Ухвала

від 17.12.2021 по справі 160/25517/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

17 грудня 2021 р.Справа №160/25517/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат про забезпечення позову у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (50066, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Центральний гірничо-збагачувальний комбінат звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.11.2021 року №390 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ ЦГЗК .

Ухвалою суду від 17.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Разом із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити адміністративний позов шляхом:

- вжити заходи забезпечення позову ПРАТ ЦГЗК до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу шляхом:

- зупинення дії наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.11.2021 №390 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ ЦГЗК (код за ЄДРПОУ 190977) до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили;

- заборони Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти буд-які дії щодо проведення планової перевірки ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ на підставі наказу від 16.11.2021 №390 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ ЦГЗК (код за ЄДРПОУ 190977) до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтована тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, до ухвалення рішення у справі та невжиття таких заходів, може призвести до того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим.

Також, представник ПРАТ ЦГЗК вказує, що іншого способу забезпечення дотримання прав та інтересів платника податків, до винесення судом рішення по суті спору, законодавством не передбачено.

Крім того, представник ПРАТ ЦГЗК зауважує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення не скасовує чинність останнього, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених таким актом заходів до вирішення спору по суті. Водночас, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного наказу, жодним чином не спричиняє негативних наслідків для заінтересованих осіб у даній справі, як не спричиняє негативних наслідків і для будь-яких інших осіб.

Розглянувши заяву представника ПРАТ ЦГЗК про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2021 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків видано наказ №390 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ ЦГЗК , яким вирішено провести документальну планову перевірку ПРАТ ЦГЗК (код ЄДРПОУ 00190977).

Також, 16.11.2021 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складені повідомлення від 16.11.2021 року №30/32-00-07-01-01-26 із зазначенням дати проведення перевірки - 30.11.2021 року.

Позивач не погоджуючись із винесеним наказом та діями, як направлені на його виконання, вважаючи їх такими, що прямо порушують його права, інтереси та обов`язки, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку заяві про забезпечення позову, в межах виниклих спірних правовідносин, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Згідно з частинами першою, четвертою, п`ятою та шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

З аналізу вказаних положень вбачається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Так, як видно із матеріалів справи, вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані тим, що невжиття таких може істотно виплинути на права та інтереси позивача, а також ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Таким чином, позивач вважає, що існують всі передбачені статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов`язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Відтак, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з п. 77.6 ст. 77 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що в разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, може бути застосовано арешт майна.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ч. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, оскарження наказу на проведення документальної планової перевірки не зупиняє його дії та не має наслідком неможливість її проведення.

Водночас, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення щодо себе податкового контролю.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України).

Недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, одночасно із оскарженням наказу на її проведення до суду, може потягнути за собою несприятливі наслідки у вигляді застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, у разі проведення перевірки позивача на підставі оспорюваного наказу, до ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі, матиме місце небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в частині того, що в разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі оскаржуваного наказу, захист прав позивача стане неможливим, так як мета проведення перевірки буде досягнута. Вказане у сукупності, свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ПРАТ ЦГЗК до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.

Судом також враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13 лютого 2019 року по справі №813/112/18, де вказано наступне: "Зміст положень статей 78, 79 Податкового кодексу України свідчить про те, що суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки та оспорити його в суді .

Проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку.

За таких обставин, задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного наказу до ухвалення рішення в адміністративній справі відповідає предмету позову є, співмірним з позовними вимогами.

Суд вважає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу обумовлюється тим, що іншого способу забезпечення дотримання прав та інтересів платника податків, до винесення судом рішення по суті спору, законодавством не передбачено.

Крім того, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу відповідає предмету позовної заяви та водночас вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, тому суд зробив висновок, що вимога заявника в частині зупинення дії оскаржуваного наказу відповідача є обґрунтованою, відповідає положенням статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 13.02.2019 року у справі №813/112/18, від 30.01.2020 року у справі №460/607/19, від 27.03.2019 року у справі №0440/5193/18.

Щодо вимоги представника ПРАТ ЦГЗК про Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти буд-які дії щодо проведення планової перевірки ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ на підставі наказу від 16.11.2021 №390 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ ЦГЗК (код за ЄДРПОУ 190977) до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, суд зазначає наступне.

Метою та завданням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.

Суд зауважує, що норми діючого законодавства не передбачають права контролюючого органу на видання нових наказів щодо проведення перевірки у випадку оскарження наказу в судовому порядку та зупинення дії наказу про проведення перевірки ухвалою суду в порядку вжиття заходів забезпечення позову.

Суд вважає обраний позивачем спосіб забезпечення позову в даній частині недоведеним, оскільки на даний час позивачем не наведено підстав та не надано доказів того, що незастосування заходів забезпечення позову у вказаний спосіб призведе до невідворотного порушення прав та законних інтересів позивача.

Таким чином, виходячи із матеріалів справи, суд доходить висновку, що зупинення дії наказу про проведення перевірки податковим органом є належним та підтвердженим засобом захисту для позивача в межах спірних правовідносин.

Відтак, суд вказує, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача у вказаний вище спосіб.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, заяви про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 153, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити дію наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.11.2021 №390 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ ЦГЗК (код за ЄДРПОУ 190977) до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

У задоволенні інших вимог заяви представника Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат про забезпечення позову - відмовити.

Стягувач: Приватне акціонерне товариство Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (50066, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977)

Боржник: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079).

Ухвала суду набирає чинності з 17.12.2021 року і підлягає негайному виконанню на підставі ч.1 ст. 156 КАС України

Ухвала суду може бути пред`явлена до виконання до 17.12.2024 року.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Пунктом 2 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасування забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський