Ухвала

від 20.12.2021 по справі 569/24974/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/24974/21

1-кс/569/8719/21

УХВАЛА

20 грудня 2021 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю представника заявника адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 січня 2018 року та ухвалою апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2021 року у справі №757/1035/18-к у рамках кримінального провадження №42017000000002737 від 23 серпня 2017 року на земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:10:000:0013, площею 0,8922га, що знаходиться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

В судовому засіданні представник власника майнаадвокат ОСОБА_3 повністю підтримала клопотання просила його задоволити з підстав викладених у ньому.

Слідчий в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважаючи оскаржувані ухвали є законні та обґрунтовані.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,що НаціональнимАнтикорупційним бюроУкраїни здійснювалосьдосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №42017000000002737від 23серпня 2017року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст.364КК України за фактом незаконної передачі у приватну власність службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та Держгеокадастру у Рівненському районі земельних ділянок на території Рівненської області.

У рамках даного кримінального провадження 05 січня 2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було накладено арешт на майно третіх осіб, в тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:10:000:0013, площею 0,8922га, що знаходиться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

Слідчий суддя у судовому рішенні зазначив, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу кримінального провадження з метою забезпечення спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з одиничної особи отриманої неправомірної вигоди, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Ухвалою апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2021 року у справі №757/1035/18-к у рамках кримінального провадження №42017000000002737 від 23 серпня 2017 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 січня 2018 року - скасовано в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:10:000:0013, площею 0,8922 га та постановлено в цій частині нову ухвалу,якою накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номерами 5624689500:10:000:0013, площею 0,8922 га, що знаходиться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

При цьому, колегія суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зазначила, що слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва залишено поза увагою той факт, що слідчим у клопотанні про накладення арешту не зазначено яким способом необхідно накласти арешт на майно.

Згідност. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно дост. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно вимогст. 321 ЦПК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 Кримінального процесуального кодексу Українидо суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі " Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Як встановлено слідчим суддею під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, ОСОБА_5 не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а відтак на даний час накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номерами 5624689500:10:000:0013, площею 0,8922 га, що знаходиться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 здійснено не згідно із законом.

Враховуючи вищевикладене, доводи представника власника майна, слідчий суддя вважає, що в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.

Будь які правові підстави для арешту вищевказаного майна відсутні, а наслідки для арешту є протиправним втручанням у непорушне право приватної власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено власності лише в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

У зв`язку з чим, суд вважає за доцільне скасувати арешт на майно, оскільки спосіб накладення арешту на майно, обмежує право власника майна використовувати арештоване майно, що у свою чергу перешкоджатиме здійсненню ним господарсько - підприємницької діяльності, підлягає скасуванню.

Факт перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє конституційного права власника майна, на законних підставах розпоряджатися своєю власністю.

Безпідставне обмеження права власності у вигляді накладення арешту на майно не є співрозмірним із завданнями кримінального провадження та порушує основоположні права власників майна, які визначеніКонституцією Українита чинним законодавством України.

На підставі вище викладеного, враховуючи нормиКонституції України,ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2016 року №5" Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.170-173,174 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задоволити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/1035/18-к від 05.01.2018 та арешт, накладений згідно ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі №757/1035/18 від 09.01.202 шляхом скасування заборони відчуження та розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номером: 5624689500:10:000:0013, площею 0,8922 га, що знаходиться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області у кримінальному провадженні №42017000000002737 від 23 серпня 2017 року на майно ОСОБА_5 а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 5624689500:10:000:0013, площею 0,8922 га, що знаходиться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1