Постанова

від 26.06.2007 по справі ас-42/191-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-42/191-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" червня 2007 р.  14:50              Справа № АС-42/191-07

вх. № 5175/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін

позивача - Сошенко О.І. (дов.)

відповідача (ДПА у Харк.обл.) - Бородавка К.П. (дов.)

відповідача (ДПІ у Комінтернівському р-ні) - Кулеш Л.В. (дов.)

відповідача (ГУДКУ в Харк. обл.) - не з"явився

по справі за позовом  ТОВ Спільне Українське-Французьке підприємство "АБС", м. Харків   

до  Державна податкова адміністрація в Харківській області, м. Харків    ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова

     ГУДКУ в Харківській області  

про визнання недійсним акту перевірки, рішення та про стягнення 3575,05 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ СУФП „АБС” визнати недійсним акт перевірки № 20402021/2380 від 12 жовтня 2006 р., складений головними державними податковими  ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації у Харківської області Васильченко І.А. і Тарусіним О.А., визнати нечинним рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова № 00015923800 від 24 жовтня 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ СУФП «АБС», скасувати штрафну (фінансову) санкцію та повернути ТОВ СУФП «АБС» кошти загальною сумою 3575,05 грн., стягнені згідно з рішенням ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №00015923800 від 24 жовтня 2006 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що перевіряючими при проведенні перевірки зроблені висновки без дослідження первинних документів, висновки акту перевірки є передчасними та не відповідають дійсним обставинам.

Позивач посилається на те, що сума коштів, на яку виявлена невідповідність, вилучені з РРО з проведенням операції „Службова видача”, кошти були оприбутковані в касі підприємства та зберігалися окремо від місця проведення розрахунків.

1-Відповідач, ДПА у Харківській області, проти позову заперечує. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на те, що в ході проведення перевірки позивача встановлені факти порушень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які відображені в акту перевірки.

Проведена перевірка у відповідності з приписами ст.. 15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Складений акт перевірки відповідає вимогам чинного законодавства.

2-відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова, вказує, що актом перевірки встановлені з боку позивача факти порушень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв"язку з чим до позивача застосовані штрафні санкції. Вважає, що ним обгрунтовано прийнято спірне рішення.

Відповідач 3, ГУДКУ в Харківській області, не з”явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає, що нез”явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що працівниками ДПА у Харківській області проведена перевірка господарської одиниці позивача - магазину, розташованого за адресою : м. Харків, вул. Іванова, 41, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складений акт перевірки на бланку № 002258 від 12.10.2006р.

В ході проведення перевірки встановлені наступні порушення :

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій  сумі, що зазначена в денному звіті РРО, у сумі 715,01 грн.

В акті перевірки зроблений висновок про порушення п. 13 ст 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 00015923800 від 24.10.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 35750,5 грн. на підставі ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

З матеріалів справи вбачається, що в приміщенні магазину, що перевірявся є місце проведення розрахунків, а також в цьому приміщенні розташована каса підприємства - окреме місце для прийому, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де працює касир і веде касову книгу підприємства, а також оформлює необхідні документи.

Суд зазначає, що згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. N 637, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України  13.01.2005р. за N 40/10320, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, тобто каса – це не обов”язково окреме приміщення, каса може розташовуватись в окремому місці в тому ж приміщенні, де розташовано і місце проведення розрахункових операцій в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Як встановлено в судовому засіданні місце проведення розрахунків та каса підприємства – це різні місця, які знаходяться в одному приміщенні, але розташовані на відстані один від одного.

З наданих документів вбачається, що на кінець робочого дня 11.10.2006р. на місці проведення розрахунків залишилось 0,00 грн. (денний звіт РРО), при цьому згідно листа касової книги магазина № 234 від 11.10.2006р. залишок готівки в касі магазина склав 743 грн. 97 коп.

Готівкові кошти в сумі 743,97 грн. зберігалися саме в касі підприємства – в ящику сейфа.

12.10.2006 року з каси підприємства було вилучено 28,96 грн., що оформлено видатковим касовим ордером № 390 від 12.10.2006р., та ця сума була внесена до РРО з оформленням операції „Службове внесення”, що підтверджується z-звітом. Таким чином, в касі підприємства (сейфі) залишилась готівка в сумі 715,01 грн.

Вказані дії позивача повністю відповідають вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. N 637, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України  13.01.2005р. за N 40/10320.

В касі підприємства зберігалися готівкові кошти в межах встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Суд зазначає, що письмові пояснення касира позивача, які надані під час проведення перевірки, підтверджують той факт, що гроші в сумі 715,01 грн. зберігалися не на місці проведення розрахунків, а в сейфі, тобто в касі підприємства.

В письмових пояснення касир вказала, що веде касову книгу, в якій відображені всі операції щодо руху готівкових коштів.

Касир зазначила, що вона не знала, що суму, яка зберігається в сейфі необхідно вносити в РРО як „службовий внесок”, але суд зазначає, що касир не повинна була вносити дану суму в РРО як „службовий внесок”, оскільки ця сума була оприбуткована в касі і знаходилась саме в касі, а не на місці проведення розрахунків.

Таким чином, суд вважає, що висновки акту перевірки зроблені при помилковому тлумаченні норм діючого законодавства, а 2-відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції згідно спірного рішення, тому суд визнає нечинним рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 00015923800 від 24 жовтня 2006 року.

Стосовно вимоги щодо визнання недійсним акту перевірки, суд зазначає, що акт перевірки не є нормативно-правовим актом та правовим актом індивідуальної дії в розумінні КАС України, оскільки акт перевірки та додатки до нього, які є невід"ємною частиною акту перевірки,  не впливає на права та обов'язки підприємства і не є обов'язковим для виконання, він містить лише певні факти.

Оскарженню згідно КАС України підлягають лише відповідні рішення державних органів, які впливають на права та обов'язки (повідомлення, повідомлення-рішення, рішення якими проводиться нарахування санкцій та податків, інше).

Враховуючи викладене, спір про визнання недійсним акту перевірки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв"язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157КАС України.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вимога щодо скасування штрафної санкції є ідентичною вимозі про визнання нечинним рішення, оскільки визнавши нечинним рішення щодо застосування штрафної санкції, такі штрафні санкції вважаються незастосовними.

Судом також встановлено, що згідно платіжного доручення № 1951 від 03.11.2006р. позивачем сплачена до бюджету штрафна санкція згідно  рішення № 00015923800 від 24 жовтня 2006 року.  у сумі 3575,05 грн.

Враховуючи, що суд визнає нечинним вказане рішення, то сплачена сума штрафних санкцій підлягає поверненню позивачу з держбюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 157, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати нечинним рішення ДПІ уКомінтернівському районі м. Харкова № 00015923800 від 24 жовтня 2006 року.

Повернути з бюджету на користь ТОВ Спільне Українсько-Французьке підприємство „АБС” (61001 м. Харків, пр.50 років СРСР, 16, кв.102, код 22677507, р/р 260003168  ХОД „Райффайзен Банк „Аваль” МФО 350589) сплачену згідно платіжного доручення № 1951 від 03.11.2006р. суму штрафних санкцій в розмірі 3575,05 грн.

В частині визнання недійсним акту перевірки ДПА у Харківській області № 20402021/2380 від 12.10.2006 р. провадження у справі припинити.

Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ Спільне Українсько-Французьке підприємство „АБС” (61001 м. Харків, пр.50 років СРСР, 16, кв.102, код 22677507, р/р 260003168  ХОД „Райффайзен Банк „Аваль” МФО 350589)держмито в сумі 39,15 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 02.07.2007р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.