Рішення

від 07.12.2021 по справі 911/2499/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2499/21

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянув матеріали

за позовом Приватного підприємства Промислове та цивільне будівництво і проектування

01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182, код ЄДРПОУ 35901795

До Комунального закладу "Вишневий заклад дошкільної освіти "Теремочок" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Балукова, буд 3, код ЄДРПОУ 05486303

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Проектна компанія Інжгруп

01042, м. Київ, б-р М. Приймаченко, буд. 3, код ЄДРПОУ 37266715

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандпроектбуд"

33018, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Студентська, буд. 8 гурт, код ЄДРПОУ 40328891

про визнання незаконними та скасування протоколів уповноваженої особи відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель

за участі представників сторін:

позивача: Занузданов М.Ю., посвідчення серія ВАА №171400 від 08.12.2009; довіреність №б/н від 01.02.2021;

відповідача: Парій М.О., посвідчення №1504 від 30.11.2018; ордер на надання правової допомоги серія РН-896 №018 від 12.10.2021;

треті особи: не з`явились.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2515/21 від 25.08.2021) Приватного підприємства Промислове та цивільне будівництво і проектування до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу Теремочок Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконними та скасування протоколів уповноваженої особи відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2021 судом позовну заяву (вх. № 2515/21 від 25.08.2021) залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову (вх. №21426/21 від 14.09.2021), відповідно до якої позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.09.2021 судом прийнято позовну заяву (вх. № 2515/21 від 25.08.2021) до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2499/20 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 12.10.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із тим, що у відповідача ще не сплинув строк на подання до суду відзиву на позов (вх. №23579/21 від 08.10.2021).

У судове засідання 12.10.2021 з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021 судом відкладено підготовче засідання у справі №911/2499/21 на 16.11.2021.

У судове засідання 16.11.2021 з`явився представник відповідача та надав усні пояснення по справі, представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання позивач повідомлений, а треті особи - ні оскільки відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відправлення третім особам ухвал Господарського суду Київської області від 12.10.2021, судом встановлено, що "відправлення не вручене під час доставки: інші причини".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2021 судом закрито підготовче провадження у справі №911/2499/21 та призначено справу до розгляду по суті на 30.11.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення по справі (вх. №26965/21 від 23.11.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення щодо неефективного способу захисту (вх. №27596/21 від 30.11.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення доказу (вх. №27597/21 від 30.11.2021).

У судовому засіданні 30.11.2021 оголошено перерву до 07.12.2021, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказу (вх. № 28183/21 від 07.12.2021, № 28156/21 від 07.12.2021) та заперечення (вх. № 28397/21 від 09.12.2021).

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.12.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

15 червня 2021 року через автоматизований електронний майданчик на веб - порталі Уповноваженого органу - https://prozorro.gov.ua/ опубліковано закупівлю за ідентифікатором UA-2021-06-15-007451-b про проведення спрощеної закупівлі за предметом ДК 021:2015: 71320000-7 - послуги з інженерного проектування "Роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту Капітальний ремонт (термомодернізація) ДНЗ (ясла-садок) "Теремок" комбінованого типу за адресою: вул. Балукова, 3 у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області", аукціон проведено 30.06.2021.

На підставі протоколу розгляду пропозицій № 7 від 07.07.2021 відхилено пропозицію Приватного підприємства Промислове та цивільне будівництво і проектування та Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНДПРОЕКТБУД , оскільки пропозиції учасників не відповідають умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі.

За результатами електронного аукціону між Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу Теремочок Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Проектна компанія Інжгруп укладено договір № 1 від 15.07.2021 з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту Капітальний ремонт (термомодернізація) ДНЗ (ясла-садок) Теремочок комбінованого типу за адресою: вул. Балукова, 3 у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.

04.10.2021 між сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 6 на суму 403839,00 грн., на виконання якого відповідачем сплачені грошові кошти у розмірі 403839,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 06.10.2021.

Крім того, на офіційному сайті оприлюднено звіт від 30.11.2021 про виконання договору про закупівлю UA-2021-06-15-007451-b.

Норми права, що підлягають застосуванню

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19) .

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19) .

З огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і, в залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Статтею 1 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Частинами 1 та 2 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.

Частинами 11 та 12 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.

У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

Згідно з частиною 13 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:

1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;

2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;

4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

З наведених правових норм вбачається виключний перелік підстав для відхилення замовником тендерної пропозиції учасника спрощеної закупівлі.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

15 червня 2021 року через автоматизований електронний майданчик на веб - порталі Уповноваженого органу - https://prozorro.gov.ua/ відповідачем опубліковано закупівлю за ідентифікатором UA-2021-06-15-007451-b про проведення спрощеної закупівлі за предметом ДК 021:2015: 71320000-b.

На підставі протоколу розгляду пропозицій № 7 від 07.07.2021 відповідачем відхилено пропозицію Приватного підприємства Промислове та цивільне будівництво і проектування , з огляду на виявлення таких недоліків при розгляді пропозиції.

У пункті 18 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі вказано, що учасники повинні надати Відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Відповідно до пункту 16 вказаного Положення, відомості з цього реєстру надаються органом державної статистики.

При цьому, згідно з пунктом 10 Положення про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, затвердженого наказом Держкомстату України від 28.11.2005 № 386, відомості з реєстру формуються органом державної статистики та надаються користувачу після отримання запиту та документів або відомостей про оплату користувачем вартості наданих послуг.

Всупереч зазначеній вище умові Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, позивач не надав у складі своєї пропозиції вказаного документа.

Враховуючи зазначене, пропозиція позивача відхилена на підставі пункту 1 частини 13 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі (пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі).

07.07.2021 на адресу відповідача позивачем направлена вимога вх. № 0707-1 від 07.07.2021 відповідно до статті 31 Закону України Про публічні закупівлі про повідомлення причин невідповідності пропозиції умовам тендерної документації та зазначення того, яких саме відомостей про юридичну особу не вистачає замовнику, з огляду на те, що позивач в складі документів, які вимагались вимогами тендеру, надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємств та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ юридичної особи 35901795.

Зміст даних про підприємство, що міститься у даному витязі, абсолютно ідентичний для всіх можливих витягів чи реєстрів, які є в публічному доступі за запитом на сайті Міністерства юстиції України та на сайтах інших державних установ.

Згідно з Оголошенням про проведення спрощеної закупівлі вимагалось надання Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України , жодних посилань та вимог щодо надання відомостей з органів статистики замовником не зазначено.

Позивач звертає увагу на те, що відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ідентичними, містять одну й ту саму інформацію про юридичну особу та ніяким чином не впливають на предмет закупівлі, відомості про учасника, якість надання послуг та не відносяться до кваліфікаційних критеріїв.

У додатку №1 до даної вимоги наведено витяг з ЄДРПОУ, виданий Головний органом статистики в м. Києві.

За результатами розгляду вимоги, підставою для відхилення пропозиції позивача, поданої для участі у даній спрощеній закупівлі став пункт 1 частини 13 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі (пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі), з огляду на те, що Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є тотожним Відомостям з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Вказані реєстри мають різні назви, порядок їх створення і функціонування передбачений різними нормативно-правовими актами, функції розпорядника (держателя) вказаних реєстрів покладено на різні державні органи, чинним законодавством встановлений різний порядок отримання інформації із зазначених реєстрів та відмінні форми документів, які надаються на запити про отримання інформації з цих реєстрів, а інформація, яка в них міститься, не є ідентичною. Так, зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить інформації про інституційний сектор економіки за КІСЕ.

За результатами перевірки спірної документації (офіційно оприлюднена на сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-15-007451-b), судом встановлено, що не заперечується обома сторонами справи, що відповідачем замість відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України подано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 (далі - Положення № 118), Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Положення введене в дію з 01.01.1996; Кабінет Міністрів України доручив Міністерству статистики вжити заходів для створення та ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до пункту 3 Положення № 118, Реєстр ведеться з метою: - забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб`єктів; - класифікації суб`єктів для отримання статистичної інформації у формалізованому вигляді; - проведення спостережень за структурними змінами в економіці щодо видів діяльності, створення, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) та ліквідації суб`єктів; - удосконалення статистичного обліку суб`єктів та створення реєстрів респондентів статистичних спостережень (статистичних реєстрів).

Згідно з пунктом 4 Положення № 118, інформаційний фонд Реєстру містить такі дані: ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта; класифікаційні - види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб`єкт, тощо; довідкові - місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників тощо; реєстраційні - відомості про створення, припинення суб`єктів та вчинення інших реєстраційних дій щодо них; економічні - виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб`єкта.

Згідно з пунктом 5 Положення № 118, до складу базових даних ЄДРПОУ входять: - ідентифікаційний код, організаційно-правова форма юридичної особи (відокремленого підрозділу); - ідентифікаційний код та найменування юридичної особи (для відокремлених підрозділів юридичних осіб); - територіальна належність та місцезнаходження; - прізвище та телефон керівника; - дані щодо видів економічної діяльності; - інституційний сектор економіки; - дата проведення первинної реєстрації; - дата та місце проведення останніх реєстраційних дій.

До складу розширених даних входять: - ідентифікаційний код, організаційно-правова форма юридичної особи (відокремленого підрозділу); - ідентифікаційний код та найменування юридичної особи (для відокремлених підрозділів юридичних осіб); - територіальна належність та місцезнаходження; - прізвище, телефон/факс керівника/голови ліквідаційної комісії, керуючого санацією; - адреса електронної пошти; - дані щодо всіх видів економічної діяльності, указаних у реєстраційних документах; - інституційний сектор економіки; - орган державної реєстрації; - дата проведення первинної реєстрації; - дата та місце проведення останніх реєстраційних дій.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); 3) організаційно-правова форма; 8) перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією; 9) інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності. 10) місцезнаходження юридичної особи; 11) види діяльності; 12) назва органів управління юридичної особи; 13) відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; 15) розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників); 16) вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо); 18) інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти; 19) дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі; 20) дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу; відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата народження, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; відомості про членів керівних органів: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку - для відокремленого підрозділу громадського формування; відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи - правонаступника; інформація для здійснення зв`язку з відокремленим підрозділом: телефон та адреса електронної пошти; 26) дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог; 27) дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; 28) дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією; 29) дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; 30) дані про юридичних осіб - правонаступників; 31) дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію; 39) місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі; 41) фінансова звітність про господарську діяльність юридичної особи (крім бюджетних установ) у складі балансу і звіту про фінансові результати в електронній формі, отримана з інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; 42) відомості, отримані в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 43) відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, тощо

Стаття 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначає презумпцію достовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина 1).

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (частина 2).

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частина 3).

Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та інформаційними системами Державної служби статистики України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 28.09.2015 № 1834/5/1212, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2015 за № 1192/27637 (далі - Порядок інформаційної взаємодії), визначає механізм інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Державної служби статистики України (включно із ЄДРПОУ), у тому числі передачі ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ. Інформаційна взаємодія здійснюється на центральному рівні в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами (пункт 2). Інформаційну взаємодію забезпечує адміністратор Єдиного державного реєстру та Державна служба статистики України (пункт 4).

Передача відомостей про проведені реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі повідомлень державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, визначених Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , з Єдиного державного реєстру до реєстрів Державної служби статистики України здійснюється автоматично програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у цьому реєстрі (пункт 7).

Передача відомостей з реєстрів Державної служби статистики України до Єдиного державного реєстру здійснюється автоматично програмними засобами ведення реєстрів Державної служби статистики України невідкладно після завершення опрацювання відомостей у цих реєстрах (пункт 9).

Таким чином, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містить ту ж саму інформацію, що і Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України; постійний автоматичний обмін інформацією між двома реєстрами нормативно забезпечується Порядком інформаційної взаємодії. Водночас, відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є за своїм змістом значно повнішими і в силу закону вважаються достовірними, а отже, у разі суперечності між відомостями з даного Реєстру та інформацією з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України перевага має надаватися саме відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відхилено пропозицію позивача як учасника спірної спрощеної закупівлі, оскільки актуальну та достовірну інформацію можливо перевірити у режимі реального часу, адже Єдині державні реєстри є відкритими реєстрами.

Подібна правова позиція відносно ідентичності відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інформації з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України викладена в рішенні Окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 640/24351/19 та долученому до матеріалів справи листі Державної служби статистики України № 12.2.1-07/291-21 від 03.08.2021 .

Одночасно, судом взято до уваги судову практику в аналогічних спорах, зокрема, у справі № 910/16309/18, рішення судів у якій переглянуто Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду (постанова від 07.11.2019 у справі № 910/16309/18) .

Відтак, суд виходить з того, що формулювання позовних вимог шляхом скасування та визнання незаконним є тотожними поняттям в даному аспекті, що зумовлюють втрату чинності, а тому їх одночасне застосування є неефективним та безпідставним. Крім того, суд зазначає, що визнання незаконним чи скасування протоколу про відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі є неможливим, адже сам по собі протокол є виключно документом, яким оформлено відповідне рішення замовника, що і підлягає оскарженню за наявності правових підстав. А тому відповідні вимоги про визнання незаконними та скасування протоколів про відхилення пропозиції учасника спрощеної процедури та визнання переможцем по закупівлі є неефективними та задоволенню не підлягають.

Наведене також узгоджується з приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, наявності якого вимагає ця стаття, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України і статті 4 Господарсько процесуального кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 .

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17) , тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки про застосування принципу mutatis mutandis у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц) .

07.07.2021 переможцем закупівлі визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Проектна компанія Інжгруп та в системі публічних закупівель оприлюднено відповідне повідомлення, в результаті чого 15.07.2021 між сторонами укладено договір про надання послуг з інженерного проектування "Роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту Капітальний ремонт (термомодернізація) ДНЗ (ясла-садок) "Теремок" комбінованого типу за адресою: вул. Балукова, 3 у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області".

Відповідно до пункту 5.1. Договору строк виконання робіт - до 31.12.2021.

На виконання вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю Проектна компанія Інжгруп надані послуги у повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6 від 04.10.2021 на суму 403839,00 грн., який відповідачем у повному обсязі оплачено, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 06.10.2021 на суму 403839,00 грн.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 .

Враховуючи наведене, суд зазначає, що скасування протоколів про відхилення пропозиції учасника спрощеної процедури та визнання переможцем не відновить право позивача на укладення з відповідачем договору закупівлі, оскільки станом на сьогодні послуги з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту Капітальний ремонт (термомодернізація) ДНЗ (ясла-садок) "Теремок" комбінованого типу за адресою: вул. Балукова, 3 у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, в повному обсязі виконані Товариством з обмеженою відповідальністю Проектна компанія Інжгруп , отже, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 910/884/21 .

У справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Суд оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку, що відповідачем протиправно відхилено пропозицію позивача, як учасника спрощеної закупівлі UA-2021-06-15-007451-b в розумінні вимог Закону України Про публічні закупівлі , проте, суд відмовляє у задоволенні позову, оскільки, обраний спосіб захисту не є ефективним та не призведене до відновлення порушеного права позивача.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. У задоволені позову (вх. №2515/21 від 25.08.2021) Приватного підприємства Промислове та цивільне будівництво і проектування (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182, код ЄДРПОУ 35901795) до Комунального закладу "Вишневий заклад дошкільної освіти "Теремочок" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Балукова, буд 3, код ЄДРПОУ 05486303) про визнання незаконними та скасування протоколів уповноваженої особи відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.12.2021.

Суддя С.О. Саванчук