Рішення

від 21.12.2021 по справі 212/9942/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9942/21

2/212/4577/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання - Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (далі - Відповідач, ПрАТ ЦГЗК ) про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я в сумі 300000 гривень, та витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в сумі 6000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 01.06.1997 по 01.01.1999, та з 01.09.2000 по 23.08.2019 перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював помічником машиніста тепловозу на вивезенні гірничої маси кар`єру рухомого складу залізничного цеху кар`єрів 3,4 управління залізничного транспорту, машиністом тепловозу на вивезенні руди та гірничої маси з кар`єру управління залізничного транспорту. Рішенням МСЕК від 20.10.2021 позивачу було встановлено 60% втрати професійної працездатності по вібраційній хворобі, ХОЗЛ, та встановлено третю групу інвалідності безтерміново. У зв`язку із отриманими профзахворюваннями порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, який позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він постійно відчуває стійкий ниючий, прострілюючий біль у шийному та попереково-крижовому відділі хребта з іррадіацією в плечовий пояс, в руки, потилицю, нижні кінцівки, що посилюється при рухах та фізичних навантаженнях, відчуття затерпіння кінцівок, підвищену чутливість їх до холоду, судоми у ліктьових м`язах та м`язах передпліч, обмеження рухів у ліктьових, колінних суглобах, утруднену ходу, загальну слабкість, виражену задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель сухий, біль за грудиною, запаморочення, втому, зниження слуху. Через хворобу порушилися зв`язки з друзями, що додатково завдає душевних страждань. Тривалий процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги. Самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в його житті є незворотними, що завдає позивачу душевного болю та страждань.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

30 листопада 2021 року, ухвалою суду, відповідачу продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позов.

17 грудня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позові, посилаючись на те, що у період роботи позивача на підприємстві відповідача, останній не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, не порушував технологію виробництва. Позивач свідомо обрав місце роботи зі шкідливими умовами праці, тривалість роботи у шкідливих умовах залежала виключно від особистого волевиявлення позивача. Також вказав, що під час роботи на підприємстві відповідача позивач отримував відповідні пільги, компенсації та більшу оплату. Вказав, що лише факт втрати професійної працездатності не призводить до відшкодування моральної шкоди. Зазначив, що позивачем не надано жодних доказів фізичних і моральних страждань, позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог. Вказав, що позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди, заявлений позивачем розмір моральної шкоди жодним чином не аргументований та необґрунтований, сума моральної шкоди не відповідає вимогам розумності та справедливості. Вказав на незначну тривалість страждань позивача оскільки професійне захворювання встановлено 20.10.2021, тобто на дату подачі позову минуло лише 2 місяці. Крім того зазначив, що позивачем безпідставно завищений розмір витрат на професійну правничу допомогу, а також на додано доказів таких витрат.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.1997 по 01.01.1999, та з 01.09.2000 по 23.08.2019 перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював помічником машиніста тепловозу на вивезенні гірничої маси кар`єру рухомого складу залізничного цеху кар`єрів 3,4 управління залізничного транспорту, машиністом тепловозу на вивезенні руди та гірничої маси з кар`єру управління залізничного транспорту, і був звільнений з підприємства на підставі ст.38 КЗпП України у зв`язку із виходом на пенсію, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 6-7).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 07 вересня 2021 року встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання - вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-переферічним ангіодистонічним синдромом, ускладненим гіпертонічною хворобою ІІ стадії 3 ступеня, гіпертензивне серце, СН 1ст., ризик 4, у поєднані з синдромом полірадикулонейропатії (С6, С7, L5, S1) з вираженими статико-динамічними порушеннями та стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого остеоартрозу з періартрозом ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу дрібних суглобів кистей. Т75.2; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), група А. ЛН першого ступеня. J44, із зазначенням їх причин - вібрація загальна, пил переважно фіброгенної дії (а.с.13-15)

Також, відповідно до пункту 17 вказаного Акту професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи у цеху залізничного транспорту Петрівського кар`єру служби рухомого складу управління залізничного транспорту помічником машиніста та машиністом тепловозу на вивезенні гірничої маси з кар`єру, керував тепловозом при перевезенні гірничої маси з кар`єру, утримував тепловоз у справному стані, в кабіні машиніста тепловоза спостерігав за станом рухомого складу, колії, положенням стрілок. При цьому, через конструктивні недоліки тепловоза, підпадав під вплив підвищеного рівня загальної вібрації, яка виникає під час роботи дизель-генератора обладнання тепловозу. Внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку корисних копалин підпадав під вплив підвищених концентрацій пилу переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони (а.с.14).

Внаслідок зазначеного вище хронічного професійного захворювання, Позивач 20 жовтня 2021 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 60% внаслідок професійного захворювання (50% вібраційна хвороба, 10% хронічне обструктивне захворювання легень) та встановлено третю групу інвалідності з 18.10.2021 безтерміново, що підтверджується копіями довідок МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №085206 від 20.10.2021, серії 12 ААБ №575759 від 20.10.2021 (а.с.16).

Так, наявність професійного захворювання у позивача також підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, зокрема виписками з медичної картки, виписними епікризами, з яких вбачається що він неодноразово проходив лікування в закладах охорони здоров`я з діагнозами: хронічне обструктивне захворювання легень, вібраційна хвороба (а.с. 19-33).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43 , частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України Про охорону праці відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 60%, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування, яке не дає покращення в стані здоров`я. Крім того, відчуває стійкий ниючий, прострілюючий біль у шийному та попереково-крижовому відділі хребта з іррадіацією в плечовий пояс, в руки, потилицю, нижні кінцівки, що посилюється при рухах та фізичних навантаженнях, відчуття затерпіння кінцівок, підвищену чутливість їх до холоду, судоми у ліктьових м`язах та м`язах передпліч, обмеження рухів у ліктьових, колінних суглобах, утруднену ходу, загальну слабкість, виражену задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель сухий, біль за грудиною, запаморочення, втому, зниження слуху .

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує, що період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача 27 років 4 місяці, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням, а також визнано особою з інвалідністю (3 група), безстроково, і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 180 000 гривень.

Також, згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 01.11.2021 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Радченко О.М. укладено договір про надання правової допомоги (а.с.35), до якого додано детальний опис наданих адвокатом послуг (а.с.36), а також надана копія квитанції про оплату позивачем вказаних послуг в розмірі 6000 грн. (а.с.38).

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в сумі 6000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1800 гривень.

Керуючись ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України Про охорону праці , ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу 6000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат в дохід держави судовій збір в розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Центральний гірничо-збагачувальний комбінат , ЄДРПОУ 00190977, юридична адреса: 50066, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг.

Повне судове рішення складено та підписано 21 грудня 2021 року.

Суддя: О. В. Колочко