Постанова

від 28.04.2010 по справі 2а-1261/10/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28.04.2010 р.                                                                      Справа № 2а-1261/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., при секретарі судового засідання Крикливенко І.С., за участю:

прокурора: Дзюбан О.В., посвідчення № 263 від 26.03.10 р.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

прокурора Заводського району м. Миколаєва, вул. Бузніка, 14, м. Миколаїв, 54021

в інтересах держави в особі

Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва, вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010

до

ДП "Миколаївський завод "Гідрореммаш" ВАТ "Укргідроспецфундаментбуд", вул. Дзержинського, 198, м. Миколаїв, 54000

про

стягнення заборгованості у сумі 2928,88 грн.

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Заводського району м. Миколаєва в інтересах Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва до ДП "Миколаївський завод" Гідрореммаш" ВАТ "Укргідроспецфундаментбуд" про стягнення заборгованості із страхових внесків у сумі 2928,88 грн.

У судовому засіданні прокурор пояснив, що зазначену суму заборгованості відповідач самостійно визначив у поданій ним розрахункової відомості за 4 квартал 2009 р., але добровільно цю суму не сплатив.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 01.03.10 р. з позовною заявою та повістка про виклик до суду, направлені за юридичною адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, повернулись до суду без вручення адресату.

Відповідач, згідно ст. ст. 19, 22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 11).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають з’ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 28.04.10 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідач відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», є страхувальником своїх найманих працівників на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 35 цього Закону, відповідач зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Статтею 17 ч. 3 Закону передбачено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням коштів на оплату праці.

18.01.10 р. відповідач подав до Заводського РЦЗ розрахункову відомість за 4 квартал 2009 р., в якій самостійно визначив свої зобов’язання у сумі 6619,37 грн., що є залишком заборгованості на кінець звітного періоду, у тому числі 1048,02 грн., що є сумою страхових внесків, строк сплати яких не настав (а. с. 7).

Прокурор звернувся з вимогою про стягнення лише частини заборгованості, у сумі 2928,88 грн.

Відповідно до ст. 5 п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зобов'язання, самостійно визначене платником декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», спори, що виникають з правовідносин державного соціального страхування на випадок безробіття вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Миколаївський завод «Гідрореммаш» відкритого акціонерного товариства «Укргідроспецфундаментбуд» (вул. Дзержинського, 198, м. Миколаїв, 54042, р/р 26003310120401, банк ФАБ "Південний", ЄДРПОУ 31387899) на користь Заводського районного центру зайнятості (54010, м. Миколаїв, вул. 6-та Поперечна, 32, р/р 37170305800003, банк ГУДК України в Миколаївській області, МФО 826013) заборгованість із страхових внесків у сумі 2928,88 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі складена

11 травня 2010 р.

Суддя                                                                                                                        А. О. Мороз