Рішення

від 20.12.2021 по справі 480/8398/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року Справа № 480/8398/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Миколаївська сільська рада Сумського району Сумської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач в інтересах ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області (далі по тексту - відповідач), і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 15.07.2021 № 127, яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 02.03.2021 № 34, яким бажану до відведення земельну ділянку внесено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, які згідно Державного акту знаходились в колективній власності КСП Зоря , право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 році на території Миколаївської сільської ради Сумського району (за межами населених пунктів) комунальної власності;

- зобов`язати Миколаївську сільську раду Сумського району Сумської області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся в інтересах ОСОБА_2 до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Листом відповідач повідомив, що сільська рада не є розпорядником даної земельної ділянки. Відповідач непогодився із вказаною відповіддю, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду зобов`язано відповідача розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства. Рішенням Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області Гулій А.В. було відмовлено у задоволенні поданого клопотання у зв`язку із тим, що бажану до відведення земельну ділянку внесено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, які згідно Державного акту знаходились в колективній власності КСП Зоря , право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 році на території Миколаївської сільської ради Сумського району (за межами населених пунктів) комунальної власності. Крім того, позивач просить скасувати рішення Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, яким бажану до відведення земельну ділянку внесено до переліку земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельних торгах. Позивач вважає такі рішення протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач подав відзив на позову заяву, подав до суду відзив у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на сформовану земельну ділянку за кадастровим номером 5924789800:06:002:0048 з огляду на те, що земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, площа 21 га, власник Миколаївська сільська громада, рішенням Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 02.03.2021 № 34 згадана земельна ділянка внесена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди яких виставляється на земельних торгах. Крім того виконуючи зазначене рішення Миколаївська сільська рада уклала договір № 78 від 22 березня 2021 року про підготовку лота для продажу права оренди земельної ділянки на земельному аукціоні. Стосовно зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, відповідач не здійснював перевірку наявності вищевказаних підстав для відмови у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою. Як наслідок, прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, відповідач зазначає, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, не потребує понесення значних правових витрат позивачем.

Представник позивача подав письмові пояснення у яких заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Судом було відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач звернувся в інтересах ОСОБА_2 до відповідача із клопотанням від 09.02.2021 (зареєстрована 09.02.2021 №46) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 41).

Миколаївська сільська рада Сумського району Сумської області листом від 10.02.2021 №468/02-35 повідомила позивача, що сільська рада не є розпорядником даної земельної ділянки (а.с.11).

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 по справі №480/2929/21 визнано протиправною бездіяльність Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області. Зобов`язано Миколаївську сільську раду Сумського району Сумської області розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаного клопотання з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов`язковим посиланням на норми Земельного кодексу України. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97526956).

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 по справі №480/2928/21, відповідач повторно розглянув клопотання позивача та спірним рішенням від 15.07.2021 №127 (а.с. 9) відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. В обґрунтування зазначеної відмови відповідач вказав, що рішенням 5 сессії 8 скликання від 02.03.2021 №34 земельна ділянка внесена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, які згідно Державного акту знаходились в колективній власності КСП Зоря , право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 році на території Миколаївської сільської ради Сумського району (за межами населених пунктів) комунальної власності.

Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням, вважає його протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства мають право звернутися з відповідним клопотанням, з наданням відповідних документів.

Суд зазначає, що Земельним кодексом України визначено порядок розгляду даної категорії питань, та зазначається, що відповідний орган місцевого самоврядування розглянувши питання про надання земельної ділянки для особистого селянського господарства надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або мотивовану відмову.

Отже розгляд заяви позивача може завершитись її задоволенням, або вмотивованою відмовою у ненаданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Разом з тим ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що за результатами розгляду зокрема заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зокрема сільською радою приймається відповідне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову в його наданні.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням від 15.07.2021 №127 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 46).

При цьому приймаючи дане рішення відповідач, зокрема, керувався рішенням від 02.03.2021 №34 Про включення земельних ділянок комунальної власності по Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, які згідно Державного акту знаходилися в колективній власності КСП Зоря , право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 році на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області (за межами населених пунктів) комунальної власності .

Статтею 136 Земельного Кодексу України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Отже, законодавцем обумовлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, а тому вирішальним фактором є саме включення земельної ділянки до переліку земель, які виставлені на земельні торги.

Згідно з ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

Матеріалами справи підтверджується, що 22.03.2021 відповідачем було укладено із державним підприємством Центр державного земельного кадастру в особі Сумської регіональної філії договір № 78 про підготовку лота для продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні та надання послуг з проведення земельних торгів. Додатком №1 визначено завдання виконавцю на виконання робіт, а додатком №2 сторонами узгоджено календарний план надання послуг з підготовки лота та проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 13.09.2021 проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5924789800:06:002:0048, а на підставі рішення ради №96 від 23.09.2021 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності з подальшим продажем права оренди на земельних торгах (аукціоні) було проведено 08.10.2021 реєстрацію земельної ділянки в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У постанові від 24 вересня 2020 року у справі №805/3195/17-а Верховним Судом сформовано правовий висновок про те, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, тому вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель, які виставлені на земельні торги.

Отже, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які підлягають продажу на земельних торгах (аукціоні), в силу приписів частини 3 статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність до завершення торгів.

При цьому твердження представника позивача, що до відповідача було надано заяву раніше, ніж було сформовано земельну ділянку відповідачем, а отже проведення торгів та відмова надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є незаконним, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як вже зазначалося судом вище, за приписами ч. 7 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому законодавством не заборонено органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, під час розгляду клопотань про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою, приймати рішення щодо затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим продажем права оренди на неї, а також відведення земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах або будь-які інші рішення.

Також суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення від 15.07.2021 №127 щодо відмови в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, було наявне чинне та не скасоване рішення ради від 02.03.2021 №34, яким бажану до відведення земельну ділянку внесено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, які згідно Державного акту знаходились в колективній власності КСП «Зоря» , право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 році на території Миколаївської сільської ради Сумського району (за межами населених пунктів) комунальної власності.

За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За змістом пункту б частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Частинами шостою та сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зміст статті 79-1 ЗК України свідчить, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Стаття 25 Закону України від 22.05.2003 №858-IV Про землеустрій (далі - Закон №858-IV) визначає види документації із землеустрою, до яких, крім проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, належать, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до статті 56 Закону №858-IV технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, зокрема, включає згоду власника земельної ділянки на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем.

Зміст наведених норм права свідчить, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок, що в свою чергу здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до рішення Роменської міської ради № 34 від 02.03.2021 земельна ділянка сільськогосподарського призначення, внесена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на аукціоні .

Таким чином, включення земельної ділянки, на яку претендує позивач, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах слугувало підставою для відмови у наданні дозволу.

Дійсно, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги не передбачено серед підстав для відмови, визначених у частині сьомій статті 118 ЗК України, проте така підстава для відмови передбачена у статті 136 ЗК України.

Згідно із частиною третьою статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Верховний Суд розглядав справи, де поставало таке ж питання, і у постанові від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17 дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, від 28.10.2020 у справі №819/1976/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16, і суд не знаходить підстав не погодитися із такою.

Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, суд звертає увагу, що на момент розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, землі, яких стосувалася заява, було включено до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах. Крім того, земельна ділянка є сформована, проведена державна реєстрація та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці.

В силу приписів частини третьої статті 136 ЗК України це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу.

Разом із тим, оскаржувана відмова не позбавляє позивача можливості набуття права на іншу земельну ділянку комунальної форми власності сільськогосподарського призначення у порядку визначеному статтями 116, 118 ЗК України, в порядку, передбачено чинним законодавством.

Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах також викладена Верховним Судом у постановах від 30.03.2021 у справі №2040/6485/18 та від 13.04.2021 у справі №818/1470/18, від 29.07.2021 у справі № 120/1317/19-а адміністративне провадження № К/9901/29923/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд відхиляє посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 819/655/17 як на не релевантну до обставин цієї справи, оскільки у справі №819/655/17 Верховний Суд керувався тим, що суди попередніх встановили те, що земельна ділянка, на яку претендував позивач, на торги не виставлялася. В даному випадку, на час прийняття оспорюваного рішення земельна ділянка була включена до переліку земельних ділянок право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами.

Стосовно посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у інших постановах, суд у цій справі виходить з позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, та враховує правовий висновок, викладений у більш пізніших постановах Верховного Суду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 02.03.2021 №34, яким бажану до відведення земельну ділянку внесено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, які згідно Державного акту знаходились в колективній власності КСП «Зоря» , право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 році на території Миколаївської сільської ради Сумського району (за межами населених пунктів) комунальної власності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Конституційний Суд України в пп.3.6 п.3 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Також вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в п.4.1 рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав або інтересів позивача на момент його звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини» [Aksu v. Turkey] пункт 50; «Берден» [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; «Тенасе проти Молдови» [Tгnase v. Moldova]).

Отже, наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах, тільки тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином, враховуючи положення зазначених норм законодавства, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкту владних повноважень саме її прав, свобод або законних інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.

Суд зазначає, що в даному випадку позивач оскаржує рішення, яке стосується питання щодо продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, вирішення якого, в даному випадку, відноситься до виключної компетенції Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, та не створює для позивача обов`язків чи правових наслідків за результатами його прийняття.

А відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 02.03.2021 №34, яким бажану до відведення земельну ділянку внесено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, які згідно Державного акту знаходились в колективній власності КСП «Зоря» , право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 році на території Миколаївської сільської ради Сумського району (за межами населених пунктів) комунальної власності, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеному в постанові від 08.07.2021 по справі № 480/6638/20.

Враховуючи викладене, доходить висновку, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправними та скасування рішення Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 15.07.2021 № 127, яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області; скасування рішення Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 02.03.2021 № 34, яким бажану до відведення земельну ділянку внесено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, які згідно Державного акту знаходились в колективній власності КСП Зоря , право оренди яких виставляється на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами у 2021 році на території Миколаївської сільської ради Сумського району (за межами населених пунктів) комунальної власності; зобов`язання Миколаївську сільську раду Сумського району Сумської області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета