Рішення

від 25.06.2007 по справі 33/93-07 (н.р. 49/143-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/93-07 (н.р. 49/143-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2007 р.                                                     Справа № 33/93-07 (н.р. 49/143-06)

вх. № 3599/3-33 (н.р. 11481/3-49)

Суддя господарського суду Кононова О.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Титов Р.В., дов. № 99 від 28.02.2006 року  відповідача - не з'явився 3-ї особи - Черкашина С.Ю., дов. № 154/юр від 27.12.2004 року

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Альянс", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до  ТОВ "Теплосервіс", м. Х-в  

про стягнення 88000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 88000,00 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 245 заміни кредитора в зобов'язанні шляхом передачі своїх прав іншій особі (уступка права вимоги) від 24.11.2004 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.

Представник 3-ї особи в судовому засіданні зазначив. Що сума заборгованості була перерахована на рахунок відповідача.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалами суду не надав. До суду повернулась ухвала від 13.06.2007 року, яка була направлена на адресу відповідача: 61002, м. Харків, вул.. Артема, 8, з довідкою пошти про те, що адресат не значиться. В попередньому судовому засіданні позивач надавав суду довідку Головного управління статистики у Харківській області від 14.05.2007 року, відповідно якої ТОВ “Теплосервіс”зареєстровано за юридичною адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 8. Враховуючи, що суд здійснив всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

24.11.2004 року між ЗАТ “Альянс”(Кредитор) та ТОВ “Теплосервіс”(Новий кредитор) був укладений договір № 245 заміни кредитора в зобов'язанні шляхом передачі своїх прав іншій особі (уступка права вимоги). Відповідно умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на себе право вимоги виконання зобов'язання Боржником (КП “Харківські теплові мережі”) по договору на експлуатацію № 299 від 15.10.2003 року в частині оплати суми основного боргу в сумі 188000,00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як свідчать матеріали справи боржник (КП “Харківські теплові мережі”) платіжним дорученням № 58 від 13.12.2004 сплатив ТОВ „Теплосервіс” 188000,00 грн. по договору № 299 від 15.10.2003 року.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 88000,00 грн. боргу за договором № 245 заміни кредитора в зобов'язанні шляхом передачі своїх прав іншій особі (уступка права вимоги) укладеного 24.11.2004 року.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  В такий же спосіб визначаються господарські зобов'язання відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 Цивільного кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського кодексу господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що із договору № 245 заміни кредитора в зобов'язанні шляхом передачі своїх прав іншій особі (уступка права вимоги) укладеного 24.11.2004 року між ЗАТ “Альянс”(Кредитор) та ТОВ “Теплосервіс”(Новий кредитор) не виникає грошового зобов'язання у відповідача перед позивачем як і не виникає права позивача, що кореспондує цьому обов'язку – вимагати сплатити певну грошову суму.

Позивач в обгрунтування своїх вимог також посилається на графік погашення заборгованості за договорами № 75/192 від 01.10.2004 року та № 245 від 24.11.2004 року на загальну суму 98000,00 грн., підписаний сторонами, відповідно якого, на думку позивача відповідач повинен перераховувати заборгованість.

Зазначений графік погашення заборгованості також не є підставою виникнення грошової заборгованості відповідача в розмірі 88000 грн. оскільки містить лише узгодження сторонами строків сплати грошових коштів за договорами № 75/192 від 01.10.2004 року та № 245 від 24.11.2004 року.

Також в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на акт звірки взаємних розрахунків № 35 від 16.12.2005 року на суму 98000,00 грн., копія якого додана до матеріалів справи.  Проте, наданий документ не може бути належним доказом невиконання грошового зобов'язання відповідачем, оскільки акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь - яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами –договором, накладними, рахунками, тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу, своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження наявності зобов'язання відповідача по сплаті позивачеві заявленої до стягнення суми, тому суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення підписаний 02.07.2007 року.

Суддя                                                                                            Кононова О.В.