Ухвала

від 14.12.2021 по справі 372/4764/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4764/21

Провадження 1-кс-1512/21

ухвала

Іменем України

14 грудня 2021 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12021111230001523, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України. На обґрунтування клопотання зазначив, що до Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від громадського активіста ГО «Закон, справедливість та порядок» ОСОБА_5 , про те що 08.12.2021 року близько 10 год. 20 хв. в м. Обухів Київської області, навпроти повороту на міський пляж м. Обухів Київської області, виявлено та зупинено транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі «AXOR», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , в кузові якого перевозяться корисні копалини державного значення, а саме пісок без відповідних документів та дозволів. Виїздом СОГ на місце події встановлено, що на ділянці місцевості, яка розташована в м. Обухів, Київської області навпроти повороту на міський пляж м. Обухів, виявлено транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі «AXOR», вантажний спеціалізований-самоскид д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , білого кольору, в кузові якого перевозиться незаконно насип ззовні схожий на корисну копалину пісок.

08.12.2021 року в ході проведення огляду місця події вилучено вказаний транспортний засіб, в якості предмету злочину та речового доказу.

08.12.2021 року вказані відомості внесені до ЄРДР за №12021111230001523, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «AXOR», вантажний спеціалізований-самоскид д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , білого кольору, належний гр. ОСОБА_7 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .

08.12.2021 року опитано ОСОБА_6 , який пояснив, що 08.12.2021 його попросив наглядно знайомий на ім`я ОСОБА_8 попрацювати водієм на автомобілі марки «MERCEDES-BENZ», моделі «AXOR», вантажний спеціалізований-самоскид д.н.з. НОМЕР_1 , а саме перевезти з одного місця в інше пісок, нащо ОСОБА_6 погодився.

Цього ж дня, близько 10 год. Сергій привіз ОСОБА_6 на ділянку місцевості, що розташована в м. Обухів з правого боку автодороги Київ-Знамянка, навпроти повороту на міський пляж в місті Обухів Київської області, де знаходився автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «AXOR», вантажний спеціалізований-самоскид д.н.з. НОМЕР_1 , кузов якого був завантажений піском, місце вигризки ОСОБА_6 було не відоме, оскільки ОСОБА_8 повідомив, що супроводить водія вантажного автомобіля до вказаного місця. Коли ОСОБА_6 під`їжджав до автодороги Київ-Знамянка його було зупинено громадським активістом ГО «Закон, справедливість та порядок» ОСОБА_5

08.12.2021 року вказанийтранспортнийзасіб визнаний речовим доказом та приєднаний до кримінального провадження №12021111230001523.

Виходячи з того, що на даний час у слідства є достатні підстави вважати, що вилучені в ході проведеного огляду місця події предмети та речі які перебувають у користуванні ОСОБА_6 , є безпосередніми засобами та предметом вчинення злочину що розслідується, а також з метою забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів, забезпечення проведення судових експертиз,а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення чи відчуження вказаного майна та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на вилучені 08.12.2021 року під час огляду місця подіїтранспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі «AXOR», вантажний спеціалізований-самоскид д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , білого кольору, належний гр. ОСОБА_7 , в кузові якого знаходиться насип ззовні схожий на корисну копалину пісок,із забороною користування та розпорядження вказаним майном, а тому прокурор звернувся до суду з вказаним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Представник власника майна ОСОБА_4 , щодо задоволення клопотання про арешт майна заперечив, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора у зв`язку з його необґрунтованістю, безпідставністю та недоведеністю. На обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно договору «Про надання послуг з підготовки земельної ділянки до використання за цільовим призначенням» від 10.11.202 року на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186200:02:005:0066, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9 виконувались роботи з підготовки земельної ділянки до використання за цільовим призначенням, що виключає припущення прокуратури в тому, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення. Крім того, представником власника майна було заявлено клопотання про допит в якості свідків водія самоскиду ОСОБА_6 , водія екскаватора ОСОБА_10 та організатора проведення робіт ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_11 показав, що він домовився прибрати земельну ділянку за проханням ОСОБА_9 , яка є власником вказаної земельної ділянки, та попросив ОСОБА_12 та ОСОБА_10 прибрати земельну ділянку та вивезти сміття.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він був водієм самоскида «MERCEDES-BENZ» ОСОБА_11 загрузив самоскид сумішшю, піском, склом та сміттям і сказав почекати його біля АЗС. Коли він виїхав на трасу його зупинили невідомі особи, перекрили дорогу, представились громадськими діячами та чекали поки не приїхали працівники поліції.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що він був водієм екскаватора та загружав сміття. Вказав, що вони зняли тільки верхній шар землі, що фактично був сміттям.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши прокурора та представника, допитавши свідків вказаної події, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021111230001523, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.

08.12.2021 року було проведено огляд місця події яким встановлено, що на ділянці місцевості, яка розташована в м. Обухів, Київської області навпроти повороту на міський пляж м. Обухів, згідно геоданих50°0908.82N30°3954.OE, виявлено транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі «AXOR», вантажний спеціалізований-самоскид д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , білого кольору, в кузові якого перевозиться насип ззовні схожий на корисну копалину пісок.

08.12.2021 року в ході проведення огляду місця події вилучено вказаний транспортний засіб, в якості предмету злочину та речового доказу відповідно до постанови старшого слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області.

Ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду відсутня.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «AXOR», вантажний спеціалізований-самоскид д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , білого кольору, належний гр. ОСОБА_7 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того в судовому засіданні були досліджені докази надані представником власника майна ОСОБА_4 , а саме: витяг з ДЗК щодо земельної ділянки 3223186200:02:0005:0066, що на праві приватної власності належить ОСОБА_9 ; витяг з ДЗК щодо земельної ділянки 3223188400:02:006:0124, що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 та яку відповідно до долученого договору оренди від 10.11.2021 року орендує ОСОБА_13 ; копію договору «Про надання послуг з підготовки земельної ділянки до використання за цільовим призначенням» від 10.11.202 року на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186200:02:005:0066;

Відповідно до ст.2КПКУкраїни завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Згідно п.7 ч.2 ст.131КПКУкраїни арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення,слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, у даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

Статтею 64-2 КПК України встановлено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа.

Третьою особою щодо майна якою вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна та мають права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є збереження речових доказів. Крім того,як встановлено судом вищевказаний транспортний засіб у даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 08.12.2021 року.

Однак,постанова про визнання речовими доказами не містить жодного обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі «AXOR», вантажний спеціалізований-самоскид д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , білого кольору, визнано речовими доказами. На думку слідчого судді вказана постанова є формальною, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім цього, під час розгляду клопотання представником власника майна було подано ряд документів зокрема договір про надання послуг з підготовки земельної ділянки, витяг з ДЗК щодо власника земельної ділянки. Отже, представником були надані достатні докази на підтвердження законності вказаних дій.

Як встановлено в судовому засіданні з наданих до клопотання документів, що у кримінальному провадженні №12021111230001523, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2021 року, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке розслідуються в даному кримінальному провадженні, тобто власники майна, на яке просив прокурор в клопотанні накласти арешт на майно, на час розгляду клопотання перебувають в статусі третіх осіб.

Також, судом встановлено, що у клопотанні прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 171 КПК України, тобто не наведені конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження вилученим майном особами стосовно яких здійснюється розслідування вищевказаного кримінального провадження відповідно до витягу з ЄРДР.

З клопотання сторони обвинувачення взагалі не вбачається, для доказу якого факту чи обставин, пов`язаних з розслідуванням даного кримінального правопорушення прокурор просить накласти арешт на вказане у клопотанні майно, особи яка не має процесуального статусу у кримінальному провадженні, також прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи мотивувальну частину клопотаннясторони обвинувачення, слідчий суддя вважає, що, у розумінні вимог ст. 132 КПК України, прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, наявності таких доказів не вбачає.

На підставі зазначених обставин, які свідчать про недоведеність достатності правових підстав для накладення арешту на майно, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватимесправедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданнями цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області про арешт майна, відмовити повністю.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: