Рішення

від 16.12.2021 по справі 480/8185/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року Справа №480/8185/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8185/21 за позовом ОСОБА_1 до Конотопської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської міської рада (далі - відповідач), в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Конотопської міської ради про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Підлипенської сільської ради Конотопського району Сумської області.

2. Зобов`язати Конотопську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Підлипенської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у квітні 2021 року позивач звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Підлипенського старостинського округу Конотопської об`єднаної територіальної громади для ведення особистого селянського гасподарства. Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Проте, відповідач оскаржуваним рішенням відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної, з підстав, які не передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі, розгляд ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач претендує на частину вже сформованої земельної ділянки площею 2,4338 га. З огляду на вимоги ст. 79-1 Земельного кодексу України, надання відповідного дозволу позивачу не тільки не призвело б до бажаного результату, а і суперечило б вимогам законодавства (формування земельної ділянки за рахунок іншої (інших) можливо шляхом виготовлення технічної документації щодо поділу або об`єднання) (а.с. 21-23).

До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій підтримує позовні вимоги та зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено, що особа, яка звертається із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, не має права претендувати на частину вже сформованої ділянки (а.с. 21-22).

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача з заявою від 21.04.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Підлипенського старостинського округу Конотопської об`єднаної територіальної громади (а.с. 8).

Пунктом 31 рішення 6 сесії 8 скликання Конотопської міської ради від 16.06.2021 "Про відмову у наданні дозволів на розроблення землевпорядної документаціїта відмову у наданні в користування земельної ділянки" вирішено відмовити у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Підлипненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з невідповідністю намірів вимогам статті 13 "Використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (а.с. 11).

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулвся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства мають право звернутися з відповідним клопотанням, з наданням відповідних документів.

Суд зазначає, що Земельним кодексом України визначено порядок розгляду даної категорії питань, та зазначається, що відповідний орган місцевого самоврядування розглянувши питання про надання земельної ділянки для особистого селянського господарства надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або мотивовану відмову.

Отже розгляд заяви позивача може завершитись її задоволенням, або вмотивованою відмовою у ненаданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Разом з тим ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що за результатами розгляду, зокрема, заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідачем повинно прийматися відповідне умотивоване рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову в його наданні.

Як встановлено судом, спірним рішення від 16.06.2021 відповідач відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Підлипненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з невідповідністю намірів вимогам статті 13 "Використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (а.с. 11).

Проте, суд зазначає, що вказана відповідачем у рішенні обставина не може бути обґрунтованою підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Суд наголошує, що у вказаному рішенні відповідач не зазначає про невідповідність місця розташування земельної ділянки, що планується до відведення, вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, чи генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позивач претендує на частину вже сформованої земельної ділянки площею 2,4338 га (кадастровий номер земельної ділянки 5910490500:04:003:0333), тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Суд вважає вказані заперечення безпідставними, оскільки така обставина не була підставою для прийняття спірного рішення і відповідачем у ньому не зазначалась.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача є необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяви позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана йому оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказане клопотання підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.04.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Отже, належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправним і скасування рішення 6 сесії 8 скликання Конотопської міської ради від 16.06.2021 "Про відмову у наданні дозволів на розроблення землевпорядної документації та відмову у наданні в користування земельної ділянки" в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Підлипненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Зважаючи на те, що відповідачем було прийнято рішення без наведення (встановлення) вичерпних підстав, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Конотопську міську раду повторно розглянути клопотання позивача від 21.04.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Конотопської міської ради, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

А відтак позовні вимоги про зобов`язання Конотопську міську раду надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Конотопської міської ради, за межами населених пунктів, задоволенню не підлягають.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 908 грн., сплачені за квитанцією АТ "Укрпошта" від 05.08.2021 (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 6 сесії 8 скликання Конотопської міської ради від 16.06.2021 "Про відмову у наданні дозволів на розроблення землевпорядної документації та відмову у наданні в користування земельної ділянки" в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Підлипненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Конотопську міську раду (пр. Миру, 8, м. Конотоп, Сумська область, і.к. 24006881) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.04.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Підлипенського старостинського округу Конотопської об`єднаної територіальної громади, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Конотопської міської рада (пр. Миру, 8, м. Конотоп, Сумська область, і.к. 24006881).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска