Постанова

від 07.12.2021 по справі 926/2299/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2021 р. Справа №926/2299/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.Б.

за участю представників сторін:

прокурор Грабар В.Б.-прокурор

від позивача не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» від 21.09.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/3248/21 від 23.09.2021)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2021 (повний текст рішення складено 26.08.2021, суддя Ніколаєв М.І.)

у справі № 926/2299/21

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури, м Чернівці

в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради, м. Новоселиця Чернівецької області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Державної Податкової служби України в Чернівецькій області, м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» м. Новоселиця Чернівецької області

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та пені в сумі 366 725,07 грн.

Короткий зміст позовних вимог .

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до ТОВ «Кміл-Продукт» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 286471,17 грн та 80 253, 90 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору оренди землі від 30.01.2006, що укладений з Новоселицькою міською радою, в частині несплати орендної плати за земельну ділянку, внаслідок чого виникла заборгованість за період з січня 2018 року по грудень 2020 року в сумі 286 471,17 грн.

За порушення строків сплати орендної плати прокурор просить стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 80 253,90 грн, що нарахована за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2021 у справі №926/2299/21 позовні вимоги Керівника Чернівецької окружної прокуратури заявлені в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» на користь Новоселицької міської ради стягнуто 286 471,17 грн. заборгованості з орендної плати за землю та 41 101,28 грн. пені; за рахунок відповідача Чернівецькій обласній прокуратурі відшкодовано судовий збір в сумі 4913,58 грн.; в частині стягнення пені в сумі 39152,62 грн відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором оренди землі від 30.01.2006 в частині сплати орендної плати, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені прокурором позовні вимоги про стягнення з відповідача 286 471,17 грн основного боргу за період з 01.01.2018 по 31.12.2020. Іншого відповідачем не доведено. Також, з відповідача слід стягнути 41 101,28 грн пені, що нарахована за період в шість місяців від дня, коли зобов`язання повинно було бути виконане. В частині стягнення пені в сумі 39 152,62 грн судом відмовлено, оскільки позивачем пеню нараховано за весь період заборгованості з орендної плати, а не за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що передбачено ч.6 ст. 232 ГК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» подано апеляційну скаргу від 21.09.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/3248/21 від 23.09.2021), у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2021 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставина справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що прокурор не мав права звертатися до суду в інтересах Новоселицької міської ради, прокурором не обгрунтовано у чому полягають інтереси держави у даній справі, відсутні звернення до Новоселицької міської ради з вимогою про вжиття заходів, спрямованих на розірвання договору оренди та не надано можливості, тобто розумного строку, самостійно відреагувати на вказане порушення інтересів держави.

Скаржник також зазначає, що товариством не отримано повістки про дату призначення судового засідання на 18.08.2021, тобто не надано можливості відстоювати права та законні інтереси у справі, відповідач фактично не мав змоги скористатися своїм правом на правничу допомогу.

Узагальнені доводи викладені у відзивах на апеляційну скаргу.

Чернівецька місцева прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є помилковими, не грунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються доказами.

Прокурор зазначає, що не дивлячись на наявність заборгованості, розмір якої перевищує 300 тис. грн, Рада як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не вжила заходів, спрямованих на стягнення вказаного боргу, що є підставою, крім іншого, для звернення до суду прокурора з метою захисту інтересів держави.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2021 справу №926/2299/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 відмовлено ТОВ «Кміл-Продукт» у відстроченні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2021 у справі №926/2299/21. Апеляційну скаргу ТОВ «Кміл-Продукт» . подану на рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2021 у справі №926/2299/21 залишено без руху для усунення встановленого недоліку, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2021 у справі №926/2299/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» та призначено розгляд справи на 16.11.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 відкладено розгляд справи на 07.12.2021.

Прокурор в судових засіданнях заперечив доводи апеляційної скарги.

Новоселицька міська рада та відповідач в судові засідання не з`явились.

15.11.2021 на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду від міського голови Новоселицької міської ради надійшло клопотання, у якому просить розглядати апеляційну скаргу ТОВ Кміл-Продукт без участі представника та зазначає, що відзив керівника Чернівецької окружної прокуратури підтримує.

Представником відповідача подано клопотання №435 від 06.12.2021 про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Судова колегія прийшла до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання скаржника з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.46, ст. 42 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, учасники справи, зокрема, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Розгляд справи за клопотанням скаржника від 16.11.2021 у даній справі відкладався на 07.12.2021, у зв`язку із зайнятістю представника скаржника в іншому судовому засіданні.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії", заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany)).

З огляду на вищевикладене та оскільки неявка скаржника не перешкоджає розгляду справи, участь в судовому засіданні останнього обов`язковою не визнавалась, скаржник повторно не з`явився в судове засідання, клопотання про відкладення розгляду справи не обгрунтовано належними доказами, колегія прийшла до висновку про розгляд апеляційної скарги без участі представника скаржника.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи.

24.01.2006 Новоселицькою міською радою XXV сесії IV скликання ухвалено рішення про надання в оренду ТОВ «Кміл-Продукт» земельної ділянки площею 5,0735 га під розміщення комплексу нежитлових будівель по вул. Коберідзе,34-Б, в м.Новеселиця Чернівецької області.

30.01.2006 між Новоселицькою міською радою та ТОВ «Кміл-Продукт» укладено договір оренди земельної ділянки №2, який 09.02.2006 зареєстрований у Новоселицькому відділі Чернівецької філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 040681600002.

Передача орендованої земельної ділянки підтверджується Актом встановлення і погодження меж земельної ділянки та передача і прийом її в натурі (на місцевості).

Згідно пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка під розміщення комплексу нежитлових будівель площею 5,0735 га.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 1 337 353,18 грн (п. 3 договору).

Договір укладено строком на 49 років, що визначено пунктом 3 договору.

Пунктом 5 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1,2% від нормативно грошової оцінки землі, що становить 16 048,25 грн, в рік. В розмір орендної плати включено податок на землю.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.6 договору).

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата переглядається у випадках: зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми (п.10 договору).

Рішенням Новоселицької міської ради XVI сесією V скликання від 23.01.2008 змінено ставки плати за оренду землі по місту Новоселиця. Зокрема, встановлено, що для фізичних та юридичних осіб ставка плати за оренду землі площею більше 5,0 га становить 3,2% від нормативно грошової оцінки, в тому числі промислові підприємства - 3%.

25.01.2008 між ТОВ «Кміл-Продукт» та Новоселицькою міською радою укладено додаткову угоду до договору, якою:

- сторони визначили, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 1 374 950,72 грн;

- розділ «орендна плата» пункт 5 договору виклали в новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі, що становить 41 248,55 грн в рік» .

Новоселицькою міською радою 22.09.2020 на адресу ТОВ «Кміл-Продукт» направлено претензію з вимогою про сплату заборгованості по орендній платі в сумі 824 489,46 грн. Претензія отримана відповідачем, проте залишена без відповіді.

24.11.2020 Новоселицька міська рада звернулася з листом до Сторожинецької місцевої прокуратури Новоселицького району, в якому вказала на наявну заборгованість відповідача по сплаті орендної плати та просила з метою захисту інтересів громади та уникнення втрат місцевого бюджету забезпечити представництво законних інтересів міської ради в суді.

06.01.2021 Сторожинецька місцева прокуратура з метою вивчення стану законності та вирішення питання щодо захисту інтересів держави або територіальної громади звернулась до позивача із вимогою про надання інформації щодо заборгованості відповідача з орендної плати.

Листом від 14.01.2021 Новоселицька міська рада повідомила прокурора про неможливість звернення до суду із позовом до відповідача у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

Також, прокурор звернувся з листами від 06.01.2021 (99-66вих.№-21) та 16.01.2021 (99-125вих.№-21) до Новоселицького управління ГУДФС у Чернівецькій області та ГУ ДПС у Чернівецькій області, в яких просив надати інформацію щодо податкового боргу та звітності відповідача зі сплат орендної плати.

Податковий орган листами від 19.01.2021 та 21.01.2021 повідомив прокурора, що за ТОВ «Кміл-Продукт» станом на 14.01.2020 рахується податковий борг по орендній платі в сумі 531 477,16 грн, який виник на самостійно задекларовані зобов`язання по 31.12.2017. З 01.01.2018 і по теперішній час звітність по платі за землю відповідач не подавав.

