Рішення

від 17.12.2021 по справі 511/2172/21

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2172/21

Номер провадження: 2/511/694/21

17 грудня 2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання - Писаревської І.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Роздільнянської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 10,5274 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Роздільнянської міської ради, кадастровий номер 5123980400:01:003:0107, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свою заяву мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 10,5274 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Роздільнянської міської ради, кадастровий номер 5123980400:01:003:0107, яка належала померлому на підставі Держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №901581, виданим 15.12.2009 року на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації від 03.06.2004 року за №327/-2004. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого заповів їй все належне йому на день смерті майно.Заповіт на момент смерті ОСОБА_2 не був змінений або скасований, а тому вона бажає прийняти спадщину після його смерті. У встановленому законом порядку вона звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. На підставі її заяви було заведено спадкову справу. Однак нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в зв`язку з відсутністю у неї оригіналу вище зазначеного Державного акту та рекомендувала звернутися до суду.Тобто в позасудовому порядку зазначене питання вона вирішити не може, у зв`язку з чим вимушена звернутися до суду з вказаним позовом. Тому просить суд, задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі та визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкоємства за заповітом.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.10.2021 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.10.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явились, надали суду заяву про слухання справи у їх відсутність та просили задовольнити позовні вимоги.( 83)

Представник відповідача Роздільнянської міської ради Одеської області про час та місце слухання по справі був сповіщений належним чином, надав суду відзив на позовну заяву, в якій не заперечують проти позовних вимог ОСОБА_1 ( а.с.38-39) та заяву, в якій просили слухати справу у відсутність їх представника. ( а.с.41)

Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого засідання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі наданих доказів по справі, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19.05.2020 року Іванівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), актовий запис №171. (а.с.9)

При житті ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 10,53 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 5123980400:01:003:0107, яка розташована на території Роздільнянської міської ради (колишня Бецилівська сільська рада Родільнянського району Одеської області), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №901581, виданим 15.12.2009 року на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації від 03.06.2004 року за №327/-2004. (а.с.11)

Окрім того даний факт підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5117183042021 від 11.10.2021 року. (а.с.14)

22.05.2012 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем с. Павлинка Іванівського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №13, відповідно до якого на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 все своє майно де б воно не знаходило та з чого б воно не складалось і взагалі усе те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право. (а.с.33)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом громадянина України, виданим 20.01.2005 року Іванівським РВ УМВС України в Одеській області. (а..с.8)

Зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 06.11.2004 року Виконавчим комітетом Павлинської сільської ради Іванівського району Одеської області, на підставі актового запису №5, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 06.11.2004 року уклали шлюб. Після шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 . (а.с.10)

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулась з відповідною заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Чекаліної А.Я., на підставі якої була заведена спадкова справа №68/2020, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. (а.с.20)

Копія спадкової справи наявна в матеріалах справи.

Однак ОСОБА_1 було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом в зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на вище вказану земельну ділянку, про що нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.07.2021 року. (а.с.19)

Вартість вказаної земельної ділянки складає 254629,71 грн (а.с.21).

Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст.1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У відповідності до ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п.4.15 розділу 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, видача свідоцтва про права на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7 Про судову практику у справах про спадкування (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Згідно із ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст. 321 ЦК України, непорушність права власності право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того, суд зважає і на те, що у відповідності до п.3.1 роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилаються сторони, давши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позові, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Із наданих суду матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, так як не має можливості оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 на належну йому на праві власності земельну ділянку, так як не має оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №901581, виданого 15.12.2009 року на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації від 03.06.2004 року за №327/-2004.

Однак наданими по справі доказами, а саме витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку встановлено, що дійсно за ОСОБА_2 зареєстровано на праві власності земельну ділянку площею 10,5274 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 5123980400:01:003:0107, яка розташована на території Роздільнянської міської ради Одеської області (колишньої Бецилівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області) та реєстрація проведена на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №901581 від 15.12.2009 року.

Крім цього, згідно листа Відділу у Роздільнянському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області України від 26.09.2017 року за №64/147-17 даний Державний акт дійсно видавався ОСОБА_2 , про що свідчать записи в Книзі реєстрації державних актів про право власності на земельну ділянку. (а.с.13)

Визнання цього позову відповідачем - Роздільнянською міською радою Одеської області не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тому суд вважає, що за ОСОБА_1 належить визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 10,53 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 51239880400:01:003:0107, яка розташована на території Роздільнянської міської ради (колишня територія Бецилівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області), яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №901581, виданим 15.12.2009 року на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації від 03.06.2004 року.

Судовий збір по справі повністю сплачено позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4,18,19, 48,76- 81, 95, 200, 247, 258-259, 263, 265, 273,354,355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 10,53 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 5123980400:01:003:0107, яка розташована на території Роздільнянської міської ради (колишня Бецилівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області), яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №901581, виданим відділом земельних ресурсів у Роздільнянському районі Одеської області 15 грудня 2009 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя С. І. Гринчак