Рішення

від 17.12.2021 по справі 908/2341/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/152/21-34/169/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2021 Справа № 908/2341/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/2341/21

за позовом Державного підприємства Луцький ремонтний завод Мотор , ідентифікаційний код юридичної особи 08029701 (вул. Ківерцівська, буд. 3, м. Луцьк, Волинська область, 43023)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Темпо , ідентифікаційний код юридичної особи 40639076 (вул. Криворізька, буд. 24-А, кв. 45, м. Запоріжжя, 69039)

про стягнення 14 617 грн 26 коп.

СУТЬ СПОРУ:

12.08.2021 до Господарського суду Запорізької області від Державного підприємства Луцький ремонтний завод Мотор надійшла позовна заява за вих. від 09.08.21 № 1-61/3507 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Темпо штрафних санкцій у розмірі 14 617,26 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2341/21 між суддями, 12.08.2021 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що підстави для її (позовної заяви) залишення без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі та ціну позову (яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття зазначеного вище позову до розгляду та відкриття провадження у справі № 908/2341/21 за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021, справу 908/2341/21, з метою недопущення порушення встановленого Господарським процесуальним кодексом України процесуального строку розгляду справи, враховуючи перебування судді Корсуна В.Л. на лікарняному з 08.10.2021 за поданням щодо підстав відсутності суддів Господарського суду Запорізької області на робочому місці для автоматизованого розподілу справ, справу № 908/2341/21 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Розглянувши матеріали справи, 21.10.2021 суд ухвалив прийняти справу № 908/2341/21 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2021 у справі № 908/2341/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлялись про розгляд даної справи.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.10.2021 у справі № 908/2341/21 позивачем отримано 21.11.2021, а відповідачем - 26.10.2021.

У позові позивач просив суд стягнути з відповідача 14 617 грн 26 коп. штрафних санкцій за невиконання відповідачем договірних зобов`язань з поставки продукції за договором поставки № 353 від 27.08.2020. Згідно з умовами п. 6.3 договору позивачем нараховано відповідачеві та заявлено до стягнення за період з 21.09.2020 по 12.11.2020 пеню у розмірі 699 грн 47 коп. та штраф 7% в сумі 923 грн 83 коп. та згідно з п. 6.5 договору - штрафу в розмірі 5% від вартості непоставленої продукції - 12 993 грн 96 коп.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову щодо стягнення пені та штрафу в сумі 1623 грн 30 коп. з підстав недопустимості одночасного застосування штрафу та пені в межах одного виду відповідальності та зменшити заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції за відмову від договору у розмірі 12 993 грн 96 коп. до 3 000 грн 00 коп.

У відповіді на відзив позивач навів судову практику щодо одночасного стягнення суми пені та штрафу та зазначив про безпідставність вимог щодо зменшення штрафу в розмірі 5% від вартості непоставленої продукції.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.,ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство Луцький ремонтний завод Мотор є суб`єктом літакобудування, відноситься до літакобудівної промисловості, створене з метою ремонту військової авіаційної техніки за державним замовленням для потреб Міністерства оборони України, зарубіжних замовників, засноване на державній формі власності, включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, відноситься до підприємств оборонно-промислового комплексу, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 № 70-р, а також включено до складу Державного концерну Укроборонпром , згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221.

Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Генерального директора ДК Укроборонпром від 16.01.2017 № 14, підприємство здійснює капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та технічне обслуговування авіаційних двигунів вузлів та агрегатів) для військових літаків-бомбардувальників; Су-22, Су-24, Су-27, Су-30, літаків - винищувачів Міг-29.

27.08.2020 між Державним підприємством Луцький ремонтний завод Мотор`між (покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Темпо (постачальник, відповідач у справі) укладено договір поставки № 353 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах визначених Договором, Постачальник зобов`язувався поставити універсальні засоби вимірювання геометричних величин, вказані у Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору) (надалі - продукція), а покупець - прийняти та оплатити таку Продукцію. Згідно Специфікації №1 до Договору, сторонами було погоджено поставку 19 позицій універсальних засобів вимірювання геометричних величин на загальну суму 259 879 грн. 20 коп.

Згідно з п. 2.2. Договору, сторони погодили, що поставка продукції здійснюється партіями згідно Специфікації №1 (додаток №1 до Договору).

Відповідно до погоджених строків у Специфікації №1, поставка партії №1 продукції повинна була бути здійснена відповідачем у строк з 05.09.2020 до 20.09.2020, партії №2 продукції з 02.11.2020 р. до 15.11.2020.

Згідно з п. 5.1.3 Договору відповідач зобов`язувався передати у власність позивача продукцію.

Відповідальність сторін за договором передбачена розділом шостим договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору, даний Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення підписів печатками сторін і діє до 31 березня 2021 року.

Договір та Специфікація № 1 підписані з боку обох сторін директорами та скріплений печатками товариств.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором не здійснив поставку продукції у визначений сторонами строк.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків поставки продукції, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист від 11.11.2020 №1-25/3961 про необхідність уточнення термінів поставки партії №1 та №2 продукції.

Листом вих. №201 від 10.11.2020 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань за договором, оскільки органами ДПС України в Запорізькій області заблоковано реєстрацію податкових накладних підприємства. Відтак, запропоновано розглянути питання щодо припинення дії договору, адже зазначені обставини унеможливлюють подальші господарські правовідносини між підприємствами.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивачем з метою досудового врегулювання спору було надіслано відповідачеві претензію від №1-25/4224 від 26.11.2020 про сплату штрафних санкцій за порушення умов поставки на загальну суму 14 617 грн 26 коп.

Претензія була отримана відповідачем 08.12.2020, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповіддю на претензію № 242 від 14.12.2020 відповідач визнав суму штрафних санкцій та запропонував з метою досудового розгляду реструктуризувати борг зі сплати штрафних санкцій.

У запропоновані строки, часткова оплата штрафних санкцій не відбулась, у зв`язку з чим, позивачем листом від 15.01.2021 запропоновано відповідачеві визначити нові строки для сплати штрафних санкцій в межах першого кварталу 2021 року.

Листом № 1-61/1372 від 26.03.2021 позивачем відповідачеві було запропоновано здійснити оплату штрафних санкцій до 01.05.2021.

Відповідачем лист позивача залишено без відповіді, а вимоги щодо оплати штрафних санкцій - без задоволення.

З посиланням на вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Темпо на користь Державного підприємства Луцький ремонтний завод Мотор штрафних санкцій за невиконання відповідачем договірних зобов`язань з поставки продукції за Договором поставки № 353 від 27.08.2020 (згідно з умовами п. 6.3 договору позивачем нараховано відповідачеві та заявлено до стягнення за період з 21.09.2020 по 12.11.2020 пеню у розмірі 699 грн 47 коп. та штраф 7% в сумі 923 грн 83 коп.; та згідно з п. 6.5 договору - штрафу в розмірі 5% від вартості непоставленої продукції - 12 993 грн 96 коп.) було предметом позову у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані Договором поставки № 353 від 27.08.2020, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Доказів розірвання чи визнання недійсним договору сторонами не надано.

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час його дії.

Частиною першою ст. 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2. Договору поставка продукції здійснюється партіями згідно специфікації № 1 (додаток №1 до Договору).

Згідно з п. 5.1.3 Договору відповідач зобов`язувався передати у власність позивача продукцію.

Відповідно до погоджених строків у Специфікації №1, поставка партії №1 продукції повинна була бути здійснена відповідачем у строк з 05.09.2020 до 20.09.2020, партії №2 продукції з 02.11.2020 р. до 15.11.2020.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем умови Договору та Специфікації № 1 щодо поставки продукції не виконані, що підтверджено самим відповідачем у відповідях на претензії позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України:

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно частини 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частина 2 статті 217 Господарського кодексу України визначає, що у сфері господарювання застосовується, зокрема, такий вид господарських санкцій як штрафні санкції.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України Розмір штрафних санкцій :

1. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

2. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

3. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

4. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

5. У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

6. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

7. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

Відповідальність сторін за договором передбачена розділом шостим договору.

6.1. За порушення умов даного Договору винна сторона несе відповідальність, передбачену ст. 231 Господарського кодексу України та цим Договором.

6.3. За порушення строків виконання зобов`язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості продукції, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

6.5 У разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов`язань, передбачених умовами даного договору, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 5% від вартості не поставленої продукції.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 917/194/18; від 09.02.2018 у справі N 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі N 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі N 922/1720/17).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені встановлено і ч. 2 ст. 231 ГК України.

Враховуючи невиконання відповідачем умов Договору та Специфікації № 1 щодо поставки у відповідності до погоджених строків (партії №1 продукції повинна у строк з 05.09.2020 до 20.09.2020, партії №2 у строк 02.11.2020 р. до 15.11.2020), позивачем обґрунтовано та правомірно, на підставі п. 6.3 договору, нараховано відповідачеві та заявлено до стягнення за період з 21.09.2020 по 12.11.2020 пеню у розмірі 699 грн 47 коп. та штраф 7% в сумі 923 грн 83 коп.

При цьому, при розрахунку суд враховує умови Договору та Специфікації № 1, термін постачання першої партії продукції з 05.09.2020 по 20.09.2020 на суму 13 197 грн 60 коп. (з ПДВ) та 13.11.2020 - дату отримання позивачем листа відповідача вих. № 201 від 10.11.2020 про неможливість виконання договору.

Також, на підставі п. 6.5 Договору, позивачем нараховано відповідачеві штраф у розмірі 5% від вартості не поставленої продукції - 12 993 грн 96 коп. за односторонню відмову відповідача від виконання своїх зобов`язань, передбачених умовами даного договору, що у т.ч. підтверджується листуванням між сторонами.

Враховуючи, що матеріали справи, зокрема, листування між сторонами в досудовому порядку, свідчить про односторонню відмову відповідача від виконання Договору, не поставку продукції за Договором та Специфікацією № 1 на загальну суму 259 879 грн 20 коп., та визнання відповідачем обґрунтованості та правомірності застосованих штрафних санкцій у розмірі 5% від вартості не поставленої продукції у відповідях на претензії, суд визнає обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12 993 грн 96 коп. штрафу згідно з п. 6.5 Договору.

При цьому суд вважає, що відповідачем не доведено поважності причин не поставки продукції та відмови від договору.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 29.09.2020 у справі № 909/1240/19 (909/1076/19).

Згідно з частиною першою ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини третьої ст. 13, частини першої ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, відповідачем порушено умови Договору, не поставлено продукцію на загальну суму 259 879 грн 20 коп., відповідач відмовився від виконання Договору щодо поставки та на стадії досудового врегулювання спірних відносин визнав відповідне порушення, обґрунтованість та правомірність застосованих штрафних санкцій у розмірі 5% від вартості не поставленої продукції у відповідях на претензії.

Посилання відповідача на блокування органами ДПС України в Запорізькій області реєстрації податкових накладних підприємства відповідача (рішення від 17.08.2020) та поставку позивачеві продукції іншим контрагентом лише 01.07.2021 не є винятковими обставинами та поважними причинами не виконання договірних зобов`язань відповідачем та відмови від виконання Договору, а розмір штрафних санкцій, які є самостійними, за різний вид порушення, в даному випадку, не є значним.

До того ж, суд враховує стратегічне значення підприємства позивача.

На підставі викладеного, суд не задовольняє клопотання відповідача про зменшення розміру заявленого до стягнення 5% штрафу.

Таким чином, позов є обґрунтованим, документально підтвердженими, правомірно заявленим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору (2270 грн 00 коп.) за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Темпо , ідентифікаційний код юридичної особи 40639076 (вул. Криворізька, буд. 24-А, кв. 45, м. Запоріжжя, 69039) на користь Державного підприємства Луцький ремонтний завод Мотор , ідентифікаційний код юридичної особи 08029701 (вул. Ківерцівська, буд. 3, м. Луцьк, Волинська область, 43023) пеню у розмірі 699 (шістсот дев`яносто дев`ять) грн 47 коп., штраф 7% в сумі 923 (дев`ятсот двадцять три) грн 83 коп, штраф 5% в сумі 12 993 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн 96 коп., 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 17.12.2021.

Суддя А.О. Науменко