Рішення

від 16.12.2021 по справі 408/919/21-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/919/21-ц

Провадження № 2/408/1171/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Швачка В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Біловодської селищної ради Старобільського району Луганської області про визнання права засновника селянського(фермерського) господарства в порядку спадкування за законом, -,

В С Т А Н О В И В:

До Біловодського районного суду Луганської області звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Біловодської селищної ради Старобільського району Луганської області, в якому просили визнати за ними в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права засновника селянського (фермерського) господарства Вікторія , у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 21 квітня 1999 року, номер запису 24197622100050027, ідентифікаційний код юридичної особи 30053664, юридична адреса фермерського господарства: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Косяка, б. 3.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі послалися на таке.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рідними дітьми померлої ОСОБА_3 .

Так, ОСОБА_3 на підставі рішення Біловодської районної ради народних депутатів Біловодського району Луганської області від 25 березня 1999 року б\н, надано в користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 50,0 га.

26 березня 1999 року на ім`я ОСОБА_3 , був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії ЛГ № 2020000176, на земельну ділянку загальною площею 50,0 га для ведення селянського(фермерського) господарства, що розташована на території Біловодської селищної ради Біловодського (натепер - Старобільского) району Луганської області, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 26 березня 1999 року.

21 квітня 2001 року Біловодською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 21 квітня 1999 року, було зареєстровано Статут та проведена державна реєстрація селянського (фермерського) господарства Вікторія , головою та засновником якого є - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Біловодськ ОСОБА_3 померла.

Посилаючись на положення до ст.ст. 19, 20, ч.1 ст. 23 Закону України Про фермерське господарство , ч. 1 ст. 55 Закону України Про господарські товариства , ч.1 ст. 23 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю а також на приписи ст.ст. 1216,1218 та 1268 ЦК України позивачі зазначають, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з прав засновника селянського (фермерського) господарства Вікторія , юридична адреса: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Косяка, б. 3, яке до сьогоднішнього часу не припинило свою діяльність, та вказують, що відповідно до ст. 1261 ЦК України, вони, як діти померлої, мають право на спадкування за законом в першу чергу після смерті ОСОБА_3 .

З огляду на викладене та з метою отримання вищевказаної спадщини позивачі з відповідними заявами звернулася до державного нотаріуса Біловодської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Анохіна О.О., на які отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, відповідно до якої спадкоємцям було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом з підстав того, що в СФГ Вікторія згідно Статуту та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань (ЄДР) статутний (складений) капітал відсутній, а згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРПП) СФХ Вікторія , як цілісний майновий комплекс, не зареєстроване.

Оскільки у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом було відмовлено, враховуючи, що єдиним правовим способом поновлення порушеного права позивачів є визнання судом за ними у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , прав засновника селянського (фермерського) господарства Вікторія , позивачі звернулися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Біловодського районного суду Луганської області від 29 червня 2021 року позову заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Біловодського районного суду Луганської області від 08 липня 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 29 листопада 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, надавши суду заяви про повне підтримання ними позовних вимог та про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача Біловодської селищної ради Старобільского району Луганської будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність. заперечень проти позовних вимог не має.

У зв`язку із тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Біловодськ Біловодського району Луганської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08 січня 2015 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біловодського районного управління юстиції у Луганській області, про що учинено актовий запис №03.

Спадкоємцями за законом першої черги є діти померлої ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом подання відповідних заяв до нотаріуса, що слідує з копії довідки від 04 листопада 2015 року № 963/01-16, виданої державним нотаріусом Біловодської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Анохіним О.О.

Постановою державного нотаріуса Біловодської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Анохіна О.О. від 11 червня 2021 року позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 з тих підстав, що відсутній статутний (складений) капітал СФГ "Вікторія", а саме статутний (складений) капітал складає 0,00 грн, тобто статутний(складений) капітал не сформовано, та СФГ "Вікторія" не зареєстровано, як цілісний майновий комплекс.

Вирішуючи питання про визнання за позивачами в порядку спадкування прав засновника селянського (фермерського) господарства Вікторія судом враховане таке.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Рішенням Біловодської районної ради народних депутатів Біловодського району Луганської області від 25 березня 1999 року б\н ОСОБА_3 надано в користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 50,0 га.

26 березня 1999 року на ім`я ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії ЛГ № 2020000176 на земельну ділянку загальною площею 50,0 га для ведення селянського(фермерського) господарства, що розташована на території Біловодської селищної ради Біловодського (натепер - Старобільского) району Луганської області, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 26 березня 1999 року.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань серії ААВ № 604699 21 квітня 1999 року проведена державна реєстрація селянського (фермерського) господарства Вікторія головою та засновником, якого є ОСОБА_3 . Селянське (фермерське) господарство Вікторія зареєстровано за адресою: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Косяка, б.3; селянське (фермерське) господарство Вікторія створено без формування статутного (складеного) капіталу.

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була одноособовим засновником селянського (фермерського) господарства Вікторія , в якому не було сформовано статутний капітал.

Порядок набуття права власності на спадкове майно регулюються ст.ст.13,41,55 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.328,1216,1217,1218,1220,1223,1269,1270,1276 ЦК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У ст. 19 Конституції України закріплений принцип стосовно того, що юридичним особам приватного права дозволено все, що прямо не заборонено законом.

Згідно із ст. ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року).

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно із ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Стаття 1 Закону України Про фермерське господарство передбачає, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну, сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Статтею 190 ЦК України визначено, що майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1). Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (ч.2).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про фермерське господарство , до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про фермерське господарство , майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України Про фермерське господарство , успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповіднодо ч.1 ст. 55 Закону України Про господарські товариства , при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Відповідно до правових висновків зроблених у пунктах 51.2. та 63 постанови від 23 червня 2020 року усправі №179/1043/16-ц (провадження№ 14-63цс20) Велика Палата Верховного Суду вказала, що з моменту державної реєстрації селянського(фермерського) господарства, як юридичної особи, право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство . У випадку смерті засновника(члена) селянського (фермерського)господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника,члена). За наявності у фермерського господарства статутного(складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до ст.178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У частині другій статті 1223 ЦК України зазначено, що у разі відсутності заповіту визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до правових висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20), ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства, а не визнання права на цілісний майновий комплекс .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прав та обов`язків засновника селянського (фермерського) господарства Вікторія у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 21 квітня 2001 року, номер запису 24197622100050027, ідентифікаційний код юридичної особи 30053664, юридична адреса фермерського господарства: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Косяка, б. 3.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Біловодської селищної ради Старобільського району Луганської області (ЄДРПОУ 043355430, адреса: Луганська область, Старобільський (колишній - Біловодський) район, смт. Біловодськ, вул. Центральна, б. 106) про визнання в порядку спадкування за законом прав засновника селянського (фермерського) господарства - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прав та обов`язків засновника селянського (фермерського) господарства Вікторія у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 21 квітня 1999 року, номер запису 24197622100050027, ідентифікаційний код юридичної особи 30053664, юридична адреса фермерського господарства: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Косяка, б. 3.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прав та обов`язків засновника селянського (фермерського) господарства Вікторія у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 21 квітня 1999 року, номер запису 24197622100050027, ідентифікаційний код юридичної особи 30053664, юридична адреса фермерського господарства: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Косяка, б. 3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2021 року

Суддя Г. В. Булгакова