Рішення

від 05.07.2007 по справі 15/164-07 (н.р. 43/13-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/164-07 (н.р. 43/13-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2007 р.                                                            Справа № 15/164-07 (н.р. 43/13-06)

вх. № 4403/3-15 (н.р. 1122/3-43)

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Плешивцев В.О.

за участю представників сторін:

позивача - Мар*їна І.О.  відповідача - Зубрич Д.О.

розглянувши справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ  

до  ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків  

про стягнення 13971720,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача, Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" 10621661,00 грн. основного боргу за поставлений природний газ по договору від 28.12.01 року № 06/01-802-00000001-65/6, 1484856,50 грн. пені, 1083103,07 грн. індексації боргу, 385844,14 грн. річних відсотків та 743516,27 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.05р. по справі № 33/129-04 позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 2985971,54 грн. боргу, 303185,37 грн. інфляційних, 89579,15 грн. річних відсотків, 1700,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.05р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області суду від 08.02.05р. по справі № 33/129-04 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.05р. рішення від 08.02.05р. господарського суду Харківської області та постанову від 27.09.05р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 33/129-04 господарського суду Харківської області скасовано, справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.05.06р. по справі № 43/13-06 в частині стягнення 2985971,54 грн. основного боргу, 303185,37 грн. інфляційних та 89579 грн. річних провадження у справі припинено, а в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.06р. апеляційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 22.05.06р. по справі № 43/13-06 в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 7635689,46 грн. основного боргу, 1484856,50 грн. пені, 779917,70 грн. інфляційних, 743516,27 грн. штрафу, 12750,00 грн. державного мита за апеляційною скаргою. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.06р. касаційну скаргу задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.06р. у справі № 43/13-06 скасовано, а рішення господарського суду від 22.05.06р. залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 06.02.07р. касаційну скаргу задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 15.11.06р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.06р. та рішення господарського суду Харківської області від 22.05.06р. у справі № 43/13-06 скасовано, а спрву передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Позивач заявою, яка прийнята судом, уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 7241106,94 грн. основного боргу, 1484856,50 грн. пені, 743516,27 грн. штрафу, 4979570,31 грн., 1215001,43 грн. річних відсотків, а також держмито та судові витрати.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що відповідно до норм ЦК України (ст. 712) та ЦК УРСР  (ст. 245), який діяв на час укладення спірного договору, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов*язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов*язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору № 06/01-802-00000001-65/6 від 28.12.01р. є зобов*язання позивача передати покупцю в 2002 році природний газ виключно для потреб населення та зобов*язання відповідача прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Актами передачі приймання природного газу за 2002 рік визначені:

- окремо обсяги газу, що були реалізовані населенню за наявності газових лічильників і за відсутності газових лічильників,

- окремо обсяги, ціна та вартість "комерційних втрат" природного газу.

В актах приймання-передачі газу вказано, що протягом 2002р. пзивачем було передано відповідачу за сірним договором 430320,287 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 52017916,31 грн., з яких комерційні втрати складають 61252,141 тис. куб. м. на загальну суму 7635689,45 грн. Відповідачем в рахунок оплат за зазначеним договором сплачено 41396255,31 грн. Позивач просив стягнути з відповідача за зазначеним договором 10621660,99 грн., з яких борг за поставлений природний газ за договором 2985971,54 грн., втрати природного газу (притоки та відтоки) 7635689,45 грн.

Відповідно до Тимчасового Положення "Про облік відтоків та притоків природного газу" від 09.08.99р., затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України":

відтоки газу - перевитрачання газу, яке може виникати внаслідок перевищення фактично спожитих населенням обсягів газу в осінньо-зимовий період порівняно з діючими середньорічними нормами споживання газу;

притоки газу - недобір газу, який може виникати внаслідок того, що в весняно-літній період фактично спожиті населенням обсяги газу менші за діючи середньорічні норми споживання газу.

Таким чином, відповідач вважає, що притоки та відтоки газу не є фактично прийнятими ним природним газом по зазначеному договору, а є можливим перевитрачанням або недобором газу третіми особами (населенням), що не є стороною в договорі. Тобто на момент підписання договору на постачання природного газу фактично не існувало переданого газу, що вказується в графі "притоки/відтоки" акту приймання-передачі природного газу, а тільки прогнозується можливе настання наслідків споживання природного газу населенням. Відтоки або притоки природного газу не можуть вважатися як товар (природний газ), який було передано відповідачу у власність відповідно до договору на постачання природного газу.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.06.07р. до 05.07.07р. до 10:00.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що між сторонами був укладений договір № 06-01-802-00000001-65/6 від 28.12.01 р. відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу протягом січня-грудня 2002 року природний газ виключно для потреб населення в обсязі, з врахуванням комерційних втрат до 442 727, 544 куб. м.. а відповідач - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно п. 4.3. договору ціна на газ та порядок розрахунків, що вказані в данному договорі, визначені на день його підписання змінюються за рішенням компетентних державних органів України, наказами НАК "Нафтогаз України".

У разі зміни ціни чи порядку розрахунків за газ нові ціни чи порядок розрахунків є обов*язковими для сторін за данним договором.

Згідно п. 5.1. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей розрахунки за газ здійснюються шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника коштів з розподільчого рахунку покупця згідно постанови НКРЕ "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ від 12.07.01 р. № 759 остаточний рахунок за фактично спожитий газ протягом місяця поставки здійснюється до 10 числа наступного місяця.

Тобто при здійсненні розрахунків за вище зазначеним договором сторони повинні дотримуватися наказу НАК "Нафтогаз України" від 12.07.01 р. № 759 відповідно до якого газозбутові підприємства НАК "Нафтогаз України" відкривають розподільчі рахунки в установах банків для зарахування коштів у національній валюті, що надходять за використаний природний газ від населення, бюджетних установ та підприємств комунальної теплової енергетики, з яким газозбутові підприємства перебувають у договірних відносинах на поставку газу.

Відповідно ст. 161 ЦК України (в ред. 1963р.) зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно з вказівкою закону, акту планування, договору  а при відсутності таких вказівок у відповідності з звичайно пред`являємими вимогами.

Позивач виконав свої обов*язки за умовами договору щодо постачання газу, що підтверджується актами подачі - приймання природного газу, підписаними представниками сторін та доданих до матеріалів справи (т. 1 а. с. 15-38).

Згідно актів подачі - приймання газу в 2002 р. позивачем було передано відповідачу за вказаним вище договором 430320,287 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 52017916,31 грн. з яких комерційні витрати складають 61252,141 тис. куб. м. на загальну суму 7635689,45 грн.

Відповідач свої обов*язки за умовами договору щодо сплати коштів за отриманий газ виконав частково, сплативши позивачеві 41396255,31 грн., що підтверджується доданими до справи документами.

Заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий природний газ за договором № 06/01-802-00000001-65/6 від 28.12.01 р. становить 10621661,00 грн., при цьому втрати природного газу (притоки та відтоки) складають 7241106,94 грн.

Згідно з п.3 "Тимчасового положення про облік відтоків та притоків природного газу", затвердженого Наказом НАК "Нафтогаз України" №209 від 09.08.1999р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 1999 р. за №617/3910, генеральному директору ДК "Торговий дім "Газ України" Трофименку В.В. належало привести у місячний термін з дня набрання цим наказом чинності у відповідність до затвердженого ним Положеня договори, укладені з ВАТ з газопостачання та газифікації, а також передбачати в них фінансове стимулювання ВАТ за наявність притоків газу за результатами роботи за рік.

Тимчасовим положенням про облік відтоків та протоків газу, яке було чинним у 2002 році, було передбачено підписання актів виконаних робіт з фактично реалізованих обсягів природного газу окремо та актів обліку відтоків (притоків) природного газу окремо  (крім того, в додатку №1 до Тимчасового Положення "Про облік відтоків та притоків природного газу" наводиться типова форма акту обліку відтоків (притоків) природного газу).

Позивач просить стягнути з відповідача крім фактично переданого газу ще й вартість притоків (відтоків) газу на підставі договору на постачання природного газу №06/01-802-00000001-65/6 від 28.12.2001р.

В договорі №06/01-802-00000001-65/6 від 28.12.2001р. рекомендації щодо визначення порядку компенсації власнику газу вартості "комерційних втрат" не були враховані.

Відповідно до Тимчасового Положення "Про облік відтоків та притоків природного газу" від 09.08.1999р., затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України":

Відтоки газу - перевитрачення газу, яке може виникати внаслідок перевищення фактично спожитих населенням обсягів газу в осінньо-зимовий період порівняно з діючими середньорічними нормами споживання газу.

Притоки газу - недобір газу, який може виникати внаслідок того, що в весняно-літній період спожиті населенням обсяги газу менші за діючи середньорічні норми споживання газу.

Таким чином, притоки та відтоки газу не є фактично прийнятим відповідачем природним газом по договору №06/01-802-00000001-65/6 від 28.12.2001р., а є можливим перевитрачанням або недобором газу третіми особами (населенням), що не є стороною в договорі №06/01-802-00000001-65/6 від 28.12.2001р.

Тобто на момент підписання договору на постачання природного газу №06/01-802-00000001-65/6 від 28.12.2001р. фактично не існувало переданого газу, що вказується в графі "притоки/відтоки" акту приймання-передачі природного газу, а тільки прогнозується можливе настання наслідків споживання природного газу населенням.

Відтоки або притоки природного газу не можуть вважатися як товар (природний газ), який було передано відповідачу у власність відповідно до договору на постачання природного газу №06/01-802-00000001-65/6 від 28.12.2001р.

Оскільки в предмет договору не входять відтоки/притоки газу, то той факт, що вони вказані в акті приймання-передачі газу жодним чином не відноситься до предмету договору.

За таких обставин, як вбачається із вище викладеного, умовами спірного договору не встановлений обов*язок відповідача сплачувати комерційні витрати природного газу та не визначена ціна та обсяги природного газу, що віднесені до "комерційних витрат".

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не надано доказів обов*язку відповідача сплатити комерційні витрати природного газу за визначеною ним ціною на суму 7241106,94 грн.

За таких обставин, підстав для задоволення позову в сумі 7241106,94 грн. у суду відсутні.

В частині стягнення основної суми боргу в розмірі 3380554,06 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі  п. 1-1 ст. 80 ГПК України в зв*язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні суми боргу, на який нараховані  індексація боргу та річні відсотки, за таких обставин відсутні правові підстави щодо їх стягнення.

В частині стягнення 743516,27 грн. 7% штрафу згідно п. 2 ст. 231 ГК України суд вважає їх нарахування безпідставними та не підлягаючи задоволенню, т. я. відповідно прикінцевих положень господарського кодексу відносно відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності та за порушення господарських зобов*язань ці положення застосовуються в випадку, коли ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, а саме після 01.01.04 р.

Згідно ст. 72 ЦК України (ред. 1963 р.) норми, які діяли на час спірних прововідносин встановлені скорочені строки позовної давності - шість місяців. Відповідно до прикінцевих  та перехідних положень ЦК України (ред. 2004 р.) правила цього кодексу про позовну давність застосовуються лише до позовів, строк пред*явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом (ч. 1 ст. 188 аб. 10,11,12 ЦК України).

За таких обставин позовні вимоги стосовно нарахування пені в сумі 1484856,50 грн. за період з 30.03.03 р. по 29.03.04 р. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 72, 161, 162 ЦК України (ред. 1963 р.), ст. ст. 33, 43, п. 1-1 ст. 80,  82 - 85 ГПК України,  -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення 3380554,06 грн. боргу припинити провадження по справі.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                            Лаврова Л.С.

рішення підписане 05.07.2007 року