Постанова

від 13.12.2021 по справі 902/217/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Справа №902/217/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Стельмах Ю.М., довіреність від 12.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "Павлівка" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.08.2021 р. у справі №902/217/21 (суддя Міліціанов Р.В., повний текст рішення складено 06.09.2021)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА"

до Приватного підприємства "Павлівка"

про стягнення 466 986,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.08.2021 р. у справі № 902/217/21 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "ПАВЛІВКА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" 283 000,00 грн - основного боргу за договором поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року, 25 511,87 грн - 48% річних, 39 108,27 грн - пені, 16 052,17 грн - інфляційних втрат, 42 450,00 грн - штрафу, 7 004,80 грн - відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

Відмовлено у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" до Приватного підприємства "Павлівка" в частині стягнення 59 527,69 грн - 48 % річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Павлівка" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що станом на 28 листопада 2019 року за підприємством рахувався борг перед ТОВ "Суффле Агро Україна" в сумі 1 457 593,18 грн.

- в ході проведення переговорів між підприємствами була досягнена домовленість, що у зв`язку з певними фінансовими труднощами ПП "Павлівка" буде надана знижка у розмірі 300000 грн.;

- у зв`язку з досягнутими домовленостями борг ПП "Павлівка" перед ТОВ "Суффле Агро Україна" становив 1 457 593,18 - 300 000,00 = 1 157593,18 грн.;

- ПП "Павлівка" 02.12.2019 року перерахувало ТОВ "Суффле Агро Україна" 1 174 593.18 грн., що на 17 000, 00 грн. більше ніж було узгоджено.

А тому, станом на сьогоднішній день борг у ПП "Павлівка" перед ТОВ "Суффле Агро Україна" відсутній.

Окрім того, суд першої інстанції не врахував пояснень ПП "Павлівка", щодо зменшення відсотків річних до 5 000 грн.

Також апелянт вважає, що одночасне стягнення 39 108,27 грн. пені та 42 450,00 грн. штрафу суперечить приписами закону, оскільки призводить до подвійного стягнення штрафних санкцій.

Одночасно апелянт просив поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування пропущеного строку апелянт зазначає, що повний текст рішення було складено 06.09.2021 та отримано апелянтом 21.09.2021 року, що підтверджується відомостями про поштове відправлення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 р. поновлено Приватному підприємству "Павлівка" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Павлівка" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.08.2021 р. у справі № 902/217/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.12.2021 р. об 10:30 год.

16.11.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

18.11.2021 р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою онлайн-сервісу Easycon який дає змогу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Листом № 902/217/21/7492/21 від 19.11.2021 р. повідомлено заявника, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції буде розглянуто після виходу судді Павлюк І.Ю. на роботу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/217/21 задоволено, попереджено заявника, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

13.12.2021 від представника Приватного підприємства "Павлівка" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, у зв`язку з тим, що він не має можливості бути присутнім у даному судовому засіданні.

Розглянувши зазначене вище клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (параграфи 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

В даному випадку представником відповідача не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.

Крім того, суд призначаючи апеляційну скаргу до розгляду, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021р. про відкриття апеляційного провадження явка сторін у справі не визнавалась обов`язковою, а також попереджено про те, що неявка сторін у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

В судове засідання 13.12.2021 з`явився представник позивача, який апеляційну скаргу заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів заслухавши в судовому засіданні представника позивача розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (Продавець) та Приватним підприємством "ПАВЛІВКА" (Покупець) укладено договір поставки № 1300027719 (а.с. 24-34, т.1).

Відповідно п. 1.1.1 Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати вартість наступних сільськогосподарських товарів (товари) насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; мінеральні добрива; добрива для позакореневого підживлення.

Згідно 1.1.2. Сторони домовились, що Покупець зобов`язаний дотриматись пропорції 50/50 із закупівлі мінеральних добрив та решти будь-яких сільськогосподарських товарів, визначених в п. 1.1.1. Договору (насіння: ячменю, кукурудзи, ріпаку, соняшника, пшениці, сої, гороху, сорго, люцерни та жита; засоби захисту рослин; добрива для позакореневого підживлення).

Сторони домовилися, що зобов`язання Покупця з оплати згідно даного Договору та усіх специфікацій/додатків тощо до нього мають бути забезпечені у спосіб, прийнятний для Продавця: A) аграрною розпискою, та/або B) заставою нерухомості, рухомого майна, цінних паперів майновою порукою; та/або C) персональною порукою керівників, власників Покупця, третіх осіб, банківською гарантією; та/або D) іншим чином у спосіб, не заборонений законом га прийнятний для Продавця. (п. 1.1.4. Договору).

Загальний об`єм поставки-означатиме або плановий об`єм поставки, зазначений у специфікаціях до даного договору, або фактичний об`єм поставки відповідно до видаткових документів, що повинен відповідати плановому об`єму поставки +/- 5 %. Загальна вартість поставки означатиме загальний об`єм поставки, помножений на ціну (п. 1.2 Договору).

Умови даного договору встановлюють загальні правила поставки вищезазначених сільськогосподарських товарів та поширюються на усі додаткові угоди, додатки, специфікації, що встановлюють додаткові умови продажу товарів, укладені у 2019 році, незалежно від того, чи містять вони посилання на даний договір, чи ні. При цьому, умови договору застосовуються в об`ємі, що не суперечить вказаним додатковим угодам, додаткам чи специфікаціям. Дана норма, однак, не виключає можливості, що до інших додатків на продаж товарів не застосовуватимуться умови даного договору, якщо про це прямо зазначено у такому додатку (п. 1.3 Договору).

Якість товару, що поставляється погоджена сторонами у Розділі 2 Договору.

Згідно п. 3.1 Договору поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах EXW (склад Продавця), якщо інше не передбачено в специфікації. Умови поставки викладаються у відповідності з вимогами ІНКОТЕРМС 2010, за виключенням тих особливостей, що притаманні зовнішньоекономічній діяльності. Продавець може використовувати наступні склади:

- ТОВ "Суффле Агро Україна", 30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Я. Мудрого, 7.

- ПрАТ "Жашківський елеватор", 19200, Черкаська область, м. Жашків, вул. Вокзальна, 1.

- ПрАТ "Городоцький Елеватор Суффле", 32002, Хмельницька область, м. Городок, вул. Зелена, 1.

- ТОВ "Каролінський елеватор", 22850, Вінницька область, Немирівський район, с. Кароліна, вул. Привокзальна, 7.

- інші склади за погодженням сторін.

Право власності на товар переходить до Покупця в момент відвантаження, що відповідає даті оформлення товарно-транспортної накладної. ( п. 3.1.1. Договору)

Рахунок-фактура є дійсним для оплати протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його виставлення Продавцем. У випадку, якщо Продавець не отримав від Покупця передплату протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури, Покупець зобов`язаний звернутися до Продавця за новим рахунком-фактурою. (п.3.5.1.Договору)

За замістом п. 4.1 Договору номенклатура товару, його кількість та ціна зазначаються у Специфікаціях до договору. При оплаті товару Покупець обов`язково повинен вказати номер та дату рахунку чи видаткової накладної, в іншому разі Продавець залишає за собою право зарахувати кошти на закриття будь-якої існуючої заборгованості Покупця.

Ціна встановлюється із ПДВ, якщо тільки це не суперечить законодавству (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 4.3 Договору якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, Покупець зобов`язується оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2019 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2019 рік.

У разі поставки товару Продавцем без отримання погодженої попередньої оплати від Покупця, кінцевою датою розрахунків (в т.ч. для цілей обчислення штрафних санкцій) сторони домовилися рахувати день підписання видаткової накладної (п. 4.4 Договору).

В разі несвоєчасної оплати вартості товарів Покупцем відповідно до договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України. Аналогічна відповідальність покладається на Покупця/Замовника у разі несвоєчасної оплати наданих послуг на підставі ст. 5 Договору (п. 8.1 Договору).

Згідно п. 8.2 Договору Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми прострочення за кожен 1 повний місяць прострочення. Аналогічна відповідальність покладається на Покупця/Замовника у разі несвоєчасної оплати наданих послуг на підставі ст. 5 Договору.

При порушенні Покупцем умов оплати за товар зі строком оплати згідно Специфікації "протягом 10 (десяти)/30 (тридцяти) днів з моменту виставлення рахунку", Продавець матиме право вимагати від Покупця перегляду ціни на товар та здійснити перерахунок ціни відповідно до прайс-листа Продавця на умовах "товарного кредиту" та пролонгувати дату оплати до 31.10.2019 року із застосуванням п. 1.1.4. Договору.

У разі відсутності згоди Покупця на перегляд ціни та/чи строків розрахунків, Продавець має право відмовитися від поставки/подальшої поставки та вимагати від Покупця сплати штрафу в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості фактично поставленого, але не оплаченого згідно Специфікації товару, незалежно від того, чи надійшли кошти від Покупця на момент застосування штрафу, чи ні. (п.8.6. Договору).

На виконання умов укладеного договору поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" здійснило поставку товарів Приватному підприємству "ПАВЛІВКА" на загальну суму 2 281 264, 66 грн.

Поставка товару підтверджується видатковими накладними :

- видатковою накладною № 5190033407 від 21.03.2019 року на суму 248 294,14 грн;

- видатковою накладною № 5190035148 від 16.04.2019 року на суму 677 297, 74 грн;

- видатковою накладною № 5190033434 від 23.03.2019 року на суму 1 355 672,78 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату товару грошовими коштами на суму 1 174 593,18 грн.

01.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" та Приватним підприємством "ПАВЛІВКА" укладено Договір купівлі-продажу №1000048498, відповідно до якого відповідачем здійснено зустрічну поставку товару позивачеві на загальну суму 823 671,48 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною № 5210032116 від 05.11.2019 року на суму 49 142,64 грн, розрахунком коригування від 12.11.2019 року на суму 5 311,50 грн;

- видатковою накладною № 5210032084 від 04.11.2019 року на суму 224 141,42 грн, розрахунком коригування до накладної від 12.11.2019 року на суму 24 225,14 грн;

- видатковою накладною № 5210031892 від 31.10.2019 року на суму 228 451,87 грн, розрахунком коригування до накладної від 12.11.2019 року на суму 24 693,04 грн;

- видатковою накладною № 5210031701 від 24.10.2019 року на суму 98 108,60 грн, розрахунком коригування до накладної від 12.11.2019 року на суму 10 604,06 грн;

- видатковою накладною № 5210031658 від 23.10.2019 року на суму 143 480,32 грн, розрахунком коригування до накладної від 12.11.2019 року на суму 15 512,89 грн.

Внаслідок того, що між сторонами виникли зустрічні однорідні зобов`язання з оплати товару та сторони здійснили їх зарахування.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов`язання ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" з оплати товару за Договором № 1000048498 від 01.07.2019 року в сумі 823 671,48 грн є припиненим та погашається шляхом часткового погашення боргу ПП "ПАВЛІВКА" перед ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" за договором поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року на суму 823 671,48 грн.

01.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" та Приватним підприємством "Павлівка" було укладено Додаток №1 до Договору поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року (а.с. 35-36, т. 1).

Відповідно до п. 1 Додатку сторони погодили продовжити строк оплати товару до 30 листопада 2019 року (включно).

Сума зобов`язання за Договором підлягає сплаті із врахуванням процентів на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України як санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 4 (чотири) % на місяць (48 % річних - для обчислення за неповний місяць) від простроченої суми, що обраховуватимуться, починаючи з наступного дня від розрахункової дати, то зазначена у специфікаціях до договору та завершуючи датою фактичного погашення заборгованості ( п. 2 Додатку).

При простроченні зобов`язань понад строк, зазначений в п.1, застосуванню також підлягають усі штрафні санкції згідно Договору (п. 3 Додатку).

Відповідно до п. 6.2 Додатку 1 до Договору поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року Покупець надає згоду на те, що оплата за товари можлива шляхом зарахування зустрічної поставки незалежно від того, настали строки оплати чи ні.

Позивач зазначає, що ним здійснено поставки товару відповідачу на загальну суму 2 281 264, 66 грн.

Однак, відповідачем не проведено повної оплати за товар, поставлений у 2019 році.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 283 000,00 грн (2 281 264,66 грн поставка товару - 1 174 593,18 грн оплата товару грошовими коштами - 823 671,48 грн зарахування зустрічних однорідних вимог).

09.03.2021 року позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "ПАВЛІВКА" про стягнення 466 986,81 грн заборгованості з яких 283 000,00 грн основного боргу, 85 039,56 грн 48% річних, 39 108,27 грн пені, 16 052,17 грн інфляційних збитків та 42 450,00 грн штрафу за договором поставки №1300027719 від 07.03.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання Приватним підприємством "ПАВЛІВКА" взятих на себе зобов`язань, в частині оплати поставленого товару за договором поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року відкрито провадження у справі № 902/217/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.05.2021 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.06.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу №902/217/21 до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.07.2021 року повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі №902/217/21 відбудеться 25.08.2021 року.

Розглянувши позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що невиконання відповідачем договірних зобов`язань з своєчасної оплати поставленого товару, свідчить про порушення відповідачем прав позивача.

А тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 283 000 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Здійснивши перевірку розрахунків 39 108,27 грн. пені, 7 004,80 грн. 42 450 грн. штрафу, 16 052,17 грн. інфляційних втрат та 48 % річних в розмірі 85 039,56 грн. суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунки є арифметично вірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру річних на 70 % до 25 511,87 грн.

А тому, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 59 527,69 грн. річних суд першої інстанції відмовив.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання (ч.2 ст. 193 ГК України).

За приписами частин 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як вже зазначалося вище, 07.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (Продавець) та Приватним підприємством "ПАВЛІВКА" (Покупець) укладено договір поставки № 1300027719 (а.с. 24-34, т.1).

На виконання умов укладеного договору поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" здійснило поставку товарів Приватному підприємству "ПАВЛІВКА" на загальну суму 2 281 264, 66 грн.

Поставка товару підтверджується видатковими накладними :

- видатковою накладною № 5190033407 від 21.03.2019 року на суму 248 294,14 грн;

- видатковою накладною № 5190035148 від 16.04.2019 року на суму 677 297, 74 грн;

- видатковою накладною № 5190033434 від 23.03.2019 року на суму 1 355 672,78 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату товару грошовими коштами на суму 1 174 593,18 грн.

01.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" та Приватним підприємством "ПАВЛІВКА" укладено Договір купівлі-продажу №1000048498, відповідно до якого відповідачем здійснено зустрічну поставку товару позивачеві на загальну суму 823 671,48 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною № 5210032116 від 05.11.2019 року на суму 49 142,64 грн, розрахунком коригування від 12.11.2019 року на суму 5 311,50 грн;

- видатковою накладною № 5210032084 від 04.11.2019 року на суму 224 141,42 грн, розрахунком коригування до накладної від 12.11.2019 року на суму 24 225,14 грн;

- видатковою накладною № 5210031892 від 31.10.2019 року на суму 228 451,87 грн, розрахунком коригування до накладної від 12.11.2019 року на суму 24 693,04 грн;

- видатковою накладною № 5210031701 від 24.10.2019 року на суму 98 108,60 грн, розрахунком коригування до накладної від 12.11.2019 року на суму 10 604,06 грн;

- видатковою накладною № 5210031658 від 23.10.2019 року на суму 143 480,32 грн, розрахунком коригування до накладної від 12.11.2019 року на суму 15 512,89 грн.

Внаслідок того, що між сторонами виникли зустрічні однорідні зобов`язання з оплати товару та сторони здійснили їх зарахування.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов`язання ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" з оплати товару за Договором № 1000048498 від 01.07.2019 року в сумі 823 671,48 грн є припиненим та погашається шляхом часткового погашення боргу ПП "ПАВЛІВКА" перед ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" за договором поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року на суму 823 671,48 грн.

01.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" та Приватним підприємством "Павлівка" було укладено Додаток №1 до Договору поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року (а.с. 35-36, т. 1).

Відповідно до п. 1 Додатку сторони погодили продовжити строк оплати товару до 30 листопада 2019 року (включно).

Сума зобов`язання за Договором підлягає сплаті із врахуванням процентів на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України як санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 4 (чотири) % на місяць (48 % річних - для обчислення за неповний місяць) від простроченої суми, що обраховуватимуться, починаючи з наступного дня від розрахункової дати, то зазначена у специфікаціях до договору та завершуючи датою фактичного погашення заборгованості ( п. 2 Додатку).

При простроченні зобов`язань понад строк, зазначений в п.1, застосуванню також підлягають усі штрафні санкції згідно Договору (п. 3 Додатку).

Відповідно до п. 6.2 Додатку 1 до Договору поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року Покупець надає згоду на те, що оплата за товари можлива шляхом зарахування зустрічної поставки незалежно від того, настали строки оплати чи ні.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов`язань щодо поставки товару, у встановлений строк за договором поставки № 1300027719 від 07.03.2019 року.

Однак, відповідачем не проведено повної оплати за товар, поставлений у 2019 році.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 283 000,00 грн (2 281 264,66 грн поставка товару - 1 174 593,18 грн оплата товару грошовими коштами - 823 671,48 грн зарахування зустрічних однорідних вимог).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 283 00 грн. основного боргу за поставлений товар згідно Договору поставки №1300027719 від 07.03.2019 року є правомірною та обґрунтованою, у зв`язку з чим вищезазначена вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача стягнення з відповідача 39 108,27 грн. пені, 7 004,80 грн. 42 450 грн. штрафу, 16 052,17 грн. інфляційних втрат та 48 % річних в розмірі 85 039,56 грн.

Розділом 8 договору сторонами погоджено відповідальність сторін.

В разі несвоєчасної оплати вартості товарів Покупцем відповідно до договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України. Аналогічна відповідальність покладається на Покупця/Замовника у разі несвоєчасної оплати наданих послуг на підставі ст. 5 Договору (п. 8.1 Договору).

Згідно п. 8.2 Договору Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми прострочення за кожен 1 повний місяць прострочення. Аналогічна відповідальність покладається на Покупця/Замовника у разі несвоєчасної оплати наданих послуг на підставі ст. 5 Договору.

При порушенні Покупцем умов оплати за товар зі строком оплати згідно Специфікації "протягом 10 (десяти) / 30 (тридцяти) днів з моменту виставлення рахунку", Продавець матиме право вимагати від Покупця перегляду ціни на товар та здійснити перерахунок ціни відповідно до прайс-листа Продавця на умовах "товарного кредиту" та пролонгувати дату оплати до 31.10.2019 року із застосуванням п. 1.1.4. Договору. У разі відсутності згоди Покупця на перегляд ціни та/чи строків розрахунків, Продавець має право відмовитися від поставки/подальшої поставки та вимагати від Покупця сплати штрафу в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості фактично поставленого, але не оплаченого згідно Специфікації товару, незалежно від того, чи надійшли кошти від Покупця на момент застосування штрафу, чи ні. (п.8.6. Договору).

Тобто, сторонами погоджено розмір, підстави та строк нарахування пені та штрафу за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу (т.1 а.с. 17), колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок здійснений правильно, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 39 108,27 грн пені та 42 450,00 грн штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат, колегія суддів дійшла висновку, що розмір інфляційних втрат за період з грудня 2019 по січень 2021 становить 17 388,98 грн.

Однак, враховуючи, що позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача 16 052,17 грн. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 16 052,17 грн.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим розрахунок 48% річних у розмірі 85 039,56 грн.

Щодо зменшення розміру річних, колегія суддів зазначає наступне.

Зменшення розміру заявленої до стягнення 48% річних є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення 48% річних.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується зі висновком суду першої інстанції про наявність у даній справі виняткових обставин, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення відсотків річних, а саме:

- термін прострочення виконання основного зобов`язання, який перевищує півтора роки;

- захищеність майнових інтересів позивача внаслідок нарахування інфляційних втрат, пені, штрафу;

- ступінь виконання основного зобов`язання відповідачем на рівні 87,6%.

Враховуючи вище викладене, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків річних в сумі 25 511,87 грн. та про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 59 527,69 грн. річних.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано пояснень ПП "Павлівка", щодо зменшення відсотків річних до 5 000 грн. колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки зменшуючи розмір 48 % річних судом першої інстанції було враховано майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесені позивачем втрати, а також дотримано розумний баланс інтересів позивача та відповідача.

Посилання апелянта на те, що між позивачем та відповідачем існувала домовленість про надання відповідачу знижки на суму 283 000,00 грн., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки направлений 28.11.2019 року лист від імені працівника ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" Анни Дмитрієвої з електронної поштової скриньки: admytrieva@soufflet.com не скріплено електронним цифровим підписом, а тому, врахування даного документа в якості електронного доказу суперечить вимогам ст. 96 ГПК України.

Окрім того, умовами укладеного між позивачем та відповідачем Договору поставки № 1300027719 від 07.03.2019 не передбачено надання відповідачу знижки.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б у відповідності до умов Договору поставки № 1300027719 від 07.03.2019 підтверджували досягнення між сторонами такої домовленості.

Інші доводи апелянта викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 25.08.2021 р. у справі № 902/217/21 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги, у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Павлівка" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.08.2021 р. у справі № 902/217/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.08.2021 р. у справі № 902/217/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №902/217/21 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "16" грудня 2021 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.