Ухвала

від 15.12.2021 по справі 711/8250/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/2557/21

Справа № 711/8250/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_2 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021252020000011 від 07.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Старша слідча відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням, погодженим заступником керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 42021252020000011 від 07.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, в якому просить накласти арешт на:

- земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:059:0008 площею 1,0553 га, розташовану за адресою м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 70, яка згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить Черкаській міській раді, з забороною її відчуження, розпорядження та/або користування нею;

- земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:060:0010 площею 0,4756 га, розташовану за адресою м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 70, яка згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить Черкаській міській раді, з забороною їх відчуження, розпорядження та/або користування ними;

- земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:042:0033 площею 0,3881 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , право власності якої не визначено, з забороною їх відчуження, розпорядження та/або користування ними.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення :збереження речовихдоказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті98 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Разом з тим, ч. 2 ст. 642 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Порядок кримінальногопровадження натериторії Українивизначається лишекримінальним процесуальнимзаконодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч.ч. 1, 2 ст. 1 КПК України).

Слідчий суддя вважає, що, попри формулювання частини другої статті 1 КПК України, - система норм КПК чітко визначає, що повноваження будь-якого суб`єкта кримінального процесу визначаються лише цим Кодексом. Корпус норм КПК свідчить про те, що законодавець визначив повноваження кожного суб`єкта кримінального процесу лише цим Кодексом і виключив будь-яку можливість виводити наявність таких повноважень із положень «інших законів».

Згідно з ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Одним з елементів цього засадничого принципу є доступ до правосуддя, забезпечений незалежними та неупередженими судами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У свою чергу, пункт 18 частини першої статті 3 КПК України визначає: «слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні…».

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Це завдання може виправдати різноманітні повноваження слідчого судді, спрямовані на забезпечення прав, свобод і інтересів осіб, навіть якщо вони недостатньо чітко передбачені законодавством. Приклад таких повноважень можна знайти у статті 206 КПК України, коли законодавство зобов`язує слідчого суддю «вжити необхідних заходів», не визначаючи перелік цих заходів.

Однак, навіть при найширшому розумінні ролі слідчого судді, неможливо узгодити з нею право слідчого судді розширювати - порівняно із законодавством - повноваження державних органів і посадовців. Слідчий суддя може лише обмежити у конкретному випадку, виходячи з обставин справи, використання вже наданих їм законом повноважень.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає, у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.

Кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідуванні злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими - не менш важливими - цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв`язків, свободою підприємницької діяльності тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Як вбачається з самого клопотання, його ініціатором є старша слідча відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 , яка відповідно до відомостей із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2021 входить до групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №№ 42021252020000011 від 07.06.2021 року.

Враховуючи зазначенівище обставини,дане клопотанняподане суб`єктом (слідчою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 ), яка не має на це відповідних повноважень, відповідно до норм чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки ч. 2 ст. 642 КПК України чітко визначено, що саме прокурор уповноважений звертатися до суду з клопотаннями про арешт майна третьої особи.

Таким чином, порушено порядок звернення до суду стороною обвинувачення із даним клопотанням.

Дані обставини свідчать про неможливість вирішення клопотання по суті, а тому клопотання слідчого слід повернути прокурору без розгляду для виконання вимог ч. 2 ст. 642, ст. 171 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 642, 107, 113, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_2 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021252020000011 від 07.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України про арешт майна - повернути прокурору без розгляду для виконання вимог ч. 2 ст. 642, ст.171 КПК України.

Копію ухвали надіслати слідчому та прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1