Рішення

від 13.12.2021 по справі 757/61819/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61819/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, про встановлення факту постійного проживання на території України.

Вимоги заяви обґрунтовувались тим, що надані заявником докази підтверджують факт його постійного проживання на території України з 1987 року по теперішній момент. Рішення суду про встановлення факту постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» та факту постійного проживання на території України в період з 1987 року по теперішній момент необхідні для отримання матір`ю заявника громадянкою РФ ОСОБА_2 громадянства України.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином, до суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заявник навчався у вищому навчальному закладі Донецькому інституті радянської торгівлі за спеціальністю «товарознавство і організація торгівлі продовольчими товарами» у період з 1987 року по 1991 рік, що підтверджується копією диплому НОМЕР_1 , виданого 22 червня 1991 року за реєстраційним № 370.

Весь час навчання (з 1987 року по 1991 рік включно) заявник проживав та був прописаний (зареєстрований) за адресою: АДРЕСА_1 .

26 листопада 1991 року Кіровським районним військовим комісаріатом міста Макіївки Донецької області заявника призвано до лав Збройних сил, а 24 жовтня 1992 року його звільнено в запас до Збройних сил України, про що свідчать відповідні записи (сторінка 11) в його військовому квитку НОМЕР_2 , виданому 25 листопада 1991 року Кіровським міста Макіївки районним військовим комісаріатом Донецької області

Зазначений військовий квиток також містить відмітки про щеплення, зроблені 24 травня 1988 року в медично-санітарній частині заводу імені Кірова міста Макіївки (сторінка 18 військового квитка), завірена підписом уповноваженої особи та печаткою Кіровського районного військового комісаріату міста Макіївки Донецької області.

Окрім того, на сторінці 23 військового квитка наявна відмітка про факт здавання паспорту на період проходження служби у збройних силах до Кіровського районного військового комісаріату міста Макіївки Донецької області, засвідчена підписом уповноваженої особи та печаткою Кіровського районного військового комісаріату міста Макіївки Донецької області.

Після закінчення військової служби та демобілізації з лав збройних сил заявник повернувся до міста Макіївки та був зарахований в запас до Збройних сил України.

З 17 лютого 1993 року по 02 вересня 2013 року заявник працював на різних посадах в Малому приватному підприємстві «Калерія» (місто Костянтинівка Донецької області, код ЄДРПОУ 20362484), яке згодом було перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Калерія». З 03 вересня 2021 року він працює Головою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамресурс» (місто Костянтинівка Донецької області, код ЄДРПОУ 34063990). Відмітки про кожне місце роботи наявні в трудовій книжці, яку було заведено 17 лютого 1993 року МЧП «Калерія».

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої, другої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факти, що мають юридичне значення це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.

Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт постійного проживання заявника на території України з 1987 року по теперішній момент.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 293, 294, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) та Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А), про встановлення факту постійного проживання на території України задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , постійного проживав до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , постійно проживає на території України в період з 1987 року по день винесення судом рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя С. В. Вовк