Постанова

від 09.12.2021 по справі 924/519/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Справа № 924/519/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури та Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21 (суддя Виноградова В.В.)

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ

про стягнення 2226340,28 грн. збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу

за участю представників сторін:

прокурора - Манжаюк Д.Л.

позивача - Шевчук В.О., Вишомірська О.Ю.

відповідача -Бітюкова І.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21 позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (код 37243279) 215 000,96 грн. збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, на користь держави в дохід Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Хмельницької міської територіальної громади та 3225,01 грн. витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням від 31.08.2021 у справі №924/519/21 Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21 в частині відмови у задоволенні позову скасувати і постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Вважає, що внаслідок порушення норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим і підлягає частковому скасуванню в частині перерахунку розміру збитків завданих відповідачем викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, розподілу судових витрат, постановленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Доводить, що судом першої інстанції безпідставно застосовано години роботи джерел викидів надані відповідачем у судовому засідання разом із відзивом на позовну заяву.

Звертає увагу суду, що відповідачем вказана інформація на запити ДЕІ у Хмельницькій області не надана, а отже судом необґрунтовано залишено поза увагою імперативну норму п. 3.11 Методики та застосовано довідки суб`єкта господарювання.

Судом першої інстанції не встановлено на підставі належних та допустимих доказів достовірність наданих відповідачем годин роботи сушарок, обмежившись лише наявністю вказаних довідок, не враховано недобросовісність поведінки відповідача та безпідставно покладено тягар сплати судового збору на Хмельницьку обласну прокуратуру.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.11.2021 об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду.

Роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

Також, не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням від 31.08.2021 у справі №924/519/21 Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21. Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21 в частині стягнення з відповідача 215 000,96 грн. збитків та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував Методику (в редакції, затвердженій Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 ) під час розрахунку розміру шкоди.

Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту здійснення викидів забруднюючих речовин, їх виду та маси.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що невизначеність часу роботи джерела викиду унеможливлює визначення розміру шкоди та відповідно застосування деліктної відповідальності до відповідача.

Враховуючи недоведеність прокурором та позивачем обставин наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як протиправної поведінки відповідача, що є підставою для нарахування відповідної суми збитків, то відсутній наслідок - шкідливий результат у вигляді завдання відповідачем державі збитків та відповідно необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо зворотнього.

В матеріалах господарської справи відсутні належні докази, які б підтверджували розмір викидів небезпечних речовин у атмосферному повітрі, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення, в частині стягнення 215 000, 96 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 поновлено Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21. Зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21.

Об`єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21 та апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.11.2021 об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду.

Матеріалами справи стверджено, що ухвали суду від 11.10.2021 та 02.11.2021 отримано учасниками справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи.

05.11.2021 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в якому з підстав викладених у ньому, просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21 в повному обсязі.

08.11.2021 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Хмельницької обласної прокуратури в якому з підстав викладених у ньому, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 розгляд апеляційних скарг відкладено на 09.12.2021 об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду у залі судових засідань №1. Викликано в судове засідання 09.12.2021 спеціаліста Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - С. Назарчука.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 прийнято апеляційні скарги Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури та Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.

У судовому засіданні 09.12.2021 прокурор підтримав доводи своєї апеляційної скарги та заперечив доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з підстав викладених у відзиві.

Представник Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підтримала доводи своєї апеляційної скарги та заперечила доводи апеляційної скарги заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги прокурора та заперечив доводи апеляційної скарги відповідача.

Спеціаліст Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області надала суду апеляційної інстанції усні пояснення про здійснений розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі Філією публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" в результаті наднормативних викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень викладених у відзивах стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення сторін та спеціаліста Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

12.03.2012 філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано дозвіл №6825083302-13 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком дії по 12.03.2017 /а.с. 118 у т.1/.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №743 від 04.10.2018, направлення на проведення планової перевірки №585/02 від 08.10.2018, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з 16.10.2018 по 22.10.2018 було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", за результатами якого складено акт №532/02 /а.с. 17-25 у т.1/.

В акті зафіксовано, що діяльність філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" пов`язана з викидами забруднюючих речовин до атмосферного повітря. Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря проведена ТОВ НВФ "Екосфера" у 2018 році. Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел здійснюються на підставі дозволу від 02.07.2018 з терміном дії до 02.07.2028. В акті зазначено, що під час перевірки представлено попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря, який був виданий 12.03.2012 терміном дії до 12.03.2017. Враховуючи викладене встановлено, що філія ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" в період з 13.03.2017 по 01.07.2018 здійснювала викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря, чим порушено ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Акт підписаний посадовою особою органу державного нагляду (контролю), містить відмітку про відмову керівника філії від його підписання.

25.10.2018 позивачем направлено відповідачу акт, складений за результатами проведення планового заходу державного контролю та зобов`язано з`явитися до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з метою надання пояснень та складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. ст. 82, 82-1, ч. 1 ст. 78 та ч. 2 ст. 79 КУпАП щодо порушення вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки /а.с. 26 у т.1/.

25.10.2018 позивачем винесено відповідачу припис №532/02, яким передбачено, зокрема, розроблення плану організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків, постановлення філії на державний облік як суб`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря /а.с. 27-28 у т. 1/.

На виконання припису відповідачем направлено позивачу наказ від 12.11.2018 №514 "Про затвердження плану організаційно-технічних заходів по усуненню недоліків природоохоронного законодавства" та відповідний План /а.с. 29-30 у т.1/.

Позивачем складено протокол від 05.11.2018 №003056 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про те, що головний інженер філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП. Так, під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" встановлено, що посадою особою головним інженером допущено викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря в період з 13.03.2017 по 01.07.2018 за відсутності дозволу на викиди, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" /а.с. 31 у т.1/.

Постановою позивача про накладення адміністративного стягнення від 15.11.2018 головного інженера філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП; відповідно до ст. 38 КУпАП закрито адміністративну справу у зв`язку із закінченням терміну притягнення особи до адміністративної відповідальності /а.с. 32 у т.1/.

27.11.2018 позивач звернувся до відповідача з листом №4577/02, яким зобов`язав відповідача до 14.12.2018 надати інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря, на підставі якої видано дозвіл на викиди від 02.07.2018 /а.с. 33 у т.1/.

Листом від 03.04.2019 Слідче відділення Хмельницького відділу поліції Хмельницького міськрайонного відділення поліції ГУНП в Хмельницькій області звернулось до позивача та просило для встановлення істини у кримінальному провадженні (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240250000023 від 16.01.2019) здійснити нарахування збитків, які утворились в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами Філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" протягом березня 2017 року - липня 2018 року /а.с. 34 у т.1/.

У відповідь позивач листом від 02.08.2019 №3600/04 повідомив Слідче відділення Хмельницького відділу поліції Хмельницького міськрайонного відділення поліції ГУНП в Хмельницькій області, що розрахунок розміру збитків проводився на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, однак 02.08.2018 окружний адміністративний суд м. Києва визнав вищезазначений наказ протиправним та скасував Методику (рішення залишене судом апеляційної інстанції без змін). Також повідомив про скасування наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 за №1453/5. Зазначив, що після набуття чинності відповідними законопроектами та затвердження Методики стане можливим нарахування збитків, які завдані державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" в період з 13.03.2017 по 02.07.2018 /а.с. 138-139 у т.1/.

На лист позивача від 17.05.2019 щодо виконання припису від 25.10.2018 №532/02 відповідач листом від 29.05.2019 повідомив про вжиті заходи /а.с. 40-41 у т.1/.

17.01.2020 Хмельницьким районним відділенням поліції Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження №12019240250000023 від 16.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України (здійснення філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря), у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

28.05.2020 і 23.06.2020 позивач звертався до відповідача з листами відповідно №2392/0.4, 2828/0.4, в яких посилаючись на виявлені під час перевірки обставини щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, зобов`язував відповідача до 15.06.2020 та 10.07.2020 відповідно, надати інформацію щодо годин роботи стаціонарних джерел викидів (згідно з таблицею, зокрема щодо фактичної кількості використаного дизельного палива, часу роботи обладнання) /а.с. 42-44 у т.1/.

Старшим державним інспектором охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області складено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі філією Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (Дж. №1-12).

Відповідно до проведеного розрахунку розмір збитків, які заподіяні державі філією в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів (Дж. №1-12), на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за період з 13.03.2017 по 01.07.2018 становить 2 226 340,28 грн. /а.с. 51 у т.1/

Вищезазначений розрахунок направлений відповідачу листом позивача №3478/0.11 від 30.07.2020, в якому, зокрема вказано реквізити для перерахування коштів /а.с. 45-46 у т.1/.

Листом від 04.09.2020 відповідач повідомив позивача про скерування листа позивача від 30.07.2020 за адресою юридичної особи - АТ "ДПЗКУ" /а.с. 47 у т.1/.

Відповідачем у матеріали справи надано довідки про відпрацьовані години зерносушарки філії за 2017, 2018 роки, в яких зазначено про те, що у 2017 році зерносушарками №№1, 2 відпрацьовано 989 год., зерносушаркою №3 - 526 год. (за березень - грудень 2017 року); у 2018 році зерносушарками №№1, 2 відпрацьовано 378 год., зерносушаркою №3 - 43 год. (за січень-червень 2018 року), а також довідку щодо сушіння зерна на філії (про те, що не все зерно, прийняте філією, підлягає сушінню) /а.с. 164-173 у т.1/.

Матеріали справи містять звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складений ТОВ НВФ "Екосфера" 21.05.2018, затверджений в.о. директора Філії "Богданівецький КХП" ПАТ "ДПЗКУ". Як зазначено у п. 2.1 звіту, він виконаний з метою оцінки забруднення атмосфери існуючими джерелами емісії, визначення допустимих емісій, гарантуючи нормальну якість повітря в приземному шарі. Звіт містить розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від зерносушарки ДСП-32 (джерела №№1-12) із визначенням масової витрати оксидів азоту (0,564 т/рік), оксиду вуглецю (2,205 т/рік), окислів сірки (0,941 т/рік), твердих частин золи і недогорілого палива (0,0016 т/рік), вуглецю діоксиду (500,480 т/рік), а також визначення масових витрат забруднюючих речовин від зерносушарок. Крім того, звіт містить інформацію про годинні витрати палива зерносушарок ДСП-32-2 (№№1,2) та ДСП-32 №3 - 64 кг/год, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від зерносушарок через жалюзійні секції (азоту діоксид, вуглецю оксид, вуглецю діоксид, ангідрид сірчистий, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом), а також характеристики джерел викидів забруднюючих речовин, в тому числі джерел №№ 1-12 (зерносушарки ДСП-32-2 (№№1,2) та ДСП-32 №3), перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря (2018 рік) із зазначенням потужності викиду (т/рік). За висновком, наведеним у звіті, перевищення ГДК по всім речовинам, які викидаються в атмосферне повітря в житловій зоні, відсутнє. Ступінь небезпечності підприємства - безпечний. Вклад джерел забруднення на стан навколишнього природного середовища - мінімальний. Зазначено дані про сушку зерна, в тому числі річний час роботи зерносушарок №1 та №2 - 843,75 годин на рік, зерносушарки №3 - 812,5 годин на рік /а.с. 48-52 у т.1/.

Хмельницьким районним управлінням Головного управління Держпродспожислужби в Хмельницькій області видано відповідачу рішення (від 14.06.2018) щодо можливості/неможливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У рішенні за результатами розгляду документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, встановлено, зокрема, що перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відсутній згідно з протоколом вимірювань вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від 10.07.2017 №СЗЗ-9-07-2017 (ПП Незалежний центр лабораторних досліджень "Еталон", м. Хмельницький) /а.с. 120-123 у т.1/.

02.07.2018 відповідачу видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії по 02.07.2028 /а.с. 53 у т.1/.

Крім того, у матеріали справи надано копію договору підряду від 14.07.2017 №2505-01, укладеного між відповідачем (замовник) та ТОВ "Інтертехбау" (підрядник), за умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи з технічного переоснащення системи аспірації транспортно-технологічного обладнання робочої башти елеватора (за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Богданівці, вул. Привокзальна, 1) та здати їх замовнику в установлений договором строк, а замовник зобов`язується прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх вартість (п. п. 1.1, 1.2 договору підряду); копію додаткової угоди №2 до договору підряду (про встановлення терміну дії договору до 31.01.2018); копію акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року (за договором №2505-01 від 14.07.2017) /а.с. 134-163 у т.1/.

У матеріалах справи наявний звіт відповідача про охорону атмосферного повітря за 2017 рік (форма №2-ТП (річна)).

Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до позивача з листом №15/1-173вих-21 від 10.03.2021, в якому посилаючись на нарахування позивачем збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря філією ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", з метою вирішення питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просив повідомити, чи сплачена суб`єктом господарювання в добровільному порядку сума збитків та чи вживалися позивачем заходи щодо її стягнення. У разі невідшкодування шкоди та невжиття заходів, просив вказати причини /а.с. 54 у т.1/.

У відповідь позивач листом від 22.03.2021 надав Хмельницькій обласній прокуратурі копії матеріалів для вжиття заходів представництва держави в суді та інформував про направлення відповідачу претензії як заходу досудового врегулювання спору /а.с. 55 у т.1/.

Також додатково позивач листом від 25.03.2021 повідомив Хмельницьку обласну прокуратуру (на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") про невжиття заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої шкоди у зв`язку із відсутністю на рахунках коштів для оплати судового збору /а.с. 56 у т.1/.

Листом від 12.05.2021 Хмельницька обласна прокуратура звернулася до позивача з повідомленням про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в сумі 2226340,28 грн. /а.с. 57-58 у т.1/.

Несплата відповідачем в добровільному порядку збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу та не здійснення позивачем заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої шкоди стала підставою звернення прокурора з цим позовом до суду.

Даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Згідно ч.2 ст.2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статтей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі у будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Так, відповідно до частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Поняття "нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 №914/882/17, від 22.10.2019 № 926/979/19).

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 05.12.2018 у справі №923/129/17 та від 20.03.2019 у справі №905/1135/18, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів відзначає, що підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються, насамперед, судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Велика Палата Верховного Суду своєю постановою від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц конкретизувала висновок Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, вказавши, що процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону, застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (аналогічна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи у постанові від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18).

У свою чергу, врегульовуючи розбіжності у правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду постановою від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справах №910/3486/18 та №925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах №923/560/18 та №913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 у справі №915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №0440/6738/18, та вказала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ч. 1 Положення).

Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (ч. 2 Положення).

Основними завданнями Держекоінспекції є, зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п. 1 ч. 3 Положення); здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону атмосферного повітря (п.п. "г" п. 2 ч. 4 Положення).

Проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п. 3 ч. 4 Положення).

Складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом (п. 7 ч. 4 Положення).

Пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 8 ч. 4 Положення).

Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 9 ч. 4 Положення).

Здійснює інші повноваження, визначені законом (п. 19 ч. 4 Положення).

Отже, органи Держекоінспекції можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства.

Судом встановлено, що позивач не вживав заходів щодо примусового стягнення з відповідача нарахованих збитків у зв`язку із відсутністю на рахунках коштів для оплати судового збору, про що зазначено у листі від 25.03.2021.

Так, листом від 12.05.2021 прокурор звернувся до позивача з повідомленням про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в сумі 2226340,28 гривень.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що прокуратурою були виконані вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" і обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в суді.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Пунктом 8 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 3 зазначеної статті унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність та завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, що стаття 1166 ЦК України, встановлює правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Тобто, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

Суб`єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала, в даному випадку, Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Частина 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Приписами частини 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Разом з цим, відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Так, спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема, положеннями Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За приписами ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Положення ст. 50 Конституції України гарантують кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302 передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

При цьому державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

За приписами ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Відповідно до ст. 34 вказаного Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2012 філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано дозвіл №6825083302-13 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком дії по 12.03.2017.

Посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з 16.10.2018 по 22.10.2018 було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів".

За результатами перевірки було складено акт №532/02 (підписаний посадовою особою органу державного нагляду (контролю) і містить відмітку про відмову керівника філії від його підписання), де зафіксовано, що філія ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" в період з 13.03.2017 по 01.07.2018 здійснювала викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря, чим порушені ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

25.10.2018 позивачем винесено відповідачу припис №532/02, яким передбачено, зокрема, розроблення плану організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків, постановлення філії на державний облік як суб`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря та 05.11.2018 позивачем складено протокол від №003056 про адміністративне правопорушення.

15.11.2018 постановою накладено адміністративне стягнення щодо головного інженера філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП; відповідно до ст. 38 КУпАП закрито адміністративну справу у зв`язку із закінченням терміну притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Приписами частини третьої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відповідно до частини першої статті 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За нормами статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.

На момент вчинення правопорушення порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) передбачений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика), затвердженійнаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за №48/16064.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивачем розрахунок збитків був здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в редакції, затвердженій Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277. Разом з тим, в судовому засіданні 09.12.2021 спеціаліст Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області пояснила суду апеляційної інстанції, що Методикою в редакції від 2008 року та від 2020 року встановлено порядок визначення та розмір збитків на підставі однакових формул. Тобто, у Методиці 2020 року (на підставі якої здійснено розрахунок у даний справі) та у Методиці від 2008 року (яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин) визначено однакові формули на підставі яких визначаються збитки, що в свою чергу дає підстави для висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення коштів.

Так, відповідно до пункту 2.1 Методики від 10 грудня 2008 року №639 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб`єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (пункт 2.2 Методики від 10 грудня 2008 року №639).

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок несанкціонованого спалювання відходів різного походження, пожнивних залишків та іншої рослинності здійснюється розрахунковим методом згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин (пункт 3.10. Методики від 10 грудня 2008 року №639).

Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (пункт 3.11. Методики від 10 грудня 2008 року №639).

Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пункт 3.12. Методики від 10 грудня 2008 року №639).

Як вбачається із проведеного позивачем розрахунку розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, даний розрахунок проведено розрахунковим методом, що узгоджується із пунктом 2.7 Методики та характером виявленого порушення та за весь період роботи джерела в режимі наднормативного викиду до моменту його усунення, а саме до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що також узгоджується із пунктами 3.10 та 3.11 Методики від 10 грудня 2008 року №639.

Як вбачається з наданого розрахунку та як пояснила спеціаліст Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в судовому засіданні 09.12.2021 при здійсненні розрахунку було взято час роботи джерела в режимі наднормативного викиду з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, тобто 24 години на 7 днів, оскільки відповідачем не було надано інспекції даних фактично відпрацьованого часу в період з 13.03.2017 по 01.07.2018.

Разом з тим, відповідач надав суду першої інстанції довідки про фактично відпрацьований час філії за 2017, 2018 роки, в яких зазначено, що у 2017 році зерносушарками №№1, 2 відпрацьовано 989 год., зерносушаркою №3 - 526 год. (за березень - грудень 2017 року); у 2018 році зерносушарками №№1, 2 відпрацьовано 378 год., зерносушаркою №3 - 43 год. (за січень-червень 2018 року), а також довідку щодо сушіння зерна на філії (про те, що не все зерно, прийняте філією, підлягає сушінню).

Суд першої інстанції, враховуючи наданий позивачем розрахунок та дані відповідача про фактично відпрацьований час, з метою встановлення дійсного розміру шкоди як необхідного елемента складу правопорушення, здійснив перерахунок заявлених до стягнення збитків.

Колегією суддів перевірено і встановлено правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку, за яким загальна маса викидів оксидів азоту з усіх сушарок за досліджуваний період становить 0,7207 т, оксидів вуглецю - 2,9126 т, оксидів сірки - 1,2430 т, твердих частинок - 0,00213 т, що становить відповідно 73781,66 грн., 39359,42 грн., 101801,70 грн., 58,18 грн. (всього 215000,96 грн.) збитків з урахуванням поданих відповідачем даних щодо фактично відпрацьованого часу джерел викидів протягом періоду роботи філії без відповідного дозволу.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

З огляду на зазначене, оскільки колегією суддів апеляційної інстанції встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини, відтак вимоги щодо стягнення з відповідача 215000,96 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища є обґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного Господарський суд Хмельницької області правильно задоволив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 215000,96 грн. збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, а у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в них доводи не спростовують висновків суду.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційних скарг покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури та Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2021 у справі №924/519/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 16.12.2021

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.