Рішення

від 14.12.2021 по справі 910/12963/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2021Справа № 910/12963/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго";

3. Кабінет Міністрів України

про стягнення 3 483 978,11 грн.,

Представники учасників справи:

від позивача: Войтюк Д.В. за ордером від 06.08.2021 року серії КС № 697174;

від відповідача: Коваль О.С. за довіреністю від 27.07.2021 року № 62-Д;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 3 483 978,11 грн., з яких: 2 688 068,44 грн. - штраф, 795 909,66 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов`язків за укладеним між сторонами договором від 18.06.2020 року № 07-ГП/20/1511/01/20, у зв`язку з чим виникли підстави для нарахування штрафних санкцій у вищевказаному розмірі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2021 року відкрито провадження у справі № 910/12963/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.09.2021 року.

06.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Державного підприємства "Гарантований покупець" від 27.08.2021 року № 15/3632 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що до позовної заяви не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості, яка взята базою для обчислення пені. Крім того, позивачем, за твердженням Державного підприємства "Гарантований покупець", неправомірно включено день фактичної оплати в період часу, за який нараховано неустойку. Також відповідач вказав на укладення між сторонами угоди № 10/4-ГП/20/1889/01/20 про реструктуризацію заборгованості за договором, яка за своєю правовою природою є новацією та припиняє спірні додаткові зобов`язання. Крім того, відповідач наголосив на відсутності його вини у простроченні виконання вищевказаного зобов`язання, що свідчить про наявність правових підстав для звільнення Державного підприємства "Гарантований покупець" від відповідальності у вигляді стягнення спірних сум штрафних санкцій.

06.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" від 02.09.2021 року, в якій останній просив суд продовжити йому процесуальний строк для надання доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень до 05.09.2021 року.

07.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства "Гарантований покупець" (направлена до суду засобами поштового зв`язку 03.09.2021 року) до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про визнання недійсними ч. 1 п. 6.2 та п. 6.3 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії від 18.06.2020 № 07-ГП/20/1511/01/20. Слід також зазначити, що у зустрічній позовній заяві Державним підприємством "Гарантований покупець" було викладено клопотання про продовження строків на її подання та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення господарським судом рішення у даній справі.

08.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" від 08.09.2021 року № 15/3831, в якому останнє просило суд зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір штрафних санкцій до 1 грн.

До початку призначеного підготовчого засідання 08.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли клопотання відповідача від 08.09.2021 року № 15/3834, від 08.09.2021 року № 15/3832, від 08.09.2021 року № 15/3835 та від 08.09.2021 року № 15/3833, в яких Державне підприємство "Гарантований покупець" просило суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Кабінет Міністрів України, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2021 року клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про продовження процесуальних строків, зокрема на подання заяв по суті спору, до 05.09.2021 року задоволено та продовжено Державному підприємству "Гарантований покупець" такі процесуальні строки до 05.09.2021 року. Разом із тим, цією ухвалою в задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову до ухвалення господарським судом рішення у даній справі відмовлено, а зустрічну позовну заяву - залишено без руху та встановлено спосіб і строк для усунення її недоліків.

У підготовчому засіданні 08.09.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 15.09.2021 року, встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 27.09.2021 року, підготовче засідання відкладено на 28.09.2021 року.

15.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" від 14.09.2021 року на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказав про обґрунтованість здійснених останнім розрахунків штрафних санкцій. Також позивач вказав, що укладення між сторонами угоди № 10/4-ГП/20/1889/01/20 змінило первісне зобов`язання сторін лише в частині здійснення розрахунків, зокрема, відносно суми заборгованості за договором від 18.06.2020 року № 07-ГП/20/1511/01/20, яка виникла на дату підписання відповідної угоди. Також Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" наголосило, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності, є документ Торгово-промислової палати України, який у матеріалах справи відсутній.

20.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" від 20.09.2021 року № 15/4009 про усунення недоліків зустрічного позову.

21.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 21.09.2021 року про долучення документів до матеріалів справи.

22.09.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення Державного підприємства "Гарантований покупець" від 20.09.2021 року № 15/4050 на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач навів додаткові аргументи на спростування обґрунтованості позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2021 року зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/12963/21; розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні 28.09.2021 року.

27.09.2021 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли пояснення позивача від 27.09.2021 року, в яких останній виклав доводи на спростування заперечень Державного підприємства "Гарантований покупець" проти позову.

У підготовчому засіданні 28.09.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/12963/21 на 30 днів. Крім того, у цьому підготовчому засіданні судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача від 08.09.2021 року № 15/3835 про залучення Міністерства енергетики України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року підготовче засідання відкладено на 26.10.2021 року. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Кабінет Міністрів України, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

12.10.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" від 11.10.2021 року на зустрічну позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення зустрічних вимог Державного підприємства "Гарантований покупець" з огляду на те, що незгода щодо певних умов укладеного між сторонами договору під час його підписання позивачем за зустрічним позовом не висловлювалася і до нього не надходило жодних пропозицій про внесення змін до цього правочину, зокрема, в частині коригування чи вилучення спірних умов пунктів 6.2 та 6.3 договору. У той же час факт існування відповідних санкцій, що передбачені оскаржуваними положеннями договору, та згоду на їх застосування було фактично визнано Державним підприємством "Гарантований покупець" у пункті 5 Угоди № 10/4-ГП/20/1889/01/20 про реструктуризацію заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії з Гарантованим покупцем для забезпечення загальносуспільних інтересів від 18.06.2020 року № 07-ГП/20/1511/01/20.

18.10.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.10.2021 року № 2499/19-21, в яких остання виклала свою правову позицію по суті спору в справі № 910/12963/21 та просила здійснювати розгляд справи без участі її уповноваженого представника.

Крім того, 18.10.2021 року на електронну адресу господарського суду міста Києва надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" від 18.10.2021 року на клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру неустойки.

20.10.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення Кабінету Міністрів України, в яких останній, з урахуванням порядку виконання спеціальних обов`язків, покладених на учасників ринку електричної енергії, порядку розрахунку за електричну енергію за "зеленим" тарифом, просив відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго".

До початку підготовчого засідання 26.10.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 19.10.2021 року № 02-4-1/551 по суті спору, в яких останнє вказало про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діяльністю Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" і неналежним виконанням Державним підприємством "Гарантований покупець" своїх зобов`язань за укладеним з позивачем договором від 18.06.2020 року № 07-ГП/20/1511/01/20.

Крім того, до початку цього підготовчого засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" від 25.10.2021 року, в яких останнє підтримало первісні позовні вимоги та наполягало на їх задоволенні.

До початку призначеного підготовчого засідання 26.10.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" від 25.10.2021 року № 15/4469 про залишення поданої останнім зустрічної позовної заяви у справі № 910/12963/21 без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 26.10.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою встановлено Державному підприємству "Гарантований покупець" строк на подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву до 29.10.2021 року, встановлено Приватному акціонерному товариству "Укргідроенерго" строк на подання заперечень на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву до 05.11.2021 року, підготовче засідання відкладено на 09.11.2021 року.

05.11.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 05.11.2021 року, в яких останнє не заперечувало проти задоволення заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" від 25.10.2021 року № 15/4469 та залишення зустрічного позову в справі № 910/12963/21 без розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2021 року зустрічний позов Державного підприємства "Гарантований покупець" до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про визнання Договору купівлі-продажу електричної енергії недійсним в частині у справі № 910/12963/21 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/12963/21 до судового розгляду по суті на 14.12.2021 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.12.2021 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у наведеному судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 27.08.2021 року № 15/3632 та запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву від 20.09.2021 року № 15/4050. Крім того, останній просив суд зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір штрафних санкцій до 1 грн.

Треті особи про дату час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 14.12.2021 року не забезпечили.

У судовому засіданні 14.12.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2020 року між Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець) та Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" (далі - Товариство, продавець) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії з покупцем для забезпечення загальносуспільних інтересів № 07-ГП/20/1511/01/20 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язався продати електричну енергію Гарантованому покупцю, а останній, у свою чергу, зобов`язався купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому Договорі.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

У пункті 2.2 Договору сторони погодили, що обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску продавцем та відбору Гарантованим покупцем електричної енергії.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого числа місяця по 24:00 год останнього числа такого місяця (місяць постачання). Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим Договором, у місяці постачання визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для місяця постачання.

Відповідно до пункту 3.3 Договору купівля-продаж електричної енергії у місяці постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що зазначається у додатковій угоді для місяця постачання.

За умовами пункту 3.7 Договору право власності та ризик втрати електричної енергії переходить від продавця до Гарантованого покупця у точках комерційного обліку на відпуск, що розташовані на межі балансової належності електричних мереж продавця.

Купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для місяця постачання. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється з нарахуванням податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 4.1 Договору).

Пунктом 4.3 цієї угоди передбачено, що Гарантований покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію згідно з відповідним графіком оплати. При цьому не пізніше останнього числа місяця постачання Гарантований покупець забезпечує оплату продавцю вартості електричної енергії у розмірі не менше 75 % від її вартості електричної енергії за цим Договором. Не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за місяцем постачання, Гарантований покупець здійснює на користь продавця остаточний платіж за куплену у місяці постачання електричну енергію.

У випадку, якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті такого платежу (пункт 4.4 Договору).

Згідно з пунктом 4.6 Договору оплату за куплену електричну енергію Гарантований покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у пункті 12 цього Договору, або на інший банківський рахунок продавця, про реквізити якого продавець повідомив електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш ніж як за 2 календарні дні до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді. Оплата за цим Договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати Гарантованим покупцем за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до пункту 10.1 Договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 10.08.2020 року. В частині виконання фінансових зобов`язань Договір діє до їх повного виконання.

18.06.2020 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1/1512/01/20 до Договору, за умовами якої відповідно до результатів електронного аукціону від 18.06.2020 року, аукціонного свідоцтва № 03-EP-180620-GB-1-1 від 18.06.2020 року та Договору Гарантований покупець купує у продавця електричну енергію. Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин першого числа липня 2020 року по 24:00 годин останнього числа липня 2020 року. Обсяг електричної енергії, що підлягає продажу у місяці постачання відповідно до умов цієї додаткової угоди, становить 115 320 МВт/год. Ціна електричної енергії становить 673,76 грн./1МВт, а вартість електричної енергії складає 77 698 003,20 грн. Гарантований покупець зобов`язується оплатити продавцю вартість електричної енергії відповідно до умов Договору. У пункті 7 Додаткової угоди від 18.06.2020 року № 1/1512/01/20 сторони погодили графік купівлі-продажу електричної енергії.

Крім того, 18.06.2020 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2/1513/01/20 до Договору, за умовами якої відповідно до результатів електронного аукціону від 18.06.2020 року, аукціонного свідоцтва № 03-EP-180620-GB-2-1 від 18.06.2020 року та Договору Гарантований покупець купує у продавця електричну енергію. Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин першого числа липня 2020 року по 24:00 годин останнього числа липня 2020 року. Обсяг електричної енергії, що підлягає продажу у місяці постачання відповідно до умов цієї додаткової угоди, становить 6 900 МВт/год. Ціна електричної енергії становить 673,76 грн./1МВт, а вартість електричної енергії складає 4 648 944,00 грн. Гарантований покупець зобов`язується оплатити продавцю вартість електричної енергії відповідно до умов Договору. Також, у пункті 7 Додаткової угоди від 18.06.2020 року № 2/1513/01/20 сторони погодили графік купівлі-продажу означеної електричної енергії.

18.06.2020 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 3/1514/01/20 до Договору, за умовами якої відповідно до результатів електронного аукціону від 18.06.2020 року, аукціонного свідоцтва № 03-EP-180620-GB-3-1 від 18.06.2020 року та Договору Гарантований покупець купує у продавця електричну енергію. Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 годин першого числа липня 2020 року по 24:00 годин останнього числа липня 2020 року. Обсяг електричної енергії, що підлягає продажу у місяці постачання відповідно до умов цієї додаткової угоди, становить 2 912 МВт/год. Ціна електричної енергії становить 673,76 грн./1МВт, а вартість електричної енергії складає 1 961 989,12 грн. Гарантований покупець зобов`язується оплатити продавцю вартість електричної енергії відповідно до умов Договору. У пункті 7 Додаткової угоди від 18.06.2020 року № 3/1514/01/20 сторони погодили графік купівлі-продажу означеної електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору 31.07.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" та Державним підприємством "Гарантований покупець" підписано акт купівлі-продажу електричної енергії за липень 2020 року, за яким позивач продав відповідачу електричну енергію обсягом 125 132 МВт/год загальною вартістю 101 170 723,58 грн. (у тому числі ПДВ - 16 861 787,26 грн.). Означений акт купівлі-продажу підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання без будь-яких зауважень чи заперечень.

У той же час судом встановлено, що 12.10.2020 року між продавцем та Гарантованим покупцем укладено угоду № 10/4-ГП/20/1889/01/20 про реструктуризацію заборгованості за Договором (далі - Угода).

У пункті 1 Угоди сторони дійшли згоди про те, що сума основної заборгованості за Договором складає 38 400 977,73 грн.

За умовами пункту 2 Угоди Гарантований покупець забезпечує повну оплату продавцю сум заборгованості за електричну енергію, куплену у періоді постачання (01.07.2020-31.07.2020), у такому порядку:

- до 31.10.2020 року включно - 640 016,30 грн. (з ПДВ) в рахунок вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання (01.07.2020-31.07.2020);

- до 30.11.2020 року включно - 640 016,30 грн. (з ПДВ) в рахунок вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання (01.07.2020-31.07.2020);

- до 31.12.2020 року включно - 640 016,30 грн. (з ПДВ) в рахунок вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання (01.07.2020-31.07.2020);

- до 31.01.2021 року включно - 640 016,30 грн. (з ПДВ) в рахунок вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання (01.07.2020-31.07.2020);

- до 28.02.2021 року включно - 640 016,30 грн. (з ПДВ) в рахунок вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання (01.07.2020-31.07.2020);

- до 31.03.2021 року включно - 35 200 896,23 грн. (з ПДВ) в рахунок вартості електричної енергії, купленої у періоді постачання (01.07.2020-31.07.2020).

Згідно з пунктом 7 цієї Угоди остання набуває чинності з моменту укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що Гарантований покупець взятий на себе за спірним Договором обов`язок щодо своєчасної оплати поставленої йому в липні 2020 року електричної енергії виконав неналежним чином, допустивши прострочення оплати.

Так, за наявними у матеріалах справи документами (у тому числі наданими відповідачем платіжними дорученнями) Гарантований покупець 17.06.2020 року відповідно до платіжного доручення від 17.06.2020 року № 32 047 сплатив на користь позивача 21 077 234,08 грн. (із призначенням платежу: "Гарант внесок для уч в електр аукц ЕР-180620-GB від 18.06.2020 та рах від 16.06.20р № 01-ЕР-180620-GB-43068454-1 без ПДВ (тенд не потреб)", згідно з платіжним дорученням від 10.07.2020 року № 35 530 Гарантований покупець сплатив Приватному акціонерному товариству "Укргідроенерго" 3 112 216,95 грн., згідно з платіжним дорученням від 10.07.2020 року № 35 531 - 186 214,85 грн., згідно з платіжним дорученням від 10.07.2020 року № 35 532 - 78 588,07 грн., згідно з платіжним дорученням від 20.07.2020 року № 37 668 - 22 608 248,69 грн., згідно з платіжним дорученням від 20.07.2020 року № 37 669 - 1 352 730,80 грн., згідно з платіжним дорученням від 20.07.2020 року № 37 670 - 570 891,61 грн., згідно з платіжним дорученням від 30.07.2020 року № 39 105 - 2 191 126,85 грн., згідно з платіжним дорученням від 30.07.2020 року № 39 106 - 131 102,80 грн., згідно з платіжним дорученням від 30.07.2020 року № 39 107 - 55 329,18 грн., згідно з платіжним дорученням від 31.07.2020 року № 41 026 - 6 704 194,10 грн., згідно з платіжним дорученням від 31.07.2020 року № 41 027 - 401 135,44 грн., згідно з платіжним дорученням від 31.07.2020 року № 41 028 - 169 290,78 грн., згідно з платіжним дорученням від 12.08.2020 року № 41 073 - 3 807 482,09 грн., згідно з платіжним дорученням від 12.08.2020 року № 41 074 - 227 815,01 грн., згідно з платіжним дорученням від 12.08.2020 року № 41 075 - 96 144,54 грн., згідно з платіжним дорученням від 27.10.2020 року № 59 308 - 640 016,30 грн., згідно з платіжним дорученням від 27.11.2020 року № 71 285 - 640 016,30 грн., згідно з платіжним дорученням від 10.12.2020 року № 76 104 - 640 016,30 грн., згідно з платіжним дорученням від 31.12.2020 року № 994 - 640 016,30 грн., згідно з платіжним дорученням від 31.12.2020 року № 1001 - 640 016,30 грн. та згідно з платіжним дорученням від 30.03.2021 року № 113 880 - 35 200 896,23 грн.

Враховуючи наведені обставини, Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" звернулося до суду з даним позовом про стягнення з Гарантованого покупця 2 688 068,44 грн. штрафу та 795 909,66 грн. пені, нарахованих внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків за Договором.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1, 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов`язань, позивач просив суд стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" 795 909,66 грн. пені, з яких: 27 890,11 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 42 532 419,37 грн. у період з 11.08.2020 року по 12.08.2020 року, 768 019,55 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 38 400 977,73 грн. у період з 13.08.2020 року по 12.10.2020 року. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 2 688 068,44 грн. штрафу, що становить 7 % від простроченої понад 30 календарних днів заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець" в сумі 38 400 977,73 грн.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

Визначення поняття "пеня" міститься у частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

В силу приписів статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За умовами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 6.2 Договору сторони погодили, що у випадку незабезпечення Гарантованим покупцем оплати за електричну енергію відповідно до графіка оплати та повної оплати за електричну енергію до 10-го числа місяця, що слідує за місяцем постачання, продавець має право нарахувати Гарантованому покупцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Нарахування пені здійснюється за увесь час порушення зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 795 909,66 грн., суд вважає його таким, що відповідає положенням чинного законодавства та умовам Договору.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, Державне підприємство "Гарантований покупець" вказувало на те, що до позовної заяви Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості, яка взята базою для обчислення пені.

Проте означені доводи не беруться судом до уваги з огляду на їх помилковість та невідповідність фактичним обставинам справи, оскільки сума основної заборгованості (38 400 977,73 грн.), яка є основною базою для нарахування пені та штрафу в даній справі, узгоджена сторонами та зафіксована у пункті 1 Угоди, долученої позивачем до матеріалів позовної заяви. Крім того, у позовній заяві Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" прямо зазначено, що періодом нарахування пені є період з 11.08.2020 року по 12.10.2020 року, тобто з наступного дня, коли зобов`язання мало бути виконано належним чином відповідно до умов Договору та до моменту укладання Угоди (включно).

Разом із тим, база нарахування пені у період з 11.08.2020 року по 12.08.2020 року в розмірі 42 532 419,37 грн., яка також прямо зазначена позивачем у розрахунку пред`явлених до відповідача вимог, фактично підтверджена у тому числі наданими самим відповідачем документами, зокрема платіжними дорученнями. Більше того, зважаючи на приписи господарського процесуального законодавства, а також враховуючи наданий позивачем акт купівлі-продажу електричної енергії за липень 2020 року на загальну суму 101 170 723,58 грн., який є достатньою правовою підставою для виникнення у відповідача обов`язку з оплати поставленого у липні 2020 року обсягу електричної енергії у встановлений Договором строк, суд дійшов висновку про те, що доказування обставин обґрунтованості/необґрунтованості відповідних баз нарахування штрафу та пені протягом спірного періоду, вказаних у розрахунку позивача (які не перевищують 101 170 723,58 грн.), покладається на обидві сторони, і такі обставини підлягають встановленню та перевірці судом. У той же час суд звертає увагу на те, що Державне підприємство "Гарантований покупець" під час розгляду справи не заперечувало проти факту прострочення ним виконання зобов`язання з оплати вартості електричної енергії, поставленої позивачем за актом купівлі-продажу електричної енергії за липень 2020 року.

Доводи відповідача про невідповідність позовних вимог статтям 547 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.

Слід звернути увагу відповідача й на те, що за умовами частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках за кожен день прострочення виконання від суми саме несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

У той же час суд також зазначає, що укладеним між сторонами Договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати електричну енергію для забезпечення загальносуспільних інтересів та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України.

Доводи відповідача щодо відсутності у суду правових підстав для прийняття доказів на підтвердження сум заборгованості, на які нараховується пеня, наданих позивачем поза межами встановленого законом строку, також не беруться до уваги з огляду на те, що необхідні докази на підтвердження обґрунтованості вимог позивача, зокрема в частині стягнення заявленої суми пені, були надані Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" разом із позовною заявою, що підтверджується вищенаведеними висновками суду.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що 12.08.2020 року Державним підприємством "Гарантований покупець" були здійснені часткові погашення заборгованості за актом купівлі-продажу електричної енергії за липень 2020 року, а відтак день фактичної сплати суми заборгованості не повинен включатися до періоду часу, за який здійснюється стягнення пені. Крім того, відповідач зазначав про необґрунтоване нарахування цієї штрафної санкції на дату укладення між сторонами Угоди.

Проте вищенаведені заперечення також оцінюються судом критично з огляду на те, що встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 року в справі № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі № 916/804/17.

Крім того, аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2020 року в справа № 916/1777/19.

У той же час судом встановлено, що у пункті 6.2 Договору сторони прямо та за взаємною згодою передбачили те, що пеня за цим правочином нараховується за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Зважаючи на наведені положення Договору, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на неможливість врахування дня фактичної сплати ним суми заборгованості у період нарахування пені, оскільки умовами Договору сторони погодили протилежне.

Тотожна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 року в справі № 910/7410/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 621 262, 27 грн. на підставі аналогічного за змістом договору від 26.02.2020 року № 03-ГП/20/305/01/20.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що згідно з правилами української мови про вживання прийменника "до" для числових позначень, наприклад, до моменту набуття чинності угодою, момент набуття чинності угодою (день) є останнім днем строку, тобто прийменник "до" виражає кінцеву календарну дату та за сферою використання закріплений за офіційним діловим стилем, тоді як прийменник "по" - за розмовним (вказані прийменники в українській мові є тотожними та відрізняються лише за сферою використання).

Вказані висновки знайшли відображення у судовій практиці, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року в справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 року в справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 року в справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 року в справі № 814/4170/15, від 08.10.2018 року в справі № 927/490/18 тощо.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо неправомірності включення дати набрання чинності Угодою (12.10.2020 року) до періоду нарахування позивачем пені.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на те, що укладена між сторонами Угода, яка за своїм змістом і правовою природою є новацією в розумінні статті 604 Цивільного кодексу України, замінила виконання встановлених Договором зобов`язань новими, не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про нарахування та стягнення з відповідача пені у період з 11.08.2020 року по 12.10.2020 року (до укладення між сторонами Угоди).

Крім того, у пункті 5 Угоди прямо передбачено, що Гарантований покупець визнає, що укладанням цієї Угоди продавець не позбавляється права на звернення до суду за захистом порушеного права або інше досудове врегулювання з Гарантованим покупцем відносин щодо отримання від Гарантованого покупця плати за порушення строків та порядку оплати за Договором як штрафних санкцій (штрафу та пені) на користь продавця за період, з моменту виникнення заборгованості до моменту набуття чинності цієї Угоди.

Вищенаведені обставини спростовують відповідні заперечення відповідача проти позову.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" пені в сумі 795 909,66 грн.

Також, як вже було зазначено вище, у поданій позовній заяві Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" просило суд стягнути з відповідача 2 688 068,44 грн. штрафу, що становить 7 % від простроченої понад 30 календарних днів заборгованості Державного підприємства "Гарантований покупець" в сумі 38 400 977,73 грн.

Положеннями частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.3 Договору за прострочення оплати Гарантованим покупцем за електричну енергію на строк понад 30 календарних днів, Гарантований покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7 % від суми простроченої заборгованості

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір штрафу відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2 688 068,44 грн. також є обґрунтованою.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на наявність підстав для звільнення його від відповідальності, у зв`язку із відсутністю вини Гарантованого покупця.

В обґрунтування наведених тверджень відповідач посилався на одночасне поширення на Гарантованого покупця дії постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року № 483 з наступними змінами "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" та факт відсутності належних розрахунків від контрагента відповідача - НЕК "Укренерго" на ринках РДН/ВДР з січня 2020 року, а також ст. 9 1 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо механізму компенсації втрат від вартості послуги, яку відповідач надає третім особам.

Проте судом зазначені доводи відповідача судом відхиляються, оскільки вони не є підставами для звільнення останнього від відповідальності за порушення умов Договору.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач не довів наявності правових підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні статті 614 Цивільного кодексу України, у той час як відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

У той же час суд звертає увагу на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.

Відтак, вимоги Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про стягнення з відповідача 2 688 068,44 грн. штрафу та 795 909,66 грн. пені є обґрунтованими.

Разом із тим, дослідивши зміст клопотання відповідача від 08.09.2021 року № 15/3831 про зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру штрафних санкцій до 1 грн., суд зазначає наступне.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Так, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.

Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен, зокрема, об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше. При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 року в справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 року в справі № 916/553/19.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Мотивуючи клопотання про зменшення штрафних санкцій, відповідач посилався, зокрема, на невиконанням Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" спеціальних обов`язків, покладених Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком та постановами КНРЕКП, а також зобов`язань за договорами, укладеними з відповідачем, у зв`язку з чим у Гарантованого покупця відсутні необхідні суми грошових коштів. Також, відповідач посилався на специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. Поряд із цим, позивач заявив позовну вимогу лише про стягнення штрафних санкцій, а не суми основного боргу, який погашено Гарантованим покупцем у позасудовому порядку.

Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. При цьому законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У свою чергу, судом прийнято до уваги значний розмір нарахованої позивачем неустойки, вжиття Гарантованим покупцем всіх залежних від нього заходів по виконанню зобов`язань згідно з Договором та повне фактичне виконання таких зобов`язань на час розгляду справи, тощо.

З огляду на вищевказане, з урахуванням інтересів обох сторін, зазначених відповідачем причин та обставин прострочення виконання ним договірних зобов`язань з оплати поставленої позивачем електроенергії, зважаючи на вжиття Гарантованим покупцем відповідних заходів до виконання взятих на себе зобов`язань, враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження факту понесення позивачем збитків внаслідок допущеного відповідачем прострочення, а також враховуючи невідповідність, на переконання суду, розміру стягуваних штрафних санкцій наслідкам порушення Гарантованим покупцем зобов`язання зі своєчасної оплати електричної енергії, суд дійшов висновку про те, що в даному конкретному випадку є можливим часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій на 50 %. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. У той же час, вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд враховує, що зменшення розміру нарахованої неустойки до 1 гривні нівелює сам інститут штрафних санкцій, як відповідальності.

Відтак, стягненню з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" підлягає 397 954,83 пені та 1 344 034,22 грн. штрафу, тоді як у решті позовних вимог слід відмовити.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року в справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників справи була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірних штрафних санкцій.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням зменшення судом нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, суд звертає увагу на положення пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за яким судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород; код ЄДРПОУ 20588716) 397 954 (триста дев`яносто сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 83 коп. пені, 1 344 034 (один мільйон триста сорок чотири тисячі тридцять чотири) грн. 22 коп. штрафу, а також 52 259 (п`ятдесят дві тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 67 коп. судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.12.2021 року.

Суддя В.С. Ломака