Рішення

від 09.12.2021 по справі 906/1004/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1004/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Попов В.О. ордер ВМ № 1019413 від 07.09.2021;

від відповідача-1: Попова Л.І. - дов. 24.02.2021

від відповідача -2: Бреднєв О.О. - ордер від 20.04.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське"

до 1.Семенівської сільської ради

2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся-С"

про скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками

ПСП "Троянівське" звернулося до господарського суду з позовом в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення 35-ї сесії сьомого скликання Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за № 848 в частині передачі в оренду ПСП "Полісся-С" не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме:

1. номер паю 3 площею 2,5407га , кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

2. номер паю 22 площею 3,1710 га, кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

3. номер паю 89 площею 3,5698 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

4. номер паю 90 площею 3,6862 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

5. номер паю 219, площею 2,4545 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0031;

- визнати недійсними договори оренди не витребуваних (нерозподілених) земельних ділянок (часток, паїв), які були укладені 23.03.2020 між Семенівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області і ПСП "Полісся-С", а саме:

1. кадастровий № 1820880900:14:000:0029, номер договору оренди 36/20, номер запису про речове право 36107684;

2. кадастровий № 1820880900:14:000:0030, номер договору оренди 37/20, номер запису про речове право 3610522;

3. кадастровий № 1820880900:14:000:0031, номер договору оренди 39/20, номер запису про речове право 36106889;

4. кадастровий №1820880900:01:000:0548, номер договору оренди 38/20, номер запису про речове право 36107362;

5. кадастровий №1820880900:04:000:0262, номер договору оренди 35/20, номер запису про речове право 36107885;

- зобов`язати ПСП "Полісся-С" усунути і не чинити на майбутнє перешкоди ПСП "Троянівське" у користуванні наступними земельними ділянками, а саме:

1. площею 2,5407га , кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

2. площею 3,1710 га, кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

3. площею 3,5698 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

4. площею 3,6862 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

5. площею 2,4545 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0031.

Ухвалою суду від 25.08.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відзив на позовну заяву від відповідачів до суду не надходив.

Ухвалою суду від 23.09.2020 строк підготовчого провадження продовжено.

09.02.2021 позивачем подане до суду клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 09.02.2021 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та Приватного сільськогосподарського підприємства Полісся-С :

- оригінали для огляду та належно завірені копії для долучення до матеріалів справи спірних договорів оренди №36/20, №37/20, №39/20, №38/20, №35/20 укладених 23.03.2020 між Семенівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області та ПСП Полісся-С щодо невитребуваних земельних ділянок:

1. кадастровий №1820880900:14:000:0029, номер запису про речове право 36107684;

2. кадастровий № 1820880900:14:000:0030, номер запису про речове право 3610522;

3. кадастровий № 1820880900:14:000:0031, номер запису про речове право 36106889;

4. кадастровий №1820880900:01:000:0548, номер запису про речове право 36107362;

5. кадастровий №1820880900:04:000:0262, номер запису про речове право 36107885.

30.03.2021 від позивача до суду надав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 30.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.07.2021 від відповідача 2 ПСП "Полісся -С" до суду надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про поновлення строку для на подання відзиву та клопотання про витребування письмових доказів.

Ухвалою суду від 08.07.2021 відмовлено в поновленні пропущеного строку на подання відзиву та подання клопотання про витребування письмових доказів.

12.10.2021 на електрону адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я, останній не має змоги з`явитися в судове засідання.

21.10.2021 відповідачем 1 - Семенівською сільською радою на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2021 надано суду належно завірені копії відповідних документів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача 2 позов також не визнає, при цьому зазначає, що, оскільки щодо договору оренди № 3-16 від 18.03.2016 відсутня державна реєстрація, то слід вважати даний правочин не вчиненим (неукладеним). Також, відповідач 2 вказує на те, що 02.01.2020 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою в особі Семенівської сільської ради зареєстровано комунальну власність на нерозподілені земельні частки (паї) загальною площею 15,4251 га, які розташовані на території Семенівської сільської ради за межами населеного пункту с. Великі Низгірці. Тому, строк дії договору №3-16 закінчено у відповідності до положень п.8, п. 37 договору у зв`язку з отриманням новим власником державних актів на право власності на зазначені земельні ділянки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області від 23.02.2016 за №35 ПСП "Троянівське" було вирішено передати в оренду терміном на 7 років нерозподілені (не витребувані) частки (паї, земельні ділянки) із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів Великонизгірської сільської ради, в кількості 9 паїв, загальною площею 26,5794 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно додатку до вказаного розпорядження в оренду ПСП "Троянівське" передавалися наступні невитребувані паї (земельні ділянки):

- пай №3 площею 2,5407 га;

- пай №4 площею 2,5400 га;

- пай №22 площею 3,1710 га;

- пай №89 площею 3,5698 га;

- пай №90 площею 3,6862 га;

- пай №214 площею 3,6018 га;

- пай №219 площею 2,4545 га;

- пай №220 площею 2,4484 га;

- пай №221 площею 2,5670 га.

18.03.2016 на підставі вказаного розпорядження між Бердичівською РДА (орендодавець) та ПСП "Троянівське" (орендар) було укладено договір оренди №3-16, згідно п. 2 якого, в оренду передано 9 невитребуваних паїв (земельні ділянки) загальною площею 26,5794 га.

Відповідно до п. 8 договір укладено строком на 7 (сім) років, але не більше ніж на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, або іншого документу, що підтверджує право власності на дані земельні ділянки (паї). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк за згодою орендодавця. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Вказані в договорі паї були передані орендодавцю 18.03.2016, що підтверджується актом приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди невитребуваних паїв від 18.03.2016 №3-16.

01.04.2016 договір опублікований у Великонизгірецькій сільській раді Бердичівського району, про що у книзі обліку вчинено запис за №32.

Разом з тим, як вказує позивач у позовній заяві, у 2020 році йому стало відомо, що рішенням Семенівської сільської ради (відповідач-1) від 30.08.2019 № 686 ПСП "Полісся -С" (відповідач-2) було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на невитребувані та нерозподілені земельні частки (паї) із земель сільськогосподарського призначення на території Семенівської сільської ради за межами населеного пункту с. Великі Низгірці для подальшого укладання договору оренди на земельні ділянки згідно з додатком, а саме:

- пай №3 площею 2,5407 га;

- пай №22 площею 3,1710 га;

- пай №89 площею 3,5698 га;

- пай №90 площею 3,6862 га;

- пай №219 площею 2,4545 га.

В подальшому рішенням Семенівської сільської ради була затверджена технічна документація із землеустрою на вказані 5 із 9-ти невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), які вже перебували в оренді позивача, із наступним присвоєнням кадастрових номерів, а саме:

- пай №3 площею 2,5407 га кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

- пай №22 площею 3,1710 га кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

- пай №89 площею 3,5698 га кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

- пай №90 площею 3,6862 га кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

- пай №219 площею 2,4545 га кадастровий номер 1820880900:14:000:0031.

02.01.2020 державним реєстратором Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Санніковою І.В. на підставі рішення Семенівської сільської ради №792 від 17.12.2019 зареєстровано право власності сільської ради на вказані вище 5 (п`ять) земельних ділянок.

Рішенням Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за № 848 було передано в оренду ПСП "Полісся-С" земельні ділянки невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв):

- кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

- кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0031.

Позивач вважає, що рішення відповідача-1 від 25.02.2020 №848 щодо передачі в оренду ПСП "Полісся -С" зазначених земельних ділянок, які фактично вже перебували в оренді позивача, явно обмежує і порушує речові права та інтереси останнього, тому таке рішення є незаконним.

Крім того, як пояснив позивач, згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 23.03.2020 між Семенівською сільською радою, як орендодавцем, і ПСП "Полісся-С", як орендарем, були укладені договори з приводу вказаних 5-ти земельних ділянок, а наступного дня, тобто 24.03.2020 зареєстровані державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Богушем Олександром Васильовичем, а саме:

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0029, номер договору оренди 36/20, номер запису про речове право 36107684;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0030, номер договору оренди 37/20, номер запису про речове право 3610522;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0031, номер договору оренди 39/20, номер запису про речове право 36106889;

- кадастровий номер 1820880900:01:000:0548, номер договору оренди 38/20, номер запису про речове право 36107362.

- кадастровий номер 1820880900:04:000:0262, номер договору оренди 35/20, номер запису про речове право 36107885.

Відтак, відповідач ПСП "Полісся-С", починаючи з весни 2020 року обробляє вказані земельні ділянки (невитребувані земельні паї), перешкоджаючи позивачу у реалізації його законного права на користування ними.

04.08.2020 позивач звернувся до ПСП "Полісся-С" з письмовою вимогою про припинення користування спірними земельними ділянками. Однак, ПСП "Полісся-С" користування цими земельними ділянками не припинило, від надання відповіді на вказану вимогу ухилилося.

На думку позивача, рішення Семенівської сільської ради щодо передачі ПСП "Полісся-С" невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), що фактично знаходилися в орендному користуванні позивача, є незаконним, тому і зазначені договори оренди земельних ділянок, які були укладені між відповідачами на підставі цього рішення, не можуть вважатися дійсними.

Також позивач вважає, що ПСП "Полісся-С" фактично не має правих підстав для користування вказаними земельними ділянками і, відповідно для створення перешкод позивачу у користуванні ними.

Вищенаведене стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Згідно зі ст.13 Конституції України, землі є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10).

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст. 20 ГК України, визначено, зокрема такий спосіб захисту прав та законних інтересів, як визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Згідно з п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

При цьому, згідно наведених норм законодавства, таких спосіб захисту як визнання незаконним та скасування правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, ототожнюється з вимогою про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області від 23.02.2016 за № 35 було вирішено передати в оренду Приватному сільськогосподарському підприємству "Троянівське" 9 невитребуваних паїв (земельні ділянки) із земель сільськогосподарського призначення (згідно додатку), розташованих за межами населених пунктів Великонизгірецької сільської ради, загальною площею 26,5794 га, строком на 7 років, для ведення товарного сільського господарства.

Згідно з Додатком до вказаного розпорядження, в оренду позивачу підлягали передачі, зокрема, невитребувані паї:

- пай №3 площею 2,5407 га;

- пай №4 площею 2,5400 га;

- пай №22 площею 3,1710 га;

- пай №89 площею 3,5698 га;

- пай №90 площею 3,6862 га;

- пай №214 площею 3,6018 га;

- пай №219 площею 2,4545 га;

- пай №220 площею 2,4484 га;

- пай №221 площею 2,5670 га.

На виконання вищевказаного розпорядження, між Бердичівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПСП "Троянівське" (орендар) 18.03.2016 було укладено договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування невитребувані паї (земельні ділянки) із земель колективної власності реформованого КСП "Здобуток Жовтня" сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Відповідно до п. 2 договору №3-16 в оренду передаються невитребувані паї в кількості 9 штук, надалі по тексту іменуються "земельні ділянки", загальною площею 26,5794 га, в тому числі 2,5670 га; 2,4484 га; 2,4545 га; 3,6018 га; 3,5698 га; 3,6862 га; 3,1710 га; 2,5407 га; 2,5400 га.

Згідно з п. 8 договору №3-16, останній укладено строком на 7 (сім) років згідно розпоряджень голови райдержадміністрації від 23.02.2016 №35 та від 16.03.2016 №62, але не більше ніж на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, або іншого документу, що підтверджує право власності на дані земельні ділянки (паї). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк за згодою орендодавця. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Передача земельних ділянок в оренду здійснюється без розроблення проекту відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є: чинне законодавство України у сфері земельних відносин. Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов`язані з чим, покладаються на орендаря (п. 18 договору №3-16).

Передача земельних ділянок орендарю здійснюється у 5-ти денний термін після державної реєстрації права оренди, яке виникає на підставі цього договору, за актом їх приймання-передачі (п. 20 договору №3-16).

За умовами п. 30 договору №3-16, орендар, зокрема, має право вимагати передачі орендодавцем для використання земельні ділянки після державної реєстрації права оренди.

При цьому, згідно п. 31 договору, орендар зобов`язаний, зокрема, у 5-ти денний строк після державної реєстрації, надати копію цього договору до Бердичівської ОДПІ та Великонизгірецької сільської ради; у 5-ти денний строк подати цей договір на державну реєстрацію.

За п. 44 договору №3-16, останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію. Невід`ємними частина договору є: плани або схеми земельних ділянок; кадастрові плани земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Матеріали справи містять підписаний сторонами акт приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) від 18.03.2016 №3-16.

Суд також враховує, що організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України від 05.06.2003 № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон № 899-IV).

Відповідно до статті 13 Закону № 899-IV (в редакції, чинній станом на момент прийняття Бердичівською РДА Розпорядження №35 від 23.02.2016 та договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016), нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Умови та процедуру реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) визначено Порядком реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого Постановою КМУ від 24 січня 2000 N 119 (далі - Порядок №19).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 119, реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) проводиться виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Пунктом 3 Порядку № 119 визначено, що для реєстрації договору оренди земельної частки (паю) орендодавець подає особисто або надсилає поштою до відповідного виконавчого комітету органу місцевого самоврядування договір оренди у двох примірниках, сертифікат на право на земельну частку (пай). Виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради перевіряє у дводенний термін подані документи, реєструє або готує обґрунтований висновок про відмову в реєстрації.

Відповідно до п. 4 Порядку № 119, договір оренди земельної частки (паю) реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди земельної частки (паю) є дата внесення відповідного запису до цієї Книги.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 119, на обох примірниках договору оренди земельної частки (паю) ставиться штамп із зазначенням дати реєстрації та номера запису, а також з підписом особи, яка зареєструвала договір.

Судом було встановлено, що договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 містить відмітку про його реєстрацію в книзі записів реєстрації договорів оренди Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району за №32 від 01.04.2016.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 44 вищевказаного Договору, останній набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зважаючи на викладене, договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016 набув чинності з 01.04.2016 та є дійсним на час розгляду справи.

Аналогічна позиція щодо набрання чинності договору викладена у Постанові ВС № 396/1517/18 від 01.06.2020.

Зважаючи на те, що відповідач2 звертав увагу суду на п. 44 договору, суд враховує, що п. 44 договору визначає, що є невід`ємними частинами договору. Тобто, за своїм змістом, зазначений пункт договору не впливає на оцінку чинності договору №3-16. Водночас суд зауважує, що актом приймання передачі від 18.03.2016 підтверджено факт передачі позивачу об`єкта оренди.

Судом також було встановлено, що рішенням Семенівської сільської ради від 17.12.2019 №792 була затверджена технічна документація із землеустрою на вказані 5 із 9-ти невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) загальною площею 15,4251 га, які розташовані на території Семенівської сільської ради за межами населеного пункту с. Великі Низгірці Бердичівського району, Житомирської області, із наступним присвоєнням кадастрових номерів, а саме:

- пай №3 площею 2,5407 га кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

- пай №22 площею 3,1710 га кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

- пай №89 площею 3,5698 га кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

- пай №90 площею 3,6862 га кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

- пай №219 площею 2,4545 га кадастровий номер 1820880900:14:000:0031.

02.01.2020 державним реєстратором Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Санніковою І.В. на підставі рішення Семенівської сільської ради №792 від 17.12.2019 зареєстровано право власності сільської ради на вказані вище 5 (п`ять) земельних ділянок.

25.02.2020 Семенівська сільська рада прийняла рішення №848 "Про укладання договорів оренди з ПСП "Полісся-С" на невитребувані та нерозподілені земельні ділянки (частки паї) із земель колективної власності реформованого КСП "Здобуток Жовтня".

На підставі вказаного рішення, 23.03.2020 між Семенівською сільською радою (орендодавець) та ПСП "Полісся-С" (орендар) укладено договори оренди землі, зокрема:

- № 36/20 кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

- № 37/20 кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

- № 39/20 кадастровий номер 1820880900:14:000:0031;

- № 38/20 кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

- № 35/20 кадастровий номер 1820880900:04:000:0262.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначені земельні ділянки були передані орендарю на підставі актів приймання-передачі.

З Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що на підставі вищевказаних договорів оренди, за ПСП "Полісся-С" зареєстровано право оренди земельних ділянок.

Судом було встановлено, що вищевказані земельні ділянки сформовані на основі земельних ділянок, які були передані позивачу за договором оренди від 18.03.2016, як невитребувані паї.

Так, матеріали справи містять викопіювання місця розташування земельної ділянки (з кадастрової карти та карти паювання земель) та території Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району, Житомирської області :

- кадастровий номер 1820880900:01:000:0548, згідно карти паювання земель № ділянки 3;

- кадастровий номер 1820880900:04:000:0262, згідно карти паювання земель № ділянки 22;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0030, згідно карти паювання земель № ділянки 89;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0029, згідно карти паювання земель № ділянки 90;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0031, згідно карти паювання земель № ділянки 219.

Судом встановлено, що зазначені викопіювання складені сертифікованим інженером-землевпорядником Коваль Я.Ю.

За вказаного, суд вважає вищевказані викопіювання належним доказом того, що земельні ділянки, надані в оренду відповідачу2, із кадастровими №1820880900:01:000:0548, 1820880900:04:000:0262, 1820880900:14:000:0030, 1820880900:14:000:0029, 1820880900:14:000:0031, співпадають, відповідно, із невитребуваними паями №3, 22, 89, 90, 219 (земельними ділянками), переданими в оренду позивачу на підставі Договору №3-16 від 18.03.2016, тобто були сформовані з останніх.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина перша статті 79-1 Земельного кодексу України).

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Слід зазначити, що договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом та сторонами і мають різне правове регулювання.

Порядок та умови укладення договорів оренди земельної частки (паю) урегульовано не Законом України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі", а розділом Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", Порядком № 119.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2020 у справі № 920/54/19 та від 21.04.2021 у справі № 914/2179/19.

Статтею 30 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV визначено, що право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Тобто, ні ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV, ні Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не містить обов`язку реєстрації права оренди невитребуваних паїв.

Оскільки 25.02.2020 Семенівською сільською радою було прийнято рішення №848 щодо передачі в оренду ПСП "Полісся-С" невитребуваних та нерозподілених земельних ділянок (частки паї) із земель колективної власності реформованого КСП "Здобуток Жовтня", а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами

- 1820880900:01:000:0548 ;

-1820880900:04:000:0262;

-1820880900:14:000:0030;

- 1820880900:14:000:0029;

- 1820880900:14:000:0031,

під час дії договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №3-16 від 18.03.2016, згідно якого зазначені земельні ділянки у вигляді невитребуваних земельних часток (паїв) передано позивачу, вказане рішення порушує права останнього як орендаря, тому в цій частині рішення Семенівської сільської ради №848 від 25.02.2020 "Про укладання договорів оренди ПСП "Полісся - С" на невитребувані та нерозподілені земельні ділянки (частки паї) із земель колективної власності реформованого КСП "Здобуток Жовтня"" слід визнати недійсним.

Що стосується вимоги визнати недійсними договорів оренди не витребуваних (нерозподілених) земельних ділянок (часток, паїв), які були укладені 23.03.2020 між Семенівською сільською радою, як орендодавцем і ПСП "Полісся-С" як орендарем:

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0029, номер договору оренди 36/20, номер запису про речове право 36107684;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0030, номер договору оренди 37/20, номер запису про речове право 3610522;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0031, номер договору оренди 39/20, номер запису про речове право 36106889;

- кадастровий номер 1820880900:01:000:0548, номер договору оренди 38/20, номер запису про речове право 36107362.

- кадастровий номер 1820880900:04:000:0262, номер договору оренди 35/20, номер запису про речове право 36107885, суд враховує таке.

Як вбачається з Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 24.03.2020 на підставі вищевказаних договорів оренди, за ПСП "Полісся-С" зареєстровано право оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК).

За змістом статті 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Такі особливості встановлено, зокрема, частиною 3 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якої у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до ч. 2 статті 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

З наведеного вбачається, що Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права на відповідний об`єкт.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо (Постанова ВС від 11.09.2018 у справі № 909/968/16).

Аналогічна позиція міститься також у Постанові ВС від 18.11.2020 у справі № 154/883/19-ц, у якій ВС вказав, що з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, чинна редакція ч. 2 статті 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Однак, всупереч наведеному, позивач у даній справі ставить вимогу визнати недійсними договорів оренди не витребуваних (нерозподілених) земельних ділянок (часток, паїв), які були укладені між Семенівською сільською радою, як орендодавцем і ПСП "Полісся-С", як орендарем:

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0029, номер договору оренди 36/20, номер запису про речове право 36107684;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0030, номер договору оренди 37/20, номер запису про речове право 3610522;

- кадастровий номер 1820880900:14:000:0031, номер договору оренди 39/20, номер запису про речове право 36106889;

- кадастровий номер 1820880900:01:000:0548, номер договору оренди 38/20, номер запису про речове право 36107362.

- кадастровий номер 1820880900:04:000:0262, номер договору оренди 35/20, номер запису про речове право.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Зазначені приписи узгоджуються із процесуальними нормами ст. 5 ГПК України, за змістом якої здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.

Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до частини першої статті 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Судом взято до уваги, що рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 922/1899/16).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18.

Суд також, звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Однак, вимога позивача визнати недійсними договорів оренди не витребуваних (нерозподілених) земельних ділянок (часток, паїв), які були укладені між Семенівською сільською радою і ПСП "Полісся-С", не призведе до ефективного захисту прав, оскільки державний реєстратор не зможе виконати таке рішення суду, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Що стосується вимоги зобов`язати ПСП "Поліся-С" усунути і не чинити на майбутнє перешкоди ПСП "Троянівське" у користуванні спірними земельними ділянками, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову (Постанова ВС від 14.06.2021 у справі №925/188/18).

Оскільки відповідач 2 користувався та користується спірними земельними ділянками на підставі Договорів оренди, які станом на час вирішення в суді є дійсними, при цьому рішення у даній справі, яким встановлено неправомірність дій відповідача-1 в частині передачі в оренду ПСП "Полісся-С" спірних земельних ділянок та яким визнано незаконним та скасовано рішення 35-ї сесії 7 скликання Семенівської сільської ради від 25.02.2020 №848 в цій частині не набрало законної сили, вимога про усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками та не чинити їх на майбутнє, є передчасною. До того ж, зазначена вимога не містить формулювання способу усунення перешкод та не є похідною від попередніх вимог.

За вказаного у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Семенівської сільської ради 35-ї сесії VII скликання від 25.02.2020 №848 в частині передачі в оренду ПСП "Полісся-С" невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме: номер паю 3 площею 2,5407га , кадастровий номер 1820880900:01:000:0548; номер паю 22 площею 3,1710 га, кадастровий номер 1820880900:04:000:0262; номер паю 89 площею 3,5698 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0030; номер паю 90 площею 3,6862 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0029; номер паю 219,площею 2,4545га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0031. В решті позову суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.9 ст.129 ЦК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача1, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення 35-ї сесії сьомого скликання Семенівської сільської ради від 25.02.2020 за № 848 в частині передачі в оренду ПСП "Полісся-С" не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме:

1. номер паю 3 площею 2,5407га , кадастровий номер 1820880900:01:000:0548;

2.номер паю 22 площею 3,1710 га, кадастровий номер 1820880900:04:000:0262;

3.номер паю 89 площею 3,5698 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0030;

4.номер паю 90 площею 3,6862 га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0029;

5.номер паю 219,площею 2,4545га, кадастровий номер 1820880900:14:000:0031;

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Семенівської сільської ради (13337, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с.Іванківці, вул. Стадіонна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04345463) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 2, літ. В, код ЄДРПОУ 32746583) - 2102,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.12.21

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-4 - сторонам (рек)