Рішення

від 08.12.2021 по справі 922/3991/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3991/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр побутового обслуговування "Допомога", м.Київ про стягнення 12 476,84грн. за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (надалі - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр побутового обслуговування "Допомога" (надалі - відповідач) про стягнення 12476,84грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 01.05.2021 по 31.08.2021 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою кадастровий номер 6310136300:07:032:0501, площею 0,0091га, розташованою за адресою: м.Харків, вул.Саржинська, 28-Б, яка належать територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в загальній сумі 12476,84грн.

Ухвалою від 06.10.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2021.

Ухвалою від 26.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 16.11.2021.

У підготовчому засіданні 16.11.2021 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 08.12.2021.

Представник позивача у призначене судове засідання не з`явився, однак 08.12.2021 від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасникам справи надано право брати участь у судових засіданнях. В той же час, пунктом 3 частини 2 статті 42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Оскільки у даному випадку явка представника позивача не визнавалася судом обов`язковою, позивач вправі на власний розсуд використовувати своє право на участь у засіданнях з розгляду даної справи.

Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.

Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.23/126, корпус А, офіс 25/1.

За вказаною адресою відповідачу направлялися копії ухвал від 06.10.2021, 26.10.2021 та від 16.11.2021, які були повернуті до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, у тому числі ухвала від 16.11.2021 повернута до суду з відповідною довідкою поштової установи від 22.11.2021.

Згідно з частиною 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали від 16.11.2021 вважається врученою відповідачу 22.11.2021, а тому суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.03.2021 № НВ-0006532792021 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:07:032:0501 площею 0,0091га по вул.Саржинській, 28-Б у м. Харкові має категорію земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (торговельні приміщення, але не пізніше початку реконструкції вул.Саржинської); форма власності - комунальна. Датою державної реєстрації земельної ділянки є 22.09.2005.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.09.2021 № 275260151 02.03.2016 зареєстровано право власності Харківської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:07:032:0501.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,0091 га з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005 по вул.Саржинській, 28-Б у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.09.2021 № 275260151 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:07:032:0501 площею 0,0091 га по вул. Саржинській, 28-Б у м. Харкові припинене 13.09.2016 на підставі акту-приймання передачі земельної ділянки до земель запасу міста № 161/16 від 02.11.2016.

Також, відповідно до вищевказаної інформації право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 62,3 кв.м по вул.Саржинській, 28-Б у м. Харкові з 12.04.2021 зареєстроване за ТОВ "ЦПО "Допомога" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 22.03.2021 №б/н, укладеного з Коваленком В.М та ТОВ "Центр побутового обслуговування "Допомога".

Отже, належний відповідачу об`єкт нерухомості розташовано на вищевказаній земельній ділянці (кадастровий номер 6310136300:07:032:0501).

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 31.08.2021 проведено обстеження даної земельної ділянки. Обстеженням на місцевості встановлено, що дана земельна ділянка не огороджена, на території земельної ділянки розташована нежитлова будівля: літ."А-1", право власності на які зареєстровано за TOB "ЦПО "Допомога". Земельна ділянка використовується TOB "ЦПО "Допомога" для експлуатації та обслуговування вказаної нежитлової будівлі під піцерію.

Таким чином, TOB "ЦПО "Допомога" у період з 01.05.2021 по 31.08.2021 використовувало земельну ділянку по вул.Саржинській, 28-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:07:032:0501 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 62,3кв.м. При цьому, відповідач не сплачував за користування даною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

У своєму позові позивач вказує, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136300:07:032:0501) не сплачував за користування даною земельною ділянкою, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

У зв`язку з цим, позивач на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з відповідача 12476,84грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.05.2021 по 31.08.2021.

Слід зазначити, що звертаючись з даним позовом саме до господарського суду Харківської області, позивач посилається на положення частини 3 статті 30 ГПК України, відповідно до якої спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Отже, оскільки спір виник щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:07:032:0501, розташованої по вул.Саржинській, 28-Б у м. Харкові, дана справа є підсудною господарському суду Харківської області.

Від відповідача заперечень щодо підсудності даного спору не надходило.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Суд також зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:07:032:0501) зареєстрована в державному земельному кадастрі 22.09.2005, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.03.2021 №НВ-0006532792021. Датою державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку є 02.03.2016, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.09.2021 №276972323).

Таким чином дана земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з 02.03.2016.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач з 12.04.2021 правомірно володіє об`єктом нерухомості - нежитловою будівлею літ."А-1", розташованим на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:07:032:0501 площею 0,0091 га по вул.Саржинській, 28-Б у м. Харкові.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, з 12.04.2021 у відповідача виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

В той же час, у період з 01.05.2021 по 31.08.2021 відповідач використовував земельну ділянку під належним йому нерухомим майном за відсутності відповідного договору оренди з Харківською міською радою.

Розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.05.2021 по 31.08.2021 в сумі 12476,84грн. було позивачем розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул.Саржинській, 28-Б у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:07:032:0501) від 05.03.2021 №ЗВ-9801115212021, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Водночас, позивач при здійсненні розрахунку керувався рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08.

Суд погоджується із методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте відповідач доказів сплати вказаних коштів суду не надав.

У зв`язку з цим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 12476,84грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр побутового обслуговування "Допомога" (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.23/126, корпус А, офіс 25/1, код 42870174) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код 04059243) 12476,84грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а також 2270,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "20" грудня 2021 р.

Суддя М.В. Калантай