ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3133/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер Україна про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Північної митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер Україна до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонтайер Україна" з позовом до Північної митниці Держмитслужби в якому просило суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2020 №UA102150/2020/00027;

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.06.2020 №UA102000/2020/000068/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.06.2020 №UA102150/2020/00100.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при поданні митних декларацій позивачем представлено всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною рахунку-фактури (інвойсу) щодо товарів які імпортуються. При цьому не було встановлено жодних обставин, які б перешкоджали визначенню митної вартості за першим методом. Також позивач зазначив, що взаємовідносини між позивачем та компанією-постачальником мають постійний характер, поставки на користь позивача здійснюються на регулярній основі, а прийняті раніше митницею рішення підтверджують певну системність митного органу щодо безпідставного здійснення коригування митної вартості за відсутності на те підстав.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Північна митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року залишено без задоволення, а Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року - залишено без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер Україна надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи не вирішено питання щодо витрат на правничу допомогу. Оскільки позивачем понесено витрати в розмірі 18750 грн.

Представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки вони не є співмірними.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що до суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що наявні підстави для розгляду апеляційної справи та матеріалів справи в письмовому провадженні.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076 визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом позивача надано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №2 від 14 грудня 2020 року, платіжне доручення від 15 грудня 2020 року, детальний опис наданих послуг від 24 березня 2021 року (проведення зустрічі з клієнтом, вивчення та аналіз наданих клієнтом документів - 1 год; аналіз відповідних нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини, аналіз практики ВС у аналогічних справах - 1 год; підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 6 год.; подання відзиву на апеляційну скаргу - 2 год) на суму 18750,00 грн, акт приймання-передачі наданої допомоги від 24 березня 2021 року на суму 18750,00 грн.

Щодо співмірністі розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги у зв`язку з розглядом даної справи, колегія суддів зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що дана справа розглядалась судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження.

Також, колегія суддів звертає увагу, що предмет спору у даній справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому колегія суддів вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу за подання відзиву є сума 5626,00 гривень (за 3 год.).

Оскільки ця категорія справ є справами незначної складності та по ним є стала судова практика, а тому написання відзиву на апеляційну скаргу, яка є ідентичними відзиву на позовну заяву, не потребувало додаткових зусиль, як наслідок сума витрат на її написання є завищеною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою частково та підлягає задоволенню, а понесені судові витрати за правову допомогу в розмірі 5626,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби

Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 252, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер Україна про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер Україна (адреса: вул. Громадська, 39, м. Чернігів, Чернігівська область, 14014, код ЄДРПОУ 38341101) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Північної митниці Держмитслужби (адреса: проспект Перемоги, 6, м. Чернігів, Чернігівська область, 14017, код ЄДРПОУ 43332675) понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5626 (п`ять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

Дата ухвалення рішення 14.12.2021
Зареєстровано 17.12.2021
Оприлюднено 17.12.2021

Судовий реєстр по справі 620/3133/20

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Постанова від 14.12.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 15.03.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 08.12.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 08.12.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 16.11.2020 Чернігівський окружний адміністративний суд Адміністративне
Рішення від 09.10.2020 Чернігівський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 08.09.2020 Чернігівський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 17.08.2020 Чернігівський окружний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 620/3133/20

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону