Рішення

від 17.11.2021 по справі 367/4113/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4113/19

Провадження №2/367/1345/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Линника В.Я,

за участі: секретаря Балинської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-сіті до Державного реєстратора Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Абрамської Євгенії Миколаївни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і витребування майна, -

в с т а н о в и в:

ТОВ Аверс-Сіті звернулося до суду із вказаним позовом, який мотивувало тим, що 22.09.2011 року виконкомом Коцюбинської селищної ради на підставі сертифікату відповідності КС № 16411043016 було прийнято рішення № 270 про надання ТОВ Аверс-Сіті дозволу на оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 в цьому будинку.

Сертифікат відповідності КС № 1641104301627 було видано згідно Акту готовності об`єкту до експлуатації від 14.09.11 № 870, відповідно до якого замовником об`єкта є ТОВ Аверс-Сіті , та Державного акту серія ЯИ № 270393 на право власності ТОВ Аверс-Сіті на земельну ділянку площею 4,3864 га з кадастровим номером: 3210946200:01:034:0081 за адресою: АДРЕСА_1 .

Тому вважає, що ТОВ Аверс-Сіті на підставі ст. 876 ЦК України є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , отже набуло право на оформлення за собою права власності на нежитловае приміщення АДРЕСА_1 .

Проте, 14.09.2012 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Головним слідчим управлінням МВС України на підставі постанови про заборону на відчуження б/н від 28.09.2011 року було накладено арешт на всі квартири і нежитлові приміщення в корпусі 1, що підтверджується постановою та інформаційною довідкою № 165764990.

29.02.2016 року постановою Генеральної прокуратури України від 17.02.2016 року було припинено обтяження на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

В той же час, 03.03.2016 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України знову було накладено арешт на все майно ТОВ Аверс-Сіті на підставі чого останній не мав можливості здійснити реєстрацію речових прав на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Постановою державного виконавця від 27.04.2018 року про закінчення виконавчого провадження було припинено чинність арешту ТОВ Аверс-Сіті та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Вказував, що 07.05.2019 року позивач дізнався з інформаційної довідки № 165764990 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що квартира нежитлове приміщення АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_1 , яка зареєструвала за собою право власності нежитлове приміщення на підставі на підставі: додаткового договору про знесення змін та доповнень до Договору купівлі-продажу майнових прав № 14 від 17.09.2010, виданий: 21.09.2011, довідки, серія та номер: 26/09-11, виданий 21.09.2011, акту приймання-передачі майнових прав № б/н від 21.02.2012, укладений між ТОВ Аверс-Сіті та ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39049569 від 29.12.2017 11:17:25, прийняте державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської рад Києво-Святошинського району Київської області Абрамською Євгенію Миколаївною.

Вказує, що ТОВ Аверс-Сіті не укладало договір купівлі-продажу майнових прав від 17.09.10 № 14, додатковий договір до договору купівлі-продажу майнових прав № 14 від 21.09.2011,, а тому звертається з позовом за захистом порушеного права.

Зазначає, що особливості державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб визначається п.п.77, 78, 79 Порядку № 1127, згідно якого у разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо). Відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не зазначаються, а завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії документів, передбачені цим пунктом, не подаються у разі, коли такою особою відповідно до пункту 77 цього Порядку подано зазначені відомості та документи для доручення їх до Державного реєстру прав.

Для реєстрації права власності було подано документи не в повному обсязі, передбаченому законодавством, що є підставою для зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 , зокрема державним реєстратором не було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви чим було порушено п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 1952-IV та п. 14 Порядку № 1127.

У зв`язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом № 1952-IV та Порядком № 1127, а також не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки ОСОБА_1 не було подано всіх документів необхідних для реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення було порушено пп. 3, 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV та п. 23 Порядку № 1127.

Враховуючи те, що під час реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 469 за ОСОБА_1 постановою державного виконавця було накладено арешт на все майно ТОВ Аверс-Сіті , в тому числі і на спірне нежитлове приміщення, приватним нотаріусом під час державної реєстрації речових прав було порушено п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV.

Відтак, ТОВ Аверс-Сіті вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39049569 від 29.12.2017 року, прийняте державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської :ц Києво-Святошинського району Київської області Абрамською Євгенію Миколаївною., на підставі якого було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в судовому порядку, оскільки його було прийнято з численними порушеннями Закону № 1952-IV та Порядку № 1127, у зв`язку з чим воно порушує право власності позивача.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а згідно зі ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України визначено, що одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі. За змістом зазначеної норми майно, яке вибуло з володіння власника на підставі договору, який в подальшому було визнано недійсним, або рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке було визнано протиправним і скасовано в судовому порядку, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Таким чином, оскільки спірне майно вибуло з володіння ТОВ Аверс-Сіті поза його волею до спірних правовідносин застосовуються положення статей 387, 388 ЦК України, а тому нежитлове приміщення підлягає витребуванню з володіння ОСОБА_1 .

У зв`язку з наведеним просить визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових права № 14 від 17 вересня 2010 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю -верс-Сіті (код ЄДРПОУ 33939099) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ). Визнати недійсним додатковий договір про внесення змін та доповнень від 21.09.2011 до договору купівлі-продажу майнових права № 14 від 17 вересня 2010 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті (код ЄДРПОУ 33939099) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ). Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію :ав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39049569 від 29.12.2017 1:17:25, прийняте державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Абрамською Євгенію Миколаївною. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті (код ЄДРПОУ 1939099) нежитлове приміщення № 469, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1453695632109. Визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер: 29, виданий: 23.01.2018, який укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ). Судові витрати покласти на Відповідачів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заява про розгляд справи за їх відсутності, просив позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання відповідачі не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ТОВ Аверс-Сіті є власником земельної ділянки розміром 4,3864 га з цільовим призначенням для розміщення житлового та соціального комплексу, кадастровий номер 3210946200:01:034:0081, за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 31.05.10 серії ЯИ № 270393 (а.с. 46-48).

16.09.2011 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 був уведений в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом відповідності КС № 16411043016, виданим Інспекцією ДАБК у Київській області (а.с. 51).

Рішенням виконкому Коцюбинської селищної ради Київської області від 22.09.11 №270, було присвоєно поштову адресу закінченому будівництвом будинку та доручено КП КОР Ірпінське бюро технічної інвентаризації оформити та видати ТОВ Аверс-Сіті свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна у вигляді квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що 01.09.2011 року між ТОВ Аверс-Сіті і відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу майнових прав № 15 (т. 2 а.с. 35-42) щодо нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .. Даний договір з боку ТОВ Аверс-Сіті підписаний ОСОБА_4 , який на день укладання договору був директором і діяв на підставі Статуту, та скріплений печаткою ТОВ Аверс-Сіті .

Предметом додаткового договору № 15 є майнові права на об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

21.09.2011 року ТОВ Аверс-Сіті видало ОСОБА_1 довідку № 26/09-11 про оплату майнових прав (т.2 а.с. 29), а 21.02.2012 року складено акт приймання-передачі майнових прав (т.2 а.с. 28).

29.12.2017 року відповідач ОСОБА_1 на підставі вказаних вище документів зареєстрував за собою право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , про що державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Абрамською Євгенію Миколаївною. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 39049569 від 29.12.2017 р. (т. 2 а.с. 25).

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України (як в редакції станом на 14.09.2011 р. - на час завершення будівництва, так і станом на 29.12.2017 р. - на час реєстрації права власності за ОСОБА_1 ) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України (в редакції на ті ж періоди) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Отже, на підставі зазначених вище норм закону право власності особи на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч. 1 ст. 388 ЦК України).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Однак, позивачем в порушення вказаних норм закону не надано суду доказів на підтвердження того, що ТОВ Аверс-Сіті є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 і таке право власності було належним чином зареєстровано.

Тому відсутні підстави для витребування зазначеного нежитлового приміщення у ОСОБА_1 , яка є її законною власницею.

З огляду на принцип дійсності правочину суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що договір купівлі-продажу майнових прав від 17.09.10 № 14, додатковий договір про внесення змін та доповнень від 21.09.2011 до договору купівлі-продажу майнових права від 17.09.10 № 14 і акт приймання-передачі майнових прав від 21.02.2012 року з ОСОБА_1 не укладався, а довідку ТОВ Аверс-Сіті від 21.09.11 № 26/09-11 не видавало.

Посилання у позові на положення ст.876 ЦК України, згідно якої замовник будівництва є власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт не спростовують вказаних вище висновків суду, оскільки вказана норма не регулює підстав і порядок набуття права власності на нерухоме майно.

Враховуючи, що позивач не є власником спірного нежитлового приміщення, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , а також у визнані недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № 14 від 17 вересня 2010 року та додаткового догову про внесення змін та доповнень від 21.09.2011 до договору купівлі-продажу майнових права № 14 від 17 вересня 2010 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті та ОСОБА_1 , визнання недійсним договір іпотеки від 23.01.18 №29, №30, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки така реєстрація прав та вказані договора не порушують право позивача.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог повністю.

Разом з цим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ТОВ Аверс-Сіті до державного реєстратора Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Абрамської Євгенії Миколаївни з наступних міркувань.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України).

Відповідачем у справі може бути фізична або юридична особа, а також держава (ч.2 ст.48 ЦПК України) до якої звернуті матеріально-правові вимоги позивача і яка, за твердженням позивача, є або порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права, і на якого внаслідок цього може бути покладено обов`язки судовим рішенням.

Аналогічні роз`яснення містить п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі , згідно якого, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (п.41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (п.49); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (п.50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (п.п.37,54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (п.31.4); від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (п.38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (п.31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (п.63); від 11 вересня 2019 року у справі № 203/3682/17; від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (п.71)).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі, а є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до цього відповідача, який не є належним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (п.40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (п.50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (п.37,44), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (п.31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (п.39); від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (п.75); від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (п.74)).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати У Верховного Суду від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17) зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивачки є саме з ТзОВ Кей-Колект з приводу порушення ним права власності позивачки на квартиру внаслідок дій ТзОВ Кей-Колект щодо реєстрації за ним такого права. Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо. Отже позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано .

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даній справі обставини справи підтверджують, що спір виник між ТОВ Аверс-Сіті та відповідачкою ОСОБА_1 . Державний реєстратор Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Абрамська Євгеня Миколаївна є неналежним відповідачем. Тому у задоволенні позовних вимог ТОВ Аверс-Сіті до державного реєстратора Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Абрамської Євгенії Миколаївни необхідно відмовити саме із зазначеної підстави.

Даючи оцінку доводам позивача, викладеним у позовній заяві, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах Серявін та інші проти України , Трофимчук проти України , Проніна проти України ). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд вважає, що викладені в цьому рішенні висновки на його прийняття та мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.

Під час звернення до суду позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою суду від 23.05.2019 р. було задоволено (т. 1 а.с. 90-91), у вигляді заборони на відчуження на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № 469, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: -1453695632109 та заборонити її відчуження, яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову і відсутності потреби для його забезпечення суд, керуючись ч. 9 ст. 158 ЦПК України, скасовує такий захід забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 387, 388 ЦК України, ст.ст.259, 263, 265, 280, 284 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-сіті до Державного реєстратора Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Абрамської Євгенії Миколаївни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і витребування майна.

Скасувати захід забезпечення позову у виді арешту у вигляді заборони відчуження на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1453695632109, обраний ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23.05.2019 р.

Повний текст рішення буде складено до 27.11.2021 р.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: В.Я. Линник