Постанова від 14.12.2021 по справі 544/328/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/328/21 Номер провадження 22-ц/814/2575/21Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.

Секретар: Гречка Є.В.

за участю представника відповідача ПрАТ Каплинцівське - адв. Литвиненко Д.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2021 року (повний текст складено 20.09.2021 року) та на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2021 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Каплинцівське", Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області, Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру України у Полтавській області, про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію права постійного користування.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04.06.2020 року №14134-сг їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для набуття у власність з метою ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах площі іншої земельної ділянки кадастровий номер 5323883200:00:034:0026 площею 29,3461 га, що підлягала поділу та була вільною від обтяжень і без речового права на час виникнення правового інтересу.

Зазначає, що наданий дозвіл реалізований шляхом розробки проекту землеустрою, що був затверджений позитивним висновком експерта державної експертизи.

07.10.2020 року державним реєстратором Пирятинської районної державної адміністрації прийнято рішення №РВ-5301997102020 про відмову у реєстрації проекту землеустрою. Указане рішення пов`язане із державною реєстрацією права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5323883200:00:034:0026 площею 29,3461 га, за Приватним акціонерним товариством "КАПЛИНЦІВСЬКЕ", що здійснено 15.06.2020р. Пирятинською районною державною адміністрацією, запис в державному реєстрі права №36968424.

Вказує, що із відомостей державного реєстру вбачається, що рішення реєстратора про державну реєстрацію права прийняте без правовстановлюючого документу та за обставин із якими закон передбачає відмову у реєстрації права. Зокрема, не подано правовстановлюючого документу, який об`єктивно визначав вид державної реєстрації речового права приватного суб`єкта власності, не враховано місця знаходження земельної ділянки та інтересів держави як власника земельної ділянки. Реєстрація не відповідає критеріям об`єктивності, достовірності та повноти, а записи суперечать документу, на підставі якого зареєстровано речове право. Неповно з`ясовано правові підстави виникнення речового права у ПрАТ "Каплинцівське". Вважає, що подані документи не відповідають вище згаданим вимогам права, зокрема, відсутній оригінал правовстановлюючого документу, законом не передбачено право постійного користування. Рішення реєстратора не відповідає критерію об`єктивності, достовірності та повноти.

З урахуванням наведеного прохала визнати незаконним і скасувати рішення суб`єкта державної реєстрації речових прав власності нерухомого майна - Пирятинської районної державної адміністрації про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5323883200:00:034:0026, площею 29,3461 га, за ПрАТ "Каплинцівське", що здійснено 15.06.2020 року, запис в державному реєстрі права № 36968424.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ "Каплинцівське", Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області, Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію права постійного користування відмовлено.

З вказаним рішенням не погодилась позивач, яка в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення та ухвалу скасувати, і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також задовольнити її клопотання про призначення судової експертизи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що місцевий суд, відмовивши їй у призначенні судової експертизи, позбавив можливості довести обставини справи, на які вона посилалася у своєму позові, чим порушив її право на захист та, відповідно, норми процесуального права.

Вказує, що суд розглянув справу із застосуванням неналежних, недостовірних і недопустимих доказів, оскільки прийняв до уваги електронну копію реєстраційної справи як доказ по справі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - ПрАТ "Каплинцівське" просить залишити скаргу без задоволення, а рішення та ухвалу місцевого суду без змін, посилаючись на те, що суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки питання щодо того, який документ був поданий при здійсненні державної реєстрації речових прав (оригінал чи копія) не є предметом зазначеної експертизи.

Вказують, що представником відповідача у судовому засіданні був наданий для огляду оригінал Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №000375, виданий ВАТ "Каплинцівське" 05.11.1997р. Пирятинською РДА, а тому твердження позивача, що Державний акт було втрачено, є безпідставними.

Зазначають, що, оскільки предметом позовних вимог є скасування рішення державного реєстратора, то визначення відповідності розробленої технічної документації земельної ділянки та її затвердження вимогам земельного законодавства не належить до предмету доказування.

Вважають, що надані на вимогу суду копії матеріалів електронної реєстраційної справи є належним та допустимим доказом, який в повному обсязі відображає наявні в реєстраційній справі документи.

Вказують також, що позивачкою жодним доказом не обґрунтовано, що вона має право на отримання у власність частини земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Каплинцівське", тому рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні представник відповідача - Прат Каплинцівнське проти задоволення апеляційної скарги заперечував, прохав її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представника відповідача, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права . Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як установлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04.06.2020 року № 14134-сг позивачці ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для набуття у власність з метою ведення особистого селянського господарства на території Каплинцівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області за межами населених пунктів (а.с.7).

На замовлення позивача ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Однак, 17.09.2020 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Пирятинському районі Міжрайонного управління у Гребінківському та Пирятинському районах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийнято рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки у зв`язку зі знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, інших двох земельних ділянок, речове право на які зареєстровані раніше (а.с.4-5).

Зокрема, з інформації Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку вбачається, що рішенням суб`єкта державної реєстрації речових прав власності нерухомого майна - Пирятинською районною державною адміністрацією, 15.06.2020 року зареєстровано права постійного користування указаною земельною ділянкою з кадастровим номером 15323883200:00:034:0026 площею 29,3461 га за ПрАТ "Каплинцівське", запис в державному реєстрі права №36968424 (а.с.6).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надала суду жодних доказів, що вона має право на отримання у власність частини земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ПрАТ Каплинцівське .

Разом з тим, у порушення вимог ч.6 ст.118 ЗК України при зверненні з клопотанням про отримання у власність земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні, ОСОБА_1 зобов`язана була долучити погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Даних про те, що позивачка зверталася до ПрАТ Каплинцівське з метою отримання такого погодження, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5323883200:00:034:0026 площею 29,3461 га за ПрАТ "Каплинцівське" відповідає вимогам закону та була здійснена державним реєстратором на підставі документів, визначених чинним законодавством, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для скасування рішення державного реєстратора.

Такий висновок суду в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до положень ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Однак, у порушення вказаної вимоги, при зверненні з клопотанням про отримання у власність земельної ділянки, ОСОБА_1 не долучила до своєї заяви відповідне погодження землекористувача ПрАТ "Каплинцівське, у якого дана земельна ділянка перебуває в постійному користуванні.

Більше того, про необхідність виконання зазначеної норми закону ПАТ Каплинцівське , як користувач спірної земельної ділянки, звертав увагу у своєму листі від 02.06.2016 року №215, що було адресоване Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області (а.с.28).

Положеннями ч.7 ст.116 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів , прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до законодавства державну реєстрацію земельної ділянки здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів земельних ресурсів.

Згідно з ч.6 ст.24 Закону України Про державний земельний кадастр підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених ч.4 цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини .

Згідно зі ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

З копії матеріалів електронної реєстраційної справи вбачається, що підставою реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 15323883200:00:034:0026 площею 29,3461 га за ПрАТ "Каплинцівське став державний акт на право постійного користування землею, серія та номер ІІ-ПЛ №000375, виданий Відкритому акціонерному товариству Каплинцівське 05.11.1997 Пирятинською районною державною адміністрацією та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3 (а.с.102-151).

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що місцевий суд вірно відхилив доводи позивача про те, що державний реєстратор зареєстрував за відповідачем право постійного користування за відсутності правовстановлюючого документу.

Також, доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції розглянув справу із застосуванням неналежних, недостовірних доказів і недопустимих доказів, оскільки прийняв до уваги електронну копію реєстраційної справи як доказ по справі, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає з наступних підстав.

Так, відповідно п.8 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV реєстраційна справа - сукупність документів , на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі .

Згідно з ч.ч.1 та 3 ст.17 вказаного Закону реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається протягом десяти років з дати її закриття. Після закінчення цього строку реєстраційні справи в паперовій формі, не внесені за результатами експертизи їх цінності до Національного архівного фонду, знищуються в установленому законодавством порядку. Реєстраційна справа в електронній формі зберігається в Державному реєстрі речових прав постійно.

Тобто, законом передбачена можливість формування реєстраційної справи як у паперовій, так і в електронній формі, які, у свою чергу, мають однакову юридичну силу.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду стосовно доведеності факту відповідності державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5323883200:00:034:0026, площею 29,3461 га, за ПрАТ "Каплинцівське" вимогам закону та здійснення її державним реєстратором на підставі документів, визначених чинним законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ "Каплинцівське" про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію права постійного користування.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Окрім того, колегія суддів не вбачає підстав для скасування і ухвали Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2021 року, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог, стосуються дій державного реєстратора під час здійснення реєстрації права постійного користування спірної земельної ділянки, а предметом позовних вимог є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

У свою чергу, визначення відповідності розробленої технічної документації земельної ділянки та її затвердження вимогам земельного законодавства не належить до предмету доказування даної справи.

Крім того, технічна документація щодо якої позивач просить призначити експертизу, суду не надавалася та клопотань про її витребування ОСОБА_1 не заявляла.

Питання щодо того, який документ був поданий при здійсненні державної реєстрації речових прав (оригінал чи копія) також не є предметом почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За приписами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2021 року та ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 серпня 2021 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун

СУДДІ Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак

Повний текст постанови виготовлено 16.12.2021 року.