Постанова

від 02.10.2007 по справі 11/384пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/384пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.10.07                                                                                 Справа № 11/384пн-ад.

Господарський суд Луганської області у складі судової колегії : Москаленко М.О. - головуючий, Зюбанова Н.М., Лісовицький Є.А. –судді, за участю секретаря судового засідання Мелеховій О.С., розглянувши матеріали справи № 11/384пн-ад за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Краснодонському  районі Луганської області, м. Краснодон Луганської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, м. Краснодон Луганської області

про стягнення  1490 грн. 31 коп.  

за участю представників сторін:

від позивача – Глущенко І.В., дов. № 1279/07-04 від 15.05.2007

від відповідача -  Гребенар О.В.. дов. №2 від 09.01.2007

Дана адміністративна справа вирішена судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до положень п. 5 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України /у редакції Закону від 06.10.2005/, яким передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують  у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши повноважних представників сторін у справі. суд

                                                         в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про зобов'язання відповідача вчинити дії з підписання акту щомісячної звірки особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за березень, квітень, травень 2007 року.  

Під час судового розгляду справи, а саме 23.08.2007 заявою № 2000/08-02 (а.с. 52) позивачем було змінено предмет позову та заявлено вимогу про  стягнення з відповідача  грошових коштів  у відшкодування витрат по особових справах потерпілих, яким позивачем виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у загальній сумі 1490 грн. 31 коп.  

Відзивом на адміністративний позов № 06/2652  від 09.08.2007 відповідач проти вимог адміністративного позову заперечив, посилаючись на обов'язок фонду відшкодовувати витрати на виплату пенсій тільки інвалідам та утриманцям, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку та пенсійного віку, встановленого законодавством.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Статтями 21, 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.99 № 1105-ХІV /далі за текстом –Закон № 1105/ передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я  або у разі його смерті при настанні страхового випадку сплачувати йому або особам, що перебувають на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд, який є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі Статуту, і є окремою юридичною особою.  

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків у відповідності з приписами ст. 18 Закону № 1105 є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Робочим органом виконавчої дирекції Фонду  є їх управління в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділеннях в районах та містах обласного призначення. Управління та відділення виконавчої дирекції Фонду є самостійними юридичними особами.

У відповідності до ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності”, починаючи з 01.04.2001 Фонд повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України пенсії, сплачені особам, яким вони призначені внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, оскільки з вказаного часу підприємства здійснюють платежі за соціальним страхуванням Фонду.

Розмір відшкодування суми виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначається у спільних актах, підписаних відповідальними особами обох фондів.

Згідно заяви позивача про зміну предмету позову станом на 10.08.2007 відповідачем у  справі був підписаний акт  щомісячної звірки по особових справах з потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку  на виробництві або професійного захворювання, в якому позивачем була зазначена загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню за березень 2007 року.  При цьому до заліку відповідачем у справі не було прийнято суми витрат на виплату пенсій особам, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, а саме на суму 566 грн.      17 коп. таким особам:  Барманову Миколі Сергійовичу, Діковій Валентині Олександрівні, Федунь Михайлині Дмитрівні, Іванєєву Віктору Івановичу.

За квітень 2007 року з аналогічних підстав відповідачем не були прийняті до заліку  витрати на  виплату пенсій у загальній сумі 510 грн. 31 коп. таким особам, які досягли пенсійного віку: Барманову Миколі Сергійовичу, Діковій Валентині Олександрівні, Федунь Михайлині Дмитрівні, Іванєєву Віктору Івановичу.  

За травень 2007 року  відповідачем не були прийняті до заліку витрати на виплату пенсій вказаним на загальну суму  413 грн. 83 коп. таким особам: Барманову Миколі Сергійовичу, Діковій Валентині Олександрівні, Федунь Михайлині Дмитрівні.

Таким чином, всього сума не прийнятих відповідачем до заліку витрат складає 1490 грн. 31 коп. (розрахунок витрат наданий позивачем суду –а.с. 53-55).

До матеріалів справи позивачем надано документи, що підтверджують  право вказаних вище осіб на призначення пенсії, та документи у підтвердження фактичного понесення витрат з виплати пенсій вказаних видів (акти про нещасні випадки на виробництві, розпорядження про перерахунок пенсій, витяги з актів огляду МСЕК та інші) –а.с. 59-77.   

Таким чином, сума заявлених до стягнення з відповідача витрат підтверджена матеріалами справи та її фактичними обставинами.

Заперечення відповідача на адміністративний позов судом до уваги не приймаються з таких підстав.

Статтею  1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик мас право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 статті 24 Закону України № 1105 встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до Постанови Пенсійного Фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 “Про затвердження порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій, пов'язаних з втратою годувальника , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (далі за текстом –Порядок № 5-4/4) визначений порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій, пов'язаних з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з приписами ст. 10 Закону № 1105 особі, яка одночасно має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника) , призначається  один із цих видів пенсії за її вибором.

Пунктом 3 статті 45 Закону № 1055 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви застрахованою особою, що отримує пенсію, з усіма необхідними документами.

Таким чином, з системного аналізу наведених вище правових норм можна зробити висновок про відсутність у осіб, що отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при досягненні пенсійного віку  обов'язку перейти на інший вид пенсії –за віком.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються  матеріалами справи та  відповідають фактичним обставинам.  

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання стосовно судових витрат судом не вирішується, оскільки сторони у справі звільнені від їх сплати.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний у п'ятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 98, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  –   

П О С Т А Н О В И В:

          1.Позов задовольнити  повністю.

          2.Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краснодоні та Красно донському районі Луганської області, вул. Красних шахтарів, 18, м. Краснодон Луганської області, код 25926845, на   користь  управління   Пенсійного  фонду України   у Краснодонському районі Луганської області, вул. Артема, 15, м. Краснодон Луганської області, код 21792502,  1490 грн. 31 коп. витрат.

          Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

          Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

          Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржене судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову складено у повному обсязі та підписано 08.10.2007.

Судді                                                                               М.О. Москаленко

                                                                                    Н.М. Зюбанова

                                                                                    Є.А. Лісовицький