Постанова

від 16.08.2007 по справі 5/668-28/102а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/668-28/102А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

16.08.07                                                                                           Справа№ 5/668-28/102А

   12 год 00 хв     

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інституту соціальних технологій, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у  Франківському районі м. Львова, м. Львів

про скасування податкових повідомлень –рішень ДПІ у Франківському районі м. Львова року №4288/10/23-0 від 23.02.2007; №4289/10/23-0 від 23.02.2007 року  

Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

                                                                                                      м. Львів,  вул.Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Станасюк В.З. –директор

Від відповідача: Чабан О.С.  –старший державний податковий інспектор

           Позов заявлено  Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут соціальних технологій до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування повністю податкового повідомлення –рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №4288/10/23-0 від 23.02.2007 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем плата за землю на суму 161906,66 грн, в тому числі за основним платежем 107937,77 грн та 53968,89 грн штрафних(фінансових) санкцій, та податкового повідомлення –рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №4289/10/23-0 від 23.02.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 35019,00 грн, у тому числі за основним платежем 23494,00 грн та 11525,00 грн штрафних(фінансових) санкцій.

           Хід розгляду справи викладений у відповідних ухвалах суду.

           Ухвалою суду  від 14.05.2007 року провадження у справі було зупинено до   отримання  відповіді Львівського міського управління земельних ресурсів з питання  власності або  користування  земельними ділянками по вул. Г.Чупринки. 130;  вул. Городоцькій, 85;  вул. Поповича, 9 у м. Львові. Судом було направлено відповідний запит до Львівського міського управління земельних ресурсів. Ухвалою суду від 03.08.2007 року провадження у справі було поновлено, у зв'язку із усуненням обставин, які були підставою  для зупинення  провадження  у справі, наступне попереднє судове засідання  призначено на 16.08.2007 року.     

В попередньому судовому засіданні 16.08.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив, можливості щодо примирення сторони не вбачають, свої доводи  і заперечення обґрунтовують тими доказами, які долучено ними до матеріалів справи.  

Враховуючи те, що в попередньому судовому засіданні 16.08.2007 року, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, були вирішені необхідні для розгляду справи питання, суд за письмовою згодою цих осіб в порядку ч.3 ст.121 КАС України розпочав в той-же день судовий розгляд справи.

          В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві. Позивач просить скасувати повністю податкове повідомлення – рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №4288/10/23-0 від 23.02.2007 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем плата за землю на суму 161906,66 грн, в тому числі за основним платежем 107937,77 грн та 53968,89 грн штрафних(фінансових) санкцій, та податкове повідомлення –рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №4289/10/23-0 від 23.02.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 35019,00 грн, у тому числі за основним платежем 23494,00 грн та 11525,00 грн штрафних(фінансових) санкцій. Позивач вважає безпідставним  нарахування йому  податковим органом  земельного податку  за земельні ділянки, які використовуються Львівським державним інститутом  новітніх технологій та  управління імені В'ячеслава Чорновола (колишній коледж “Західноукраїнський колегіум”). Також безпідставним позивач вважає твердження відповідача про завищення позивачем амортизаційних відрахувань на приміщення будівель, оскільки ці приміщення обліковувались і обліковуються на балансі  ТзОВ Інституту соціальних технологій, а отже підлягають амортизації як основні засоби  1-ої групи у встановленому законом порядку.

        Представник  відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що позивачем неправомірно завищено суму амортизаційних відрахувань по приміщеннях, яка підлягає відображенню в податковому обліку в частині отриманого  доходу від здачі основних засобів в оренду до загальної суми скоригованого валового доходу. Також зазначає, що  позивачем занижено плату за землю під будівлями, які позивач здавав в оренду Коледжу “Західноукраїнський колегіум”, а відсутність документів на право власності(користування) земельною ділянкою не звільняє землекористувачів від справляння плати за землю.  

          В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, заперечення, відповіді, податкові повідомлення-рішення, договори, статут, довідки, розрахунки, свідоцтва, наказ, протокол та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

          В судовому засіданні 16.08.2007 року відповідно до ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну і  резолютивну частину постанови, повний текст постанови складено 20.08.2007 року.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          Працівниками ДПІ у  Франківському районі м. Львова було проведено  виїзну планову перевірку   Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут соціальних технологій з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.03 року по 30.09.06 року. Перевіркою встановлено порушення  п. 1.32. ст. 1, п. 5.1, п. 5.2 ст.5, п. 8.1, п. 8.2, п. 8.3 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року  №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток  в сумі 23494,00 грн. Також перевіркою встановлено порушення ст. 2, ст. 5, ст. 14, ст. 15 Закону України „Про плату за землю” №2535-ХІІ від 03.12.1992 року (із змінами і доповненнями), в результаті чого  занижено  плату за землю в сумі  107937,77 грн.

             За результатами вищезазначеної перевірки складено Акт перевірки № 495/23-0/30822929 від 13.02.2007 року, на підставі якого ДПІ у  Франківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.02.2007 року:

          -  №4288/10/23-0, яким ТзОВ Інститут соціальних технологій визначено суму податкового зобов”язання за платежем плата за землю у сумі  161906,66 грн (в т. ч. 107937,77 грн –основного платежу,  53968,89 грн.  -  штрафних (фінансових) санкцій);

          -  №4289/10/23-0, яким ТзОВ Інститут соціальних технологій визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток  у сумі  35019,00 грн. (в т. ч. 23494,00 грн –основного платежу,  11525,00 грн.  -  штрафних (фінансових) санкцій).

           Суд погоджується із твердженням позивача про безпідставність донарахування йому  податковим органом  плати за землю в сумі 107937,77 грн, виходячи із наступного.

          Відповідно до ст.5 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), об”єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні. Відповідно до ст. 13 цього-ж Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

          Відповідно до  ст. 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

         Відповідно до ст. 204 Кодексу, державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Як вбачається із змісту листа Львівського міського управління земельних ресурсів від 29.05.07 року № 40/8/22, направленого на адресу суду на письмовий запит суду, позивач (ТзОВ Інститут соціальних технологій) не значиться серед власників або землекористувачів земельних ділянок, по яких податковий орган донарахував йому плату за землю.  В даному листі зазначається, що:  земельна ділянка на вул. Генерала Чупринки 130 площею 2,6861 знаходиться у фактичному користуванні Західноукраїнського колегіуму, земельна ділянка на вул. Городоцькій, 85 площею 0,2070 знаходиться у фактичному користуванні Західноукраїнського колегіуму, гуртожиток; земельна ділянка на вул.Городоцькій,85 площею 0,0017 га передана в оренду ТзОВ “Преса”для обслуговування кіоску; земельна ділянка на вул.Городоцькій,85 площею 0,0014 га передана в оренду ПП Кіцинюк Т.Р. для обслуговування кіоску; земельна ділянка на вул. Поповича, 9 знаходиться у фактичному користуванні Західноукраїнського колегіуму.

З огляду на вищенаведене, суд  не вбачає правових підстав для донарахування позивачу плати за землю з вищезазначених земельних ділянок, які зазначені в акті перевірки.

          Безпідставним є посилання відповідача на норму ч.5 ст.120 Земельного кодексу України, оскільки вона стосується лише особливого кола суб'єктів, у яких відповідно до Земельного кодексу не можуть перебувати у власності земельні ділянки.

           Щодо твердження відповідача про завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на суму 93977 грн, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 23494,00 грн, то дане твердження суд вважає безпідставним, виходячи із наступного.

         Як вбачається із матеріалів справи, 03.03.2000 року між позивачем та  Коледжем „Західноукраїнський колегіум” було укладено договір оренди майна № 01, за яким позивач передає  коледжу „Західноукраїнський колегіум” майно, яке є власністю позивача.  Балансова вартість орендованого майна   станом на 03.03.2000 року  становить 1165801 грн.

          Безпідставним є посилання відповідача на ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку”підприємств, оскільки дана стаття стосується визначення валових витрат та переліку витрат, які включаються до складу валових  витрат і які до них не включаються.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 та 9 цього Закону.

Таким чином, “сума валових витрат”та “сума амортизаційних відрахувань”є самостійними поняттями, кожне з яких має самостійний вплив на визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток. Тому посилання відповідача на ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”для твердження про завищення суми амортизаційних відрахувань є недоречним.

Питання амортизації врегульовується статтею 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Так, згідно із п.п 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 цього Закону, під терміном “основні фонди”слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку із фізичним або моральним зносом.

         Позивачем було нараховано амортизаційні відрахування на належні йому на праві власності будівлі в розмірах, встановлених ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Приміщення будівель, які передавались в оренду Коледжу „Західноукраїнський колегіум” відповідно до договору оренди майна №01 від 03.03.2000 року, обліковувались і обліковуються на балансі  ТзОВ Інституту соціальних технологій, а отже підлягають амортизації як основні засоби  1-ої групи(п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”) у встановленому вищезгаданим Законом порядку.

          Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю  розуміється  діяльність суб”єктів господарювання  у сфері  суспільного виробництва, спрямована на виготовлення  та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову  визначеність. Господарська діяльність,  що здійснюється  для досягнення  економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб”єкти підприємництва –підприємцями.

         Відповідно до ст.57  Господарського кодексу України статут є установчим документом  суб”єкта господарювання, в якому серед іншого, повинно бути  зазначено  мету і предмет господарської діяльності.  

          Як вбачається із змісту абзацу 7 підпункту 2.2 пункту 2 Статуту ТзОВ Інституту соціальних технологій (що був чинним в 2005-2006 роках, за які податковим органом встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань), одним із напрямків діяльності позивача є  надання майна в оренду  (лізинг), в.т.ч нерухомого. В пункті 2.7 (сторінка 4) Акту перевірки податковий орган зазначає, що в перевірений період ТзОВ Інститут соціальних технологій здійснювало такі види діяльності як: навчання дорослих та інші види освіти; здавання під найм власної нерухомості виробничо-технічного, культурного та невиробничого призначення.

          Таким чином, здача приміщень в оренду є використанням матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача. Стаття 8 та інші положення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”не передбачають залежності розміру амортизаційних відрахувань на основні фонди від розміру доходу, отриманого від їх використання у господарській діяльності. Цей розмір амортизаційних відрахувань перебуває виключно в залежності від балансової вартості основних фондів та періоду їх нарахування(п.8.3 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”), і не передбачає часткового нарахування амортизації на основні фонди в межах отриманого доходу від використання цих основних фондів.

Тому висновок податкового органу про завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на суму 93977 грн та заниження внаслідок цього податку на прибуток в сумі 23494,00 грн, є безпідставним і не ґрунтується на законі.

Внаслідок безпідставності донарахування податковим органом позивачу сум плати за землю та податку на прибуток, безпідставним є і застосування до позивача штрафних(фінансових) санкцій.            

           Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи із вищенаведеного суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Франківському районі м. Львова року №4288/10/23-0 від 23.02.2007 та  №4289/10/23-0 від 23.02.2007 року.  

          Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача, решта суми судового збору може бути повернута в порядку ч.2 ст.89 КАС України за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 98, ч.3 ст.121, ст.ст. 158, 160, 162, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задоволити повністю.

2.          Скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №4288/10/23-0 від 23.02.2007 року,  яким ТзОВ Інститут соціальних технологій визначено суму податкового зобов”язання за платежем плата за землю у сумі  161906,66 грн (в т. ч. 107937,77 грн –основного платежу,  53968,89 грн.  -  штрафних (фінансових) санкцій).

3.          Скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №4289/10/23-0 від 23.02.2007 року, яким ТзОВ Інститут соціальних технологій визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток  у сумі  35019,00 грн (в т. ч. 23494,00 грн –основного платежу,  11525,00 грн.  -  штрафних (фінансових) санкцій).

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут соціальних технологій (79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 130, фактична адреса: 79016, м. Львів, вул. Городоцька, 85, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30822929) 3 грн. 40 коп. - судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.               

Суддя                                                                                                       Морозюк А.Я.