Ухвала
від 14.12.2021 по справі 369/17412/21
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/17412/21

Провадження №1-кс/369/3167/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2021 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчогоСВ БучанськогоРУП ГУНПв Київськійобласті капітанаполіції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні за №42021112200000030 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 365-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.07.2012 року ухвалою Господарського суду Київської області у справі № Б3/081-12/24 порушено справу про банкрутство ТОВ «Інфініті» (код ЄДРПОУ 32619605) (надалі по тексту - «Боржник»). Банкрутство перебуває на стадії розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2020 року по справі № Б3/081-12/24 призначено розпорядником майна ТОВ «Інфініті» - ОСОБА_4 свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 137 від 06.02.2013, видане згідно наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2013 року № 175/5 та покладено на нього обов`язки керівника ТОВ «Інфініті».

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства до прав та обов`язків арбітражного керуючого належить:

Арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право:

1) звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом;

2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;

3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом;

4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами;

5) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою;

6) отримувати інформацію з державних реєстрів;

7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень;

8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

2. Арбітражний керуючий зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством;

5) розкривати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів, та забезпечувати оновлення такої інформації не менше одного разу на місяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство належить інформація про:

значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов`язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов`язань);

інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації);

дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім`я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості);

обтяження майна боржника (об`єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження);

реєстр вимог кредиторів;

строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією);

аналіз фінансово-господарської діяльності боржника;

дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів);

тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення);

текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом);

декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи;

6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства;

7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;

8) надавати державному реєстратору в електронній формі через веб-портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів;

10) надсилати до органів Національної поліції чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку;

11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний додержуватися вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).

ОСОБА_4 , будучи наділеним повноваженнями керівника банкрута, в тому числі з управління та розпорядження майном банкрута, реалізації майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Кодексу України з процедур банкрутства, тобто виконуючи адміністративно - господарські та організаційно - розпорядчі функції, всупереч цілям та завданням із здійснення заходів щодо задоволення в порядку вказаного Закону вимог кредиторів шляхом продажу майна боржника, заради досягнення і вирішення яких він ними наділений, попри покладені на нього обов`язки при реалізації своїх прав та обов`язків діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, додержуватися вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року № 3206-VI щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди, або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв), діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою надання неправомірної вигоди, 27.08.2020, під час виконання своїх повноважень арбітражного керуючого, діючи недобросовісно, нерозсудливо та не з метою, з якою ці права та обов`язки надано в порушенні

ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 1 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме не дотримання обов`язку неухильного дотримання вимог законодавства та в порушення приписів ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», без згоди іпотекодержателів, перебуваючи за місцем здійснення діяльності арбітражного керуючого за адресою: м. Київ, вул. Кар`єрна, 80, уклав шляхом підписання від імені ТОВ «Інфініті» договір про встановлення земельного сервітуту з Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» (код ЄДРПОУ 23243188) (надалі по тексту - «Договір сервітуту») , в особі операційного директора ОСОБА_7 , який діяв на підставі Довіреності № 73 від 02.01.2020.

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

У відповідності до статті 402 Цивільного Кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Частинами 1, 2, 3 статті 403 Цивільного Кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Частиною 1 статті 404 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Згідно зі статтею 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими та здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до ч. 3 статті 98 Земельного кодексу України встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Статтею 100 Земельного кодексу України також встановлено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»: іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням;

Разом з цим, відповідно до статті 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Станом на 27.08.2020 ІП «Інвестиціна компанія «Гарант-Капітал» була іпотекодержателем предмету іпотеки за договором № 349, ТОВ «ФК «Поліс» було іпотекодаржателем предмета іпотеки за договором № 6288, ТОВ «ВКФ «Інвестгруп» було іпотекодаржателем предмета іпотеки за договором № 2432. При цьому, боржником за вказаними договорами є ТОВ «Інфініті».

Варто зазначити, що під час досудового розслідування було встановлено, що жоден із вказаних іпотекодержателів не надавав письмової згоди ОСОБА_4 для передачі земельних ділянок у користування ПАТ «Київобленерго» на підставі договору сервітуту.

Договором сервітуту встановлюється обтяження та обмеження у користуванні, щодо частини земельних ділянок, які відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 27.08.2020 належали

ТОВ «Інфініті» на праві приватної власності. А також, частина із земельних ділянок були предметами іпотеки за умовами Договору іпотеки № 349, Договору іпотеки № 6288 та Договору іпотеки № 2432.

Зокрема, Договором сервітуту встановлюються обмеження у користуванні ТОВ «Інфініті» земельними ділянками, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район (нині Бучанський район), с/рада. Крюківщинська за кадастровими номерами:

3222484000:02:002:0018, площею 1.84 га;

3222484000:02:002:0041, площею 1.83 га;

3222484000:02:002:0005, площею 1.8468 га;

3222484000:02:002:0016, площею 1.7901 га;

3222484000:02:002:0040, площею 1.8299 га;

3222484000:02:002:0014, площею 1.7198 га;

3222484000:02:002:0101, площею 1.7298 га;

Відповідно до пункту 1.1 Договору сервітуту, власник земельної ділянки надає сервітуарію право користування частиною земельної ділянки (сервітут) відповідно до умов Договору. Пунктом 2.1 встановлено, що Договір є безоплатним. Відповідно до умов пункту 4.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє постійно, тобто укладений на необмежений строк.

Разом з цим, відповідно до частини 1, 3, 4 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Розпорядник майна зобов`язаний вживати заходів для захисту майна боржника. Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.

27.08.2020 від ТОВ «Інфініті» повноваження розпорядника майна та керівником боржника ТОВ «Інфініті» на той час виконував ОСОБА_4 , яким було подано державному кадастровому реєстратору відділу у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області договір про встановлення земельного сервітуту для внесення відомостей про державну реєстрацію земельного сервітуту земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484000:02:002:0018, площею 1.84 га; 3222484000:02:002:0041, площею 1.83 га; 3222484000:02:002:0005, площею 1.8468 га; 3222484000:02:002:0016, площею 1.7901 га; 3222484000:02:002:0040, площею 1.8299 га; 3222484000:02:002:0014, площею 1.7198 га; 3222484000:02:002:0101, площею 1.7298 га, а саме в розділі відомості про земельний сервітут, вид сервітуту зазначено право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку трубопроводів, інших лінійних комунікацій, із строком дії сервітуту - безстроково.

Відповідно до ч. 11 ст. 79.1 Земельного кодексу України Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Відповідно до положень пунктів 1.1-1.3 договору про встановлення земельного сервітуту (далі по тексту Договору) надано в користування «Київобленерго» для будівництва та розміщення об`єктів енергетики для передачі розподілу електричної енергії (кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільчі пункти та пристрої, електричні станції, електричні підстанції, тощо) в тому числі і на період їх будівництва.

Таким чином, арбітражний керуючий ОСОБА_4 вчинивши дії, які описані вище розумів і знав, що він не мав права передавати безоплатно та безстроково у користування земельні ділянки, оскільки він як розпорядник майна (арбітражний керуючий) ТОВ «Інфініті» був зобов`язаний ефективно використовувати активи (земельні ділянки) боржника ТОВ «Інфініті» (ч. 1, 3, 4 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства) та розумів, що безоплатна передача призведе до матеріальних збитків ТОВ «Інфініті».

Також, ОСОБА_4 знав, що передача земельних ділянок у користування ПАТ «Київобленерго» (правонаступником якого є «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі») на підставі договору сервітуту є незаконним, бо він не отримав письмової згоди у іпотекодержателів земельних ділянок.

Крім цього, в результаті укладення арбітражним керуючим ОСОБА_4 від імені ТОВ «Інфініті» Договору сервітуту, ПАТ «Киїобленерго» отримало неправомірну вигоду, яка полягає у безоплатному використанні у власних потребах земельних ділянок та ще й на постійній основі, тобто безстроково.

Додаткова перевага для ПАТ «Київобленерго» полягає у тому, що ПАТ «Київобленерго» мало право прокласти електричний кабель та провести електричні мережі, побудувати електричні підстанції на земельних ділянках, які їм було передано у користування, щоб підключати інших суб`єктів господарювання, які будуть здійснювати оплати послуг ПАТ «Київобленерго» за підключення та постачання електроенергії.

Також, ПАТ «Київобленерго» не зазнає жодних витрат за використання земельних ділянок, які у день укладення Договору сервітуту були у власності ТОВ «Інфініті», адже ПАТ «Київобленерго» одержало перевагу надану їм ОСОБА_4 , зокрема, безоплатний та безстроковий Договір сервітуту.

Ще одним підтвердження того, що діями ОСОБА_4 була надана неправомірна вигода у формі переваги ПАТ «Київобленерго», є те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 12.11.2019 між

ПАТ «Київобленерго» та ТОВ «Житловий комплекс «Баварія» (код ЄДРПОУ 40923407) було укладено договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу до електричних мереж системи розподілу

№ КСР-00-19-0626. У вказаному договорі зазначено, що має відбутися підключення електропостачання до багатоквартирних житлових будинків з об`єктами адміністративно-громадського призначення, місце розташування Київська область, Києво-Святошинський (нині Бучанський район) с. Крюківщина, які розташовані на земельних ділянок за кадастровими номер 3222484000:02:001:5006; 3222484000:02:001:5007; 3222484000:02:001:5010; 3222484000:02:001:5011; 3222484000:02:001:5012; 3222484000:02:001:5013.

В результаті проведених слідчих дій через земельні ділянки за кадастровими № 3222484000:02:002:0018; 3222484000:02:002:0041; 3222484000:02:002:0005; 3222484000:02:002:0016; 3222484000:02:002:0040; 3222484000:02:002:0014;3222484000:02:002:0101, які були предметом Договору сервітуту є прокладений силовий електрокабель АВВГ, який веде до території ТОВ «Житловий комплекс «Баварія».

За результатами проведеного дослідження судовим експертом ОСОБА_8 визначено, було що розмір збитку ТОВ «Інфініті», у зв`язку із встановленням обмежень у використанні землі (охоронна зона кабельної лінії електропередач потужністю 10 кВт) в межах земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222484000:02:002:0018, 3222484000:02:002:0041, 3222484000:02:002:0005, 3222484000:02:002:0016, 3222484000:02:002:0040, 3222484000:02:002:0014 та 3222484000:02:002:0101 станом на 30.11.2020 року, становить 1 958 288 (однин мільйон дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у зловживанні своїми повноваженнями особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, а саме послуг арбітражного керуючого, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та ПАТ «Київобленерго», що спричинило ТОВ «Інфініті» тяжкі наслідки, тобто ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 365-2 КК України.

06.12.2021 році ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

У вчиненнікримінального правопорушенняпідозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Київ, українець, громадянин України, одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 доведено зібраними матеріалами кримінального провадження та підтверджується доказами, а саме : протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , висновком експерта №05/10.20/2021 від 27.09.2021 року, протоколом обшуку від 20.10.2021 року за адресою м. Київ, вул. Кар`єрна, 80, довідкою за результатами позапланої невиїздної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 31.05.2021 № 36, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_13 , протоколом огляду місця події від 06.08.2021 року, протоколом тимчасовго доступу від 12.10.2021 року, протоколом тимчасового доступу від 28.10.2021 року, висновком судової почеркознавчої експртизи № СЕ-19/111-21/57099-ПЧ від 30.11.2021 року, речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

В даному випадку слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини рішення «Нечипорук і Йонкало проти України`від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175, ECHR 2011 відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).

Під час досудового розслідування кримінального провадження задля об`єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Так, ОСОБА_4 окрім того, що підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, останній відповідно до вимоги про судимість підозрюється у вчиненні злочину, який згідно статті 12 КК України за кваліфікацією злочинів відносяться до тяжких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Аналізуючи вказаний ризик у контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває, слід зазначити наступне, що ОСОБА_4 може спілкуватись з посадовими особами ДТЕК «Київські регіональні електромережі», в яких на ввиконанні з 28.10.2021 перебуває ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2021 за № 369/14555/21 про тимчасовий доступ до речей та документів станом на 06.12.2021 р не виконанна, а тому орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спортворити з метою уникнення покарання наявні документи, які підтверджують його безпосередню причетність до вчиненого злочину (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Оцінюючи ризик ОСОБА_4 незаконного впливу на потерпілих, свідків, у кримінальному провадженні, слід зазначити наступне, що ОСОБА_4 , знаючи місце знаходження представника потерпілого ( ОСОБА_13 ) та свідків ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) може змусити їх змінити покази з метою уникнення покарання (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Оцінюючи ризик ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що ОСОБА_4 , відповідно довідки про судимість, останній раніше був судимий 29.07.1997 Київським міським судом за вчинення злочинів передбачених ст. 19.17.93 П Г, Е, ч. 1 ст. 222, ст. 42 КК України та відбував покарання у виді позбавлення волі иерміном 10 років 6 місяців, 23.08.2002 року умовно дострово звільнений з невідьутим терміном покарання 2 роки 4 місяці 10 днів.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному в справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів". (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з цілодобовим домашнім арештом, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або сотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Враховуючи все вищезазначене, ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, нічний домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Наявність вищевказанихризиків свідчитьпро неможливістьїх запобіганняшляхом застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходів,а томуслідчий просивсуд задовольнити клопотаннята застосуватизапобіжний західу виглядіцілодобового домашньогоарешту іззастосуванням електронногозасобу контролюдо підозрюваногоОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в силу статті 89 КК України, строком на 60 діб.

Під час судового засідання прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили суд застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Вислухавши пояснення підозрюваного, його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає до задоволення, оскільки запобіжний захід у вигляді цілобового домашнього арешту забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184,193,194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в силу статті 89 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуваннямелектронного засобуконтролюта покласти на нього наступні обов`язки:

1)цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , окрім як для явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді чи суду;

2)прибувати відразу на першу вимогу до слідчого Бучанського управління поліції ГУ НП в Київській області, до прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, слідчого судді чи суду;

3)утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні та потерпілим.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту покласти строком на 60 діб, а саме до 03 лютого 2022 року (включно).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення14.12.2021
Оприлюднено03.02.2023
Номер документу101964946
СудочинствоКримінальне
Сутьяке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 365-2 КК України

Судовий реєстр по справі —369/17412/21

Ухвала від 12.01.2022

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Мельник Володимир Васильович

Ухвала від 14.12.2021

Кримінальне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

Ухвала від 14.12.2021

Кримінальне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Дубас Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні