Ухвала

від 14.12.2021 по справі 760/32887/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Київської митниці Державної митної служби України Сілюка Сергія Вікторовича, третя особа Київська митниця Державної митної служби України, про скасування постанови у справі про порушення митних правил, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, перевіривши виконання вимог статей 160, 161, 169 КАС України, -

В С Т А Н О В И В:

15.11.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до начальника Київської митниці Державної митної служби України Сілюка С.В., третя особа Київська митниця Державної митної служби України, про скасування постанови у справі про порушення митних правил, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, матеріали якої були передані головуючому судді 09.12.2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021 року.

Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог, викладених у ст.ст. 160, 161 КАС України.

Позовна заява не відповідає вимогам п. 4, ч. 3 ст. 160 КАС України, згідно яких позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, відповідачем у справі зазначено начальника Київської митниці Державної митної служби України Сілюка С.В.

Аналізуючи постанову Верховного Суду від 17.09.2020 року по справі № 742/2298/17, слід дійти висновку, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу.

Зокрема, використання формулювань від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного контролю , розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП, вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах і від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Разом з тим, посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 122.

Слід звернути увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача.

Також позовна заява подана з порушеннями ч. 3 ст. 161 КАС України, згідно якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду позивач судовий збір не сплатив, представник посилається на положення п. 4 ст. 288 КУпАП.

Однак відповідно до положень статей 3, 5 Закону України Про судовий збір особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з цим, в постанові від 18.03.2020 року (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України Про судовий збір , сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті ЗаконуУкраїни Про судовий збір , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень). Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 454 грн. на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, та подати відповідні докази до суду.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

З позову вбачається, що стороною позивача оскаржується постанова у справі про порушення митних правил № 1935/10000/21 від 21.10.2021 року.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Таким чином, позивач, звернувшись до суду з позовом 08.11.2021 року, який надійшов 15.11.2021 року, порушив передбачений законодавством строк.

У змісту позовних вимог представник позивача просить поновити строк на оскарження постанови, зазначаючи, що вона була отримана позивачем лише 30.10.2021 року у відділенні поштового зв`язку під розписку.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На підставі ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження зазначених в позовній заяві щодо поновлення строку обставин, у зв`язку з чим, суд не вбачає поважності пропуску строку на звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, зокрема, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Київської митниці Державної митної служби України Сілюка Сергія Вікторовича, третя особа Київська митниця Державної митної служби України, про скасування постанови у справі про порушення митних правил, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Ухвала, в частині визначення розміру судових витрат, може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: