Постанова

від 10.09.2007 по справі а20/281-07/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А20/281-07/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" вересня 2007 р.                                                                   Справа № А20/281-07/19

(зал судових засідань №  203)

Суддя Господарського суду Київської області Карпечкін Т.П. за участю секретаря судового засідання Гуріна Д.М., розглянувши адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, м. Вишгород

до Малого колективного підприємства «Мрія-96», м. Вишгород

про стягнення 1734,13 грн.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача –Колодій О.М. (дов. № 13508 від 04.09.2007 року);

від відповідача – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області  надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Малого колективного підприємства «Мрія-96»про стягнення 1734,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач станом на 02.07.2007 року має податковий борг в сумі 1734,13 грн., з них: 1730,00 грн. основного платежу, 4,00 грн. штрафу та 0,13 грн. пені.

Ухвалою суду від 16.07.2007 року було відкрито провадження в адміністративній справі. Відповідно до розпорядження Голови господарського суду Київської області від 28.08.2007 року справу передано до провадження судді Карпечкіну Т.П.

Ухвалою суду від 28.08.2007 року розгляд по справі призначений на 10.09.2007 року.

Сторони належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи ухвалою суду та повісткою про виклик від 28.08.2007 року. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача не прибув в судове засідання та не повідомив суд про причини неприбуття.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. У зв'язку із зазначеним суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Мале колективне підприємство «Мрія-96»знаходиться на обліку в Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області як платник податку.  Відповідно до свідоцтва № 13702647 від 28.02.2006 року відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У відповідності до п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у відповідача виникли податкові зобов'язання.

Мале колективне підприємство «Мрія-96»було подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2006 року № 14798 від 20.06.2006 року, якою було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1700,00 грн. Відповідач самостійно не сплатив суму податкового зобов'язання в зв'язку з чим Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області направила боржнику два податкових повідомлення-рішення: 27.06.2006 року № 2/738 у якому за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість була нарахована відповідачу пеня в сумі 0,13 грн., та від 05.07.2006 року № 0002221502/0 в якому нараховані штрафні санкції в розмірі 4,00 грн.

Відповідач залишив вказані податкові повідомлення-рішення без виконання. Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на 02.07.2007 року становить 1734,13 грн.

Відповідно до п. п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Приписами п.п. 6,11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року №509-XII передбачено, що Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме: забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами, також подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами” передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Проаналізувавши вищевикладене, всебічно розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні, обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а отже і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст.  94 КАС України   судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, господарський  суд, –

постановив :

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого колективного підприємства «Мрія-96»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Промислова, 3, код 24212942) на користь Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (07300, Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, 1-а, код 13717811) – 1734 (одну тисячу сімсот тридцять чотири) грн. 13 коп. податкового боргу.   

        Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

              Суддя                                                                                                          Карпечкін Т.П.