Постанова

від 22.06.2007 по справі ас-53/191-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-53/191-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" червня 2007 р.                Справа № АС-53/191-07

вх. № 6704/1-53

Суддя господарського суду Харківської області Прохоров С.А.

за участю секретаря судового засідання Рудяк Т.О.

представників сторін :

позивача - Кисельов Р.Л. дов. № 14601/10/10-013 від 14.12.2006 року.

відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з"явився

по справі за позовом  ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова   

до  1. ПП "Інтерлінк-Р.А.", м, Київ

2. ТОВ "Укртехнологія", м Харків  

про визнання недійсним зобов'язання купівлі-продажу  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова звернувся до судуз адміністративними позовом в якому просить суд визнати недійсним зобов'язання купівлі-продажу ТМЦ на загальну суму 44550,00 грн. в тому числі ПДВ - 7425,00 грн., яке було укладене ТОВ "Укртехнологія" та ПП "Інтерлінк-Р.А." на підставі податкової накладної № 0112-5 від 01.12.2004 року як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з'явились, витребуваних судом документів не надали, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укртехнологія” (код ЄДРПОУ 31232654) перебуває на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Під час виконання контрольних функцій, покладених чинним законодавством на податкові органи, ДПІ було встановлено, що у 2004 році між ТОВ „Укртехнологія” та Приватним підприємством „Інтерлінк-Р.А.” (код ЄДРПОУ 31744606, юридична адреса: м. Київ, вул. Василенко,7-а) мали місце фінансово-господарські відносини.

Так, за угодою про виконання робіт ТОВ „Укртехнологія” придбало у ПП "Інтерлінк-Р.А.” роботи по розробленню проектно-кошторисної документації заходів із захисту від підтоплення та затоплення території смт. Лиман Зміївського району на загальну суму 44550,00 грн. (з них ПДВ 7425,00 грн.). Вказані операції підтверджуються наступними документами: податковою накладною №0112-5 від 01.12.2004р. на суму 44550,00 грн., в т.ч. ПДВ – 7425,00 грн.

Вищевказана податкова накладна виписана продавцем та відповідно до ст. 7 Закону України “Про ПДВ” №168/97-ВР включена до книги обліку придбання товарів та до складу податкового кредиту відповідного періоду і відповідає даним податкової декларації з ПДВ за цей період.

В ході перевірки було встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09.06.2003р. визнано недійсними установчі документи ПП "Інтерлінк-Р.А." з моменту державної реєстрації, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість від 14.12.2001р.

В ході перевірки фінансово-господарської діяльності ПП "Інтерлінк-Р.А." було встановлено, що Терещенко М.В., який вказаний в статуті як засновник підприємства, влітку 2001р. загубив свій паспорт. Ніякі установчі документи, угоди та фінансові документи не підписував, розрахункові рахунки в банку не відкривав, дозвіл на виготовлення печатки та штампу не брав, про місцезнаходження підприємства не знає.

Отже, до реєстрації  ПП "Інтерлінк-Р.А." Терещенко М.В. ніякого відношення не має, його не засновував, установчих і фінансово-господарських документів не підписував, угоди не укладав і нікого не уповноважував це робити, розрахункових рахунків в установах банку не відкривав, місцезнаходження підприємства йому невідомо.

Крім того, Деснянським районним судом м. Києва було встановлено що ПП "Інтерлінк-Р.А." за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса невідома.

Таким чином, приватне підприємство "Інтерлінк-Р.А." було зареєстроване невідомими особами на підставну особу – засновника приватного підприємства з порушенням діючого законодавства України, підприємницька діяльність здійснюється цим підприємством протиправно і суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до ч.4 ст.87 та ч.4 ст.91 ЦК України України від 27.02.2003р. (набрав чинності з 01.01.2004р.) підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.  

При цьому, підприємство діє на підставі статуту, який разом з іншими установчими документами подається до реєструючого органу для здійснення процедури державної реєстрації (ст.87 Нового ЦК України).

Нормативні приписи ст. 92 ЦКУ (п.4) зазначають, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Установчі документи ПП „Інтерлінк-Р.А.”, в т.ч. і статут, зареєстровані з порушенням встановленого законодавством порядку.

Юридичні особи, до яких відноситься і ПП „Інтерлінк-Р.А.”, набувають прав та обов'язків через свої органи, одним з яких і є керівник підприємства.

У той же час непричетність керівника ПП „Інтерлінк-Р.А.” до підприємницької діяльності вказаного підприємства та наявність факту втрати його паспорту свідчить про те, що угоди з боку ПП „Інтерлінк-Р.А.” укладались неповноважною особою та за межами правової відповідальності, що також є порушенням чинного законодавства.

За таких обставин угода між ТОВ „Укртехнологія” та ПП „Інтерлінк-Р.А.” була укладена неправоздатною особою – ПП „Інтерлінк-Р.А.”, що є порушенням чинного законодавства.

Нормами Конституції України встановлюються основні принципи існуючого суспільного ладу. Так, відповідно до вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» закріплюється обов'язок кожної особи подавати до державних податкових органів  декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Підприємства в Україні повинні діяти на засадах, встановлених законом. В період укладення та виконання угоди ці засади встановлені Конституцією України, ЦК України (2004р.), ГК України.

Наведені законодавчі акти передбачають обов'язкову реєстрацію для здійснення підприємницької діяльності та обов'язок сплачувати податки.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит.

Вищенаведені обставини свідчать про відсутність у ПП „Інтерлінк-Р.А.” наміру вести господарську діяльність у встановленому законодавством порядку та сплачувати податки.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” зазначено, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства ..., може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, яким доречі і є ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, яку мав спірний договір, було приховування коштів, отриманих по угоді, від оподаткування, не нарахування та несплата податків по угоді, укладеній на підставі податкової накладної №0112-5 від 01.12.2004р. між ТОВ „Укртехнологія” та ПП „Інтерлінк-Р.А.”. Умисел на досягнення вказаної мети був у ПП „Інтерлінк-Р.А.”, що підтверджується незнаходженням за юридичною адресою, неповідомленням про зміну адреси, відсутністю звіту перед податковою службою, оскільки згідно п.7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. “Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки” наявність вказаних відомостей є підтвердженням наявності умислу у ПП „Інтерлінк-Р.А.”.

Отже, порушуючи положення ч.1 ст.67 Конституції України щодо обов'язку кожної особи сплачувати податки, збори, обов'язкові платежі; ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” щодо обов'язку кожної особи подавати до державних податкових органів  декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, ПП „Інтерлінк-Р.А.” тим самим унеможливило здійснення оподаткування доходів, отриманих ним від здійснення господарської діяльності, що є прямим і грубим порушенням основних принципів існуючого суспільного ладу.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” та роз'ясненням ВАСУ від 12.03.99 року № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” приховування доходів від оподаткування та укладення угод з порушенням основних принципів існуючого суспільного ладу є підставами для визнання угод недійсними на підставі ст. 49 ЦК України (що діяв до 01.01.2004р.).

Крім того, абз. 2 п. 19 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” (із змінами і доповненнями) вказує, що у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документа, що посвідчує особу, або на підставну особу – засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із статтею 49 Цивільного кодексу України (що діяв до 01.01.2004р.) незалежно від часу їх укладення.  

Цивільний кодекс України (1963 р.) втратив чинність у зв'язку із прийняттям нового цивільного кодексу України, що набрав чинності 01.01.2004р.

Новий цивільно-правовий акт не містить приписів ст.49 ЦК України (1963р.), однак положення вказаної норми були включені законодавцем до Господарського кодексу України, який також набрав чинності 01.01.2004р.

В зв'язку з наведеним відповідно до положень ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до приписів ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, то за наявності наміру у обох сторін – у разі виконання зобов'язання обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За результатами розгляду справи, керуючись ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.19, 129 Конституції України, ст.207, 208 ГК України, ст. ст. 4,8, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним зобов'язання з купівлі-продажу ТМЦ на загальну суму  44550,00 грн., в т.ч. ПДВ – 7425,00 грн., яке було укладене Товариством з обмеженою відповідальністю „Укртехнологія” (м. Харків, вул. Біологічна,13 Р/р 26004259090000 в ХФ АКІБ „Укрсиббанк” „ХРУ” м. Харкова, МФО 351641) та Приватним підприємством „Інтерлінк-Р.А.” (м. Київ, вул. Василенко,7-а, Р/р 26007019436 в КБ «Украинский капитал» м. Київ, МФО 32-371) на підставі податкової накладної № 0112-5 від 01.12.2004 р. як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та застосувати наслідки, передбачені ст.208 ГК України.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 27.06.2007 року.

Суддя                                                                                            Прохоров С.А.