Ухвала

від 16.12.2021 по справі 759/27624/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/9569/21

ун. № 759/27624/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ «РОСЬАВІА» (код ЄДРПОУ 30723229) про скасування арешту на майно по кримінальному провадженні №42021110000000201 від 28.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06.12.2021 скаржник подав до суду вищезазначене клопотання у порядкуст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт майна накладений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.09.2021 у кримінальному провадженні за №42021110000000201 від 28.07.2021, аргументуючи тим, що під арештом перебувають теки із документами юридичних осіб, записники, електрони носії з конфедиційною інформацією у вигляді інтелектуальної власності посадових осіб які не є підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальному провадженні, також у матеріалах кримінального провадження відсутні достатні докази, які вказують на вчинення цими особами кримінальних правопорушень, та арештовані речі є предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення. 29.09.2021 судом при розгляді поданого клопотання про накладення арешту слідчим суддею ані посадовим особам ані їх захиснику належного повідомлення, навіть шляхом телефонограми про слухання справи не було.

У судове засідання адвокат скаржників не з`явився, повідомлявся належним чином. Надіслав заяву про слухання справи без його участі, подане клопотання про скасуванню арешту підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з явився, відповідно до телефонограми, яка міститься у матеріалах справи, про день та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст.172та ч. 4 ст.405 КПК України.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі ч. 4ст. 107 КПК України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Вивчивши матеріали клопотання, суд встановив наступне.

Із матеріалів клопотання вбачається, що прокуратурою Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 скеровано клопотання про накладення арешту на вилучені речі під час обшуку за кримінальним провадженням №42021110000000201 від 28.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У відношенні Товариства відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватись заходи кримінально-правового характеру до ЄРДР не вносилися, службовим особам Товариств про підозру не повідомлялося, в ЄРДР інформація щодо вчинення кримінального правопорушення за ст. 205-1 КК України не вносилася.

29.09.2021 слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва постановлено ухвалу про задоволення клопотання прокурора про арешт майна, у кримінальному провадженні №42021110000000201 від 28.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме, на теки із документами юридичних осіб, записники, електрони носії з конфедиційною інформацією у вигляді інтелектуальної власності з метою забезпечення зберігання речових доказів, а також з метою відшкодування збитків завданих державі внаслідок кримінального правопорушення на підставі п. 1 ст. 98, п.п. 2, 4 ст. 170 КПК України.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, суд враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимогКПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження,у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Із ухвали про накладення арешту не вбачається, що Товариство здійснює свою господарську діяльність не у відповідності до вимог законодавства України, грошові кошти на рахунках Товариств є такими, що набуті у результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінального правопорушення, а службові особи Товариства причетні до інкримінованого кримінального правопорушення і тому є підстави для втручання держави у право на мирне володіння майном.

Прокурором не доведено, що у процесі досудового розслідування даного кримінального провадження було проведено хоча б одну слідчу дію відносно даного Товариства та їх посадових осіб. Директори та бухгалтери, посадови особи даного Товариства викликались на допити, а також, що Товариством було проігноровано вимоги про надання інформації, документів щодо ведення господарської діяльності тощо.

З витягу ЄРДР по даному кримінальному провадженню не вбачається саме яке відношення мають вищезазначене Товариство, до цього кримінального провадження та можливих протиправних дій щодо ненадходження до бюджету України коштів у вигляді несплачених податків.

Відповідно до вимогч. 2ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Нормоюст. 41 Конституції Українивстановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 29.09.2021 вбачається, що підставами накладення арешту на майно є збереження речових доказів та у подальшому відшкодування збитків завданих державі.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умовиКПК Українипокладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до положеньст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК Україниі є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а органом досудового розслідування не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Тобто, у даному випадку, порушено права особи на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно. Також, висновки викладені слідчим/прокурором у клопотанні про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з якими погодився слідчий суддя, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме клопотання не відповідає вимогам, встановленим у ст. 171 КПК України.

Крім того, слід наголосити, що мали місце й інші істотні порушення кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання прокурора.

Так, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2ст. 172 КПК України, клопотання прокурора про арешт майна розглядається за участю власника майна. Клопотання прокурора може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Така необхідність завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна у разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи пошкодити майно.

У будь-якому випадку прокурор повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання прокурора про арешт майна без присутності у судовому засіданні власників майна, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав.

Таким чином, розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, про що адвокатом у своєму клопотанні також зазначено, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Отже, для можливості здійснення виконання своїх зобов`язань за господарськими та цивільними договорами, виплати заробітної плати працівникам. Сплати податків та збори до бюджету України слідчий суддя вважає, що є підстави для задоволення клопотання про скасування арешту на арештоване майно (речі) відносно заявлених Товариством.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.170-175,309,392,532,535 КПК України, -

У Х В А Л И В :

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ «РОСЬАВІА» (код ЄДРПОУ 30723229) про скасування арешту на майно по кримінальному провадженні №42021110000000201 від 28.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021110000000201 від 28.07.2021 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29.09.2021, а саме, на:

- системний блок «Intel Pentium» інв. № 00000000228;

- тека червоного кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» оборудование CFDR-42 Самолет Ил-76 контрольный экземпляр» з документами на 253 арк.;

- тека чорного кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» Компонент CFDR-42 (исходный, модифицированный) контрольный экземпляр» з документами на 258 арк.;

- тека чорного кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» Компонент CFDR-42 (исходный, модифицированный) контрольный экземпляр» з документами на 242 арк.;

- тека синього кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» Компонент CFDR-42 , ирридия, вертолёт Ка-32 т/с контрольный экземпляр» з документами на 209 арк.;

- тека чорного кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» оборудование CFDR-42 самолёт АН-12 контрольный экземпляр» з документами на 259 арк.;

- тека синього кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» Компонент CFDR-42 самолёт АН-26 контрольный экземпляр» з документами на 175 арк.;

- тека чорного кольору з написом «Part-21» переписка (входящие)» з документами на 117 арк.;

- тека червоного кольору (без напису) перший аркуш копія «План мероприятий № URA. ПМ-01-2016» з документами на 60 арк.;

- тека фіолетового кольору (без напису) перший аркуш копія «План мероприятий № URA. ПМ-01-2016» з документами на 88 арк.;

- швидкозшивач з документами «Маркирование изделий компонента CFDR-42 СТП 010-2020 стандарт предприятия» на 10 арк.;

- тека чорного кольору (без написів) перший аркуш лист вих. 227 від 21.09.2021 з документами на 230 арк.;

- тека синього кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» оборудование CFDR-42, самолет Ан-74 контрольный экземпляр» з документами на 243 арк.;

- тека синього кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» оборудование CFDR-42, вертолёт Ми-8 МТВ-1 контрольный экземпляр» з документами на 260 арк.;

- тека синього кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» оборудование CFDR-42, вертолёт Ми-8 т контрольный экземпляр» з документами на 234 арк.;

- тека синього кольору з написом «Авиакомпания «Росьавиа» оборудование CFDR-42, самолет Ан-32 контрольный экземпляр» з документами на 248 арк.;

- тека зеленого кольору з написом «Программы подготовки персонала по ТО ВС установка регистратора CFDR-42» з документами на 142 арк.;

- тека білого кольору без написів, перший аркуш лист вих.168 від 24.06.2021- з документами на 70 арк.

Виявлені та вилучені в кабінеті генерального директора з сейфу в оригіналах наступні документи:

- сертифікат схвалення організації виробника номер: UA.21G.0036 (АА№015673) з додатками на 10 арк.;

- сертифікат схвалення організації розробника UA.21J.0023 (АА015597) з додатками на 16 арк.;

- UA-TSO схвалення комплектувального виробу UA.21К.0001 (АА №021826) на 1 арк.;

- схвалення комплектувального виробу UA.21К.0001 (АА№019998) на 1 арк.;

- схвалення комплектувального виробу UA.21К.0001 (АА№018533) на 1 арк.;

- додатковий сертифікат типу ДТВ0182 (АА №020012) на 2 арк. з додатками;

- додатковий сертифікат типу ДТL0187 (АА №017779) на 17 арк. з додатками;

- додатковий сертифікат типу ДТL0170 (АА №016461) на 8 арк. з додатками;

- додатковий сертифікат типу ДТL0203 (АА №018619) на 3 арк. з додатками;

- додатковий сертифікат типу ДТL0204 (АА №018656) на 3 арк. з додатками;

- додатковий сертифікат типу ДТL0205 (АА №018696) на 4 арк. з додатками;

- синя тека з написом «Реєстратори CFDR-42 з 2020» з договорами та додатками на 85 арк.;

- синя тека з написом «Реєстратори CFDR-42 2016 до 2019» з договорами та додатками на 334 арк.

Виявлені та вилучені в кабінеті «Головного бухгалтера»:

- копії бухгалтерських документів на 132 арк.;

- жорсткий комп`ютерний диск «Western Digital 500 GB» s/n WCAV9A751981 I на якому міститься інформація комп`ютеру головного бухгалтера.

Виявлені та вилучені у кабінеті «Керівника з виробництва»:

- з робочого комп`ютера керівника виробництва вилучено жорсткий диск «Apacer» p/n: AP120GAS340G;

- тека зеленого кольору з написом «Дело изделия CFDR-42 2017 г. (№2)» з документами на 487 арк.;

- тека зеленого кольору з написом «Дело изделия CFDR-42 2017 г. (№1)» з документами на 351 арк.;

- тека чорного кольору з написом «Дело изделия CFDR-42 2020» з документами на 180 арк.;

- тека синього кольору з написом «Исходящие письма 2021» з документами на 139 арк.;

- тека зеленого кольору з написом «Дело изделия CFDR-42 2016» з документами на 266 арк.;

- тека зеленого кольору з написом «Дело изделия CFDR-42 2018г.» з документами на 455 арк.;

- тека білого кольору з написом «Опис організації виробництва СТП РОЕ 006-2015 Редакція 3» з документами на 137 арк.;

- тека зеленого кольору з написом «Дело изделия CFDR-42 2019г.» з документами на 110 арк.;

- тека «Регистратор параметрических даннях и аудіо информации CFDR-42» з документами на 21 арк.;

- тека «Инструкция проведения переодических испытаний URA.CFDR-42.OO2U-2017» з документами на 120 арк.;

- тека «Инструкция проведения приёмо-сдаточных испытаний URA.CFDR-42.OO1U-2017» з документами на 14 арк.;

- тека «Журнал учета документов Киев 2016» з документами на 18 арк.;

- тека «Журнал учета выдачи сертификатов разрешенной передачи Форма 1 (EASA Form 1)» з документами на 11 арк.;

- тека «Журнал учета результатов входного контроля комплектуючих изделий CFDR Киев -2015» з документами на 15 арк.;

- тека «Дело изделия, Монтажный компонент регістратора параметрических даннях и аудиоинформации CFDR-42» з документами на 7 арк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та підписання слідчим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя ОСОБА_5