11.02.2021 прокурор повідомив позивача (лист №99-611вих-21) про звернення до суду в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У постанові колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України );

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України , частина третя статті 23 Закону України Про прокуратуру );

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Отже, в цій справі колегія суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру );

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру );

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Як зазначалось вище. листами від 24.11.2020 та 14.01.2021 Новоселицька міська рада звернулася до Сторожинецької місцевої прокуратури Новоселицького району, в якому вказала на наявну заборгованість відповідача по сплаті орендної плати та просила з метою захисту інтересів громади та уникнення втрат місцевого бюджету забезпечити представництво законних інтересів міської ради в суді та повідомила прокурора про неможливість звернення до суду із позовом до відповідача у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

06.01.2021 Сторожинецька місцева прокуратура з метою вивчення стану законності та вирішення питання щодо захисту інтересів держави або територіальної громади звернулась до позивача із вимогою про надання інформації щодо заборгованості відповідача з орендної плати.

На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до звернення до суду прокурором 11.02.2021 повідомлено Новоселицьку міську раду про пред`явлення даного позову.

Достатнім у цьому випадку є факт не звернення до суду уповноваженого суб`єкта упродовж розумного строку після того як йому стало відомо або повинно бути відомо про порушення інтересів держави, що підтверджується, зокрема, відповідним листуванням з органами прокуратури, що надавало можливість такому органу самостійно звернутися до суду.

Доказів оскарження Новоселицькою міською радою підстав для представництва її інтересів прокуратурою суду не подано.

Таким чином, прокурором при зверненні з позовною заявою у даній справі доведено бездіяльність контролюючого органу та дотримано порядок звернення з позовною заявою, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру"

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що прокурор дотримався визначеного законом порядку і правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що прокурор не мав права звертатися до суду в інтересах Новоселицької міської ради, оскільки прокурором не обгрунтовано у чому полягають інтереси держави у даній справі, відсутні звернення до Новоселицької міської ради з вимогою про вжиття заходів, спрямованих на розірвання договору оренди, судова колегія вважає необгунтованим та спростовується вищенаведеними обставинами.

Щодо заявлених позовних вимог судова колегія зазначає таке.

З огляду на встановлені вище обставини спірні правовідносини сторін виникли з приводу виконання вимог договору оренди землі.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2).

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частинами 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума орендної плати розрахована позивачем на підставі п.5 договору, згідно з яким річна сума орендної плати з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 95 490,33 грн. (41 248,55 грн * коефіцієнт індексації 2.315).

Таким чином, прокурором заявлено до стягнення 286 471,17 грн. боргу з орендної плати за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.

З огляду на вищенаведені обставини, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не виконано належним чином своїх зобов`язань за договором оренди землі від 30.01.2006 в частині сплати орендної плати, внаслідок чого заявлені прокурором позовні вимоги про стягнення з відповідача 286 471,17 грн основного боргу за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата пені передбачена п.10 договору, відповідно до якого у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми.

Отже, здійснивши перерахунок, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що з відповідача слід стягнути 41 101,28 грн пені, що нарахована за період в шість місяців від дня, коли зобов`язання повинно було бути виконане. В частині стягнення пені в сумі 39 152,62 грн слід відмовити, оскільки позивачем пеню нараховано за весь період заборгованості з орендної плати, а не за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що передбачено ч.6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а саме, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини прийшла до висновку, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Посилання скаржника на те, що товариством не отримано повістки про дату призначення судового засідання на 18.08.2021, тобто не надано можливості відстоювати права та законні інтереси у справі, відповідач фактично не мав змоги скористатися своїм правом на правничу допомогу, судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході розгляду справи в суді першої інстанції ухвалою суду від 07.06.2021 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 06.07.2021.

Ухвалою суду від 06.07.2021 за клопотанням відповідача відкладено підготовче судове засідання на 22.07.2021.

22.07.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перебуванням у відпустці.

Ухвалою суду від 22.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 04.08.2021.

Ухвалою суду від 04.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2021.

У судове засіданні 18.08.2021 відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія зазначає, що сторони зобов`язані вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Скаржник мав право після одержання ухвали про порушення провадження у справі надати (надіслати поштою) відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Судом скаржник був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та мав можливість до судового засідання подати пояснення по суті позовних вимог та заперечення при їх наявності. Отже, враховуючи, що відповідач у судові засідання не з`явився, у встановлений законом строк не подав до суду відзив на позов, отже скористався наданими йому правами на власний розсуд, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними у ній доказами.

З врахування вищенаведених обставин, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, судова колегія прийшла до висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129 , 269 , 270 , 273 , 275 , 276 , 282 , 284 ГПК України ,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» від 21.09.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/3248/21 від 23.09.2021) без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2021 у справі №926/2299/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 20.12.2021.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.