Постанова

від 04.10.2007 по справі ас9/368-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС9/368-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.07           Справа №АС9/368-07.

За позовом: Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю « Дігма – Суми»

Про стягнення: 4424 грн. 53 коп.

Суддя                                             М.С. Лущик 

Представники:

Від   позивача:     Груздо Т.С.

Від відповідача :  Сєдих Є.О.

Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, тому відповідно до Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Суть спору:  Позивач просить стягнути з відповідача 4424 грн. 53 коп. штрафні санкції за не виконання нормативу робочих місць  для працевлаштування інвалідів в 2006 році та пені в сумі,  відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідач подав  відзив на позов відповідно до якого просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що при заповненні звіту форми № 10ПІ була допущена помилка: замість цифри 87 була зазначена цифра 88, що призвело до непорозуміння з позивачем.

19.09.2007 року відповідач подав доповнення до відзиву, відповідно до яких  пояснює, що фактичне робоче місце має бути створене з урахуванням фізичних  можливостей певного інваліда, індивідуальних програм реабілітації  та  залежно від відповідної нозології інваліда , а саме його пристосування для інваліда здійснюється в кожному випадку спеціально для конкретної особи. Таким чином для створення нового робочого місця для інваліда є пропозиція на працевлаштування інваліда відповідної нозології, оскільки  без такої пропозиції несонливо встановити інваліда якої категорії може бути запропоновано, що унеможливлює створення робочого місця. Відповідач посилається на те, що  позивачем по справі  не надано жодних доказів щодо направлення пропозиції на працевлаштування інвалідів  або ж , того, що інваліди  самі  зверталися до підприємства з метою працевлаштування та їм було відмовлено у працевлаштуванні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню  повністю, виходячи з наступного:

Ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" №875-ХІІ від 21.03.1991 р. зі змінами та доповненнями (далі Закон) передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові і соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Згідно ч. 5 ст. 20 Закону, фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів, надання позик на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, забезпечення інвалідів технічними реабілітаційними засобами, оплата навчання та перекваліфікація здійснюються Фондом соціального захисту інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб - в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об'єднанні), установі.

Сплату адміністративно-господарських санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями адміністративно-господарських санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767, передбачено, що суми адміністративно-господарських санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Держказначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком №3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком №2510. Адміністративно-господарські санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно звіту про зайнятість інвалідів за 2006 рік (форма 10-ПІ), що наданий до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів товариством з обмеженою відповідальністю “Дігма - Суми” середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 88 чоловік.

Таким чином, згідно ст.19 Закону, на підприємстві відповідача  у 2006 році норматив складає 4 робочих місця. Фактично ж, згідно даних, наданих підприємством у звіті, було створено   3 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Отже,  товариством з обмеженою відповідальністю “Поляне-С”  не виконано норматив по створенню одного робочого місця  по працевлаштуванню інвалідів. Відповідно до наданого товариством з обмеженою відповідальністю “ Дігма - Суми”  звіту, розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2006 рік становить 4348 грн. 86 коп.

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання підприємством товариством з обмеженою відповідальністю “ Дігма - Суми ”  нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році, становить  4348 грн. 86 коп.

Відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми  адміністративно – господарських санкцій та пені за невиконання  нормативу робочих місць  для працевлаштування інвалідів 9затвю Постановою КМУ від 31.01.2007 року № 70) порушення строку оплати  суми адміністративно – господарських санкцій тягне за собою нарахування пені му розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку  за кожний календарний день  прострочення.

Пеня за несвоєчасну сплату адміністративно – господарських санкцій станом на 11.06.2007 року становить 75 грн. 67 коп.

Загальна сума заборгованості складає 4424,53 грн.

Законом України "Про внесення змін та доповнень" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", передбачено, що надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів належать до надходжень спеціального фонду Державного бюджету України на 2006 рік. Таким чином, несплата товариством з обмеженою відповідальністю “ Дігма - Суми ”  адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році, до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів призвела до ненадходження цих коштів до Державного бюджету України, що, в свою чергу, перешкоджає державі у створенні економічних, соціально-побутових, соціально-психологічних умов для задоволення потреб інвалідів, - чим порушуються інтереси держави та соціальні гарантії прав інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Пункт 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Доказів сплати 4348 грн. 86 коп. штрафних санкцій за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів в 2006 року  та пені  в сумі 75 грн. 67 коп., що разом становить 4424,53 грн. відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач суду не подав, тому суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача до уваги не приймаються.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 17, ст. 104 -106 Кодексу адміністративного судочинства  України ст.ст.19, 20  Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю “ Дігма - Суми ” ( м. Суми, пер. 1-й заводський, 2 код 31066061)  на користь Сумського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів (40030, м. Суми, вул. Горького, 2, р/р 31212230700002 відділення Державного казначейства у Сумській області в  банку ГУДКУ м. Суми, МФО 837013, код ЄДРПОУ   23636315, код бюджетної класифікації 50070000) 4348 грн. 86  коп. штрафних санкцій та 75 грн. 67 коп. пені.

3. Роз'яснити сторонам, що Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4.          Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5.  Роз'яснити позивачу, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено. Якщо судове  рішення ухвалено на  користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.( ст. 258 КАСУ).

        СУДДЯ                                                                                            М.С.ЛУЩИК