Постанова

від 20.12.2021 по справі 607/14922/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/14922/20 Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/1197/21 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 310020000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Міщій О. Я., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Стецюк М.А.

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №607/14922/20 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кукурудзи Андрія Євгеновича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року, ухваленого суддею Позняком В.М., повний текст якого складений 10 вересня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом, який був збільшений під час розгляду справи, до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень, з урахуванням індексації, щомісячно, починаючи з дати подання позову і до повноліття дитини (том 1, а.с. 3-8, 98-100).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що з відповідачем наявний спір щодо надання ним допомоги в утриманні доньки. Звертає увагу суду, що в доньки ОСОБА_3 виявлені захворювання, які потребують лікування та догляду, вона ходить на додаткові заняття. Зауважує, що не працює, оскільки не має на кого залишити доньку. Їй відомо, що колишній чоловік працює за кордоном та отримує пристойну заробітну плату, а тому має можливість платити аліменти в такому розмірі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року позов - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 600 гривень щомісяця з наступною індексацією починаючи стягувати з 09 вересня 2021 року та до досягнення дочкою повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Стягнуто із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 650 гривень судових витрат.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання (том 1, а.с. 229-231).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2021 року виправлено описку в рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, а саме: в резолютивній частині час, з якого підлягають стягненню аліменти замість "09 вересня 2021 року" зазначити правильно "09 вересня 2020 року" (том 1, а.с. 233).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кукурудза Андрій Євгенович просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року у справі №607/14922/20 та ухвалити нове рішення про стягнення із відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3 000 гривень щомісяця з наступною індексацією, починаючи стягувати з 09 вересня 2021 року та до досягнення дочкою повноліття, посилаючись на те, що суд не у повній мірі з`ясував усі обставини, які мають значення для справи, а також висновки суду першої інстанції, до яких він дійшов не відповідають обставинам справи (том 1, а.с. 236-237).

В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Кукурудза А.Є. зазначив, що середньомісячний дохід відповідача складає 8 679 гривень. Окрім того, йому, як водію міжнародних перевезень виплачувались і виплачуються добові кошти, які є компенсацією витратами водія під час його перебування у відрядженнях, пов`язаних із здійсненням міжнародних перевезень, які є виконанням водієм своїх прямих обов`язків, передбачених трудовим контрактом. Посилається на те, що у нього є одинока мати пенсійного віку ОСОБА_5 , яка потребує догляду та лікування, оскільки має хронічні захворювання. Також вказує, що за 2020 рік вона отримала пенсію в розмірі 29 883,16 гривень, а це в середньому 2 550 гривень за один місяць, і даних коштів є недостатньо для нормального життя одинокої людини пенсійного віку. Зазначає, що регулярно перераховує кошти на утримання своєї дочки на її банківський картковий рахунок.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення - без змін, а апеляційну скаргу скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що суд виніс законне рішення, яке ґрунтується на нормативному законодавстві. Вказує, що судом детально досліджувались докази про доходи відповідача і сума, яку стягнув суд фактично відповідає 1/4 від заробітку останнього. Тобто, даний розмір аліментів, який присуджується на утримання однієї дитини. Твердження відповідача, що у нього на утриманні перебуває матір є безпідставним, оскільки у судовому засіданні такі докази не надано.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03 березня 2011 року, який розірвано заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2020 року у справі №607/29607/19 (том 1, а.с. 14).

В цьому шлюбі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , від 01 листопада 2012 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №2584 (том 1, а.с. 12).

Згідно довідки ОСББ "Новий світ, 77" від 24 червня 2020 року позивачка проживає з дочкою ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_6 (власник), 1964 року народження, в квартирі АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 13).

Відповідно до медичної документації наданої позивачкою (консультативна карта від 25 червня 2020 року, карта хворого, від 03 липня 2020 року, реабілітаційна карта оздоровлення), ОСОБА_3 має захворювання жовчовивідних шляхів, порушення постави, потребує спостереження лікаря, дієти, ЛФК, масажі, планові водолікування, тощо (том 1, а.с. 15-18).

Також, як видно із консультативного висновку МЦ "Клініка Стахіва" за результатами огляду від 09 березня 2021 року, 31 березня 2021 року та 08 червня 2021 року в ОСОБА_3 встановлено діагноз Гіпертрофія н/глоткового мигдалика ІІІ ступеня, супутні захворювання - вазомоторний реніт, медикаментозна форма (том 1, а.с. 197, 199-200).

З довідки КЗ ТМР "Школа народних ремесел" від 24 червня 2020 року №18 вбачається, що ОСОБА_3 навчається в гуртку "декоративний розпис та малярство" з 15 вересня 2018 року (том 1, а.с. 19).

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №2719 від 01 липня 2020 року, в якому вказано, що за період з 4 кварталу 2019 року по 1 квартал 2020 року, станом на 26 червня 2020 року інформація про доходи ОСОБА_2 - відсутня (том 1, а.с. 20).

Згідно з інформації державної прикордонної служби України №0.184-30817/0/15-20-Вих від 03 грудня 2020 року, ОСОБА_1 за період з 01 січня 2019 року по 02 грудня 2020 року виїжджав за кордон з 18 січня 2019 року по 21 квітня 2019 року, з 30 серпня 2019 року по 16 грудня 2019 року, з 09 лютого 2020 року по 16 липня 2020 року, та з 28 вересня 2020 року - виїзд (том 1, а.с. 78).

Згідно довідки "Hegelmann Transporte Sp. z.o.o." від 13 січня 2021 року в місті Ченстохові, республіка Польща, ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , працює водієм у фірмі з 21 січня 2019 року за строковим трудовим договором до 05 жовтня 2021 року, середній розмір його заробітку становить 1 636, 78 злотих, після вирахування податків та внесків на соціальне страхування - 1 214,46 злотих. Наявні відомості про перебування у неоплачуваних відпустках в січні, травні, червні, липні, серпні вересні та грудні 2019 року та січні, лютому, серпні та вересні 2020 року. В жовтні, листопаді та грудні 2020 року, ОСОБА_1 отримував заробіток в розмірі по 2 631 злотих, після відрахування податків та зборів - 1 940,62 злотих, а в січні 2021 року - 3 215,68 злотих, після відрахування податків та зборів - 2 349,15 злотих (том 1, а.с. 93-95, 221-226).

Також, згідно заяви "Hegelmann Transporte Sp. z.o.o." від 24 лютого 2021 року, на рахунок ОСОБА_1 за період квітень 2019 року - січень 2021 року здійснювалися грошові перекази на загальну суму 13 218 Євро добових (том 1, а.с. 135-163, 220).

Матір`ю відповідача є ОСОБА_5 , яка є пенсіонером та за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року отримала 29 883,16 гривень пенсії, про що свідчить довідка про доходи №1071380840081015. В 2019 року лікувалася в стаціонарі з діагнозом гострий міліарний панкреатит, потребувала оперативного втручання в плановому порядку (том 1, а.с. 170-171, 173).

Згідно квитанцій ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 перерахував на картковий рахунок ОСОБА_2 кошти в сумі: 9 045,23 гривень від 29 березня 2021 року, 9 045,23 гривень від 19 травня 2021 року та 9 045,23 гривень від 14 червня 2021 року (том 1, а.с. 174-176).

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: №265554648 від 13 липня 2021 року, №265588525 від 13 липня 2021 року, №265535182 від 13 липня 2021 року, ОСОБА_1 є власником 1/2 частини земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер: 6121283800:01:001:1237 на підставі договору купівлі продажу від 18 січня 2019 року, земельної ділянки площею 0,08 га кадастровий номер: 6125287800:01:001:0841 (том 1, а.с. 201-206).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що зважаючи на матеріальне становище платника аліментів, його вік, відсутність інших утриманців, те, що він офіційно працює за кордоном, його заробіток за останній місяць становить 3 215,68 злотих, після відрахування податків та зборів - 2 349,15 злотих, крім того, отримує в середньому більше 600 Євро в місяць добових, майновий стан позивача, який має у власності дві земельних ділянки, одну з яких, (1/2 частину з 2 га) придбав в 2019 році, майновий стан відповідачки, яка не працює, доглядає за дочкою, стан здоров`я доньки, а тому прийшов до висновку, що аліменти на утримання неповнолітньої слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 4 600 гривень щомісячно, але не менше половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 вересня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття. На думку суду, менший розмір аліментів, не буде достатнім для належного виховання та утримання доньки та забезпечення її рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Позивачкою не надано доказів, які б свідчили про можливість відповідачем надавати утримання в розмірі 5 500 гривень щомісяця. Тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити. Крім того, згідно квитанції від 08 липня 2021 року ОСОБА_2 оплатила за переклад документів з польської мови 650 гривень, які слід стягнути з відповідача в користь позивача.

Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції повністю погоджується, оскільки суд вірно встановив обставини справи.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до положень статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

В законодавстві термін "тверда грошова сума" є умовним та позначає відповідну суму аліментів на утримання дитини, що чітко визначена за домовленістю між платником та одержувачем аліментів або за рішенням суду.

Грошовою одиницею України є гривня (стаття 99 Конституції України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 -1 ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 -2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Визначаючи розмір аліментів, суд врахував вимоги статті 182 СК України, зокрема, матеріальне становище платника аліментів, його вік, відсутність інших утриманців, офіційний дохід в Республіці Польща, наявність нерухомості, а саме: двох земельних ділянок, одну з яких відповідачем було придбано у 2019 році, майновий стан відповідачки, яка не працює, стан здоров`я доньки. Тому прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі 4600 грн.

Не заслуговують на увагу доводи заявника, що судом першої інстанції не взято до уваги, що на його утриманні знаходиться мати пенсійного віку з огляду на те, що мати отримує пенсію, розмір якої за 2020 рік становить 29883,16 грн., тобто, має самостійний дохід. Інших доказів з цього приводу відповідачем не представлено.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кукурудзи Андрія Євгеновича слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 листопада 2021 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про змінення судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року слід поновити.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на відповідача в межах ним понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кукурудзи Андрія Євгеновича - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року - залишити без змін.

Поновити дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на відповідача в межах ним понесених.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 грудня 2021 року.

Головуючий

Судді