:005:0126, є комунальною власністю, має цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

Крім того, з акту обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310136900:02:005:0126 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовують вказану земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитолвих приміщень будівель літ. Ц-1 , літ. Х-1 літ. АА-4 , літ. Н/1-1 , літ. Б-3 під офісні та складські приміщенням. З 30.08.2013 по теперішній час використовується ОСОБА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України.

Враховуючи все вищенаведене, ОСОБА_1 у період з 01.09.2019 року по 31.08.2021 року не сплачувала за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберігла за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати в розмірі 188391,71 грн.

За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

В силу частин 3, 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі статтями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і законами України.

Відповідно до положень Конституції України право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів. Кожне порушення закону під час використання земельної ділянки є порушенням інтересів держави.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , набувши право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформила речового права на вказану земельну ділянку.

Таким чином, підставами для звернення із вказаним позовом стало порушення інтересів держави в особі територіальної громади у сфері використання земель, бездіяльність Харківської міської ради, як органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у даних правовідносинах щодо вжиття заходів до стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Встановлено, що відповідач правомірно володіє нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за нею на підставі договорі купівлі-продажу, яке знаходиться на спірній земельній ділянці. З моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею, проте речові права відповідачем на земельну ділянку не зареєстровано.

За змістом статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт14.1.147пункту14.1статті14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1статті 14 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною першою статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини 1статті 96 цього Кодексу).

Згідно із частиною першою статті 120 ЗК України та частиною першою статті 377 ЦК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 ЗК України).

Отже, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

При цьому виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такі висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17.

Суд приходить до висновку про те, що правова підстава для набуття (збереження) майна - земельної ділянки по АДРЕСА_1 , у відповідача відсутня, у Харківської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Суд погоджується з розрахунком позивача, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.08.2016, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 31.05.2019 №911/0/45-19.

Визначаючи суму, яка підлягає стягненню, позивач взяв до уваги акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації спірної земельної ділянки та вирахували цю суму шляхом множення вартості одного квадратного метру спірної земельної ділянки (відповідно до проведеної та затвердженої нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова станом на рік розрахунку) на всю площу земельної ділянки, що використовується ОСОБА_1 , а також на розмір ставки орендної плати за земельну ділянку із врахуванням сплачених відповідачем сум земельного податку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберігла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Отже, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 188391,71 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року по справі № 463/12532/18, провадження № 61-21651св19.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також оскільки позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд повертає позивачу надмірно сплачений судовий збір у розмірі 141,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89,141,264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Харківської міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2181 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136900:02:005:0126) з 01.09.2018 по 31.08.2021 у сумі 188391 (сто вісімдесят вісім триста дев`яносто одна) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради витрати за сплати судового збору у розмірі 2865,54 грн.

Повернути Харківській міській раді надміру сплачений судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру (м-н Конституції, 7 м. Харків 61003, код ЄДРПОУ: 04059243, за реквізитами: реєстраційний рахунок UA518201720344240012000032986, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ) у розмірі 141,37 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Сторони по справі :

Позивач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ: 04059243, м. Харків м-н. Конституції, 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_2 .

Суддя: В. О. Музиченко