Рішення

від 10.05.2007 по справі 17/111-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/111-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10.05.07                                                                                           Справа №  17/111-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Бурат”

до   Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Красилівське”

про  стягнення 32 331,54 грн.          

Суддя  В.Г. Суховий

Представники:

позивача:             Васюра С.В.;

відповідача:        не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Бурат” (далі –Позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Красилівське” (далі –Відповідач)  про стягнення 32 331,54 грн., з яких 20 441,40 грн. –основний борг, 3 582,56 грн. –пеня, 6 336,84 грн. - інфляційні та 1 970,74 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу № 47 від 17.03.2004р. щодо оплати отриманого товару (комбікорму для відгодівлі великої рогатої худоби).

Відповідач у поданому до господарського суду відзиві на позовну заяву № 19 від 21.03.2007р. (а.с. 22) суму основного боргу у розмірі 20 441,40 грн. не визнає, посилаючись на те, що зазначена сума основного боргу була включена ліквідаційною комісією до ліквідаційного балансу. Вимоги в частині нарахування інфляційних та 3% річних відповідач теж заперечує, оскільки вони не передбачені договором. Стосовно позовних вимог в частині стягнення пені відповідач зазначає, що позивач повинен перерахувати пеню згідно з умовами Договору.

В судовому засіданні 10.05.2007р. представник позивача позовні вимоги  підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 10.05.2007р. не направив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 26.03.2007р., отриманою відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 31). Суд також враховує те, що в поданому відзиві відповідач просить суд розглянути справу без присутності представника СТОВ “Красилівське”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  в с т а н о в и в:

17 березня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бурат” та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Красилівське” було укладено договір № 47 (далі - Договір), відповідно до якого                                    (п. 1.1) позивач (продавець) бере на себе зобов'язання виготовити та поставити відповідачу комбікорм для відкорму великої рогатої худоби у кількості 20 тон.

Пунктами 2.1, 2.2, 4.1 Договору передбачено, що вартість поставляємого комбікорму –930 грн. за одну тону. Загальна вартість договору –18 600 грн. Строк оплати: протягом 3-х банківських днів після виставлення рахунку позивачем.

На підставі зазначеного Договору позивачем у березні 2004 року по довіреностях (а.с. 11, 13) було поставлено відповідачу товару (комбікорму) у кількості 20 тон на загальну суму 20 441,40 грн., а саме згідно накладної № 163 від 17.03.2004р. на суму 6 686,70 грн., накладної № 300 від 24.03.2004р. на суму 7 012,20 грн., накладної № 337 від 31.03.2004р. на суму 6 742,50 грн. (належним чином завірені копії в матеріалах справи, а.с. 9, 10, 12).

У відповідності до умов договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки № 163, № 300, № 337 для оплати отриманого товару (а.с. 14-16). Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов'язань за отриманий товар за Договором не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар (комбікорм) по Договору № 47 від 17.03.2004 року становить 20 441,40 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 20 441,40 грн. за Договором визнається та підтверджується і відповідачем у Акті звірки взаєморозрахунків станом на 29.01.2007р. (а.с. 29) підписаного представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Посилання відповідача у відзиві, в частині заперечення проти стягнення основного боргу, на включення суми боргу 20 441,40 грн. до ліквідаційного балансу не може бути підставою для відмови в позові, оскільки, сам факт включення ліквідаційною комісією СТОВ “Красилівське” до ліквідаційного балансу суми основного боргу 20 441,40 грн. не вважається погашенням існуючої за Договором заборгованості ТОВ “Бурат”. Відповідачем не подано суду будь-яких доказів на підтвердження погашення суми основного боргу.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості за отриманий за Договором № 47 від 17.03.2004р. комбікорм у сумі 20 441,40 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача у відзиві на те, що нарахування інфляційних та 3% річних не передбачено договором, є необґрунтованим, оскільки норма ст. 625 ЦК України є імперативною і пов'язується з договором лише в частині розміру процентів.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6 336,84 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 1 970,74 грн., згідно розрахунку, надано позивачем, за період з квітня 2004р. по січень 2007р.

Вимоги про стягнення пені задоволенню не відлягають виходячи з наступного.

Доданий до позовної заяви розрахунок пені (а.с. 20) не обґрунтований належними доказами. Витребуваний ухвалою суду “обґрунтований розрахунок пені за кожним рахунком окремо з урахуванням умов п.4.1 Договору № 47 від 17.03.2004р., а також вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо строку, з якого нараховується пеня, та його обмеження шестимісячним терміном” позивач суду не надав.

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Красилівське” (07451, Київська обл., Броварський район, с. Красилівка; код 30839665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бурат” (36007, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 43а; код 13948686) 20 441,40 грн. –основного боргу, 6 336,84 грн. –інфляційних, 1 970,74 грн. –3% річних,  а також судові витрати: держмито у розмірі 287,49 грн. та 104,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

3. В частині вимог про стягнення 3 582,56 грн. пені –відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.