Постанова

від 16.12.2021 по справі 320/3172/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3172/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Глибоцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Колосок Бориспільської районної ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року в справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Глибоцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Колосок Бориспільської районної ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

ВСТАНОВИВ

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - ГУ ДСНС у Київській області, позивач) з адміністративним позовом до Глибоцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Колосок Бориспільської районної ради Київської області (далі - ЗДО Колосок , відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Глибоцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Колосок Бориспільської районної ради Київської області, (код ЄДРПОУ 20612107), за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., с. Глибоке, вул. Молодіжна, буд. 2, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 09.01.2020 №2.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання встановлено факт наявності порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач зокрема зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування.

Так, скаржник звертає увагу на те, що ним було вжито усіх можливих та залежних від нього заходів, спрямованих на усунення, вказаних у акті перевірки порушень.

На час прийняття рішення судом першої інстанції більшість порушень, виявлених позивач були усунуті, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

Водночас решта порушень, зазначених у акті перевірки від 09.01.2020 №2 не можуть бути усунуті, оскільки захисна споруда цивільного захисту не знаходиться у власності ЗДО Колосок .

Таким чином, відповідач не може відповідати за дотримання вимог законодавства у сфері техногенної чи пожежної безпеки у приміщенні захисної споруди цивільного захисту, яка не перебуває у нього на балансі.

З врахуванням зазначеного, відповідач не погоджується з обраним позивачем заходом реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі, у зв`язку із тим, що він є крайнім заходом реагування і у даному випадку є неспівмірним з виявленими порушеннями.

Крім того, скаржником подано до суду апеляційної інстанції копію акта від 30.09.2021 року №925, складеного за результатами проведення позапланової перевірки відповідача, згідно якого зафіксовано відсутність порушень пожежної безпеки зафіксованих в акті від 09.01.2020 №2.

Водночас зазначене судом першої інстанції не враховано, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, у зв`язку із чим просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Головне управління ДСНС України у Київській області відповідно до Кодексу цивільного захисту України, ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 №661), на виконання доручення Прем`єр-Міністра України від 11.12.2019 №44205/1/1-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 (витяг з протоколу № 23), наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 03.01.2020 № 10 Про проведення позапланових перевірок , було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Глибоцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Колосок Бориспільської районної ради Київської області, за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., с. Глибоке, вул. Молодіжна, буд. 2, про що зазначається в рапорті начальника Бориспільського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Юрія Овдієнко.

03 січня 2020 року видано посвідчення №72 на проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Глибоцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Колосок Бориспільської районної ради Київської області, за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., с. Глибоке, вул. Молодіжна, буд. 2, інспектором групи запобігання надзвичайним ситуаціям 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту Оксамитом Максимом Дмитровичем, яке було вручено під підпис керівнику - Наталії Баришевій-Пивко 08.01.2020.

За результатами позапланової перевірки 09.01.2020 складено акт №2 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 31 порушень.

Інспектором групи запобігання надзвичайним ситуаціям 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту Оксамитом Максимом Дмитровичем 09.01.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення КХ № 016782 відповідно до ст. 175 КУпАП та постанову КХ № 016749 про накладення адміністративного стягнення з Натілії Баришевої-Пивко.

Уважаючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені позивачем порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є такими, що створюють загрозу життю і здоров`ю людей. Водночас, на момент прийняття рішення у справі, відповідачем вказані в акті порушення у повній мірі не усунуті, у зв`язку із чим наявні підстави для вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За змістом пункту 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, регулюються положеннями Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України).

Пунктом 21 частини першої статті 20 КЦЗ України установлено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частини другої статті 51 КЦЗ України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з пунктом 11 та 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частинами першою та другою статті 70 ЦКЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Разом з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/7073/18, від 26.02.2020 та у справі №826/15768/18.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за результатами планової перевірки складено акт від 09.01.2020 №2, яким зафіксовано 31 порушення правил пожежної та техногенної безпеки в приміщеннях об`єкта за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., с. Глибоке, вул. Молодіжна, буд. 2.

Судом першої інстанції установлено, що за результатами проведення повторного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт від 06.07.2020 №164, встановлено зменшення кількості порушень вимог законодавства відповідачем.

Утім, залишились неусунутими 14 порушень відповідачем вимог законодавства на об`єкті, який знаходиться за вказаною адресою.

Суд першої інстанції зазначив, що вказані порушення є такими, що створюють загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють чи перебувають в будівлях.

Ураховуючи зазначене, та відсутність доказів усунення відповідачем вказаних порушень, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом застосування заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації об`єкта.

Надаючи оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.

Верховний Суд, вирішуючи спори з приводу правомірності застосування заходів реагування у вигляді зупинки експлуатації приміщень неодноразово наголошував на тому, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Зокрема Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2019 року (справа №826/19328/16) та 28 січня 2021 року (справа №640/4090/20) зазначав що ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, в ході якого суд, серед іншого оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які, в свою чергу, стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення, зокрема експлуатації будівлі, суд, насамперед, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже, оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше.

У контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, необхідно вказати, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні та, відповідно, чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі позапланового чи повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

У протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий судовий розгляд Верховний Суд у постановах від 31 серпня 2021 року, справа №520/14473/19 та від 29 вересня 2021 року, справа №420/4579/19 звертав увагу на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено питання можливості застосування такого крайнього заходу реагування, як зупинка експлуатації приміщень.

Верховний Суд пов`язував можливість застосування такого заходу реагування з декількома аспектами, а саме: які порушення виявлені перевіркою, чи дійсно ці порушення є такими, що створюють небезпеку життю і здоров`ю людей та які дії вчинені відповідачем з метою усунення, зафіксованих у акті порушень.

Зупинення експлуатації є крайнім заходом який повинен стимулювати відповідача у найкоротший термін, з урахуванням його можливостей усунути, виявлені перевіркою порушення, наявність яких ставить у небезпеку життя та здоров`я людей.

Тому, розглядаючи питання доцільності застосування заходів реагування, суд повинен взяти до уваги й такі обставини які б свідчили про конкретні дії вчинені відповідачем з метою усунення порушень, акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше.

Як убачається з матеріалів справи, а саме згідно акта перевірки від 06.07.2020 №164 не усунутими залишилося 14 з 31 порушення, які зазначені в акті перевірки від 09.01.2020 №2, а саме:

- пункт 1.21, глави 1, розділу IV ППБУ - будівлю не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- пункт 2.37, глави 2, розділу III, ППБУ - на шляху евакуації з другого поверху влаштовано перепад висоти (п. 7.3.8, ДБН В.1.1- 7:2016);

- п. 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено навчання посадових осіб з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;

- вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту Затверджені наказом МВС України 09.07.2018 року № 579 (далі - Вимоги) пункт 3,4 розділу II - Відсутні покажчики руху до захисної споруди. Біля вхідних дверей захисної споруди не вивішена табличка розміром 60x50 см, із зазначенням номера споруди, місць зберігання ключів, її балансоутримувача, особи відповідальної за утримання та експлуатації сховища у мирний час, її місцезнаходження і номер телефону;

- пункт 5 розділу II Вимог приміщення захисної споруди не забезпечені: - справними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками); - відсутня пожежна автоматика;

- пункт 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог - входи до захисної споруди не забезпечують можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення;

- пункт 9 розділу 11 Вимог - У приміщеннях захисної споруди електрообладнання та експлуатація електрообладнання здійснюється не у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок, а саме: електричні світильники не захищені пристроями від механічного пошкодження;

- пункт 7 розділу II Вимог - Захисна споруда та її комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення не утримуються в належному технічному стані;

- Пункт 15 глави 3 розділу VI Вимог Відсутня документація на захисну споруду у якій відображено відомості про терміни і результати проведення оглядів, обстежень та випробувань, проведення технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо;

- Пункти 1, 2 глави 1 розділу VI Вимог - Не створено об`єктові формування цивільного захисту з обслуговування, захисних споруд (далі-формування), не призначено осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію захисної споруди;

- Глава 2 розділу VII Вимог - Особовий склад формування (відповідальні особи) їх посадові обов`язки та підготовленість не визначено;

- Пункт 5 глави 1 розділу VII Вимог - Захисну споруду не забезпечено засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатку № 19 вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту Затверджені наказом МВС України 09.07.2018 року № 579 (далі - вимоги);

- Пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог - Захисна споруда не забезпечена необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- Пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог - Захисна споруда не забезпечена лікарськими засобами та медичними виробами.

Звертаючись з апеляційною скаргою відповідач стверджував, що більшість порушень, які залишилися не усунутими, та які зазначені в акті перевірки від 06.07.2020 №164, складеного за результатами повторного заходу державного нагляду не можуть бути ним усунуті.

Вказану позицію відповідач аргументував тим, що захисна споруда цивільного захисту не знаходиться у власності ЗДО Колосок , а тому останній не може відповідати за дотримання вимог законодавства у сфері техногенної чи пожежної безпеки у приміщенні захисної споруди цивільного захисту, яка не перебуває у нього на балансі.

З огляду на це, на переконання відповідача, позивач не має права вимагати від нього усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 06.07.2020 №164 під номерами 4-14.

Розглянувши наявні у матеріалах справи, колегія суддів уважає такі доводи відповідача обґрунтованими з огляду на таке.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Постанова №138).

За змістом пункту 3 Постанови №138 утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Фонд захисних споруд - це сукупність усіх захисних споруд та інших споруд, що можуть бути використані для укриття населення.

У відповідності до пункту 4 Постанови №138 фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Пунктом 9 Постанови №138 установлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Таким чином, обов`язок забезпечення тримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами на балансі яких перебуває такий об`єкт.

Відповідно до пункту 23 Постанови №138 ДСНС веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд.

З аналізу зазначеного вбачається, що саме на позивача покладено ведення обліку захисних споруд.

Водночас позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів перебування на балансі у відповідача захисної споруди цивільного захисту, в приміщенні якої виявлені порушення, зазначені в акті від 06.07.2020 №164 під номерами 4-14.

Разом з тим, відповідно до облікової картки ЗСЦО Протирадіоційного укриття , наявної в матеріалах справи, вказана споруда цивільного захисту перебуває у власності сільської ради села Глибока.

За таких обставин, ураховуючи відсутність у матеріалах справи доказів перебування у комунального закладу Бориспільської РР - ЗДО Колосок зазначеної споруди цивільного захисту, вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача усунути вказані порушення є протиправними.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо підстав для застосування заходів реагування, у зв`язку із наявністю не усунутих порушень вимог правил пожежної безпеки, які на думку позивача створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.

Так, на момент ухвалення рішення судом першої інстанції не усунутими залишалися порушення, зазначені у акті перевірки від 06.07.2020 №164 під номерами 1-3, які безпосередньо стосувалися відповідача та, що ним не заперечувалося.

Верховний Суд у поставові від 19 вересня 2019 року, справа №420/6512/18 зазначав, що під час судового розгляду необхідним є з`ясування обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті відповідачем на час прийняття судом рішення, та з урахуванням цього, а також встановлення того чи створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей саме не усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

При цьому важливим є також, з`ясування питання чи усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача.

З`ясування під час судового розгляду лише факту того, що відповідачем, виявлені порушення не усунуто в повному обсязі є недостатнім для висновку про можливість застосування такого заходу реагування.

Поряд з цим слід урахувати, що конкретного переліку порушень, які створюють таку загрозу життю та здоров`ю людей, у Кодексі цивільного захисту України не наведено.

Отже, поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним.

Однак, вказаний висновок не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

У мотивувальних частинах оскаржуваних рішень суди вказали перелік зафіксованих в акті перевірки позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування, зокрема, щодо порушень, які на час розгляду справи залишились неусунутими відповідачем. Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки судів про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Колегія суддів, за результати апеляційного розгляду цієї справи приходить до висновку, що порушення зазначені в акті перевірки під номерами 1-3, а саме - пункт 1.21, глави 1, розділу IV ППБУ - будівлю не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; - пункт 2.37, глави 2, розділу III, ППБУ - на шляху евакуації з другого поверху влаштовано перепад висоти (п. 7.3.8, ДБН В.1.1- 7:2016); - п. 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено навчання посадових осіб з питань цивільного захисту та техногенної безпеки - не є такими, що тягнуть за собою необхідність застосування такого крайнього заходу реагування про який простить позивач.

Судова колегія враховує наявність у матеріалах справи доказів вжиття відповідачем достатньої кількості заходів, спрямованих на усунення тих порушень пожежної безпеки, що створювали реальну загрозу життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі, та про які зазначено в актах перевірки від 09.01.2020 №2 і від 06.07.2020 №164.

Так, відповідачем усунуто обставини, які можуть призвести до займання і розповсюдження вогню, сформовано необхідну систему заходів для уникнення випадків виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, що свідчить про добросовісність намірів ЗДО Колосок щодо усунення порушень, виявлених позивачем.

Ураховуючи характер порушень, які залишились не усунутими, та встановлені в ході апеляційного розгляду обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є непропорційними наслідкам для прав та інтересів відповідача.

Крім того, як убачається з акта повторної перевірки (проведеної позивачем з 29.09.2021 по 30.09.2021 за зверненням відповідача) від 30.09.2021 №925, наданого відповідачем до суду апеляційної інстанції, станом на час проведення перевірки порушення зазначені в акті перевірки від 06.07.2020 №164 під номерами 1-3 повністю усунуті.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації об`єкта за адресою: Київська область, Бориспільський р-н., с. Глибоке, вул. Молодіжна, буд. 2, а тому у задоволенні позовних вимог ГУ ДСНС у Київській області слід відмовити.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд першої інстанції під час розгляду цієї справи вказаного дотримався не в повній мірі, оскільки задоволення позовних вимог ґрунтувалося на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За правилами статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до частини другої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Ураховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Глибоцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Колосок Бориспільської районної ради Київської області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко