Рішення

від 25.10.2021 по справі 160/13102/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Справа № 160/13102/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відокремленого територіального підрозділу на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2021 року №982236-2406-0464, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 року № 982236-2406-0464, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області винесло спірне податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 року № 982236-2406-0464, відповідно до якого їй було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 214 732,73 грн. за 2021 рік. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його таким, що суперечить нормам чинного законодавства, а відтак протиправним, оскільки вона не є ні власником, ні законним землекористувачем земельної ділянки - об`єкта нарахування відповідачем земельного податку. Відповідачем не надано жодного документу з даними державного земельного кадастру на підтвердження володіння або користування нею земельною ділянкою - об`єктом нарахування податку, що є визначеною законом підставою для такого нарахування. Відповідачем не надано жодного документу з відомостями про місце розташування, класифікацію, оцінку, кількісну та якісну характеристики земельної ділянки - об`єкта нарахування податку, що унеможливлює здійснення розрахунку податку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 01.09.2021 року на виконання ухвали суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що користування певною будівлею неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов`язок щодо сплати сум податкових зобов`язань зі плати за землю у власника будівлі виникає не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою. З наведеного слідує, що з часу коли ОСОБА_1 набула у власність об`єкти нерухомості: виробниче приміщення складу №4 в літ.А-1 загальною площею 4067,1 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .; будівлі та споруди загальною площею 114,3 кв.м., частка власності 193/1000, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в силу положень частин 1, 2 ст.120 ЗК України у поєднанні з положеннями ст.377 ЦК України у позивача виникло право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Таким чином, відповідно до вимог ПК України, земельна ділянка під об`єктами нерухомості, яка є у користуванні позивача є об`єктом оподаткування в 2021 році, а вона, як користувач земельної ділянки, є платником земельного податку. Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 року № 982236-2406-0464, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області є цілком законним та вірним, а тому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

20.09.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що під час здійснення нарахування їй грошового зобов`язання використано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:228:0038 від 22.12.2018 р. з нормативною грошовою оцінкою базової вартості одного квадратного метра землі. Та слід зауважити, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:228:0038 на праві власності належить територіальній громаді м.Дніпро в особі Дніпровської міської ради та використовується, на праві оренди, ТОВ ЛВС . Тож перед наведенням ряду доводів на користь правильності саме механізму, способу, строків та індексів, обчислення, нарахованого податкового зобов`язання, відповідачу слід навести аргументи щодо належності позивача до земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:228:0038, ураховуючи, що відповідно до ст.202 ЗК України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо. Посилання відповідача про незаперечність позивача свого обов`язку щодо сплати грошового зобов`язання з земельного податку за 2018-2019 роки, не стосується предмету спору у даній справі. Приведення відповідачем посилання на справу №160/9060/20, позивач вважає також недоречним. Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд наведені відповідачем у відзиві заперечення відхилити, та не враховувати при прийнятті рішення у справі.

Ухвалою суду від 24.09.2021 року клопотання Дніпровської міської ради про залучення їх в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача по адміністративній справі № 160/13102/21 - задоволено. Залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровську міську раду.

До суду 21.10.2021 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначалося, що оскільки користування будівлею (спорудою) неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов`язок щодо сплати сум податкових зобов`язань зі плати за землю у власника будівлі (споруди) виникає не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою. Так, на відміну від рухомих речей, нерухомість має безпосередній та нерозривний правовий зв`язок із земельною ділянкою, на якій вона розташована. У силу особливого правового статусу нерухомого майна чинне земельне законодавство передбачає і особливий автоматичний порядок набуття законним власником нерухомості і права на земельну ділянку, на якій розташований такий об`єкт.

З наведеного слідує, що з часу коли ОСОБА_1 набула у власність об`єкт нежитлової нерухомості - виробниче приміщення складу №4 в літ.А-1 загальною площею 4067,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , в силу положень ч.1, ч.2 ст.120 ЗК України, у неї виникло право користування земельною ділянкою, на якій розташовані дані об`єкти. В свою чергу, незважаючи на те, що позивач не зареєструвала право власності чи користування земельною ділянкою під належними їй на праві власності нежилими приміщеннями, виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, обов`язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Таким чином, відповідно до вимог ПК України, земельна ділянка під об`єктами нерухомості, які є у користуванні позивача є об`єктом оподаткування у 2021 році, а позивач, як користувач земельної ділянки, є платником земельного податку. Враховуючи викладене, третя особа також просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 22.10.2021 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну відповідача по адміністративній справі №160/13102/21 - задоволено. Замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в порядку процесуального правонаступництва на належного відповідача - відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_1 зареєстровано об`єкти нерухомості:

- виробниче приміщення складу №4 в літ.А-1 загальною площею 4067,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 14.10.2010 р., реєстр № 2128;

- будівлі та споруди загальною площею 114,3 кв.м., частка власності 193/1000, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 14.10.2010 р., реєстр №2127.

Вищезазначені об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці загальною площею 31364 кв.м. (частка площі, яку вважає відповідач є у користуванні позивача - 6054 кв.м.), кадастровий номер 1210100000:04:228:0038, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що позивачу винесено податкове повідомлення-рішення з земельного податку від 29.07.2021 року № 982236-2406-0464 за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 214 732,73 грн. за 2021 рік.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 29.07.2021 року № 982236-2406-0464, є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Згідно з ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пп.269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

В силу вимог пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст.120 ЗК України і ст.377 ЦК України.

У частинах першій та другій статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтями 125 і 126 цього Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вказаними нормами встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК України).

За таких обставин, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 08.06.2016 р. (справа №21-804а16) та постанові від 12.09.2017 р. (справа №21-3078а16), Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 р. (справа №819/1365/17), від 18.04.2019 р. (справа №807/292/18), від 02.07.2019 р. (справа №819/1365/17).

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - виробничого приміщення складу №4 в літ.А-1 загальною площею 4067,1 кв.м., та будівель та споруд загальною площею 114,3 кв.м., частка власності 193/1000, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позивач є суб`єктом, з якого справляється плата за землю у вигляді земельного податку, тому вона повинна була сплачувати плату за землю у відповідності до вимог ПК України.

Таким чином, у зв`язку з придбанням у власність позивачем нерухомого майна, до неї перейшов встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте нею майно.

Відтак, позивач є землекористувачем і є належним платником податку за землю.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 року №982236-2406-0464, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області є цілком законним та вірним, з викладених вище підстав.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні даної позовної заяви слід відмовити повністю.

З огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до відокремленого територіального підрозділу на правах філії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2021 року № 982236-2406-0464 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма