Ухвала

від 08.12.2021 по справі 2-1732/2010

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1732/2010

Провадження № 4-с/697/10/2021

У Х В А Л А

08 грудня 2021 року м. Канів

- Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Євтушенко Б.В.,

за участі секретаря судового засідання Дашковської Н.І.,

представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Васяновича В.В.,

боржника за виконавчим листом - ОСОБА_2 ,

представника стягувача - ОСОБА_3 ,

головного державного виконавця Канвіського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Гладкової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Каневі, Черкаської області скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії головного державного виконавця Канівського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладкової Тетяни Михайлівни та зобов`язання усунути порушення у справі № 2-1732/2010 за позовом Акціонерного Товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Черкаської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування Канівської міської ради Черкаської області про розірвання кредитного договору та стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Боржник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_6 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця та зобов`язання усунути порушення, у якій просить суд:

визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу ВДВС Гладкової Т.М. щодо винесення 13.10.2021 постанови ВП №67120329 про відкриття виконавчого провадження про примусове виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з будинку, що є предметом іпотеки банку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати постанову старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу ВДВС Гладкової Т.М. від 13.10.2021 про відкриття виконавчого провадження №67120329 про примусове виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з будинку, що є предметом іпотеки банку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу ВДВС ГладковуТ.М. вирішити питання про направлення виконавчого документа стягувачу, а саме виконавчого листа №2-1732/2010р Канівського міськрайонного суду Черкаської області про примусове виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки АТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно умов договору іпотеки №014/02-33/01-08з від 04.01.200 за реєстр. № 23.

В обгрунтування скарги скаржник вказав, що дії державного виконавця є неправомірними, оскільки у відповідності до положень п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи

кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій щодо боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Відповідно до ст. 109 ЖК Української РСР, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Отже, заборона передбачена ст. 109 ЖК УРСР, ст. 40 ЗУ "Про іпотеку". У даній справі встановлено та не заперечується сторонами, що переданий в іпотеку будинок, придбавний не за кредитні кошти. Скаржник зареєстрований у цьому будинку та проживає там з сім`єю, що сторонами не оспорюється. Відкриваючи виконавче провадження, державний виконавець не врахував вимоги чинного законодавства та не взяв до уваги, що виселення без надання іншого житлового приміщення це позбавлення права особи на житло. Проте таке позбавлення права має грунтуватись лише на законі, бути виправданим, необхідним для захисту права позивача та співмірним із тим тягарем, який покладається на відповідача. Враховуючи викладене та відсутність у скаржника іншого житла, за відстуності відомостей про інше постійне жиле приміщення, яке підлягає наданню мешканцям, яких виселяють, то підстав для відкриття провіадження не було. Належним способом захисту, зокрема, скаржник ввважає - зобов`язання державного виконавця вирішити питання про направлення виконавчого листа стягувачу.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.11.2021 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, прийнято до розгляду скаргу і призначено судовне засідання з повідомленням учасників справи та Канівського відділу ДВС. Розгляд скарги було відкладено, зокрема, на задоволення клопотання представника стягувача

У відзиві на скаргу головний державний виконавець Гладкова Т.М. просила суд, посилаючись на ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", у задоволенні скарги відмовити повністю, оскільки підстав для повернення виконавчого документу стягувачу немає. Приймати рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийнятття до виконання з підстав, не передбачених ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець не має права. Вирішення питання надання житла особам, які за рішенням суду підлягають висленню не входить до компетенції державного виконавця. Скаржник не зазначив поважності підстав проспуску строку звернення зі скаргою. Таким чином скарга є необгрунтована, дії вчинені державним виконавцем відповідно до Закону, в межах повноважень, і право скаржника не було порушено.

У відзиві на скаргу на неправомірні дії державного виконавця та зобов`язання усунути порушення стягувач вважає вимоги скарги такими, що не відповідають ст. 447 ЦПК України та ст. ст. 1, 2, 18 ЗУ "Про виконавче провадження". Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішеня обов`язкові до виконання на всій територій України. Виконавче провадження є завершальною стадією судового розгляду.

У судовому засіданні представник сскаржника уточнив скаргу, просив суд:

зобов`язати старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу ВДВС ГладковуТ.М. вирішити питання про направлення виконавчого документа стягувачу, а саме виконавчого листа №2-1732/2010р Канівського міськрайонного суду Черкаської області про примусове виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з житлового будинку, розташованогоза адресою: АДРЕСА_1 ; що є предметом іпотеки АТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно умов договору іпотеки №014/02-33/01-08з від 04.01.200 за реєстр. № 23;

скасувати постанову старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу ВДВС Гладкової Т.М. від 13.10.2021 про відкриття виконавчого провадження №67120329 про примусове виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з будинку, що є предметом іпотеки банку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом у засіданні прийнято до розгляду уточнену скаргу.

Представник скаржника скаргу підтримав з підстав, викладених у ній, вважав Витяг (Інформацію) з Реєсттру прав власності на нерухоме майно на ОСОБА_2 , наданий представником стягувача, не допустимим доказом, оскільки невідомо на яких правових підставах отримано такий Витяг з Реєстру Банком.

Головний державний виконавець Канівського ВДВС Гладкова Т.М. заперечила проти скарги, пояснила, що повернення виконавчого документу стягувачу відбувається як до відкриття провадження, так і після відкриття провадження, а з підстави п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", на яку посилається скаржник, лише підсля відкриття провадження, проте вважає, що підстави для повернення документа стягувачу немає. Щодо ч. 9 ст. 66 ЗУ "Про виконавче провадження" - виконання рішення про виселення, у якій зазначено, що у разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає органу, який відповідно до судового рішення зобов`язаний надати боржнику інше житлове приміщення, повідомлення про строк виконання рішення про надання такого приміщення, то це повідомлення теж надсилається після відкриття виконавчого провадження.

Представник стягувача заперечив проти задоволення скарги, пославшись на те, що рішення суду обов`язкове до виконання, а боржники за виконавчим документом мають інше житло, про що надав Інформацію з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно на ОСОБА_2 .

Боржник за виконавчим листом ОСОБА_2 підтримала скаргу ОСОБА_1 , пояснила, що будинок, про який банк зазначає як інше житло, отримала у спадщину, та у ньому проживає її батько.

Інші боржники за виконавчим листом у судове засідання не з`явилися, не повідомивши причини, хоча належним чином повідомлені судом про розгляд скарги.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Органу опіки та піклування Канівської міської ради Черкаської області - Костенко Н.Г. у судовому засіданні 30.11.2021 просила звершити розгляд скарги без неї, поклалась на розсуд суду.

Вислухавши учасників справи та державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

13.10.2021 старшим державним виконавцем Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладковою Т.М. на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову № 67120329 (оскаржувана постанова) про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-1732/2010, виданий 20.06.2010 про виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконаве провадження здійснюється на засадах гласності та відкритості виконавчого провадження.

Згідно ст. 18 вказаного Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", на який посилається скаржник, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до абз. 2 ст. 109 Житлового Кодексу Української РСР, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Тобто, ця норма Житлового кодексу УРСР , на яку посилається скаржник, не забороняє, а зазначає про виселення з наданням іншого постійного жилого приміщення, яке зазначається у рішенні суду.

Рішення суду у даній справі не містить вказівку на надання іншого постійного жилого приміщення.

Згідно приписів ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

В той же час, на підставі рішення суду, згідно з ч. 9 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає органу, який відповідно до судового рішення зобов`язаний надати боржнику інше житлове приміщення, повідомлення про строк виконання рішення про надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не проводяться.

Але і такі дії державного виконавця вчиняються після відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавча служба працює на принципах гласності та відкритості.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення уточненої скарги.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. 2, 18, 37 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 447-453 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії головного державного виконавця Канівського відділу Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладкової Тетяни Михайлівни та зобов`язання усунути порушення у справі № 2-1732/2010 за позовом Акціонерного Товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Черкаської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування Канівської міської ради Черкаської області про розірвання кредитного договору та стягнення боргу - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 15.12.2021 (11.12.,12.12.2021 - вихідні).

Суддя Б.В. Євтушенко