Рішення

від 21.06.2007 по справі 47/179-07 (н.р. 35/248-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/179-07 (н.р. 35/248-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2007 р.                                                            Справа № 47/179-07 (н.р. 35/248-06)

вх. № 3951/5-47 (н.р. 6513/5-35)

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Северін Л.І. за довіреністю від 19.07.2004р.;  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Запоріжжя-Млин"  

до  Фермерського господарства "Кегічівське" , смт. Кулиничі  

про стягнення 450448,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 96814,33 грн. 3% річних та  353633,95 грн. індексу інфляції, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору №7 від 19.07.2002р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 4504,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2006р. по справі №35/179-07 у позові було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2007р. касаційну скаргу ЗАТ "Запоріжжя-Млин" було задоволено частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2006р. у справі №35/248-06 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 18.04.2007р.відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден з підстав зазначених у відзиві на підставі чого просить суд відмовити позивачу у позові.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 12.05.2007р. клопотання в якому він просить суд здійснювати фіксування судового процесу технічними засобами. Дане клопотання було прийняте та задоволено судом.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 21.05.2007р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 23.06.2007р.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 08.06.2007р. пояснення до позовної заяви, які були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7 від 19.07.2002р. Відповідно до умов даного договору поставка продукції здійснюється узгодженими партіями у кількості та строки, зазначені у додатках до цього договору які є невід"ємною частиною цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до умов договору поставив відповідачу борошно на загальну суму 6264589грн. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач отримав товар, але його вартість сплативлише частково у сумі 4496535грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем після часткової сплати залишилась у розмірі 1768054грн.

09.07.2003р. було вчинено виконавчий напис про стягнення вищезазначеної заборгованості та направлено на виконання до виконавчої служби.

Як свідчать матеріали справи 25.03.2005р. відповідач направив лист з проханням зарахувати грошові кошти у сумі 1638907грн., одже з цього часу його заборгованість складає 89529,50грн.

Відповідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 26.08.2005 у справі №4/94д між тими ж сторонами, якою встановлено, що на час прийняття рішення судом першої інстанції у цій же справі (13.05.2005р.) зобов'язання зі сторони покупця –ФГ “Кегичівське” щодо повної оплати отриманої продукції не виконано, за ним рахується заборгованість в сумі 89529 грн., про що останній не заперечує. Отже, згідно п.11.1 договору поставки №7 від 19.07.2002 цей договір між сторонами продовжує свою дію і на цей час. Зазначені юридичні факти в силу вимог ч.2 ст.35 ГПК України не підлягають доведенню при вирішенні даного спору про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, але безпідставно не враховані судом.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2005 постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26.09.2005 у справі №4/94д залишено без змін, а ухвалою Верховного Суду України від 19.01.2006 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.11.2005.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 353633,95грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 96814,33грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 4504,48грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ст. 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Кегичівське" (62404, Харківська область, Харківський район, смт. Куліничі, вул. Шкільна, 21, р/р 260073062 в ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 30142235) на користь Закритого акціонерного товариства "Запоріжжя-Млин" (69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, р/р26004047050001 в АКБ "Індустріалбанк" м. Запоріжжя, МФО 313377, код ЄДРПОУ 32013487) з% річних у розмірі 96814,33грн., інфляційних у розмірі 353633,95грн., держмита у розмірі 4504,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.